Постанова

від 16.04.2025 по справі 910/5058/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/5058/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В. - головуючого, Баранця О. М., Рогач Л. І.,

секретаря судового засідання - Денисевича А. Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Таскомбанк"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 (колегія суддів: Мальченко А. О., Козир Т. П., Агрикова О. В.)

та на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 у справі

за позовом Приватного акціонерного товариства "Грета"

до Акціонерного товариства "Таскомбанк",

про визнання припиненими усіх зобов`язань у зв`язку з їх повним виконанням,

за участі:

представників позивача - Марченко О. Г.,

представників відповідача -Писаренка О. В.,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Приватне акціонерне товариство "Грета" (далі - ПрАТ "Грета") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Таскомбанк" (далі - АТ "Таскомбанк", Банк) з вимогами про визнання припиненими усіх зобов`язань за генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) № Т09.12.2014К1874 від 27.03.2018 у зв`язку з їх повним виконанням.

2. Фактичні обставини справи, встановлені судами

2.1. 27.03.2018 між АТ "Таскомбанк" та ПрАТ "Грета" (позичальник) укладено Генеральний договір про надання банківських послуг (мультивалютний) № Т 09.12.2014 К 1874 (далі - Кредитний договір), що складається з двох частин, які нероздільно пов`язані між собою, з подальшими змінами та доповненнями відповідно до договорів про внесення змін та доповнень до Кредитного договору. Відповідно до умов Кредитного договору позичальнику були надані банківські послуги щодо надання кредитних коштів з лімітом 153 600 000,00 грн строком користування до 31.12.2026 включно.

2.2. У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ПрАТ "Грета" було укладено Іпотечний договір (із застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя), посвідчений 27.03.2018 приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області Радіоновим Ю. В., зареєстровано в реєстрі за № 553 (далі - Іпотечний договір-1), за умовами якого в іпотеку передано належне на праві власності Іпотекодавцю нерухоме майно, а саме:

1) Об`єкт нерухомості, загальною площею 51 820,6 кв. м, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Дружківка, вул. Чайковського, буд. 1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 204438514392 (далі - Предмет іпотеки-1);

2) Земельну ділянку, загальною площею 7,7345 га, кадастровий №1411700000:00:002:0495, яка знаходиться за адресою: Донецька область, м. Дружківка, вулиця Чайковського, будинок 1 (один), реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 204245114392 (далі - Предмет іпотеки-2).

2.3. Крім того, в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ПрАТ "Грета" було укладено Іпотечний договір (із застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя), посвідчений 27.03.2018 приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області Радіоновим Ю. В., зареєстровано в реєстрі за № 555 (далі - Іпотечний договір-2), за умовами якого в іпотеку передано належне на праві власності Іпотекодавцю нерухоме майно, а саме:

1) Об`єкт нерухомості, загальною площею 5 196,4 кв. м, що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Дружківка, вулиця Хмельницького Б., будинок 32, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1129347214117 (далі - Предмет іпотеки-3);

2) Земельну ділянку, загальною площею 2,2317 га, кадастровий № 1422481500:01:000:0015, яка знаходиться за адресою: Донецька область, Костянтинівський район, Білокузминівська сільська рада (далі - Предмет іпотеки-4).

2.4. Також у забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ПрАТ "Грета" було укладено Іпотечний договір (із застереженнями про задоволення вимог іпотекодержателя), посвідчений 27.03.2018 приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області Радіоновим Ю. В., зареєстровано в реєстрі за № 557 (далі - Іпотечний договір-3), за умовами якого в іпотеку передано належне на праві власності Іпотекодавцю нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 169,5 кв. м, що знаходиться за адресою: Донецька область. м. Дружківка, вулиця Чайковського, 10, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 192078914392 (далі - Предмет іпотеки-5).

2.5. Враховуючи, що Позивачем було порушено строки повернення кредитних коштів, що передбачені Кредитним договором, АТ "Таскомбанк" було ініційоване дострокове стягнення заборгованості за Кредитним договором та вжито заходів щодо примусового стягнення боргу в тому числі за рахунок іпотечного та заставленого майна.

2.6. 27.12.2022 Банк звернув стягнення на Предмети іпотеки шляхом реєстрації права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання зобов`язання за Кредитним договором в порядку, встановленому статтею 37 Закону України "Про іпотеку", пунктом 61 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та умовами Іпотечних договорів.

