Рішення від 06.05.2025 по справі 580/3791/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2025 року справа № 580/3791/19 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі головуючого судді Бабич А.М., за участю:

секретаря судового засідання Міщенко Д.А.,

представника позивачки Сизька Б.Б. (згідно з довіреністю) у режимі відеоконференції,

представниці відповідачів Некоз А.В.(у порядку самопредставництва),

розглянувши правилами загального позовного провадження у відкритих судових засіданнях в залі суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області, Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

28.11.2019 Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) (далі позивачка) подала у Черкаський окружний адміністративний суд позовну заяву до Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 39392109) (далі відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги від 16.08.2019 №Ф-0009331303 про сплату боргу з єдиного внеску (далі ЄВ) в сумі 334563,41 грн.

Позивачка стверджує про порушення відповідачем процедури проведення невиїзної перевірки, за наслідками якої складена спірна вимога, зокрема щодо строків повідомлення про її проведення. З цього приводу посилається на постанови Верховного Суду від 05.05.2018 у справі №810/3188/17 та від 21.02.2018 у справі №821/371/17. Зазначає, що за 2014-2018 роки вчасно та у повному обсязі сплачувала ЄВ, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Ухвалою від 03.12.2019 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив розгляд справи здійснювати правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання.

12.12.2019 від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву з проханням відмовити у задоволенні позову. Обґрунтовуючи зазначив, що оскільки провів належну перевірку, то встановлені порушення на підставі ненадання документів є правомірними.

16.01.2020 та 21.01.2020 від відповідача на адресу суду надійшли додаткові пояснення, в яких зазначив, що позивачка в судове засідання надала документи не у повному обсязі, а надані не відповідають вимогам нормативно-правових актів.

Ухвалою від 23.01.2020 суд зупинив провадження у справі до часу набрання законної сили рішеннями Черкаського окружного адміністративного суду у справах №580/4247/19, №580/4246/19, №580/4071/19. Провадження поновлено ухвалою суду від 20.02.2025.

26 березня 2025 року ухвалою суд відмовив повністю у задоволенні клопотання адвоката Сизька Б.Б. про зупинення провадження, про призначення експертизи.

Усною ухвалою від 26 березня 2025 року суд закрив підготовче провадження у справі та призначив судове засідання для розгляду справи по суті на 01 квітня 2025 року о 14:00 год. Також суд задовольнив клопотання представника позивача Сизька Б.Б про виклик експерта від 26 березня 2025 року, задовольнив заяви про доповнення підстав позову від представника позивача Сизька Б.Б., відмовив у задоволені заяви від 05 лютого 2025 року представника позивача Сизька Б.Б. про виклик і допит свідка, відмовив у задоволені клопотання від 20 лютого 2025 року представника позивача Сизька Б.Б про призначення судової економічної експертизи.

У відкритих судових засіданнях сторони підтримали правові позиції, викладені в письмових заявах по суті.

Заслухавши сторін, дослідивши письмові докази, оцінивши заявлені доводи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до даних ЄДРПОУ позивачка зареєстрована як фізична особа-підприємець. Основний вид економічної діяльності « 47.30 Роздрібна торгівля пальним».

ДФС України включила її до плану-графіку проведення документальних перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік (http://sfs.gov.ua/diyalnist-/plani-ta-zviti-roboti-/362017.htm) на травень.

07.03.2019 відповідач 1 видав наказ №498 «Про проведення документальної планової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 », яким доручив її провести з 27 травня 2019 року тривалістю 10 робочих днів, а в разі відсутності відомостей про отримання наказу та повідомлення про проведення перевірки розпочати через 10 календарних днів з дати отримання відомостей про вручення наказу, але не раніше 27.05.2019. Його копію направив позивачці рекомендованим повідомленням, яке згідно з інформацією з офіційного сайту Укрпошта (№18000209089262) 13 квітня 2019 року повернуто за зворотною адресою, а 15 квітня 2019 року відправлення вручено у точці видачі. З метою його виконання відповідач 1 надсилав на адресу позивачки запити про надання первинних документів: від 27.05.2019 №16215/23-00-13-0210, 07.06.2019 №17607/23-00-13-0210 (штрих-код 1800209277018).

