Рішення від 16.05.2025 по справі 362/4255/24

Справа № 362/4255/24

Провадження № 2/362/515/25

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

16 травня 2025 року

Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Марчука О.Л.,

при секретарі Неділько А.С.,

за участю позивачки ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Стукалової І.В.,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача адвоката Федака М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 3 у місті Василькові Обухівського району Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Калинівська селищна рада як орган опіки та піклування про позбавлення батьківських прав і зміну способу стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом, в якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно їх дитини та змінити розмір стягуваних з відповідача аліментів на частку від його доходу замість твердої суми.

Свої вимоги позивачка обґрунтовує тим, що відповідач має дочку, однак не цікавиться дитиною, не приймає участі у її утриманні та вихованні і не спілкується з дитиною, а розмір стягуваних за рішенням суду аліментів в сумі 2000 гривень 00 копійок є вкрай низьким для утримання дитини (а.с. 76 84).

Позивачка та її представник в судовому засіданні підтримали позовні вимоги та просили задовольнити позов з викладених у ньому підстав.

Відповідач і його представник в судовому засіданні не визнали позовних вимог та просили відмовити в їх задоволенні.

Під час розгляду справи відповідач пояснив, що останній раз він бачився із дитиною в грудні 2021 року; він бажає спілкуватись із дочкою, але позивачка перешкоджає йому у цьому.

Також, представником відповідача надано відзив на позову, у якому зазначено, що відповідач ніколи не ухилявся від виховання дитини, але позивачка перешкоджає йому у цьому та створила умови за яких відповідач не має можливості спілкуватися із дитиною; також, зазначив про те, що позивача не довела обставин зміни матеріального стану відповідача які є підставою для зміни розміру аліментів (а.с. 135 147).

Натомість, суд не приймає до уваги зміст відзиву на позов та усі додані до відзиву документи, оскільки всупереч вимог статей 83і 191 ЦПК України, відзив подано із порушенням зазначеному в ухвалі від 14 серпня 2024 року про відкриття провадження по справі строку для подання відповідачем відзиву на позов.

В резолютивній частині ухвали від 14 серпня 2024 року про відкриття провадження по справі визначено: строк для подання відповідачем відзиву на позов протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (а.с. 89).

Судову повістку про виклик від 15 серпня 2024 року разом із копією ухвали від 14 серпня 2024 року про відкриття провадження по справі та примірником позовної заяви з додатками, було вручено відповідачу особисто під розписку 16 вересня 2024 року, про що свідчить його власний підпис на копії судової повістки про виклик в матеріалах справи (а.с. 90).

Натомість, відповідно до інформації в системі «Електронний суд», відзив на позов було створено представником відповідача в системі «Електронний суд» 23 грудня 2024 року (вх. № 28204 від 23.12.2024 року), тобто після спливу 99-ти календарних днів (71 робочих днів та 28 вихідних дні).

При цьому, представником відповідача не заявлено клопотання про поновлення пропущеного без поважних причин процесуального строку для подачі відзиву на позов!

Представник третьої особи в судове засідання не прибув; надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності (а.с. 119).

Також, за приписами статті 171 СК України під час розгляду справи в судовому засіданні за участі дитячого психолога ОСОБА_3 , суд заслухав думку дитини відносно вирішення питання позбавлення її батька батьківських прав відносно неї.

Дитина повідомила суду, що вона навчається в селі Путрівка та проживає із мамою, бабусею і дідусем; повідомила суду, що її тато має ім`я ОСОБА_4 і проживає він в селі Іванковичі та вони бачаться у вихідні дні.

Дитина повідомила суду про те, що матір розповідала їй про ОСОБА_5 та показувала його фотографії; дитина повідомила суду про те, що вона не дружить і не любить ОСОБА_5 , тому що навіть із ним не знайома.

Також, на запитання головуючого, дитина чітко, впевнено, щиро та без сумнівів повідомила про те, що вона:

-любить свою маму, бабусі і дідуся;

- ОСОБА_6 любить;

-не любить ОСОБА_5 .

Психолог ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що внаслідок відсутності спілкування в ранньому віці в житті дитини та її батька, між дитиною та її біологічним батьком не сформувався відповідний емоційний зв`язок, а тому дитина не визначає біологічного батька як важливого дорослого в своєму житті.

Вислухавши вступне слово сторін та їх представників, думку дитини, пояснення психолога та дослідивши письмові докази по справі в повному обсязі, суд встановив наступні обставини.

Сторони є батьками дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується відповідним свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 21 грудня 2016 року (а.с. 15).

При цьому, суд враховує факт зміни матір`ю дитини свого прізвища, що підтверджується відповідним свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_2 від 21 січня 2022 року (а.с. 13).

Дитина проживає разом із матір`ю.

Відповідно до частини першої статті 82 ЦПК України, вказану обставину визнали учасники справи та її не оспорили.

До того ж, вказаний факт проживання дитини разом із матір`ю достовірно підтверджується змістом актів обстеження № 08 від 05 січня 2024 року та № 554 від 24 травня 2024 року комісії Калинівської селищної ради, у яких зафіксовано обставини проживання дитини та відображено інформацію про те, що батько дитини не приймає участі у вихованні дитини (а.с. 33, 34).

За змістом довідки № 167 від 23.05.2024 року Опорного закладу освіти «Калинівський академічний ліцей освітній центр» Калинівської селищної ради Фастівського району Київської області, за час відвідування ОСОБА_8 вказаного закладу в період часу з 01 вересня 2019 року по 31 серпня 2023 року, батько дитини не приводив і не забирав дитину, на усіх дитячих закладах був відсутній та не приймав участі у вихованні дитини (а.с. 27).

