Ухвала

від 16.05.2025 по справі 360/2153/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю

за виконанням рішення суду

16 травня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/2153/22

Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 09 травня 2025 року надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 (далі - стягувач) до Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області (далі боржник, ТУССО у Луганській області) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

У обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/2153/22, яке набрало законної сили 18 січня 2024 року, позов ОСОБА_1 до ТУССО у Луганській області задоволено повністю.

Судом 30 січня 2024 року видано виконавчий лист по справі, який звернуто до примусового виконання та начальником Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 25 червня 2024 року відкрито виконавче провадження № 75390163.

Постановами державного виконавця від 13 лютого 2025 року та 10 березня 2025 року на боржника накладено штраф за невиконання рішення суду та штраф у подвійному розмірі за повторне невиконання боржником рішення суду. Постановою державного виконавця від 07 травня 2025 року виконавче провадження № 75390163 закрито.

Рішення суду боржником не виконано. Більш того, боржником не виконано рішення суду навіть в частині нарахування стягувачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000,00 грн на місяць за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року, з урахуванням фактично сплачених сум, як передумови для її виплати.

Вказані обставини, на думку заявника, свідчать, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, тому наявні підстави для встановлення судового контролю шляхом зобов`язання ТУССО у Луганській області подати до суду звіт про виконання рішення суду.

Ухвалою від 13 травня 2025 року заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду призначено до розгляду в порядку письмового провадження; запропоновано ТУССО у Луганській області надати до суду: відзив на заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду; докази повного та фактичного виконання рішення суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/2153/22.

Від ТУССО у Луганській області до суду 15 травня 2025 року надійшов відзив на заяву про встановлення судового контролю, в якому боржник заперечує проти встановлення судового контролю та вказує, що ним вжито всіх залежних від нього заходів щодо виконання рішення суду.

Так, на виконання рішення суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/2153/22 ТУ ССО у Луганській області здійснено нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року в загальному розмірі 318260,37 грн, а саме: за 5 днів лютого 2022 року - 5357,14 грн, за 31 день березня 2022 року - 30000,00 грн, за 30 днів квітня 2022 року - 30000,00 грн, за 31 день травня 2022 року 30000,00 грн, за 30 днів червня 2022 року 30000,00 грн, за 31 день липня 2022 року 30000,00 грн, за 31 день серпня 2022 року 30000,00 грн, за 30 днів вересня 2022 року 30000,00 грн, за 31 день жовтня 2022 року 30000,00 грн, за 30 днів листопада 2022 року 30000,00 грн, за 31 день грудня 2022 року 30000,00 грн, за 20 днів січня 2023 року 19354,84 грн. При цьому за січень 2023 року частково виплачена сума у розмірі 6451,61 грн. Факт нарахування підтверджується розрахунком потреби в коштах (лист від 22 грудня 2023 року № 43.07-253/ССО «Щодо виділення додаткових кошторисних призначень на виконання рішення суду»).

Потреба в коштах на виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за рішенням суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/2153/22 склала 445564,52 грн, у тому числі: додаткова винагорода 318260,37 грн, компенсація ПДФО 57286,87 грн, ЄСВ 70017,28 грн.

З метою належного та своєчасного виконання рішення суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/2153/22 ТУССО у Луганській області направлено до центрального органу управління Служби судової охорони лист від 22 грудня 2023 року № 43.07-253/ССО «Щодо виділення додаткових кошторисних призначень на виконання рішення суду», в якому Управління просило виділити додаткові кошторисні призначення по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки» в сумі 445564,52 грн.

Протягом 2023-2025 років боржник неодноразово звертався до розпорядників коштів вищих рівнів Державної судової адміністрації України та Служби судової охорони з листами щодо виділення коштів на виконання зазначеного рішення. Разом з цим, станом на цей час зміни до кошторисів внесені не були, кошти не виділені.

Боржник вказує, що кошти на виконання рішення суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/2153/22 щодо виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 внесені Службою судової охорони на підставі наданої інформації ТУ ССО у Луганській області до єдиного обліку потреби в коштах на виконання рішень судів та враховуючи черговість виплати за датою набуття законної сили рішенням суду, додаткова винагорода буде виплачена ОСОБА_1 після надходження від Державної судової адміністрації України додаткових асигнувань та розподілу бюджетних коштів між територіальними управліннями Служби.

