Ухвала

від 14.05.2025 по справі 910/6041/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

14 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/6041/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Заступника керівника Київської обласної прокуратури

на рішення Господарського суду міста Києва

у складі судді Плотницької Н. Б.

від 21.09.2023 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Коробенко Г. П., Тарасенко К. В., Тищенко А. І.

від 19.03.2025

за позовом Керівника Броварської окружної прокуратури Київської обласної прокуратури в інтересах територіальної громади села Погреби Броварського району Київської області в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області

до Фонду державного майна України; Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях; ОСОБА_5; ОСОБА_1 ; ОСОБА_2

про визнання недійсним наказу (в частині), визнання недійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Броварської місцевої прокуратури Київської області в інтересах територіальної громади села Погреби Броварського району Київської області в особі Погребської сільської ради Броварського району Київської області звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області та ОСОБА_3 , в якому просив суд:

- визнати недійсним наказ Фонду державного майна України від 21.06.2005 № 1611 в частині включення нежитлової будівлі колишнього "Будинку культури" за адресою: АДРЕСА_1 до переліку об`єктів державної власності групи "А", що підлягають приватизації шляхом викупу;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу об`єкта державної власності - нежитлової будівлі колишнього "Будинку культури", загальною площею 486,3 кв. м, що знаходиться на балансі СГ ТОВ "Нова Україна" та розташований по АДРЕСА_1 від 21.09.2005, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та ОСОБА_3 .

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі № 910/6041/19 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою від 21.05.2024 Північний апеляційний господарський суд скасував рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі № 910/6041/19. Прийняв нове рішення, яким позов задовольнив. Визнав недійсними наказ Фонду державного майна України від 21.06.2005 № 1611 в частині включення нежитлової будівлі колишнього "будинку культури" за адресою: АДРЕСА_1 до переліку об`єктів державної власності групи "А", що підлягають приватизації шляхом викупу та договір від 21.09.2005 купівлі-продажу об`єкта державної власності - нежитлової будівлі колишнього "будинку культури", загальною площею 486,3 кв. м, що знаходиться на балансі СГ ТОВ "Нова Україна" та розташований на АДРЕСА_1, зареєстрований в реєстрі за номером 5632.

Постановою від 10.09.2024 Верховний Суд ( Могил С. К. - головуючий суддя (доповідач), судді Волковицька Н. О., Случ О. В.) скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.05.2024 у справі № 910/6041/19. Справу № 910/6041/19 передав на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

За результатом нового розгляду, постановою від 19.03.2025 Північний апеляційний господарський суд змінив рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі № 910/6041/19, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 у справі № 910/6041/19 залишив без змін.

23 квітня 2025 року Заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 910/6041/19.

Оскільки касаційна скарга подана з порушенням процесуального строку, встановленого статтею 288 Господарського процесуального кодексу України, скаржник просить його поновити та зазначає, що повний текст оскаржуваної постанови доставлений в його Електронний кабінет 03.04.2025.

Довідкою про доставку документа в кабінет Електронного суду, роздрукованою з автоматизованої системи документообігу суду КП "ДСС" підтверджується, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 910/6041/19 надіслана в Електронний кабінет Заступника керівника Київської обласної прокуратури та доставлена в Електронний кабінет одержувача 03.04.2025 о 05:30.

Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Враховуючи викладене, постанова Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 910/6041/19 вважається врученою Заступнику керівника Київської обласної прокуратури 03.04.2025.