Із довідки № 105 від 20.05.2024 року ОСОБА_9 академічного ліцею вбачається, що за час навчання ОСОБА_10 вказаного закладу, батько дитини не приводив і не забирав дитину, не був присутнім на батьківських зборах, із вчителем не спілкувався та не приймав участі у вихованні дитини (а.с. 29).

Вирішуючи справу по суті, суд керується положеннями Закону України «Про охорону дитинства» та нормами Сімейного кодексу України.

Зокрема, норми статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачають, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини; батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці; позбавлення батьківських прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей.

Стаття 150 СК Українивстановлює обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини.

Відповідно до положень статті 155 СК України, здійснення батьківських прав та виконання батьківських обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності; батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини; відмова батьків від дитини є неправозгідною, суперечить моральним засадам суспільства; ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Пунктом другим частини першої статті 164 СК України передбачено, що батько може бути позбавлений судом батьківських прав, якщо він ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як встановлено під час розгляду справи в судовому засіданні відповідач тривалий час проживає окремо від дочки, після настання трирічного віку дитина лише один раз бачила свого біологічного батька і спілкувалась із ним в грудній 2021 року на свій день народження; після того, протягом більше трьох років дитина бачила свого біологічного батька лише на фотографіях; відповідач не займається вихованням дочки і не піклується про неї, не цікавиться життям дочки, не обізнаний про інтереси дитини, її вподобання та захоплення, не турбується про стан здоров`я дитини.

Суд переконаний у тому, що своєю тривалою бездіяльністю та байдужою поведінкою відповідач демонструє відсутність у нього бажання спілкуватися з дочкою.

Внаслідок тривалої протягом більше ніж три роки бездіяльності відповідача, його дочка жодного разу не бачила біологічного батька і не знайома із ним особисто та із ним не спілкується.

Оскільки відповідач проживає окремо від своєї дочки, з нею не спілкується, дитина знаходиться на повному утриманні матері, відповідач не займається вихованням дитини і піклуванням про неї, не цікавиться життям дитини, не надає добровільно будь-якої, у тому числі матеріальної допомоги на утримання дитини (аліменти стягуються примусово), суд приходить до переконливого висновку, що такою тривалою бездіяльністю відповідач ухиляється від виконання обов`язків по вихованню своєї неповнолітньої дочки, а тому має бути позбавлений батьківських прав відносно неї.

Зазначені обставини знайшли своє повне підтвердження під час розгляду справи в судовому засіданні.

Також, згідно із висновком Служби у справах дітей та сім`ї Калинівської селищної ради, затвердженим рішенням № 211-14 від 26.09.2024року Виконавчого комітету Калинівської селищної ради, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити відповідача батьківських прав відносно його неповнолітньої дочки (а.с. 102 104, 105).

Судом не встановлено, що відповідачу будь-хто та/або яким-небудь чином чинив перешкоди у належному виконанні його батьківських обов`язків по відношенню до своєї дочки.

Вирішуючи позовні вимоги в частині зміни розміру аліментів, суд враховує наступне.

Норми частин другої та третьої статті 166 СК України передбачають, що особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини; при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до статті 180 СК України, батьки зобов`язанні утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Частиною третьою статті 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Рішенням від 31 серпня 2021 року Васильківського міськрайонного суду Київської області стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти на утримання їх дитини в сумі 2 000 гривень 00 копійок щомісячно (а.с. 17 19).

Згідно із частиною другою статті 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Згідно із статтею 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Під час розгляду справи в судовому засіданні судом не встановлено будь-які обставини щодо стану здоров`я та матеріального становища дитини; стану здоров`я та матеріального становища платника аліментів; наявності у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини; мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку; мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів (ч. 2 ст. 182 СК України).

У статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», установлено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 01 січня 2025 року для дітей віком до 6 до 18 років 3 196 гривень 00 копійок.

Натомість, суд об`єктивно вважає зазначену суму вкрай низькою та недостатньою для утримання дитини відповідного віку.

Таким чином, враховуючи встановлені під час розгляду обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність зміни способу стягнення аліментів які стягуються з відповідача на користь позивачки на утримання їх дитини на чверть доходів відповідача.

За таких обставин, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно із нормою частини першої статті 13 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За подачу даного позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 1211 гривень 20 копійок, що підтверджується квитанцією від 31 травня 2024 року (а.с. 63).

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Зокрема, разом із позовом надано суду договір № 36 про надання правничої допомоги від 17 травня 2024 року із ордером від 18 червня 2024 року і платіжною інструкцією від 20.05.2024 року, з яких вбачається, що позивачем сплачено вартість правових послуг у даній справі в сумі 5 000 гривень 00 копійок (а.с. 64, 66, 67).

Як наслідок, на підставі пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, судові витрати у вигляді сплаченого позивачем судового збору та витрат на правову допомогу слід покласти на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства», статтями 150, 155, 164, 166, 180, 181, 182 Сімейного кодексу України, статтями 58, 60 Цивільного кодексу України, статтями 1 13, 19, 23, 27, 34, 76 83, 89, 95, 133, 141, 142, 197, 198, 200, 206, 258, 259, 263 265, 273 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Задовольнити позов.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Змінити розмір стягуваних за рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 31 серпня 2021 року аліментів з 2 000 (двох тисяч) гривень 00 копійок на одну четверту частину від заробітку (доходу) платника аліментів щомісячно, але не менше ніж п`ятдесят відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та, не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат грошові кошти в сумі 6 211 (шість тисяч двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Держави Україна судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Дата складення повного судового рішення 16 травня 2025 року.