Від ОСОБА_1 до суду 15 травня 2025 року надійшла відповідь на відзив, в якій серед іншого зазначив, що оскільки рішення суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/2153/22 залишається невиконаним, наявні всі підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Позивач вказує, що існують підстави вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю, як зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення, воно залишиться невиконаним.

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для встановлення контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частин другої, третьої статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Згідно із частиною другою статті 382-1 КАС України за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців (частина третя статті 382-1 КАС України).

Конституційний Суд України у рішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов`язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

У Рішенні від 26 червня 2013 року Конституційний Суд України взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, в пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України», заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року, вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбачений статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

З аналізу зазначених норм законодавства слідує, що КАС України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду. Для застосування наведеного процесуального заходу мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/2153/22, яке набрало законної сили 18 січня 2024 року, позов ОСОБА_1 до ТУССО у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю;

визнано протиправною бездіяльність ТУССО у Луганській області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 у період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану»;

зобов`язано ТУССО у Луганській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000,00 грн на місяць за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року, з урахуванням фактично сплачених сум.

За даними КП «ДСС» стягувачу 30 січня 2024 року видано виконавчий лист по справі № 360/2153/22 про зобов`язання ТУ ССО у Луганській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в розмірі 30000,00 грн на місяць за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року, з урахуванням фактично сплачених сум.

Стягувач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ) із заявою від 13 червня 2024 року про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа по адміністративній справі № 360/2153/22.

Начальником Відділу 25 червня 2024 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 75390163 з виконання виконавчого листа по справі № 360/2153/23; визначено боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів; стягнуто з боржника виконавчий збір/основну винагороду приватного виконавця у розмірі 28400 грн; копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Згідно з інформацією про виконавче провадження в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень станом на 16 травня 2025 року виконавче провадження № 75390163 завершено за постановою від 07 травня 2025 року про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону - невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника).

Наданими в додаткові матеріали справи доказами підтверджено, що на виконання рішення суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/2153/22 ТУССО у Луганській області здійснено нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, за період в розмірі 30000,00 грн на місяць за період з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року в загальному розмірі 318260,37 грн, складено розрахунок потреби в коштах на виплату співробітнику ТУССО у Луганській області (3 категорія) додаткової винагороди на період дії воєнного стану з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року (рішення суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/2153/22) б/д та б/н, згідно з яким загальна потреба за КЕКВ 2800 складає 445564,52 грн, у тому числі: додаткова винагорода 318260,37 грн, компенсація ПДФО 57286,87 грн, єдиний внесок 70017,28 грн, який листом від 22 грудня 2023 року № 43.07-253/ССО направлено до Служби судової охорони.

На підтвердження вжиття ТУССО у Луганській області залежних від нього заходів з метою отримання коштів на виконання рішення суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/2153/22 боржником в матеріали справи надано листи та доповідні записки, направлені до Служби судової охорони, про потребу в коштах та виділення кошторисних призначень та асигнувань на виконання цього рішення, а саме: від 15 лютого 2024 року № 43.07-70/ССО, від 28 червня 2024 року № 43.07-166/ССО, від 24 жовтня 2024 року № 43.07-227/ССО, від 20 лютого 2025 року № 43.07-34/ССО, від 11 березня 2025 року № 43.07-49/ССО, від 01 травня 2025 року № 43.07-99/ССО, якими підтверджено, що боржник постійно звертається до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня за отриманням відповідних асигнувань для виплати ОСОБА_1 нарахованих на виконання рішення суду коштів.

Служба судової охорони листами від 11 січня 2024 року № 01.30-02.2-98, від 22 квітня 2024 року № 01.30-02.2-1154/вн, від 10 січня 2025 року № 01.30-02.2-76/вн, від 12 лютого 2025 року № 01.30-02.2-471/вн повідомила, що відповідно до розпорядження Служби судової охорони (далі - Служба) від 05.01.2024 № 5/ОД «Про виплату коштів за судовими рішеннями», з метою дотримання справедливого підходу до черговості виплати працівникам Служби коштів за судовими рішеннями в Службі запроваджено єдиний облік потреби в коштах на виконання рішень судів на користь працівників Служби в порядку черги, а саме: за датою набуття законної сили рішення суду. Видатки на виконання судових рішень у Службі здійснюються за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя».