Частиною 2 статті 288 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Оскільки касаційна скарга Заступника керівника Київської обласної прокуратури подана протягом двадцяти днів з дня вручення постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 910/6041/19, Суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання поважними причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень у справі та вважає за можливе поновити пропущений процесуальний строк.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно із частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

На виконання пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України в касаційній скарзі зазначено, що підставою касаційного оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 910/6041/19 є неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права за наявністю виключних випадків, передбачених пунктами 1 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Так, Заступник керівника Київської обласної прокуратури зауважує, що оскаржувані судові рішення ухвалені з грубим порушенням статей 2, 7, 73, 74, 76-79, 86, 91, 236 Господарського процесуального кодексу України; неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції статті 23 Закону України "Про прокуратуру", статті 53 Господарського процесуального кодексу України в контексті доводів про відсутність у прокурора у даному спорі виключного права на звернення до суду з позовом в інтересах держави та територіальної громади села Погреби в особі Зазимської сільської ради Броварського району Київської області через відсутність питань, що віднесені до компетенції цього органу місцевого самоврядування на виконання владних управлінських функцій у спірних правовідносинах; неправильним застосуванням судом першої інстанції статей 2, 7, 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію), п.п. 48-55 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" від 18.05.2000 № 1723-III (з відповідними змінами та доповненнями) при обґрунтуванні законності здійсненої приватизаційної процедури спірного об`єкта державної власності; безпідставним незастосуванням до спірних правовідносин положень п.п. 95-106 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України "Про Державну програму приватизації" від 18.05.2000 № 1723-III (з відповідними змінами та доповненнями), наказу Фонду державного майна України "Про затвердження Положення про порядок приватизації об`єктів групи Ж" від 14.08.2000 № 1693 (в чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції), постанови Верховної Ради України від 04.03.2004 № 1585-IV "Про інформацію Кабінету Міністрів України про стан збереження об`єктів соціально-культурного призначення в процесі приватизації та цільового їх використання у післяприватизаційний період", постанов Кабінету Міністрів України від 19.02.1996 № 222 "Про поетапну передачу до комунальної власності об`єктів соціальної інфраструктури, які належать суб`єктам підприємницької діяльності", від 06.11.1995 № 891 "Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність загальнодержавного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій", від 21.09.1998 № 1482 "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності", статті 24 Закону України "Про приватизацію державного майна", статей 2, 7, Закону України "Про передачу об`єктів права державної та комунальної власності".

Крім того, Заступник керівника Київської обласної прокуратури зазначає, що при ухваленні оскаржуваної постанови суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування статті 131-1 Конституції України, статті 23 Закону України "Про прокуратуру", викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 та у постанові Верховного Суду від 17.08.2020 у справі № 910/6041/19 у подібних правовідносинах; щодо застосування статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", викладені у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 910/4923/14, від 20.02.2020 у справі № 916/685/17, від 24.02.2021 у справі № 905/435/19 у подібних правовідносинах.

Також, Заступник керівника Київської обласної прокуратури наголошує, що:

- судами проігноровано доводи прокурора про те, що саме з метою створення сприятливих умов для господарювання суб`єктів підприємницької діяльності, заснованих на загальнодержавній власності, збереження функціонального призначення майна об`єктів соціальної інфраструктури та зміцнення економічних основ місцевого самоврядування, Кабінетом Міністрів України, починаючи з 1996 року, визнано за необхідне проведення поетапної передачі до комунальної власності об`єктів соціальної інфраструктури, які належать суб`єктам підприємницької діяльності, заснованим на загальнодержавній власності, про що видано відповідну постанову від 19.02.1996 № 222;

- оскаржуване рішення суду першої інстанції не містить жодного мотиву на спростування доводів про віднесення спірного об`єкта до категорії об`єктів соціально-культурного призначення, тобто до групи "Ж", окрім як мотивації про визначення в його назві слова "колишній" будинок культури, аналогічно тому, як це вказано в оспорюваних наказі Фонду державного майна України від 21.06.2005 № 1611 та договорі купівлі-продажу від 21.09.2005;

- судом поза увагою залишено той факт, що будівля будинку культури має всі ознаки та характеристики об`єкта соціально-культурного призначення;

- судами не враховано тієї обставини, що умовами договору оренди від 01.08.2003 взагалі не передбачено право орендаря на подальшу приватизацію орендованого майна шляхом викупу, у тому числі й у разі здійснення ним в установленому законом порядку поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди, в розмірі не менше 25% ринкової вартості майна, за яким воно було передано в оренду;

- матеріали справи взагалі не містять будь-яких погоджень уповноваженого органу управління спірним державним майном, яким є Верховна Рада України, на таке відчуження об`єкта соціально-культурного призначення - будинку культури із власності держави (зі збереженням чи без збереження профілю діяльності), так само як і доказів одержання погодження відповідної місцевої державної адміністрації й органу місцевого самоврядування на включення цього об`єкта державним органом приватизації до відповідного переліку об`єктів, що підлягають приватизації, у тому числі щодо терміну збереження профілю діяльності будинку культури або можливості перепрофілювання даного об`єкта.