Вказані дії відповідача 1 позивачка оскаржила в суд в адміністративній справі №580/4071/19 про визнання протиправним дій щодо зобов`язання її надати для перевірки первинні документи та письмові пояснення, оформлені листом від 07.06.2019 №1760723-00-13-0210. Рішенням від 10 березня 2020 року, яке набрало законної сили 09.07.2020, Черкаський окружний адміністративний суд у задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.

07.06.2019 позивачці направлено рекомендованими листами з повідомленням про вручення наказ відповідача 1 від 07.07.2019 №1181 про продовження строків проведення документальної планової невиїзної перевірки на 5 робочих днів та лист від 07.06.2019 №17607/23-00-13-0210 щодо надання первинних документів. Того ж дня посадові особи відповідача 1 головні державні ревізори-інспектори Кирильчук Л.М. та Малиш О.М. склали акт від №352/23-00-13-0214/2457414984 Про ненадання документів при проведенні документальної невиїзної перевірки фізичної особи платника податків ОСОБА_1 , в якому, посилаючись на виконання підп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.ст.75, 77, 79, 82 Податкового кодексу України зазначили, що на дату його складання не повернулося рекомендоване повідомлення про вручення копії наказу від 07.03.2019 №498 про проведення документальної планової невиїзної перевірки та письмове повідомлення від 07.03.2019 №121/23-00-13-0124 із зазначенням дати початку проведення перевірки (з 27 травня 2019 року). Також в акті описані обставини призначення такої перевірки, не отримання позивачкою згаданого наказу №498 з повідомленням від 07.03.2019, які повернуті йому із-за закінчення терміну зберігання, повідомлення у телефонному режимі 27.05.2019 представника позивачки про розпочату перевірку і необхідність подання документів. Позивачці також направлено рекомендований лист з повідомленням про вручення від 27.05.2019 №16215/23-00-13-0210 щодо надання первинних документів. На дату складання акту позивачка не надала документів до перевірки.

Вказані дії позивачка оскаржила в суд в адміністративній справі № 580/4247/19 про визнання протиправними дій відповідача 1 зі складання акту від 07.06.2019 Про ненадання документів при проведенні документальної невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Рішенням від 12 липня 2022 року, яке набрало законної сили 30.12.2024, Черкаський окружний адміністративний суд у задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.

14.06.2019 посадові особи відповідача 1 головні державні ревізори-інспектори Кирильчук Л.М. та Малиш О.М. склали акт від №364/23-00-13-0214/2457414984 «Про ненадання документів ОСОБА_1 », в якому, посилаючись на виконання підп.20.1.4 п.20.1 ст.20, ст.ст.75, 77, 79, 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України), зазначили, що на дату його складання не повернулося рекомендоване повідомлення про вручення листів від 07.06.2019 №17607/23-00-13-0210 щодо надання первинних документів та наказу від 07.06.2019 №1181 про продовження строків проведення документальної планової невиїзної перевірки на 5 робочих днів і документи до перевірки платником не надано. Також в акті описані обставини призначення такої перевірки, не отримання позивачкою згаданого наказу №498 з повідомленням від 07.03.2019, які повернуті йому із-за закінчення терміну зберігання, повідомлення у телефонному режимі 27.05.2019 представника позивачки про призначену перевірку і необхідність подання документів.

Позивачка звернувся в суд із позовом у справі №580/4246/19 про оскарження вказаного вище акту. Рішенням від 24 травня 2021 року, яке набрало законної сили 29.09.2021, Черкаський окружний адміністративний суд у задоволенні адміністративного позову відмовив повністю.

У подальшому відповідач 1 провів документальну планову невиїзну перевірку позивачки за період діяльності з 01.01.2016 до 31.12.20218 з метою дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства та за період з 01.01.2014 до 31.12.2018 з метою дотримання вимог законодавства з питань нарахування та сплати єдиного соціального внеску, за результатами якої склав акт від 24.06.2019 № 361/23-00-13-0214/2457414984 (далі Акт).

