Постанова

від 16.05.2025 по справі 520/2660/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2025 року

м. Київ

справа № 520/2660/24

касаційне провадження № К/990/51311/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області

на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року (головуючий суддя - Бабаєв А.І.)

та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Спаскін А.О.; судді: Любчич Л.В., Присяжнюк О.В.)

у справі № 520/2660/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фаремі»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

У січні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фаремі» (далі - ТОВ «Фаремі», позивач, платник, товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, відповідач, контролюючий орган, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 лютого 2023 року № 00032020709.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, товариство зазначило, що оскільки спірний акт індивідуальної дії прийнятий виключно у зв`язку з порушенням ТОВ «Фаремі» строків повернення іноземної валюти після 24 лютого 2022 року (дата настання форс-мажорних обставин), то у відповідності до частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» до платника не можуть застосовуватися санкції, передбачені частиною п`ятою названої статті.

Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 18 вересня 2024 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року, позов задовольнив.

Задовольняючи позовні вимоги, судові інстанції дійшли висновку про те, що податковий орган неправомірно нарахував позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, у зв`язку із чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, покликаючись на порушення судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 20204 року, постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Мотивуючи касаційну скаргу, податковий орган доводить, що існує необхідність для відступлення від висновку Верховного Суду, сформованого у подібних правовідносинах у постанові від 25 січня 2022 року в справі № 904/3886/21, який був застосований судовими інстанціями при вирішенні цієї справи. Крім того, зазначає, що відповідні сертифікати Торгово-промислової палати про засвідчення форс-мажорних обставин не надавались до перевірки, а тому не можуть бути враховані судами при вирішенні спору.

Верховний Суд ухвалою від 17 лютого 2025 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Харківській області.

26 лютого 2025 року від позивача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він зазначив, що оскаржувані судові рішення відповідають нормам матеріального та процесуального права, при цьому доводи касаційної скарги не спростовують правильності висновків судових інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судовий розгляд встановив, що відповідач провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фаремі» з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічними контрактами від 02 червня 2020 року № ZXCS2020-0206 за період з 02 червня 2020 року по 31 грудня 2022 року, від 26 червня 2020 року № ХYІТ2020-2606 за період з 26 червня 2020 року по 31 грудня 2022 року, від 10 липня 2020 року № NSI2020-1007 за період з 10 липня 2020 року по 31 грудня 2022 року, від 09 листопада 2020 року № ZJGPIE2020-0911 за період з 09 листопада 2020 року по 31 грудня 2022 року, від 02 грудня 2020 року № WSST2020-0212 за період з 02 грудня 2020 року по 31 грудня 2022 року, за результатами якої склав акт від 06 лютого 2023 року № 2151/20-40-07-09-05/43147473.

Відповідно до висновків акта перевірки контролюючий орган встановив порушення платником вимог частини третьої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», пункту 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року № 5, за зовнішньоекономічними контрактами: від 02 червня 2020 року № ZXCS2020-0206, укладеним з нерезидентом ZHANGJIAGANG XINYE CHEMICAL SPRAYER CO.,LTD (Китайська Народна Республіка); від 26 червня 2020 року № XYIT2020-2606, укладеним з нерезидентом XUZHOU YONGSHINE INTERNATIONAL TRADING CO.,LTD (Китайська Народна Республіка); від 10 липня 2020 року № NSI2020-1007, укладеним з нерезидентом NINGBO SHIMAOTONG INTERNATIONAL CO.,LTD (Китайська Народна Республіка); від 09 листопада 2020 року № ZJGPIE2020-0911, укладеним з нерезидентом ZHANGJIAGANG JUNFENG GLASS PRODUCTS IMPORT AND EXPORT CO.,LTD (Китайська Народна Республіка); від 02 грудня 2020 року № WSST2020-0212, укладеним з нерезидентом WUXI SUNMART SCIENCE AND TECHNOLOGY CO.,LTD (Китайська Народна Республіка).

На підставі висновків акта перевірки податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 27 лютого 2023 року № 00032020709, яким нарахував позивачу пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та за невиконання зобов`язань та порушення вимог валютного законодавства у розмірі 6 565 261,96 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд зазначає таке.

Закон України «Про валюту і валютні операції» визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.

Частиною першою статті 3 названого Закону передбачено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Відповідно до частини четвертої статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

За правилами частини першої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Частиною третьою статті 13 цього Закону передбачено, що у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина п`ята статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

За приписами частини восьмої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Рішення про застосування до уповноважених установ, суб`єктів валютних операцій заходів впливу приймається органами валютного нагляду відповідно до компетенції, визначеної частинами п`ятою і шостою статті 11 цього Закону, у порядку, визначеному законодавством, що діє на день прийняття відповідного рішення (частина восьма статті 16 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Правління Національного банку України постановою від 02 січня 2019 року № 5 затвердило Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення № 5).