2.7. Звернення стягнення на майно здійснено за ринковою вартістю, визначеною відповідно до проведеної Приватним підприємством "Академія оцінки і права" оцінки від 19.12.2022, а не за договірною ціною, зазначеною у договорах іпотеки. Зокрема, ринкова вартість становила 39 495 400,00 грн.

2.8. Крім цього, Банком було замовлено рецензування звіту про ринкову вартість майна, за результатом якого було підтверджено дійсну ринкову вартість майна.

2.9. Отже, за твердженням відповідача, за рахунок Предметів іпотеки Банк частково погасив заборгованість за Кредитним договором у сумі 39 495 400,00 грн.

2.10. Крім того, у забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ПрАТ "Грета" також було укладено Договір застави від 26.02.2020, посвідчений приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області Радіоновим Ю. В., зареєстровано в реєстрі за № 313 (далі - Договір застави-1), за умовами якого в заставу Банку передано рухоме майно, а саме: лінія штампування на основі багатопрофільного пресу моделі DM 100 LEVOR 4, потужністю 1000 тн, інвентарний номер 3177, а також обладнання у кількості 334 найменувань (далі - Предмет застави-1).

2.11. У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ПрАТ "Грета" було укладено Договір застави від 26.02.2020, посвідчений приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області Радіоновим Ю. В., зареєстровано в реєстрі за № 314 (далі - Договір застави-2), за умовами якого в заставу Банку передано рухоме майно, а саме: маніпулятор координатний для нанесення клею 2 МЄК 001-02 та обладнання і споруди у кількості 235 найменувань (далі - Предмет застави-2).

2.12. У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ПрАТ "Грета" було укладено Договір застави від 29.05.2020, посвідчений приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області Радіоновим Ю. В., зареєстровано в реєстрі за № 678 (далі - Договір застави-3), за умовами якого в заставу Банку передано рухоме майно: котел опалювальний твердопаливний водогрійний "ALTER" КВТ-SHF-600 кВт (ВІО), заводський номер КВТ-SHF-100001019 (далі - Предмет застави-3).

2.13. У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ПрАТ "Грета" було укладено Договір застави від 09.11.2020, посвідчений приватним нотаріусом Дружківського міського нотаріального округу Донецької області Радіоновим Ю. В., зареєстровано в реєстрі за № 1623 (далі - Договір застави-4), за умовами якого в заставу Банку передано рухоме майно, а саме: устаткування у кількості 538 найменувань (735 одиниць) (далі - Предмет застави-4).

2.14. У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ПрАТ "Грета" було укладено Договір застави від 29.11.2021, посвідчений приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Радіоновим Ю. В., зареєстровано в реєстрі за № 2252 (далі - Договір застави-5), за умовами якого в заставу Банку передано рухоме майно, а саме: обладнання, яке використовується у виробництві побутових плит, у кількості 21 одиниця (далі - Предмет застави-5).

2.15. У забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором між Банком та ПрАТ "Грета" було укладено Договір застави від 24.06.2021, посвідчений приватним нотаріусом Краматорського районного нотаріального округу Донецької області Радіоновим Ю. В., зареєстровано в реєстрі за № 1016 (далі - Договір застави-6), за умовами якого в заставу Банку передано рухоме майно, а саме: обладнання у кількості 40 найменувань та технологічний транспортний засіб автонавантажувач TOYOTA 32-8FG30 (далі - Предмет застави-6).

2.16. Як вказав відповідач, у зв`язку з невиконанням зобов`язань за Генеральним договором, АТ "Таскомбанк" було змушене звернути стягнення в позасудовому порядку на зазначені вище Предмети застави.

2.17. При цьому звернення стягнення на Предмети застави відбулось шляхом переходу до Заставодержателя права власності на Предмети застави в рахунок виконання зобов`язання за Генеральним договором в порядку, встановленому статтями 24-29 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та умовами Договорів застави.

2.18. Вартість предметів застави, визначена Приватним підприємством "Академія оцінки і права " у звіті від 20.12.2022, становить 43 346 904,00 грн.

2.19. Також Банком було замовлено рецензування звіту про ринкову вартість майна, за результатом якої було підтверджено дійсну ринкову вартість майна.

2.20. Таким чином, за рахунок майна, набутого у власність Банку, була погашена частково заборгованість ПрАТ "Грета" за Кредитним договором у сумі 1 060 781,96 Євро та 41 441 864,39 грн, що в гривневому еквіваленті становить 82 842 304,00 грн, з яких: за рахунок Предметів іпотеки погашено 39 495 400,00 грн та за рахунок Предметів застави погашено 43 346 904,00 грн.