В описовій частині Акту вказано про проведення податкової перевірки на підставі аналізу відомостей податкової звітності позивачки та факту ненадання неї документів первинного бухгалтерського обліку. Тому відповідач дійшов висновку про непідтвердження нею задекларованих показників та у відповідному розділі зафіксував виявлені її порушення:

підп.163.1.1 п.163.1 ст.163, абз.4 п.164.1 ст.164, п.177.2-177.4 ст.177 ПК України, в результаті чого донараховано податкове зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 63645218,22грн за 2016-2018роки;

ст.ст.163, 168, п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, в результаті чого доанарховано військовий збір на суму 5303768,18грн за 2016-2018роки;

п.187.1 ст.187, п.198.6 ст.198 ПК України, у результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на суму 469971грн за липень, вересень 2017року, жовтень-листопад 2018року та занижено від`ємне значення між сумою податкового зобов`язання та податкового кредиту за грудень 2018 року на 181805грн;

підп.1.2 п.1 ст.7 та абз.3 п.8 ст.9 Закону №2464, у разультаті чого донараховано суму єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування на загальну суму 334563,41грн за 2014-2018роки;

п.217.3 ст.217 ПК України, в результаті чого занижено податкові зобов`язання з акцизного податку з реалізації роздрібної торгівлі підакцизними товарами на суму 2113,12 за липень, серпень 2016 року;

п.255.3 ст.255 ПК України, в результаті чого занижено суму рентної плати за 4кв. 2017 року на 114,16грн;

п.177.10 ст.177 ПК України, за що передбачена адміністративна відповідальність.

12.08.2019 позивачка направила рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідачу 1 письмові заперечення на Акт.

У подальшому відповідач сформував щодо позивачки податкову вимогу від 16.08.2019 №Ф-0009331303 про сплату боргу з єдиного внеску (далі ЄВ) в сумі 334563,41 грн (далі спірне рішення), яке вона отримала 12.09.2019.

21.09.2019 позивачка оскаржила спірне рішення до ДФС України. 19.11.2019 отримала від ДПС України рекомендоване повідомлення про поштове вручення з рішенням від 23.10.2019 про залишення спірного рішення без змін, а скарги без задоволення.

Тому позивачка звернулася позовом до суду.

Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував таке.

Абзацом другим статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.59.1 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) ППР.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України).

Відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з підп. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;

Підпунктом 75.1 ст.75 ПК України передбачено право контролюючих органів проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні абоневиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Документальною перевіркою відповідно до підп.75.1.2 вказаної вище статті вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок визначений в ст.78 ПК України. Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, вказаної в п. 78.1.

Особливості проведення документальної невиїзної перевірки вказані в ст.79 ПК України.

Так, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки. Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Для оцінки дотримання відповідачами вказаних норм суд урахував , що правомірність наказу №498 встановлена Черкаським окружним адміністративним судом у справі №580/2466/19 в рішенні від 28.10.2019, що набрало законної сили 05.10.2020. Правомірність дій відповідача 1 про зобов`язання позивачки надати для перевірки первинні документи та письмові пояснення, оформлені листом від 27.05.2019 №16215/23-00-13-0210, встановлена постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2019 у справі №580/2352/19. Дії відповідача 1 щодо зобов`язання позивачки надати для перевірки первинні документи та письмові пояснення, оформлені листом від 07.06.2019 №1760723-00-13-0210, визнані правомірними Черкаським окружним адміністративним судом у справі №580/4071/19 у рішенні від 10.03.2020, що набрало законної сили 09.07.2020. Дії відповідача 1 щодо складання акта від 14.06.2019 №364/23-00-13-0214/2457414984 Про ненадання документів ОСОБА_1 , визнані правомірними Черкаським окружним адміністративним судом у справі №580/4246/19 у рішенні від 24.05.2021, що набрало законної сили 29.09.2021. Правомірність дій відповідачів по включенню позивачки до плану-графіка проведення документальних планових перевірок суб`єктів господарювання на 2019 рік та дій щодо проведення з 27.05.2019 планової невиїзної документальної перевірки позивачки, встановлена рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13.04.2021 у справі №580/170/20 та підтверджена постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2021.