За приписами частини 3 статті 294 Господарського процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження у справі вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги.

Згідно з частиною 4 статті 294 цього Кодексу в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.

Враховуючи викладене, Суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження у справі № 910/6041/19 за касаційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 з підстав, передбачених пунктами 1 та 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України. При цьому доводи касаційної скарги по суті будуть розглянуті Судом під час касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 288, 290, 294, 301 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити клопотання Заступника керівника Київської обласної прокуратури про поновлення строку на касаційне оскарження.

2. Поновити Заступнику керівника Київської обласної прокуратури строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025 у справі № 910/6041/19.

3. Відкрити касаційне провадження у справі № 910/6041/19 за касаційною скаргою Заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Господарського суду міста Києва від 21.09.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2025.

4. Призначити касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 17 червня 2025 року об 11:30 у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань № 209.

5. Участь у судовому засіданні для учасників справи не є обов`язковою.

6. Встановити іншим учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 03 червня 2025 року. Відсутність відзиву на касаційну скаргу не перешкоджає перегляду судових рішень.

7. Витребувати з Господарського суду міста Києва та Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 910/6041/19.

8. Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://supreme.court.gov.ua/supreme/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді Г. О. Вронська

І. Д. Кондратова

До уваги учасників судового процесу!

Суди продовжують працювати. Проте в умовах воєнного стану проведення відкритих судових засідань має певні особливості щодо належного повідомлення учасників процесу про час та місце судових засідань, явки до суду та забезпечення безпеки відвідувачів. Неявка сторін з невідомих причин може завадити своєчасному розгляду справи навіть за умови явки представників інших сторін.

Просимо дотримуватися процесуальних норм, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу:

- максимально реалізувати право на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, передбачене статтею 197 Господарського процесуального кодексу України;

- за відсутності нагальної потреби в участі в судовому засіданні в приміщенні Касаційного господарського суду подати клопотання про розгляд справи без участі учасників справи, а за наявності такої потреби - повідомити про це суд.

Про свій вибір просимо завчасно повідомити суд поштою чи в електронному вигляді із застосуванням підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд".

Звертаємо увагу на особливості розгляду справи в особливий період (на період дії правового режиму воєнного стану) та порядок дій учасників судового процесу під час сигналу "Повітряна тривога":

- після надходження сигналу "Повітряна тривога" розгляд справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні, не здійснюється. У судовому засіданні буде оголошуватися перерва;

- розгляд справ відбудеться через 30 хвилин після відбою тривоги у порядку черговості відповідно до переліку справ, призначених до розгляду у відкритому судовому засіданні. У разі, якщо повітряна тривога триватиме після 16:30, судові справи будуть зняті з розгляду. Про дату, час і місце наступного судового засідання учасники справи будуть повідомлені ухвалою;

- найближча до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (вул. О. Копиленка, 6) захисна споруда, визначена Київською міською державною адміністрацією, для укриття населення під час сигналу "Повітряна тривога", розташована на: вул. Лейпцизька, 2 (2-ий під`їзд). Захисними спорудами визначено також станції метро "Печерська" та "Арсенальна";

- до повідомлення про закінчення повітряної тривоги заборонено пропуск учасників судового процесу на територію Верховного Суду;

- якщо за об`єктивних обставин учасник справи не може прибути в судове засідання після відбою тривоги, рекомендовано подати клопотання про відкладення судового засідання з наведенням поважних причин або про проведення відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Касаційний господарський суд