Це Положення відповідно до пункту 1 розділу І визначає заходи захисту, запроваджені Національним банком України, порядок їх застосування (порядок здійснення валютних операцій в умовах запроваджених цим Положенням заходів захисту), а також порядок здійснення окремих операцій в іноземній валюті.

Згідно з пунктом 21 розділу ІІ Положення № 5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

Також, відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України» 24 лютого 2022 року з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи Національний банк України прийняв постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова № 18).

Постановою Правління Національного банку України від 04 квітня 2022 року № 68 Постанову № 18 було доповнено, зокрема пунктами наступного змісту: « 142. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року»; « 144. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні».

В подальшому, до пункту 142 Постанови № 18 вносились зміни та з 07 червня 2022 року цифри « 90» було замінено цифрами « 120», а з 07 липня 2022 року - цифри « 120» замінено цифрами « 180» (постанови Правління Національного банку України від 07 червня 2022 року № 113, від 07 липня 2022 року № 142 відповідно).

Таким чином, за загальним правилом експорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого Національним банком України, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати). До 05 квітня 2022 року такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів. З огляду на введення в Україні воєнного стану Національний банк України змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 05 квітня 2022 року по 07 червня 2022 року такі строки становили 90 календарних днів, з 07 червня 2022 року по 07 липня 2022 року - 120 календарних днів, з 07 липня 2022 року - 180 календарних днів. При цьому змінені Постановою № 18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05 квітня 2022 року.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про валюту та валютні операції» встановлено, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Судові інстанції обґрунтовано зазначили, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 16 липня 2019 року у справі № 917/1053/18, від 25 січня 2022 року у справі № 904/3886/21, від 18 січня 2024 року у справі № 914/2994/22 та підстави для відступлення від таких висновків відсутні.

У розвиток правової позиції, сформованої Верховним Судом у зазначених справах, Верховний Суд у складі судової палати з рoзгляду справ щoдo пoдатків, збoрів та інших oбoв`язкoвих платежів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов`язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та характеру зобов`язання (постанова від 27 лютого 2025 року у справі № 520/2941/24).

Суд зазначив, що ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв`язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов`язання. Форс-мажор або ж обставини непереборної сили - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об`єктивної неможливості виконати зобов`язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставина непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов`язання.

Саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов`язання за договором чи обов`язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв`язок має доводитись шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної Торгово-промислової палати, а у разі необхідності - іншими належними доказами, що можуть підтвердити вплив цих обставин на здатність певною стороною виконати своє зобов`язання.

Досліджуючи можливість звільнення позивача від відповідальності за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ «Фаремі» зверталося до Харківської Торгово-промислової палати із заявами від 22 лютого 2023 року № 2, № 5, № 6, № 7, № 8 про засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), які унеможливили виконання обов`язків (зобов`язань) для суб`єктів господарювання/фізичних осіб за законодавчими та іншими нормативними актами України.

На підтвердження існування форс-мажорних обставин за вищевказаними контрактами Харківською Торгово-промисловою палатою було видано наступні сертифікати:

сертифікат від 24 листопада 2023 року № 6300-23-4569 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; введення воєнного стану; закриття морських портів України (порт Одеса) для ввезення/вивезення комерційних вантажів; воєнні (бойові) дії на території м. Харкова Харківської області, що унеможливило виконання зовнішньоекономічного контракту від 02 червня 2020 року № ZXCS2020-0206, укладеного з ZHANGJIAGANG XINYE CHEMICAL SPRAYER CO., LTD (резидент Китайської Народної Республіки, Постачальник) в частині прийняття товару; форс-мажорні обставини діють з 24 лютого 2022 року та на час видання сертифікату;

сертифікат від 10 січня 2024 року № 6300-24-0063 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; введення воєнного стану; закриття морських портів України (порт Одеса) для ввезення/вивезення комерційних вантажів; воєнні (бойові) дії на території м. Харкова Харківської області, що унеможливило виконання зовнішньоекономічного контракту від 26 червня 2020 року № XYIT2020-2606, укладеного з XUZHOU YONGSHINE INTERNATIONAL TRADING CO., LTD (резидент Китайської Народної Республіки, Постачальник) в частині прийняття товару; зазначено, що форс-мажорні обставини діють з 24 лютого 2022 року та на час видання сертифікату;