Відповідно до ч.4 ст.78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тому доводи позивачки про порушення організації проведення податкової перевірки не враховані, а висновки Верховного Суду, на які послалася у письмових поясненнях суду, сформовані у справах, спірні обставини, в яких не є достатньо подібними із-за відсутності в них судових рішень між тими ж особами з констатуванням протиправності дій хронологічним ланцюгом організації та проведення податкової перевірки.

Щодо змісту податкового правопорушення.

Відповідно до Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VІ) визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Частиною 1 ст. 4 Закону №2464-VІ визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Платник єдиного внеску зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (п.1 ч.2 ст.6 Закону №2464-VІ).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону №2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Зазначений обов`язковий збір обчислюється з тієї ж бази оподатковування, що і податок на доходи фізичних осіб, передбачений ст.ст.163-164 ПК України. Зокрема, відповідно до п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. У разі використання права на податкову знижку базою оподаткування є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається шляхом зменшення загального оподатковуваного доходу з урахуванням пункту 164.6 цієї статті на суми податкової знижки такого звітного року.

Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Згідно з п.177.1 ст.177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до п.177.2 вказаної статті об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Водночас п.177.3 приписує, що для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, не включаються до витрат і доходу суми податку на додану вартість, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг). Також, згідно з підп.177.3.1., не включаються до доходу фізичної особи - підприємця суми акцизного податку з реалізованих суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

При цьому відсутні докази протиправності донарахування позивачці ПДФО за результом цієї ж податкової перевірки, оформленої Актом, на підставі якої прийняте Спірне в цій справі рішення.

Єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цьоґо Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної п.п.2, 3 ч.1 ст.7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (ч.11 ст.8 Закону №2464-VІ, у редакції, що діяла до 01.01.2016).

Згідно з ч.5 ст. 8 Закону №2464-VІ (у редакції, що діє з 01.01.2016) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону №2464-VІ обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з ч.3 ст. 9 Закону №2464-VІ обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5 і ч.1 ст.4 Закону №2464-VІ зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає закварталом, за який сплачується єдиний внесок (ч.8 ст.9 Закону №2464-VІ).

Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464-VІ, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбаченим вказаним Законом, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені і застосуванням штрафів.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VІ орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно з п.3 ч.11 ст.25 Закону №2464-VІ за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску до 01 січня 2015 року орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 5 відсотків, а після 01 січня 2015 року - 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску.

Порушення позивачкою вимог п.2 ч.1 ст.7, ч.8 ст. 9 Закону №2464-VІ, а саме не нараховано та не сплачено єдиний внесок за 2014 - 2018 роки на загальну суму 334563,41грн, обгрунтоване в Акті податкової перевірки заниженням суми чистого оподатковуваного доходу, що є базою для нарахування єдиного внеску. Такого висновку відповідач дійшов обгрунтовано внаслідок невиконання позивачкою обов`язку, приписаного нормами ст.73 ПК України надавати всі наявні документи бухгалтерського обліку на законний запит контролюючого органу. Правомірність таких запитів підтверджена згаданими вище рішеннями судів, що набрали законної сили. Посилання позивачки на відсутність відміток відділення пошти на рекомендованому повідомленні про його вручення не враховані, оскільки обумовлені фактом не вручення, про що у встановленому Порядоком надання послуг поштового зв`язку, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, оформлена та вручена відповідачу довідка відділення поштового зв`язку щодо невручення з підстави закінчення терміну зберігання. При цьому запити на отримання документів направлені позивачці на зареєстовану її офіційну адресу. Тому підстави вважати, що її не було в установленому законом порядку повідомлено про необхідність документального підтвердження задекларованих показників податкової звітності, відсутні.

Згідно з п. 83.1 ст.83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Правовідносини щодо надання платниками податків документів регулюються ст.85 ПК України.

Зокрема, забороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Забороняється вилучення оригіналів первинних, фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів за винятком випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.

У разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отримання копій документів оформляється описом. Копія опису, складеного посадовими (службовими) особами контролюючого органу, вручається під підпис платнику податків або його законному представнику. Якщо платник податків або його законний представник відмовляється від засвідчення опису або від підпису про отримання копії опису, то посадові (службові) особи контролюючого органу, які отримують копії, роблять відмітку про відмову від підпису.

Посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цим Кодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Вимог щодо дій податкового органу у випадку ненадання платником документів при проведенні документальної невиїзної перевірки ПК України не встановлює.

Водночас серед обов`язків контролюючого органу, які визначені в ст.21 ПК України: забезпечення сумлінного виконання покладених на контролюючі органи функцій, забезпечення ефективної роботи та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень, не допущення порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Проаналізувавши вказані норми у взаємозв`язку суд дійшов висновку, що складання акту, яким засвідчено дійсний факти не повернення надісланих рекомендованих листів, ненадходження документів від платника податків на визначену дату, не порушує прав платника податків. Такі дії направлені на фіксацію ходу проведення службової діяльності та безпосередньо не породжують будь-яких наслідків для платника. Водночас для належного виконання обов`язків щодо проведення податкової перевірки контролюючий орган зобов`язаний з`ясувати причину таких фактів і врахувати перш, ніж оформлювати результати перевірки.

Згідно з п.44.6 ст.44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

У разі якщо надіслані у передбаченому абзацом першим цього пункту порядку документи надійшли до контролюючого органу після завершення перевірки або у разі надання таких документів відповідно до абзацу другого цього пункту, контролюючий орган має право не приймати рішення за результатами проведеної перевірки та призначити позапланову документальну перевірку такого платника податків.

Обставин і фактів надання позивачкою відповідачам документів для податкової перевірки до дати виникнення спірних правовідносин і не врахування їх відповідачами під час судового провадження не встановлено.

Оскільки позивачка порушила свої обов`язки щодо надання відповідачу у вказані вище терміни документального підтвердження задекларованої суми чистого оподатковуваного доходу, його висновки про їх безпідставність та донарахування ЄСВ обгрунтоване межами його владних повноважень і обгрунтоване приписами вказаних вище норм закону.

Надані суду документи бухгалтерського обліку не враховано, оскільки вони не перевірялися контролюючим органом для прийняття Спірного рішення та не існувало поважних причин ненадання позивачкою цих документів для податкової перевірки, у т.ч. до часу прийняття податкової вимоги. Встановлені обставини спору свідчать, що її дії направлялися на уникнення та перешкоджання проведенню податкової перевірки.

Зі вказааних підстав не враховано наданий висновок експертизи, яку проведено на підставі документів, що не перевірялися відповідачем та обумовлює різні висновки: експертизи та податкової перевірки. Крім того, надані експертом висновки щодо правомірності донарахування частково стосуються повноважень суду щодо вирішення спору по суті.

Згідно зі ст.108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу.

Зважаючи на вказані вище обставини та факти, висновок та розрахунки експертизи нерелевантні фактичним обставинам спору, у зв`язку з чим не підлягають врахуванню для оцінки обгрунтованості сум чистого оподатковуваного доходу позивачки. За умов виконання нею обов`язків під час податкової перевірки надати та підтвердити його, висновки податкової перевірки могли бути іншими. Відсутність без поважних причин документів у платника, їх невідновлення дає підстави для обгрунтованого висновку контролюючому органу про їх відсутність і безпідставність формування податкової звітності.

Сукупністю належних, допустимих і достовірних доказів, достатніх вважати відсутньою вину позивачки у вчиненні податкових порушеннях або підстав для звільнення від відповідальності за них, не підтверджено основними доводами позовної заяви.

Отже Спірне рішення правомірне та відсутні правові та фактичні підстави для його скасування.

Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Зважаючи на результат вирішеного спору, відсутні підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2-20, 72-78, 132-139, 242-245, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДФС у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 39392109), Головного управління ДПС у Черкаській області (18000, м.Черкаси, вул. Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 44131663) про визнання протиправною та скасування вимоги від 16.08.2019 №Ф-0009331303 щодо сплати боргу з єдиного внеску відмовити повністю.

2. Судові витрати розподілу не підлягають.

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання повного його тексту.

Суддя Анжеліка БАБИЧ

Рішення виготовлене в повному обсязі 16.05.2025.