Службі затверджено кошторис на 2024 рік за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» у сумі 6 973,6 тис. грн. Відповідно до єдиного обліку потреби в коштах на виконання рішень судів на користь працівників Служби центральним органом управління Служби затверджено кошторис на 2024 рік територіальним управлінням Служби за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя».

Службі затверджено кошторис на 2025 рік за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» у сумі 6 720,8 тис. грн. Відповідно до єдиного обліку потреби в коштах на виконання рішень судів на користь працівників Служби центральним органом управління Служби затверджено кошторис на 2025 рік територіальним управлінням Служби за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя».

Також у листах вказано, що Служба судової охорони продовжує проводити відповідну роботу щодо збільшення відповідних асигнувань. Зокрема, Службою листами від 12 січня 2024 року № 30/01.30-02.2-63, від 01 лютого 2024 року № 30/01.30-02.2-176, від 15 квітня 2024 року № 30/01.30-02.2-565, від 10 січня 2025 року № 30/01.30-02.2-36 та від 10 лютого 2025 року № 30/01.30-02.2-158 надано до Державної судової адміністрації України як головного розпорядника коштів інформацію про додаткову потребу в коштах на виконання рішень судів щодо задоволення позовів співробітників Служби, з проханням додатково внести зміни до кошторису Служби на 2025 рік за КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки», за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя». Після надходження від Державної судової адміністрації України додаткових асигнувань Службою буде прийнято в установленому порядку рішення про розподіл бюджетних коштів між територіальними управліннями Служби на виконання рішень судів на користь працівників Служби в порядку черги, а саме за датою набуття рішенням суду законної сили.

Окрім того, листом від 09 лютого 2024 року № 11-4208/24 «Про виділення додаткових бюджетних асигнувань» ДСА України повідомила Службі судової охорони, що ураховуючи обмеженість фінансового ресурсу, передбаченого ДСА України як головному розпоряднику бюджетних коштів на 2024 рік за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», рішення судів мають виконуватись у межах передбаченого обсягу видатків за вказаною бюджетною програмою.

Листом від 06 травня 2024 року № 11-10867/24 «Про виконання рішень судів» ДСА України довела до відома, зокрема, Службі судової охорони, що виконання судових рішень на користь судів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя необхідно здійснювати за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя».

До того ж, листом від 14 червня 2024 року № 11-12690/24 «Про виділення додаткових бюджетних асигнувань» ДСА України довела до відома голові Служби судової охорони, що Міністерством фінансів України не підтримано пропозиції ДСА України щодо внесення змін у Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у частині збільшення бюджетних призначень за бюджетною програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» на суму 1318 млн. гривень, так як у період дії воєнного стану наявні фінансові ресурси держави насамперед спрямовуються на виконання завдань щодо відсічі збройної агресії, забезпечення недоторканості державного кордону та захисту держави, забезпечення життєво необхідних потреб жителів, реалізації заходів територіальної оборони та захисту безпеки населення.

Листом від 14 лютого 2025 року № 11-3300/25 ДСА України довела до відома голові Служби судової охорони, що всі затверджені за Програмою видатки в розмірі 10,0 млн грн розподілені між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня, ДСА України наразі не має можливості виділити додаткові бюджетні асигнування на зазначені в листі цілі. ДСА України листом від 03 лютого 2025 року № 11-2404/25 звернулась до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету із пропозицією щодо внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у частині збільшення бюджетних призначень за програмою 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» на суму 1 495,2 млн грн, в якій врахована потреба Службі судової охорони в сумі 1 346,5 млн гривень.

Пунктом 8 частини першої статті 7 Бюджетного кодексу України передбачено, що бюджетна система України ґрунтується на принципі цільового використання бюджетних коштів бюджетні кошти використовуються тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями.

Згідно із абзацом третім частини третьої статті 10 Бюджетного кодексу України головні розпорядники бюджетних коштів визначають мережу розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів з урахуванням вимог щодо формування єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів і одержувачів бюджетних коштів та даних такого реєстру.

