Ухвала

від 07.05.2025 по справі 752/10164/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/10164/24

Провадження по справі № 1-кс/752/3939/25

У Х В А Л А

іменем України

"07" травня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання представника власника майна ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 420241000000 00092 від 13.02.2024 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України,-

встановив:

01 травня 2025 року представник власника майна ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» подав до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва клопотання про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15.04.2025 (справа № 752/10164/25, провадження № 1-кс/752/3337/25) на мобільний телефон марки Iphone 11 Pro Max, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , флеш-носій 16 GB чорного кольору з наліпкою «ОРГ ТОВ», ноутбук марки Asus моделі UX393E Notebook PC, серійний номер НОМЕР_3, які належать ОСОБА_4 .

В обґрунтування клопотання представник ОСОБА_3 зазначив, що 07.04.2025 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13.03.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , за наслідками якого виявлено та вилучено вищезазначене майно, яке постановою слідчого визнано речовими доказами. За наслідками розгляду клопотання про арешт майна слідчий суддя дійшов висновку, що виявлене та вилучене майно, зокрема флеш носій, телефон та ноутбук, відповідають критеріям речових доказів згідно ст. 98 КПК. У зв`язку з чим, з метою збереження речових доказів, ухвалою слідчого судді від 15.04.2025 накладено арешт на належне ОСОБА_4 майно. Захисник вказує, що на даний час електронні носії інформації, які вилучено під час обшуку, оглянуто слідчим і повернуто ОСОБА_4 під розписку, а отже, вважає, що потреба у подальшому арешті зазначеного майна, на даний час відпала.

У судове засідання власник майна ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_3 не з`явилися. До початку розгляду клопотання представник власника майна ОСОБА_3 подав заяву про розгляд вищезазначеного клопотання без його та ОСОБА_4 участі. На задоволенні заяви наполягав.

Прокурор Київської міської прокуратури ОСОБА_11 , яка здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 420241000000 00092 від 13.02.2024, подала заяву про розгляд вищезазначеного клопотання без її участі, не заперечувала проти скасування арешту майна ОСОБА_4 .

Розглянувши клопотання, дослідивши додані до нього документи, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за наявності хоча б однієї з таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.

У клопотанні захисник зазначає про те, що у подальшому арешті відпала потреба, а тому з огляду на принцип диспозитивності, слідчий суддя має встановити наявність або відсутність лише вказаної заявником підстави для скасування арешту.

Так, слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 4202410000000092 від 13.02.2024 за підозрою ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК, та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України

07 квітня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13.03.2025 проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , за наслідками якого виявлено та вилучено мобільний телефон марки Iphone 11 Pro Max, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 ; флеш-носій 16 GB чорного кольору з наліпкою «ОРГ ТОВ»; ноутбук марки Asus моделі UX393E Notebook PC, серійний номер НОМЕР_3.

Постановою слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_12 від 07.04.2025 вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 4202410000000092 від 13.02.2024.

З метою забезпечення збереження речових доказів, ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15.04.2025 (справа № 752/10164/25, провадження № 1-кс/752/3337/25) накладено арешт на майно, яке вилучено під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Висновки суду про наявність підстав для накладення арешту ґрунтувалися на тому, що вилучене у ОСОБА_4 майно, відповідає критеріям речових доказів згідно ст. 98 КПК України.

Враховуючи мету і підставу арешту, а також доводи сторони захисту, вирішуючи питання про наявність підстав для скасування арешту майна, слідчий суддя, серед іншого має встановити, чи відпала подальша потреба у збереження вилученого майна як речових доказів у цьому кримінальному провадженні.

Слідчий суддя виходить з того, що за змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 98 КПК України, речовими доказами є, зокрема, матеріальні об`єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження. Документи також є речовими доказами, якщо вони містять вказані вище ознаки.

При цьому, за змістом ч.3 та ч. 4 ст. 99 КПК України, оригіналом електронного документа є його відображення, якому надається таке ж значення, як документу, а копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.

Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях, кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.

За змістом вказаних положень, електронний документ не має жорсткої прив`язки до певного матеріального носія, тому один і той же документ (файл) може існувати у ідентичному вигляді на різних носіях. При цьому, всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення (аналогічна позиція міститься у постановах ККС ВС у справі № 490/10025/17 від 19.05.2020 та у справі № 677/2040/16-к від 22.10.2020).

