Ухвала

від 12.05.2025 по справі 915/604/25

ДОМАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

12 травня 2025 року Справа № 915/604/25

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Коларівський кар`єр, провулок Юності, буд. 1-А, селище Каравелове, Вітовський район, Миколаївська область, 57242 (код ЄДРПОУ 39537613)

до відповідача ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 )

до відповідача ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 (код РНОКПП НОМЕР_3 )

про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним договору купівлі-продажу

без повідомлення (виклику) учасників

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Миколаївської області звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Коларівський кар`єр», ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якій просить суд:

1. Визнати недійсним рішення загальних зборів ТОВ «Коларівський кар`єр» від 31.03.2025 № 1-2025.

2. Визнати недійсним договір купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 6840 від 21.02.2025 року з ТОВ «Коларівський пісок» (код 45882051).

Позивач просить суд судові витрати покласти на відповідачів.

Підставою позову зазначено наступні обставини.

ТОВ Коларівський кар`єр (код ЄДРПОУ 39537613) створено 09.12.2014. Учасниками ТОВ Коларівський кар`єр станом на 01.04.2024 була позивач ОСОБА_1 , що володіла часткою у статутному капіталі в розмірі 51 %, номінальна вартість частки становила 122 400, 00 грн. та ОСОБА_2 , що володіла часткою в статутному капіталі в розмірі 49 %, номінальна вартість частки становила 117 600, 00 грн.

Основним видом діяльності є 08.12 Добування піску, гравію, глин і каоліну (основний).

Для здійснення господарської діяльності ТОВ Коларівський кар`єр отримано 21.02.2025 спеціальний дозвіл на користування надрами на родовище Коларівське, що розташовано в Миколаївській області, Миколаївський район, 1.0 км на захід від селища Каравелове на площу 61, 68 га.

Позивач зазначає, що директор ТОВ Коларівський кар`єр Леонтович О.М., перебуваючи в зговорі з учасником ТОВ Коларівський кар`єр ОСОБА_2 , діючи протиправно, маючи намір неправомірного заволодіння основним активом ТОВ, а саме спеціальним дозволом на користування надрами, вчинено дії на шкоду інтересам товариства, а саме:

- директором ТОВ Коларівський кар`єр ОСОБА_3 спільно з іншим учасником товариства Коларівський кар`єр ОСОБА_2 створено та зареєстровано 24.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Коларівський пісок" (код ЄДРПОУ 45882051), яке, як вважає заявник, є повною копією існуючого ТОВ Коларівський кар`єр, оскільки: 1) керівником в обох товариствах є ОСОБА_3 ; 2) прямий вирішальний вплив має ОСОБА_2 ; 3) вид діяльності в обох товариств ідентичний; 4) адреса місцезнаходження в обох товариствах ідентична.

- директором ОСОБА_3 від імені ТОВ Коларівський кар`єр укладено договір купівлі-продажу прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами № 6840 від 21.02.2025, з ТОВ Коларівський пісок (код ЄДРПОУ 45882051) та у зв`язку з цим підписано 25.02.2025 лист-згоду надрокористувача на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами № 6840 від 21.02.2025.

- директором ТОВ Коларівський пісок подано до Державної служби геології та надр України заяви на внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами, зокрема від 27.03.2025, від 31.03.2025 з метою передачі цього спеціального дозволу саме ТОВ Коларівський пісок, позбавивши цього дозволу ТОВ Коларівський кар`єр.

Щодо недійсності оспорюваного договору купівлі-продажу, то заявник зазначає, що вказаний правочин є правочином, вчиненим внаслідок зловмисної домовленості директора ОСОБА_3 , що вчинені ним в зговорі з іншим учасником ОСОБА_2 на шкоду ТОВ Коларівський кар`єр (ст. 232 ЦК України).

Заявник також зазначає, що укладення вказаного договору купівлі-продажу прав на користування надрами є відповідно до положень ст. 44 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та п.п. 14 п. 11.2 розділу 11 чинного Статуту ТОВ Коларівський кар`єр угодою, яка потребує затвердження загальних зборів товариства, однак, загальні збори не проводились, згода загальних зборів ТОВ Коларівський кар`єр на вчинення директором вказаних дій не надавалась.

Відчуження прав на користування надрами, наданих спеціальним дозволом на користування надрами, позбавить ТОВ Коларівський кар`єр можливості здійснювати свою основну діяльність, що заподіє значну матеріальну шкоду як товариству, так і його учасникам, що однозначно свідчить про вчинення таких дій на шкоду товариству.

Щодо визнання недійсними рішення учасників загальних зборів Товариства від 31.03.2025, то заявником зазначено наступне.

Рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленим протоколом загальних зборів учасників Товариства від 31.03.2025 № 1-2025 (без повідомлення ОСОБА_1 ), вирішено виключити із складу учасників ТОВ «Коларівський кар`єр» учасника з 51 % статутного капіталу - ОСОБА_1 , у зв`язку з повною не оплатою нею внеску до статутного капіталу в розмірі 51%, що становить 122 400, 00 грн.

Позивач вважає вказане рішення протиправним, зазначаючи, що одним з засновників (учасників) Товариства визначена ОСОБА_1 , внесок якої на момент створення ТОВ встановлений в розмірі 12,5% статутного капіталу Товариства, що становив 30 000, 00 грн. У встановлений вказаним рішенням строк, а саме протягом року з моменту державної реєстрації Товариства, ОСОБА_1 внесла свій внесок до статутного капіталу.

В подальшому ОСОБА_1 набувала право на долі в статутному капіталі шляхом укладення договорів купівлі-продажу та отримувала частку на підставі нотаріально посвідчених актів приймання передачі, про що містяться записи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За характером правовідносин, придбання частки у статутному капіталі Товариства за договором купівлі-продажу, укладеним з учасником такого Товариства, не передбачає внесення покупцем внеску до статутного капіталу Товариства в розмірі відчуженої частки, а в Товаристві відбувається виключно заміна суб`єктного складу учасників.

Інформація про вище перелічені зміни складу засновників (учасників), їх часток містилась в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - станом на 02.04.2025 громадянка України ОСОБА_1 являлась учасником ТОВ «Коларівський кар`єр», що володіла часткою у статутному капіталі якого в розмірі 51 %, номінальна вартість частки становила 122 400, грн.

Отже, що направлена директором вимога учаснику ОСОБА_1 про внесення вкладу в розмірі 51 % статутного капіталу на суму 122 400 грн. є неправомірною, оскільки станом на дату направлення вказаної вимога доля ОСОБА_1 складалась зі 12,5% - отриманих нею і оплачених під час створення ТОВ, а 38,5 % статутного капіталу отримано в результаті купівлі-продажу долей за нотаріально посвідченими актами приймання-передачі.

Прийняття оскаржуваного рішення порушило законні права та інтереси позивача, оскільки позивач була виключена із числа учасників ТОВ «Коларівський кар`єр», що призвело до втрати майна (корпоративних прав) в значному розмірі.

Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст. 55 Конституції України, ст. 89, 97, 98, 167 ГК України, ст. 100, 232 ЦК України, ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, ст. 15, 29, 31, 44 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю, судовою практикою та положеннями статуту товариства.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.04.2025 частково задоволено заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову до пред`явлення позову (вх. № 5959/25 від 21.04.2025).

Вжито заходи забезпечення позову у справі № 915/604/25, а саме: заборонено Державній службі геології та надр України, вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ, 03057 (код ЄДРПОУ 37536031) до ухвалення остаточного рішення у цій справі вносити зміни у частині зміни власника (надрокористувача) до спеціального дозволу на користування надрами № 6840 від 21.02.2025 на родовище Коларівське, що розташовано в Миколаївській області, Миколаївський район, 1.0 км на захід від селища Каравелове на площу 61,68 га, що отриманий ТОВ «Коларівський кар`єр» 21 лютого 2025 року.

В решті заяви відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 25.04.2025 призначено розгляд заяви ТОВ «Коларівський кар`єр» про скасування заходів забезпечення позову в судовому засіданні на 30.04.2025.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 30.04.2025 відмовлено в скасуванні заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 23.04.2025 по справі № 915/604/25.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 5, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити:

- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про призначення експертизи, витребування доказів тощо.

В позовній заяві позивач зазначає наступне:

- «Для здійснення господарської діяльності ТОВ «Коларівський кар`єр» отримано 21 лютого 2025 року спеціальний дозвіл на користування надрами на родовище Коларівське, що розташовано в Миколаївській області, Миколаївський район, 1.0 км на захід від селища Каравелове на площу 61,68 га (додається)» - до позовної заяви не додано вказаного доказу.

Крім того, суд зазначає, що позивачем подано суду файл «статут.pdf», однак при відкритті електронного додатку автоматизована система "Діловодство спеціалізованого суду (ДСС)" повідомляє про помилку завантаження, про що Відділом документального забезпечення Господарського суду Миколаївської області складено Акт про втрату документів або перепідшивання справи, відсутність вкладень або порушень цілісності, пошкодження конверта (паковання) від 06.05.2025.

Також позивачем не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 164 ГПК України до заяви про визнання акта чи договору недійсним додається також копія (або оригінал) оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Позивачем не додано до матеріалів позовної заяви оспорюваного договору купівлі-продажу № 6840 від 21.02.2025, як і не заявлено клопотання про його витребування з дотриманням вимог, передбачених ст. 81 ГПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України Про судовий збір судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України Про судовий збір за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.

Відповідно до ст. 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлено ставку судового збору в розмірі - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України Про судовий збір судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв, в тому числі з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2025 рік з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 028, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Судом встановлено, що позивачем пред`явлено дві вимоги немайнового характеру, судовий збір за розгляд яких становить 4 844, 80 грн. (3 028,00 грн. х 2 х 0,8).

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (постанова КГС ВС від 04.08.2021 у справі № 904/424/21; постанова КЦС ВС від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20).

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява № 28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 60).

Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону України Про судовий збір судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Отже, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг). Це означає, що суд зобов`язаний перевірити надходження судового збору до спеціального фонду у межах кожної конкретної справи.

Звертаючись до суду зі скаргою/заявою, скаржник зобов`язаний сплатити судовий збір на загальних підставах та надати до суду документ, який підтверджує сплату судового збору саме у межах цієї справи. Своєю чергою механізм реалізації перевірки зарахування коштів судового збору визначений частиною другою статті 9 Законом України Про судовий збір.

Оскільки законодавством не встановлено певного порядку проставлення на розрахункових документах на переказ коштів відмітки про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, то суди, виконуючи наведені вище вимоги закону, повинні перевіряти таке зарахування, використовуючи способи, передбачені процесуальним законодавством, зокрема, в разі необхідності отримувати таку інформацію з Державної казначейської служби України, що забезпечує казначейське обслуговування цього фонду.

Таким чином, обов`язок перевірки факту зарахування судового збору покладається на суд (постанови ВС від 28.04.2022 у справі № 520/10006/21, від 26.07.2023 у справі № 640/3949/22, від 02.05.2024 у справі № 440/9709/23).

Обов`язок перевірити факт зарахування судового збору у конкретній справі покладається на суд (постанова КАС ВС від 26.07.2023 у справі № 640/3949/22).

Судом встановлено, що до матеріалів позовної заяви позивачем не подано доказів сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, позивачу слід здійснити оплату судового збору за наступними реквізитами:

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

- Отримувач коштів: Миколаїв ГУК/тг м.Миколаїв/22030101;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37992030;

- Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA588999980313121206083014478;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030101;

- Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Миколаївської області (назва суду, де розглядається справа).

При заповненні платіжного документа у графі Код платника платником судового збору юридичною особою зазначається код ЄДРПОУ, а платником фізичною особою ідентифікаційний код, а при його відсутності, у зв`язку з релігійними переконаннями, зазначаються його паспортні дані.

Судом також встановлено, що в позовній заяві позивачем зазначено в якості третьої особи Державну службу геології та надр України, проте ані в позовній заяві, ані до позовної заяви не подано відповідного клопотання (ст. 50 ГПК України) із зазначенням підстав залучення вказаної особи до участі у справі, а також на стороні кого слід залучити вказаний орган.

Відповідно абз. 1, 2 ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.

Враховуючи вищевказані недоліки позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення поданої позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 6, 42, 162, 164, 172, 174, 232 - 235, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву (вх. № 6850/25 від 06.05.2025) ОСОБА_1 до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю Коларівський кар`єр, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання недійсним рішення загальних зборів, визнання недійсним договору купівлі-продажу залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Встановити позивачу наступний спосіб усунення недоліків:

- позивачу подати суду докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (згідно мотивувальної частини ухвали);

- позивачу зазначити наявність у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (по кожному доказу);

- позивачу подати суду докази сплати судового збору в розмірі 4 844, 80 грн.;

- у випадку наміру залучення третьої особи подати відповідне клопотання.

4. Роз`яснити позивачу наслідки усунення недоліків:

якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу (ч. 3 ст. 174 ГПК України);

якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою (ч. 4 ст. 174 ГПК України).

На веб-сторінці господарського суду Миколаївської області на офіційному веб-порталі судової влади України в Інтернет за посиланням: http://mk.arbitr.gov.ua/sud5016/ учасники справи можуть отримати інформацію по справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст. 235, 255 ГПК України).

СуддяЕ.М. Олейняш