Відповідно до частини першої статті 22 Бюджетного кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.

У пункті 1 частини другої статті 22 Бюджетного кодексу України Державна судова адміністрація України визначена як головний розпорядник бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України.

Відповідно до частини першої статті 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.

Абзацом першим частини першої статті 48 Бюджетного кодексу України визначено, що розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, враховуючи необхідність виконання бюджетних зобов`язань минулих років; […].

Відповідно до частини четвертої статті 48 Бюджетного кодексу України зобов`язання, взяті учасником бюджетного процесу без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), не вважається бюджетними зобов`язаннями (крім витрат, що здійснюються відповідно до частини шостої цієї статті) і не підлягають оплаті за рахунок бюджетних коштів. Взяття таких зобов`язань є порушенням бюджетного законодавства. Витрати бюджету на покриття таких зобов`язань не здійснюються.

Вимоги фізичних і юридичних осіб щодо відшкодування збитків та/або шкоди за зобов`язаннями, взятими розпорядниками бюджетних коштів без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), стягуються з осіб, винних у взятті таких зобов`язань, у судовому порядку.

Згідно із частиною п`ятою статті 48 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює реєстрацію та облік бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів і відображає їх у звітності про виконання бюджету. При реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань здійснюється перевірка відповідності напрямів витрачання бюджетних коштів бюджетному асигнуванню, паспорту бюджетної програми.

Частиною першою статті 51 Бюджетного кодексу України визначено, що керівники бюджетних установ утримують чисельність працівників, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, поліцейських, співробітників Служби судової охорони та здійснюють фактичні видатки на заробітну плату (грошове забезпечення), включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, лише в межах бюджетних асигнувань на заробітну плату (грошове забезпечення), затверджених для бюджетних установ у кошторисах.

Відповідно до абзацу другого пункту 4-1 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України перерозподіл видатків між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня у системі Державної судової адміністрації України у межах загального обсягу бюджетних призначень за відповідною бюджетною програмою окремо за загальним та спеціальним фондами державного бюджету здійснюється Державною судової адміністрацією України.

Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 148 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 1402-VIII) функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.

Частиною першою статті 151 Закону № 1402-VІІІ визначено, що Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Відповідно до частини першої статті 161 Закону № 1402-VIII служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах.

Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби (частина четверта статті 161 Закону № 1402-VIII).

Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома статті 161 Закону № 1402-VIII).

Згідно із абзацом восьмим пункту 1.2 глави 1 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 грудня 2012 року № 1407 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 січня 2013 року за № 130/22662 (далі Порядок № 1407), мережа розпорядника коштів державного бюджету - згрупована відповідно до законодавства головним розпорядником коштів державного бюджету (розпорядником коштів державного бюджету нижчого рівня, що має власну мережу) інформація щодо розпорядників нижчого рівня, які у своїй діяльності підпорядковані цьому розпоряднику та/або діяльність яких координується ним, а також отримують від нього бюджетні асигнування, та одержувачів коштів державного бюджету.

Головні розпорядники до початку бюджетного періоду визначають мережу за територіями (обласний рівень) із зазначенням статусу кожної установи (розпорядник бюджетних коштів або одержувач бюджетних коштів), яка обслуговується у відповідному органі Казначейства (абзац перший пункту 2.1 розділу 2 Порядку № 1407).

До мережі включаються головний розпорядник, розпорядники нижчого рівня, які у своїй діяльності підпорядковані відповідному головному розпоряднику та/або діяльність яких координується через нього, та одержувачі бюджетних коштів, які уповноважені головним розпорядником на здійснення заходів, передбачених бюджетною програмою, та отримують на їх виконання кошти з державного бюджету (абзац другий пункту 2.1 розділ 2 Порядку № 1407).

Згідно з пунктом 3.6 Порядку № 1407 доведені обсяги бюджетних асигнувань є підставою для взяття розпорядниками бюджетних коштів та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань.

Абзацом першим пункту 1.1 глави 1 Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 12.03.2012 № 333 (у редакції наказу від 21.06.2012 № 754) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.03.2012 за № 456/20769 (далі Інструкція № 333), визначено, що економічна класифікація видатків бюджету призначена для розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування.