2.21. Відносини позивача та відповідача щодо виконання умов вказаного Генерального договору про надання банківських послуг були предметом розгляду у Господарському суді Донецької області у справі № 905/781/22.

2.22. При цьому залишок заборгованості стягувався АТ "Таскомбанк" у судовому порядку саме у справі № 905/781/22 Господарського суду Донецької області, де 27.02.2024 частково задоволено позов Банку на суму 47 873 981,03 грн, з яких: 41 758 135,61 грн - тіло кредиту; 5 640 652,60 грн - відсотки; 475 192,82 грн - комісія, а також витрати зі сплати судового збору в сумі 718 109,72 грн.

2.23. Вказане рішення суду не оскаржувалось ПрАТ "Грета", набрало законної сили, Банком отримано наказ, який направлено на примусове виконання.

2.24. На обґрунтування позовних вимог ПрАТ "Грета" надає суду висновки Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України від 25.03.2024, які замовлено та отримано з метою долучення до справи № 905/781/23, що розглядалась Господарським судом Донецької області, а саме: від 21.03.2024 № 25207 за результатами проведення комісійної судової оціночно-земельної експертизи; від 21.03.2024 № 25209 за результатами проведення комісійної судової оціночно-будівельної експертизи; від 25.03.2024 № 25126/25201 за результатами товарознавчої експертизи. Ринкова вартість всього майна Відповідача згідно з судовою експертизою була визначена Національним науковим центром "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України у розмірі 295 166 767,74 грн.

2.25. Позивач вважає, що враховуючи майнові вимоги Відповідача (Банку) у справі № 905/781/22, які становили 126 635 805,55 грн, а також прийняття Відповідачем у власність всього заставного майна Позивача, Відповідач повинен був прийняти це майно за ринковою вартістю, яка згідно з судовою експертизою Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України становить 295 166 767,74 грн, що свідчить, на переконання Позивача, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Відповідача у справі № 905/781/22, а також підтверджує те, що зобов`язання за Кредитним договором вважаються погашеними у повному обсязі, та як наслідок, припиненими, у зв`язку з чим просить визнати припиненими усі зобов`язання за генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний) від 27.03.2018 у зв`язку з їх повним виконанням.

2.26. Крім того, як встановлено судом під час розгляду даної справи ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.05.2024 відмовлено у задоволенні заяви ПрАТ "Грета" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, з посиланням, зокрема, на висновки Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України, які стали підставою для позовних вимог у даній справі № 910/5058/24.

2.27. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2024, повний текст якої складено 03.06.2024, апеляційну скаргу ПрАТ "Грета" залишено без задоволення.

2.28. Крім того, згідно з постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.05.2024, повний текст якої складено 03.06.2024, апеляційну скаргу ПрАТ "Грета" задоволено частково, ухвалу Господарського суду Донецької області від 24.04.2024 у справі № 905/781/22, якою відмовлено у відкритті провадження за нововиявленими обставинами скасовано, заяву про перегляд рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 за нововиявленими обставинами та матеріали справи № 905/781/22 вирішено направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

3. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3.1. Рішенням від 15.07.2024 у справі № 910/5058/24 Господарський суд міста Києва у задоволенні позову відмовив.

3.2. Мотивував тим, що у разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту. Таким чином, позивач (ПрАТ "Грета") мав захищати свої права щодо наявного розміру заборгованості за Кредитним договором, у тому числі припинення зобов`язань АТ "Таскомбанк" за Кредитним договором, у межах справи № 905/781/22, яка була ініційована Банком у жовтні 2022 року (провадження відкрито 10.10.2022).

3.3. При цьому суд першої інстанції послався на висновки Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (провадження 14-67цс20).

3.4. Північний апеляційний господарський суд постановою від 27.11.2024 рішення суду першої інстанції скасував, позовні вимоги задовольнив. Визнав припиненими зобов`язання за генеральним договором про надання банківських послуг (мультивалютний).

3.5. Мотивував постанову тим, що за обставинами цієї справи, відбулось звернення стягнення на заставне майно у позасудовому порядку, за ціною, яка за доводами Товариства є нижчою від ринкової, і, оскільки Банк у межах розгляду спору у справі №905/781/22 (про стягнення заборгованості за Кредитним договором) зменшив розмір позовних вимог на вартість майна, на яке він звернув стягнення, і суд прийняв таку заяву про розгляду, то відповідно відсутні підстави вважати, що у цій частині Банком було ініційовано судове провадження про стягнення боргу.