сертифікат від 24 листопада 2023 року № 6300-23-4570 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; введення воєнного стану; закриття морських портів України (порт Одеса) для ввезення/вивезення комерційних вантажів; воєнні (бойові) дії на території м. Харкова Харківської області, що унеможливило виконання зовнішньоекономічного контракту від 09 листопада 2020 року № ZJGPIE2020-0911, укладеного з ZHANGJAGANG JUNFENG GLASS PRODUCTS IMPORT AND EXPORT CO., LTD (резидент Китайської Народної Республіки, Постачальник), в частині прийняття товару; вказано, що форс-мажорні обставини діють з 24 лютого 2022 року та на час видання сертифікату;

сертифікат від 11 січня 2024 року № 6300-24-0088 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; введення воєнного стану; закриття морських портів України (порт Одеса) для ввезення/вивезення комерційних вантажів; воєнні (бойові) дії на території м. Харкова Харківської області, що унеможливило виконання зовнішньоекономічного контракту від 10 липня 2020 pоку № NS12020-1007, укладеного з NINGBO SHIMAOTONG INTERNATIONAL CO., LTD (резидент Китайської Народної Республіки, Постачальник), в частині прийняття товару; зазначено, що форс-мажорні обставини діють з 24 лютого 2022 року та на час видання сертифікату;

сертифікат від 29 серпня 2023 року № 6300-23-3746 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а саме: військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; введення воєнного стану; закриття морських портів України (порт Одеса) для ввезення/вивезення комерційних вантажів; воєнні (бойові) дії на території м. Харкова Харківської області, що унеможливило виконання зовнішньоекономічного контракту від 02 грудня 2020 pоку № NeWSST2020-0212, укладеного з WUXI SUNMART SCIENCE AND TECHNOLOGY CO., LTD (резидент Китайської Народної Республіки, Постачальник), в частині прийняття товару; зазначено, що форс-мажорні обставини діють з 24 лютого 2022 року та на час видання сертифікату.

Крім того, суди встановили, що листом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 31 січня 2023 року № 297/10-09-00 повідомлено, що встановлення режиму руху транспортних засобів, зокрема морських суден, відноситься до повноважень військового командування та відповідних військових адміністрацій. Вказано, що військовим командуванням та відповідними військовими адміністраціями була встановлена заборона на вхід/вихід суден з морських портів, розташованих на узбережжі Чорного моря.

Отже, суди встановили, що з 24 лютого 2022 року на території України діють форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), які об`єктивно не дозволяють виконати сторонам умови контрактів від 02 червня 2020 року № ZXCS2020-0206, від 26 червня 2020 року № XYIT2020-2606, від 10 липня 2020 року № NSI2020-1007, від 09 листопада 2020 року № ZJGPIE2020-0911, від 02 грудня 2020 року № WSST2020-0212, що підтверджено належними доказами.

У касаційній скарзі податковий орган покликається на те, що відповідні сертифікати не подавались до перевірки, а тому не можуть бути враховані судами при вирішенні спору.

У контексті цього, як передбачає пункт 44.6 статті 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

У постанові від 04 липня 2024 року у справі № 380/8597/23 Верховний Суд указав, що у зазначених положеннях закону мова йде саме про документи, які підтверджують показники податкової звітності, а не всі документи.

Така правова позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 11 вересня 2024 року у справі № 520/21174/23, від 16 січня 2025 року у справі № 580/4079/23, від 07 травня 2025 року у справі № 520/13866/24, ухвалених при аналогічних фактичних обставинах.

Отже, позиція відповідача у цьому випадку є помилковою, оскільки сертифікати торгово-промислової палати не належать до первинних документів, які підтверджують показники податкової звітності, та безпосередньо не пов`язані із визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, а тому положення пункту 44.6 статті 44 ПК України у спірних правовідносинах є незастосовними.

Ураховуючи наявні висновки Верховного Суду, висловлені у названих постановах щодо ключового питання у цій справі, Суд дійшов висновку, що у розглядуваному випадку та обставина, що сертифікати про форс-мажорні обставини не були надані до перевірки, не змінюють того факту, що порушення граничних строків розрахунків за операціями відбулося внаслідок настання обставин непереборної сили, які об`єктивно існували та які в подальшому були підтверджені зазначеними сертифікатами.

Таким чином, суди правильно вважали, що в цьому випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для застосування до спірних правовідносин частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та звільнення позивача від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, у зв`язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги податкового органу без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 27 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

Р. Ф. Ханова