Відповідно до підпункту 6 пункту 2.6 глави 2 Інструкції № 333 виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу), крім виплат, передбачених підпунктами 24 та 28 підпункту 2.5.3 пункту 2.5 цієї глави цієї Інструкції, щодо: відшкодування збитків, майнової (матеріальної) та моральної (немайнової) шкоди юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду; інші виплати юридичним та фізичним особам згідно з рішенням суду. Перерахування (сплата) податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також інших податків і зборів, які у встановлених законодавством випадках підлягають нарахуванню/утриманню на/з сум виплат за рішеннями суду, здійснюються за цим кодом; відшкодування судових витрат віднесені до виконання за Кодом 2800 «Інші поточні видатки».

Відповідно до пункту 1 розпорядження Голови Служби судової охорони від 10 січня 2024 року № 5/ОД «Про виплату коштів за судовими рішеннями» визначено начальнику фінансового управління (головному бухгалтеру) центрального органу управління Служби відповідно до бюджетної програми КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя» запровадити єдиний облік потреби в коштах на виконання рішень судів на користь працівників Служби в порядку черги, а саме: за датою набуття законної сили рішення суду.

Пунктом 2 цього Розпорядження визначено начальникам територіальних управлінь Служби розрахунки потреби в коштах за рішеннями судів надсилати до центрального органу управління Служби для узагальнення та забезпечення заходів щодо виконання рішень суду. У разі утворення залишку коштів по КПКВ 0501150 по КЕКВ 2800 повідомляти фінансове управління центрального органу управління Служби для подальшого перерозподілу асигнувань за бюджетною програмою КПКВ 0501150.

Пунктом 3 цього Розпорядження визначено начальнику фінансового управління (головному бухгалтеру) центрального органу управління Служби після надходження до Служби асигнувань за КПКВ 0501150 кошти між територіальними управліннями Служби розподіляти відповідно до реєстру потреби в коштах на виконання рішень судів.

З вище наведених положень нормативно-правових актів та листів ДСА України та Служби судової охорони судом з`ясовано, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності Служби судової охорони здійснює ДСА України. Розпорядником бюджетних коштів другого рівня є центральний орган управління Служби судової охорони, територіальні управління Служби судової охорони є розпорядниками бюджетних коштів третього рівня.

Розпорядники бюджетних коштів можуть брати на себе зобов`язання, у тому числі й щодо виконання рішень судів, тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Міністерством фінансів України в Інструкції № 333 розпорядникам бюджетних коштів визначено здійснювати виконання судових рішень (як у безспірному, так і добровільному порядку незалежно від економічної суті платежу) за КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» по КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».

Дослідженням кошторису ТУ ССО у Луганській області на 2024 рік, затвердженого Головою Служби судової охорони 04 січня 2024 року, встановлено, що боржнику по КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» затверджено видатки в розмірі 208113 грн, а саме на червень 2024 року в розмірі 40113 грн та на вересень 2024 року в розмірі 168000 грн (згідно з планом асигнувань (за винятком надання кредитів з бюджету) загального фонду бюджету на 2024 рік по КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя»).

Співставленням кошторису ТУ ССО у Луганській області на 2024 рік та додатку до листа від 11 січня 2024 року № 01.30-02.2-98/вн «Інформація щодо рішень судів, на задоволення яких у межах затвердженого кошторису Служби судової охорони виділені асигнування» встановлено, що боржнику на 2024 рік затверджено видатки по КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» тільки на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду (справа № 360/70/23) в розмірі 40112,70 грн та постанови Першого апеляційного адміністративного суду (справа № 360/1598/22) в розмірі 168000 грн.

Дослідженням кошторису ТУ ССО у Луганській області на 2025 рік, затвердженого Головою Служби судової охорони 09 січня 2025 року, встановлено, що боржнику за бюджетною програмою КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя» затверджено видатки у загальній сумі 114920,00 грн, заплановані на серпень 2025 року.

Згідно з додатком до листа від 10 січня 2025 року № 01.30-02.2-76/вн «Про виплату коштів за судовими рішеннями» ТУ ССО у Луганській області на 2025 рік виділено кошти на виконання постанови Першого апеляційного адміністративного суду (справа № 360/1598/22) в розмірі 114920,00 грн. Кошти на виплату додаткової винагороди ОСОБА_1 у 2025 році не передбачені кошторисом.