3.6. Тобто фактично дії Банку призвели до того, що, з одного боку, Товариство позбавлено права оскаржити ринкову вартість майна, за якою Банк набув це майно у власність, оскільки Банк зробив це у позасудовому порядку (банком не було ініційовано судового процесу у цій частині), а з іншого, розглядаючи спір про стягнення залишку боргу за договором, суд не має можливості дати оцінку діям Банку під час звернення стягнення у позасудовому подяку, у тому числі і щодо вартості заставного майна, оскільки ці обставини не входять до предмета доказування.

3.7. Прийнявши до уваги висновки Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України №25207 від 21.03.2024 щодо визначення ринкової вартості майна позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки вартість майна, на яке звернено стягнення Банком 26.12.2022 перевищує розмір заявлених ним до Товариства вимог, то зобов`язання Товариства перед Банком, які виникли на підставі генерального договору про надання банківських послуг (мультивалютний) від 27.03.2018, укладеним між АТ "Таскомбанк" та ПрАТ "Грета" є припиненими.

3.8. Крім того, судом першої інстанції неправильно застосовано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 522/1528/15-ц від 26.01.2021 до спірних правовідносин сторін, оскільки у справі № 522/1528/15-ц судом досліджувалось питання кредитних правовідносин забезпечених порукою, а у справі № 910/5058/24 кредитних правовідносин забезпечених іпотекою та заставою.

3.9. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 стягнуто з АТ "Таскомбанк" на користь ПрАТ "Грета" 66 000 грн судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги.

4. Короткий зміст касаційної скарги

4.1. АТ "Таскомбанк" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду.

4.2. Скаржник зазначає, що подає касаційну скаргу на підставі виключного випадку, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), оскільки судом апеляційної інстанції:

- застосовано норми статей 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статей 4, 5 ГПК України з невірним урахуванням висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц, та не врахуванням висновків у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 та у постанові Верховного Суду від 01.10.2024 у справі № 924/922/21 (686/27230/20), враховуючи набрання законної сили рішення Господарського суду Донецької області у справі № 905/781/22, зокрема, щодо неналежного та неефективного способу захисту ПрАТ "Грета" порушених прав, щодо дотримання принципів правової визначеності та остаточності рішення, щодо принципу процесуальної економії (визначеного в т.ч. в постанові Великої Палати Верховного суду від 28.01.2020 у справі № 50/311-6, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.03.3020 у справі № 910/3009/18);

- застосовано висновки Великої Палати Верховного Суду у постановах від 23.01.2019 у справі № 306/1224/16-ц та від 20.03.2019 у справі № 306/2053/16-ц без дослідження та врахування дійсних обставин справи, зокрема кредитних правовідносин, що склались між ПрАТ "Грета" та АТ "Таскомбанк";

- не враховано висновки Верховного Суду щодо заборони та недопустимості суперечливої поведінки учасників господарських та цивільних правовідносин, сформованих у постановах Верховного Суду від 20.10.2021 у справі № 910/4089/20; від 09.04.2019 у справі № 903/394/18, від 17.11.2018 у справі № 911/205/18.

4.3. Скаржник, зокрема звертає увагу на те, що коли ПрАТ "Грета" стало відомо про часткове погашення Банком заборгованості за рахунок іпотеки та застави, остання ініціювало 8 різного роду позовів, які не призвели до бажаного для ПрАТ "Грета" результату. І лише отримавши у березні 2024 року висновки Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса", які замовлялись саме для справи №905/781/22, ПрАТ "Грета" почало вживати заходів щодо намагань перегляду рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 у справі № 905/781/22 як за нововиявленими обставинами, так і шляхом ініціювання інших позовів.

4.4. При цьому ПрАТ "Грета" не оскаржувало рішення Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 у справі № 905/781/22 ні в апеляційному, ні в касаційному порядку.

4.5. За доводами скаржника, у разі, якщо Банк уже ініціював судовий процес у справі № 905/781/22, спрямований на захист порушеного, на його думку, права (зокрема стягнення заборгованості за Кредитним договором), і такий спір у справі № 905/781/22 суд уже вирішив, ухваливши рішення від 27.02.2024, яке набрало законної сили, звернення ПрАТ "Грета" з позовом про визнання відсутності права вимоги у АТ "Таскомбанк" за Кредитним договором та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним та неефективним способом захисту.

4.6. Скаржник також звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на додаткову постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить її скасувати та ухвалити нову - про відмову у задоволенні заяви ПрАТ "Грета" про ухвалення додаткового рішення.

5. Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

5.1. У відзиві на касаційну скаргу ПрАТ "Грета" просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін як законну та обґрунтовану.

6. Позиція Верховного Суду

6.1. Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

6.2. Відповідно до частини першої і другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

6.3. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права; припинення правовідношення.

6.4. Згідно з частинами першою, другою і четвертою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

6.5. Частиною першою статті 173 ГК України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

6.6. Частиною першою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

6.7. Згідно із статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

6.8. Відповідно до частин першої і другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

6.9. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

6.10. Відповідно до частини першої статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

6.11. Згідно з частиною першою статті 599 цього ж Кодексу зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

6.12. Відповідно до частини першої статті 202 ГК України господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином.

6.13. Частиною першою статті 203 ГК України встановлено, що господарське зобов`язання, всі умови якого виконано належним чином, припиняється, якщо виконання прийнято управненою стороною.

6.14. У справі, що розглядається, позивач стверджує, що АТ "Таскомбанк" прийняв виконання основного зобов`язання за Договором шляхом прийняття у власність Іпотечного та Заставленого майна, вартість якого, згідно з висновком Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України перевищує вартість основного зобов`язання з повернення кредитних коштів.

6.15. Із цими доводами погодився і суд апеляційної інстанції у зв`язку з чим позов про визнання припиненими усіх зобов`язань за генеральним договором про надання банківських послуг задовольнив.

6.16. Колегія суддів не погоджується з цим висновком виходячи з наступного.

6.17. У межах розгляду даної справи, судом встановлено, що АТ "Таскомбанк" ініційовано як позасудову процедуру звернення стягнення на Іпотечне та Заставне майно, так і у подальшому судову процедуру звернення стягнення на заборгованість, яка, за твердженнями АТ "Таскомбанк", у межах справи № 905/781/22 лишилась не погашеною.

6.18. Рішенням Господарського суду Донецької області від 27.02.2024 позов АТ "Таскомбанк" до ПрАТ "Грета" задоволено частково. При ухваленні рішення суду у справі № 905/781/22 досліджено звіти ПП "Академія оцінки і права" про оцінку нерухомого майна від 19.12.2022 та рухомого майна від 20.12.2022, які, як вказує позивач у цій справі, виконані з порушенням законодавства та не відповідають висновку Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса" Міністерства юстиції України щодо вартості майна, прийнятого АТ "Таскомбанк" в рахунок погашення заборгованості ПрАТ "Грета" за наданим кредитом.

6.19. У межах справи № 905/781/22 судом було встановлено фактичні обставини справи щодо часткового погашення заборгованості позивача за Кредитним договором за рахунок позасудового набуття Банком права власності на нерухоме та рухоме за іпотечними договорами та договорами застави в розмірі 1 060 781,96 Євро та 41 441 864,39 грн. Дані про погашення заборгованості позивача в іншому розмірі у рішенні суду від 27.02.2024 у справі № 905/781/22 відсутні.

6.20. Тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що у разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту; таким чином, позивач (ПрАТ "Грета") мав захищати свої права щодо наявного розміру заборгованості за Кредитним договором, у тому числі припинення зобов`язань за Кредитним договором, у межах справи № 905/781/22, яка була ініційована Банком у жовтні 2022 року (провадження відкрито 10.10.2022).

6.21. Суд апеляційної інстанції погодився з доводами ПрАТ "Грета" про те, що звернення стягнення на заставне майно за заниженою вартістю такого майна впливає на майнові права Товариства, а також на фактично подвійне стягнення заборгованості за Кредитним договором. Колегія суддів також погоджується з цим доводом, оскільки, дійсно, в тій частині, на яку вартість предметів іпотеки та застави занижена, відбувається подвійне стягнення заборгованості: перший раз у позасудовому порядку, а другий - за судовим рішенням. Водночас саме з цієї причини ПрАТ "Грета" мало доводити в межах справи № 905/781/22, що його борг є меншим, ніж вимагає банк, або зовсім відсутнім, оскільки банк занизив вартість предметів іпотеки та застави. Саме в такий спосіб ПрАТ "Грета" могло запобігти повторному стягненню боргу за судовим рішенням.

6.22. Крім того, суд апеляційної інстанції вважав, що фактично дії Банку призвели до того, що, з одного боку, ПрАТ "Грета" позбавлене права оскаржити ринкову вартість майна, за якою Банк набув це майно у власність, оскільки Банк зробив це у позасудовому порядку (банком не було ініційовано судового процесу у цій частині), а з іншого, розглядаючи спір про стягнення залишку боргу за договором, суд не має можливості дати оцінку діям Банку під час звернення стягнення у позасудовому подяку, у тому числі і щодо вартості заставного майна, оскільки ці обставини не входять до предмету доказування.

6.23. Колегія суддів вважає ці висновки помилковими і звертає увагу на таке.

6.24. Відповідно до частини першої статті 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

6.25. Відповідно до статті 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

6.26. Відповідно до частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Відповідно до частини другої Закону України "Про заставу" в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання або в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

6.27. Отже, за змістом наведених положень законодавства в разі звернення стягнення на предмет іпотеки чи застави кредитор одержує задоволення своїх вимог з вартості такого предмета, тобто борг боржника зменшується на розмір вартості предмета іпотеки чи застави, на який звернено стягнення (крім випадків, коли звернення стягнення саме по собі тягне припинення зобов`язання незалежно від вартості майна, зокрема у випадках, передбачених частиною шостою статті 36 Закону України "Про іпотеку"). Оскільки законодавство має тлумачитися таким чином, щоб результат тлумачення відповідав принципам справедливості, розумності (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі № 815/1226/18 (провадження № 11-1206апп19, пункт 80), від 08.02.2022 у справі № 209/3085/20 (провадження № 14-182цс21, пункт 42), від 13.07.2022 у справі № 199/8324/19 (провадження № 14-212цс21)), під вартістю предмета іпотеки чи застави, на яку зменшується борг боржника в разі звернення стягнення на такі предмети, слід розуміти їх дійсну (ринкову) вартість. У разі продажу предмета іпотеки чи застави на публічних торгах (аукціоні) ринкова вартість предмета іпотеки чи застави визначається за наслідками таких торгів за умови дотримання правил про такі торги, які виключають штучне зниження конкуренції покупців і викривлення визначення ринкової ціни. Якщо ж звернення стягнення на предмет іпотеки чи застави здійснюється іншим чином, зокрема шляхом набуття кредитором права власності або продажу кредитором іншій особі-покупцеві, то дійсна (ринкова) вартість майна підлягає доведенню, в тому числі може доводитись шляхом експертної оцінки чи іншим чином.

6.28. Колегія суддів звертає увагу, що дії кредитора, спрямовані на набуття ним права власності на майно боржника чи іншого іпотекодавця чи заставодавця (майнового поручителя) в позасудовому порядку, відповідають визначенню правочину, наведеному у частині першій статті 202 ЦК України, а тому такі дії є правочином. Водночас дійсна (ринкова) вартість такого майна не є умовою такого правочину.

6.29. Відповідно до частини п`ятої статті 37 Закону України "Про іпотеку" іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність або спеціальне майнове право на нього за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності. Колегія суддів звертає увагу, що оцінка предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності не є правочином. Натомість відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

6.30. Отже, наведене положення частини п`ятої статті 37 Закону України "Про іпотеку" слід розуміти таким чином, що обов`язковою умовою набуття предмета іпотеки у власність є замовлення кредитором оцінки предмета іпотеки у суб`єкта оціночної діяльності. Водночас боржник може не погодитися з оцінкою, виконаною на замовлення кредитора, і ставити її під сумнів, доводячи, що дійсна (ринкова) вартість майна є іншою. З цією метою боржник може надавати докази, в тому числі може замовити власну оцінку у суб`єкта оціночної діяльності, замовити проведення судової експертизи (частина перша статті 7-1 Закону України "Про судову експертизу", надавати докази біржової ціни майна (за її наявності) тощо.

6.31. Якщо в суді вирішується спір про стягнення з боржника боргу за позовом кредитора, який звернув стягнення на предмет іпотеки чи застави в позасудовому порядку, а боржник вважає, що його борг є меншим, ніж вважає кредитор, або взагалі відсутній у зв`язку з заниженням кредитором вартості такого предмету, боржник може доводити це під час розгляду такої справи, надаючи для цього відповідні докази. Боржник також може звернутись до суду з клопотанням про призначення експертизи в порядку частини першої статті 99 ГПК України.

6.32. Отже, висновок суду апеляційної інстанції про те, що фактично дії Банку призвели до того, що ПрАТ "Грета" позбавлене права оскаржити ринкову вартість майна, за якою Банк набув це майно у власність, оскільки Банк зробив це у позасудовому порядку (банком не було ініційовано судового процесу у цій частині), є помилковим. Боржник не потребує оскарження ринкової вартості майна, встановленої оцінкою на замовлення кредитора (оскарження доказів взагалі не передбачене законодавством), а має надавати власні докази, які доводять іншу дійсну (ринкову) вартість майна, а також, як зазначено вище, може клопотати про призначення експертизи судом.

6.33. Помилковим є і висновок суду апеляційної інстанції про те, що розглядаючи спір про стягнення залишку боргу за договором, суд не має можливості дати оцінку діям Банку під час звернення стягнення у позасудовому подяку, у тому числі і щодо вартості заставного майна, оскільки ці обставини не входять до предмету доказування. Дійсна (ринкова) вартість майна, на яке кредитор звернув стягнення у позасудовому порядку, входить до предмету доказування у справі про стягнення з боржника залишку боргу, оскільки без встановлення судом такої вартості неможливо встановити, яким саме є залишок боргу та чи існує такий залишок взагалі. Відповідно без встановлення судом дійсної (ринкової) вартості майна, на яке кредитор звернув стягнення у позасудовому порядку, суд не може зробити висновків про те, чи підлягає стягненню з боржника грошова сума у заявленому кредитором розмірі, чи така сума є меншою, чи в позові слід відмовити (якщо суд дійде висновку, що борг відсутній у зв`язку з повним задоволенням вимог кредитора за рахунок вартості майна, на яке кредитор звернув стягнення в позасудовому порядку).

6.34. Слід звернути увагу, що ПрАТ "Грета" в межах справи № 905/781/22 здійснило певні кроки, спрямовані на доведення того, що дійсна (ринкова) вартість майна, на яке банк звернув стягнення в позасудовому порядку, є більшою, ніж вважає кредитор. Зокрема, ПрАТ "Грета" звернулось до суду з клопотанням про призначення експертизи з метою встановлення вартості цього майна. Суд першої інстанції ухвалою від 14.08.2023 задовольнив це клопотання. Втім, ця ухвала була скасована постановою суду апеляційної інстанції від 10.10.2023. Зазначена постанова мотивована тим, що призначення експертного дослідження не тільки не стосується предмету спору, але й представляє собою спробу спростування презумпції правомірності правочину у непередбачений законом спосіб; оспорювання вартості майна, прийнятого позивачем у власність у досудовому порядку, теоретично може вплинути на обсяг грошового зобов`язання відповідача у даному спорі; однак набуття іпотекодержателем майна у власність є правочином; в силу положень статті 204 ЦК України (презумпція правомірності правочину) на день винесення даної постанови цей правочин є чинним і має здатність до створення правових наслідків; ця обставина унеможливлює будь-яке рішення суду про зменшення суми грошового зобов`язання у даній справі, незалежно від висновків експерта, до моменту визнання правочину недійсним чи зміни суттєвої умови правочину - ціни набуття майна кредитором; тому призначення експертизи, на переконання суду апеляційної інстанції у зазначкній справі, позбавлене процесуального сенсу. В результаті судом першої інстанції у справі № 905/781/22 постановлене рішення від 27.02.2024 про стягнення з ПрАТ "Грета" коштів на користь банку без оцінки доводів ПрАТ "Грета" про заниження банком вартості майна, на яке банк звернув стягнення в позасудовому порядку та без встановлення того, якою є дійсна (ринкова) вартість такого майна. Водночас ПрАТ "Грета" у справі № 905/781/22 не оскаржила ані постанову суду апеляційної інстанції від 10.10.2023 у касаційному порядку, ані рішення суду першої інстанції від 27.02.2024 в апеляційному порядку.

6.35. Колегія суддів звертає увагу, що невчинення стороною у справі тих чи інших процесуальних дій, зокрема неоскарження нею судових рішень, не є підставою для ініціювання нового судового процесу ані з метою встановлення обставин, які входили до предмета доказування в першій справі, але не були встановлені судом, ані для одержання правових висновків суду щодо питання, яке було вирішене судом у першій справі. Фактично позов ПрАТ "Грета" у справі, що переглядається, спрямований на спростування висновків суду в іншій справі № 905/781/22, що є неприпустимим.

6.36. Щодо висновку суду апеляційної інстанції про неподібність справи, що переглядається, і справи, переглянутої Великою Палатою Верховного Суду колегія суддів звертає увагу на високий рівень абстрактності висновків, сформульованих у постанові від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (провадження 14-67цс20). Зокрема, у пунктах 63 - 65 цієї постанови сказано таке:

"63.???????Аналогічно після звернення кредитора з позовом про стягнення коштів боржник не може заявляти окремий позов про визнання відсутності права вимоги в кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника. Такий окремий позов теж не може бути задоволений, оскільки боржник має себе захищати у судовому процесі про стягнення з нього коштів, заперечуючи проти відповідного позову кредитора, наприклад, і з тих підстав, що порука припинилася.

64.???????Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення правової невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише в разі, якщо така невизначеність триває, ініційований кредитором спір про захист його прав суд не вирішив і відповідне провадження не було відкрите.

65.???????У разі, якщо кредитор уже ініціював судовий процес, спрямований на захист порушеного, на його думку, права, або такий спір суд уже вирішив, звернення боржника з позовом про визнання відсутності права вимоги у кредитора та кореспондуючого обов`язку боржника не є належним способом захисту".

6.37. Правильність цих висновків не залежить від того, хто саме є боржником (відповідачем у судовому процесі, ініційованому кредитором) - особа, яка є стороною відповідного договору з кредитором, чи поручитель. Отже, правовідносини у справі, що переглядається, і у справі № 522/1528/15-ц мають спільні риси, достатні для висновку про їх подібність (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (провадження № 14-166цс20, пункт 39)). Тому висновок суду апеляційної інстанції про неподібність обставин у справі, у зв`язку з чим згадана постанова Великої Палати Верховного Суду нерелевантна у цій справі, є помилковим.

6.38. Також помилковим є і висновок суду апеляційної інстанції про те, що спір у справі, що переглядається, підпадає під один із випадків, зазначених Великою Палатою Верховного Суду, коли позов боржника є належним, а саме якщо кредитор без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, інших осіб або інакше одержати виконання поза волею цієї особи-боржника в позасудовому порядку. У такому випадку позов є належним якщо кредитор без звернення до суду з відповідним позовом може звернути стягнення на майно особи, яку він вважає боржником, тобто позов такої особи виконує превентивну функцію і спрямований на запобігання можливому зверненню стягнення на майно у майбутньому. Якщо ж звернення стягнення вже відбулося, і кредитор звернувся до суду з позовом про стягнення залишку боргу (який кредитор вважає наявним), то позов такої особи (яку кредитор вважає боржником) не здатен виконати превентивної функції, а тому є неналежним.

6.39. Наведене свідчить, що суд апеляційної інстанції ухвалив постанову, якою дійшов помилкового висновку про застосування позивачем у справі, що переглядається, належного способу захисту; при цьому не врахував висновки, сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі № 522/1528/15-ц (провадження 14-67цс20), які підлягали врахуванню.

6.40. Натомість суд першої інстанції цілком обґрунтовано врахував зазначені висновки Великої Палати Верховного Суду і ухвалив правильне і обґрунтоване рішення.

6.41. Отже доводи касаційної скарги знайшли своє підтвердження під час касаційного розгляду справи, у зв`язку з чим касаційну скаргу слід задовольнити, постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6.42. Оскільки постанова апеляційного суду, прийнята за наслідками розгляду спору у справі підлягає скасуванню, додаткова постанова також має бути скасована за наслідками касаційного перегляду, оскільки є невід`ємною частиною основного судового рішення.

7. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

7.1. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

7.2. Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

7.3. Оскільки судом апеляційної інстанції безпідставно скасовано правильне по суті рішення суду першої інстанції, суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції та додаткову постанову суду апеляційної інстанції і залишає в силі рішення суду першої інстанції.

8. Судові витрати

8.1. Відповідно до статті 129 ГПК України у зв`язку з тим, що касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - скасуванню, а рішення суду першої інстанції - залишенню в силі, витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в суді касаційної інстанції підлягають стягненню з позивача на користь відповідача.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Акціонерного товариства "Таскомбанк" задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.11.2024 та додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 у справі № 910/5058/24 скасувати.

3. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.07.2024 у справі № 910/5058/24 залишити в силі.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ГРЕТА" (код ЄДРПОУ 00153488, місцезнаходження: 84205, Донецька обл., м. Дружківка, вул. Чайковського, буд. 1) на користь Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (код ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 30) 6056 грн (шість тисяч п`ятдесят шість) судового збору.

5. Видачу наказу на виконання цієї постанови доручити місцевому господарському суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та не підлягає оскарженню

Суддя Є. В. Краснов

(з окремою думкою)

Суддя О. М. Баранець

Суддя Л. І. Рогач

Відповідно до частини третьої статті 314 ГПК України постанову оформила суддя Рогач Л. І.