З огляду на вказане, електронні документи є самостійними джерелами доказів, а тому, у випадку їх копіювання на інший матеріальний носій і за умови належного фіксування результатів такої дії, немає необхідності у збереженні матеріальних носіїв інформації, на яких такі електронні документи початково містились.

Виключенням з цього правила можуть бути, зокрема, ситуації, коли матеріальні носії інформації являють собою електронні інформаційні системи або їх частини і їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження; такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення, чи є засобом, або знаряддям його вчинення, або зберегли на собі його сліди, у зв`язку з чим доказове значення мають не тільки електронні файли, що на них містяться але й безпосередньо самі носії; відтворення та/або дослідження електронних файлів неможливе з інших носіїв інформації, відмінних від тих, на яких вони були створені або встановлені, а тому їх збереження необхідне для забезпечення подальшого безпосереднього дослідження відповідних доказів у ході судового розгляду.

У таких випадках подальше збереження матеріальних носіїв інформації вважатиметься виправданим.

У цьому контексті, мають бути враховані також і строки утримання відповідних матеріальних носіїв, велика тривалість яких зазвичай обумовлюється тим, що проведення комп`ютерно-технічних досліджень, у тому числі на предмет наявності на відповідній техніці певної інформації, в т.ч. видаленої, є процесом досить тривалим та складним.

Водночас, будь-який тривалий строк має бути об`єктивно виправданий завданнями кримінального провадження та збалансований з правами та інтересами власника відповідного майна.

У зв`язку з цим, слідчий суддя має оцінити не тільки мету подальшого утримання матеріальних носіїв інформації, але й розумність строку, протягом якого вони перебувають у розпорядженні сторони обвинувачення.

Так, з протоколів огляду речей і документів встановлено, що 15.04.2025 о 18 год слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_12 оглянув мобільний телефон марки Iphone 11 Pro Max, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , який 07.04.2025 вилучено в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 . Після огляду, мобільний телефон був повернутий власнику ОСОБА_4 . Також 15.04.2025 о 19 год слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_12 оглянув ноутбук марки Asus моделі UX393E Notebook PC, серійний номер НОМЕР_3, який 07.04.2025 вилучено в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 . Після огляду, ноутбук був повернутий власнику ОСОБА_4 .

Таким чином, слідчий суддя погоджується із представником власника майна у тому, що підстава для подальшого арешту ноутбука та телефону, які були вилучені за місцем проживання ОСОБА_4 та які на даний час йому повернуті слідчим, відпала.

Щодо вимог про скасування арешту з флеш - накопичувача, то слідчий суддя зазначає наступне.

Так, слідчим судде встановлено, що флеш -носій 16 GB чорного кольору з наліпкою «ОРГ ТОВ» був вилучений у ОСОБА_4 07.04.2025. З моменту вилучення флеш - носія минув майже місяць. Тобто, орган досудового розслідування мав достатньо часу для досягнення усіх переслідуваних цілей, перевірки наявної на флешці інформації та її зняття.

Доказів зворотного у розпорядження слідчого судді, як органом досудового розслідування, так і прокурором не надано.

Прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, не заперечував проти скасування арешту з майна ОСОБА_4 , яке 07.04.2025 вилучено за місцем його проживання.

З врахуванням вищевикладеного, а також позиції прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні,Ю слідчий суддя приходить до висновку, що представником власника майна ОСОБА_3 доведено, що на даний час відпала потреба у подальшому застосуванні арешту мобільного телефону, флеш - носія та ноутбука, які були вилучені місцем проживання ОСОБА_4 .

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 170, 174, 307, 309 КПК України,

постановив:

клопотання представника власника майна задовольнити.

Скасувати арешт з мобільного телефону марки Iphone 11 Pro Max, серійний номер НОМЕР_1 , IMEI: НОМЕР_2 , флеш-носія 16 GB чорного кольору з наліпкою «ОРГ ТОВ», ноутбука марки Asus моделі UX393E Notebook PC, серійний номер НОМЕР_3, які належать ОСОБА_4 , накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 15.04.2025 (справа № 752/10164/25, провадження № 1-кс/752/3337/25).

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1