Вказані обставини свідчать, що, як на час набрання законної сили рішенням суду від 18 грудня 2023 року по справі № 360/2153/23 (18 січня 2024 року), так і на час розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням цього рішення суду, у ТУ ССО у Луганській області відсутні кошти на виконання рішення суду.

При цьому вище описаними доказами підтверджено, що боржником постійно вживаються залежні від нього заходи з метою виконання рішення суду.

Однак вжиті заходи не призвели до фактичного виконання рішення суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/2153/22, оскільки, як встановлено судом, виплата нарахованої стягувачу додаткової винагороди залежить не тільки від дій ТУ ССО у Луганській області та вжитих ним заходів, а й від здійснення відповідного фінансування (надходження до нього коштів від головного розпорядника бюджетних коштів) присуджених за судовим рішенням виплат.

Отже судом установлено, що боржник не ухиляється від виконання рішення суду та вчиняє всіх залежних від нього заходів з метою виплати ОСОБА_1 нарахованих на виконання рішення суду коштів, а рішення суду в цій частині не виконано боржником з поважних та незалежних від нього причин.

Наразі судом не встановлено обставин, які б свідчили про недобросовісність дій боржника саме під час виконання даного рішення суду, його умисне невиконання або ухилення від його виконання.

Позивач заперечує вжиття боржником всіх залежних від нього заходів щодо виконання рішення суду з тих підстав, що боржником не виданий наказ про виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 22 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року у перерахованому розмірі.

Вказана обставина, на думку стягувача, свідчить про невиконання боржником покладеного на нього рішенням суду обов`язку здійснити нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди, який може бути виконаний виключно шляхом видання наказу відповідно до пункту 9 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 № 384.

Проте суд не погоджується з такими твердженнями стягувача, оскільки вважає, що, у розумінні Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 № 384, наказ є підставою для здійснення відповідної виплати грошового забезпечення в нарахованому розмірі. Як стверджує боржник, у нього відсутні кошти для виплати стягувачу нарахованої на виконання рішення суду додаткової винагороди, тому йому бюджетним законодавством заборонено брати на себе зобов`язання по здійсненню платежів за відсутності бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами, для здійснення такої виплати.

При цьому, відсутність наказу боржника про виплату позивачу перерахованої на виконання рішення суду суми додаткового грошового забезпечення не нівелює складення та направлення боржником до розпорядника бюджетних коштів вищого рівня розрахунку потреби в коштах на виплату співробітнику ТУССО у Луганській області (3 категорія) додаткової винагороди на період дії воєнного стану з 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року (рішення суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/2153/22) б/д та б/н, згідно з яким загальна потреба за КЕКВ 2800 складає 445564,52 грн, у тому числі: додаткова винагорода 318260,37 грн, компенсація ПДФО 57286,87 грн, єдиний внесок 70017,28 грн.

Суд вважає, що надані у додаткові матеріали справи докази сукупно підтверджують виконання боржником покладеного на нього рішенням суду обов`язку щодо здійснення нарахування стягувачу додаткової винагороди за період 24 лютого 2022 року по 20 січня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Всі інші наведені стягувачем у заяві та відповіді на відзив обставини не спростовують встановлених судом обставин, тому не впливають на прийняте судом рішення за наслідками розгляду заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.

Підсумовуючи вище викладене, оскільки судом встановлено, що боржником на час розгляду цієї заяви вжито всіх можливих та залежних від нього заходів щодо виконання рішення суду від 18 грудня 2023 року у справі № 360/2153/22, а причиною тривалого невиконання є відсутність бюджетних коштів за бюджетною програмою КПКВ 0501150 «Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя», у межах передбаченого обсягу видатків якої й має бути виконане рішення суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю шляхом зобов`язання боржника подати до суду звіт про виконання рішення суду, оскільки встановлення такого виду контролю жодним чином не сприятиме досягненню його мети спонукання боржника до належного та добросовісного виконання рішення суду.

Враховуючи, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду, а також, що такий контроль може бути встановлений за умови існування підстав для його застосування, якими є саме невиконання або неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви стягувача про встановлення судового контролю.

Керуючись статтями 248, 256, 295, 382, 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова