Ухвала

від 12.05.2025 по справі 335/3191/25

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 12.05.2025 Справа № 335/3191/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 335/3191/25 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/807/375/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2

Категорія ст. 170 КПК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Запорізького апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

власників майна: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

представника власників майна - адвоката ОСОБА_10 ,

розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського (на цей час - Вознесенівського) районного суду м. Запоріжжя від 22 квітня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42025080000000027, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 березня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Слідча СУГУНП Українив Запорізькійобласті ОСОБА_11 за погодженнямз прокуроромпершого відділупроцесуального керівництвапри провадженнідосудового розслідуваннятериторіальними органамиполіції тапідтримання публічногообвинувачення управліннянагляду задодержанням законівНаціональною поліцієюУкраїни Запорізькоїобласної прокуратури ОСОБА_6 звернулась дослідчого суддіз клопотаннямпро накладенняарешту намайно,з метоюзабезпечення конфіскаціїмайна яквиду покарання: грошових коштів у сумі 250000 грн. купюрами номіналом 500 грн., які знаходяться в поліетиленовому пакеті жовтого кольору; грошових коштів у сумі 996000 грн. купюрами 1000 грн.; грошових коштів у сумі 50000 доларів США, купюрами номіналом 100 доларів США, які знаходяться в рожевому пакеті з написом «always»; грошових коштів в сумі 1200 євро, купюрами номіналом 100 євро, 60 євро, купюрами номіналом 20 та 10 євро та 10 євро, купюрами номіналом 5 євро, 70 доларів США двома купюрами номіналом 20 доларів США, двома купюрами номіналом 10 доларів США та двома купюрами, номіналом 5 доларів США, 30 фунтів трьома купюрами номіналом 10 фунтів, які знаходяться в поліетиленовому файлі; грошових коштів без упаковки в сумі 100000 євро, з яких 93600 євро, купюрами номіналом 100 євро та 6400 євро, купюрами номіналом 50 євро; грошових коштів без упаковки в сумі 340100 доларів США, купюрами, номіналом 100 доларів США та які належать ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , з метою забезпечення збереження речових доказів: договору №М-1505 (ДК/АЕ від 29.01.2025 на 3 арк.; з додатками на 10 арк.; договору №М-1506 (ДК/АЕ від 29.01.2025 на 3 арк.; з додатками на 10 арк.; тимчасового посвідчення військовозобов`язаного про непридатність до військової служби №3709/2, виданим ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.08.2022; бланку наказу з підписом на 1 арк.; довідку ВЛК від 24.08.2022 № во/3715 на 1 арк.; аркушів паперу з надрукованим текстом; договору купівлі-продажу від 29.01.2025 на 2 арк.; копії договору купівлі продажу на 2 арк.; технічного паспорту на квартиру на 5 арк.; квитанції «Приватбанк» TS209210 від 29.01.2025; договору купівлі-продажу квартири від 29.01.2025 на 2 арк.; копії договору купівлі - продажу квартири від 29.01.2025 на 2 арк.; технічного паспорту на квартиру на 5 арк.; квитанції «ПриватБанк» TS209210 від 29.01.2025; договору купівлі-продажу квартири від 29.01.2025 на 2 арк.; копії договору купівлі-продажу квартири від 29.01.2025 на 2 арк.; технічного паспорту на квартиру на 5 арк.; квитанції «ПриватБанк» TS209210 від 29.01.2025; довіреності від 10.01.2025 на 1 арк.; договору покупки від 20.09.2021 на 1 арк.

Досудовим розслідуванням встановлено, що під час здійснення публічних закупівель мали місце привласнення бюджетних коштів керівниками пов`язаних між собою підприємств: ТОВ «СК Магістраль Інженерінг» (код ЄДРПОУ 44449519). ТОВ «Торій Трейд Сервіс» (код 45557061), ТОВ «ТД Інтерференц Систем» (код ЄДРПОУ 45067285), ТОВ «Синергія Систем» (код ЄДРПОУ 44876120), ТОВ «ТД Трейд Сіті Сервіс» (код ЄДРПОУ 45433667) та ТОВ «ТД Коммодіті Снаб» (код ЄДРПОУ 45534568) за попередньою змовою з посадовими особами КНП «Територіальне медичне об`єднання обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Запорізької обласної ради, КНП «Міська лікарня №9» Запорізької міської ради та інших комунальних і державних закладів, розташованих на території Запорізької області.

При здійснені аналізу інформації в електронній системі публічних закупівель «Prozorro» встановлено, що ТОВ «ТД Інтерференц Систем» (код ЄДРПОУ 45067285) та ТОВ «Синергія Систем» (код ЄДРПОУ 44876120) за результатом проведення публічних закупівель, з умисно встановленими дискримінаційними вимогами, укладали договори на постачання пального (талонів) до лікувальних закладів Запорізької області.

З метою завищення ціни пального, під час постачання його замовникам, частина талонів купується ТОВ «СК Магістраль Інженерінг», ТОВ «Торій Трейд Сервіс» та підконтрольним їм ТОВ «ТД Коммодіті Снаб» (код ЄДРПОУ 45534568) за низькою оптовою ціною у мережі АЗС.

В подальшому, з метою завищення ціни постачання пального, на підставі довідок з Черкаської Торгово-промислової палати щодо середньої ціни по регіону, в частині договорів заключають додаткові угоди, в результаті чого ціна постачання пального збільшувалась на 2-3 гривні за літр, що спричинило переплату за договорами у великих розмірах.

Окрім того, отримана інформація свідчить, що ТОВ «Синергія Систем» та ТОВ «ТД Трейд Сіті Сервіс» (код ЄДРПОУ 45433667) за результатами проведених публічних закупівель здійснюють постачання автомобільних шин до лікувальних закладів Запорізької області за цінами на 30-50% вище ринкових. Для цього, вказаними компаніями, після підписання договору постачання, на підставі експертного висновку афілійованих установ, укладається додаткова угода про зміну специфікації предмету договору та в подальшому постачаються ТМЦ низької якості (переважно китайського виробництва) без зменшення ціни договору.

Встановлено, що КНП «Територіальне медичне об`єднання обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ЗОР (далі - КНП) 12.11.2024 з ТОВ «ТД Трейд Сіті Сервіс» укладено договір №2210/82 щодо постачання 282 штук шин для транспортних засобів великої та малої тонажності на загальну суму 1 739 700 грн. Згідно специфікації до вказаного договору частину вказаних шин мали скласти шини марки Kormoran виробництва Сербії.

Моніторингом цін на шини, які реалізуються у вільному обігу та вказані у специфікації до договору, встановлено, що вони реалізуються на «ринку» по значно нижчій ціні. При проведенні аналізу податкових накладних з ПДВ, поданих ТОВ «ТД Трейд Сіті Сервіс», встановлено, що шини, які поставлені на адресу КНП, закуплені «ТД Трейд Сіті Сервіс» заздалегідь до укладання договору поставки у спеціалізованих підприємств. Окрім того, в подальшому з ТОВ «ТД Трейд Сіті Сервіс» укладено додаткову угоду щодо зміну предмету договору та поставки замість шин марки Kormoran шин китайського виробництва гіршої якості без зменшення суми договору.

Таким чином, зазначені вище обставини вказують на те, що посадові особи ТОВ «ТД Трейд Сіті Сервіс» разом зі службовими особами КНП з метою привласнення бюджетних коштів завищили ціну придбання автомобільних шин на орієнтовну суму близько 474,4 тис. грн (сума різниці між ціною в договорі та мережі Інтернет).

Під час подальшого аналізу ланцюгів постачання вказаних підприємств встановлено, що ТОВ «Торій Трейд Сервіс» здійснює постачання ТМЦ в адресу всього лише 2 суб`єктів господарювання: ТОВ «Синергія Систем» та ТОВ «ТД «Інтерференц Систем». Вказане підприємство є неодноразовим переможцем публічних закупівель на постачання ТМЦ за завищеними цінами до державних та комунальних закладів, розташованих на території України.

Також з`ясовано, що ОСОБА_13 є директором та засновником ТОВ «Девон-Інвест» (код ЄДРПОУ 45880693, Київ, зареєстроване 03.12.2024), яке почало з початку 2025 року приймати активну участь в публічних закупівлях. Основна функція ОСОБА_13 у вказаній схемі пошук нових контрагентів та їх подальше супроводження.

Досудовим розслідуванням встановлено, що організатором та керівником вказаної злочинної групи можливо являється ОСОБА_7 , який залучив всіх вище зазначених осіб до протиправної діяльності, об`єднав їх єдиним планом та чітко розподілив функції кожного з них в групі. З метою обготівкування привласнених бюджетних коштів ОСОБА_7 виводить їх на підконтрольних йому фізичних осіб підприємців (далі - ФОП). Одним з таких ФОП є ОСОБА_14 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

16 квітня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя проведено обшук індивідуального банківського сейфу (ячейки) (CELLS:3600:1000017-RAZMER*295*455*250:FO), який орендує ОСОБА_12 у відділенні АТ «ПУМБ», розташованого у м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 10, під час обшуку якого було вилучено вказане в клопотанні майно.

В обґрунтування клопотання слідча зазначила, що грошові кошти були здобуті злочинним шляхом, метою арешту такого майна є забезпечення конфіскації як виду покарання, а вказані в клопотанні документи мають значення речових доказів, оскільки можуть містити оригінали зразків підпису та почерку, які можуть мати доказове значення у кримінальному провадженні та необхідні для проведення судових експертиз, що зберегли на сліди злочину проти власності та у сфері господарської діяльності.

Відмовляючи у задоволенні клопотання, слідчий суддя обґрунтував своє рішення тим, що в ході розгляду клопотання не встановлено, які відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, містяться у вилученому майні, а також зазначила про відсутність підстав для висновку про відповідність вилучених грошових коштів критеріям, визначеним ст. 98 КПК України.

Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, прокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання слідчої, накласти арешт на майно, власником якого є ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , а саме на: грошові кошти у сумі 250000 грн. купюрами номіналом 500 грн., які знаходяться в поліетиленовому пакеті жовтого кольору; грошові кошти у сумі 996 000 грн. купюрами 1000 грн.; грошові кошти у сумі 50000 доларів США, купюрами номіналом 100 доларів США, які знаходяться в рожевому пакеті з написом «always»; грошові кошти в сумі 1200 євро, купюрами номіналом 100 євро, 60 євро, купюрами номіналом 20 та 10 євро та 10 євро, купюрами номіналом 5 євро, 70 доларів США двома купюрами номіналом 20 доларів США, двома купюрами номіналом 10 доларів США та двома купюрами, номіналом 5 доларів США, 30 фунтів трьома купюрами номіналом 10 фунтів, які знаходяться в поліетиленовому файлі; грошові кошти без упаковки в сумі 100000 євро, з яких 93600 євро, купюрами номіналом 100 євро та 6400 євро, купюрами номіналом 50 євро; грошові кошти без упаковки в сумі 340100 доларів США, купюрами, номіналом 100 доларів США та які належать ОСОБА_7 та ОСОБА_12 ; договір №М-1505 (ДК/АЕ від 29.01.2025 на 3 арк.; з додатками на 10 арк.; договір №М-1506 (ДК/АЕ від 29.01.2025 на 3 арк.; з додатками на 10 арк.; тимчасове посвідчення військовозобов`язаного про непридатність до військової служби №3709/2, виданим ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.08.2022; бланк наказу з підписом на 1 арк.; довідку ВЛК від 24.08.2022 № во/3715 на 1 арк.; аркуші паперу з надрукованим текстом; договору купівлі-продажу від 29.01.2025 на 2 арк.; копію договору купівлі - продажу на 2 арк.; технічний паспорт на квартиру на 5 арк.; квитанції «Приватбанк» TS209210 від 29.01.2025; договір купівлі-продажу квартири від 29.01.2025 на 2 арк.; копію договору купівлі - продажу квартири від 29.01.2025 на 2 арк.; технічний паспорт на квартиру на 5 арк.; квитанції «ПриватБанк» TS209210 від 29.01.2025; договір купівлі-продажу квартири від 29.01.2025 на 2 арк.; копію договору купівлі-продажу квартири від 29.01.2025 на 2 арк.; технічний паспорт на квартиру на 5 арк.; квитанції «ПриватБанк» TS209210 від 29.01.2025; довіреність від 10.01.2025 на 1 арк.; договір покупки від 20.09.2021 на 1 арк.

В обґрунтування своєї скарги зазначає, що санкція ч. 2 ст. 209 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Вказує, що виявлення в індивідуальному банківському сейфі крупної суми грошових коштів підтверджує незаконність їх походження та факт їх обготівкування ОСОБА_7 та ОСОБА_14 , в тому числі підтверджується факт легалізації частини коштів шляхом купівлі об`єктів нерухомості, оформленої на інших осіб.

Звертає увагу на те, що виявлено та вилучено два договори про придбання на початку 2025 року двох квартир в м. Дніпро, право власності на які оформлено на ОСОБА_15 , яка є найманим працівником ОСОБА_7 та працює на ТОВ «Торій Трейд Сервіс», що фігурує в даному кримінальному провадженні, а також наявність довіреності ОСОБА_14 та ОСОБА_7 , яка в тому числі дозволяє користуватися останньому індивідуальним сейфом, що фактично дає можливість ОСОБА_7 приховувати від правоохоронних/контролюючих органів відомості про наявність у нього майна.

Крім того зазначає, що до матеріалів клопотання додано копію протоколу обшуку офісного приміщення від 16 квітня 2025 року, де зафіксовано, що в ньому перебувають працівники ТОВ «СК Магістраль Інженерінг», ТОВ «Торій Трейд Сервіс», ТОВ «ТД Інтерференц Систем», ТОВ «Синергія Систем», ТОВ «ТД Трейд Сіті Сервіс», ТОВ «ТД Коммодіті Снаб», а також зберігається бухгалтерська документація вказаних підприємств, що підтверджує пов`язаність цих підприємств та злагодженість їх господарських операцій, в тому числі щодо проведення безтоварних операцій та виведення коштів у готівку.

Звертає увагу на те, що слідчим суддею не враховано того, що внаслідок вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, КНП заподіяно майнову шкоду.

Також вказує про те, що документи, надані представником ОСОБА_12 про отримання частини коштів, вилучених в банківському сейфі від іншої особи, є більш ніж сумнівними, оскільки для виконання умов договору, ОСОБА_14 повинна мати оперативний доступ до коштів, а її проживання в м. Вінниця, затрудняє їй швидкий доступ до коштів.

У судовому засіданні апеляційного суду прокурор підтримав апеляційну скаргу та зазначив про відсутність повідомлення про підозру у даному кримінальному провадженні.

Представник власників майна - адвокат ОСОБА_10 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та вказав, що сума вилучених грошових коштів значно перевищує вказаний у клопотанні розмір завданої шкоди. Зазначив, що вилучені документи не мають жодного відношення до даного кримінального провадження.

Власники майна ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 підтримали думку свого представника.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, власників майна та їх представника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та провівши судові дебати, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Виходячи із положень ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження, який застосовується для досягнення дієвості кримінального провадження.

Норми, викладені у ст. 132 КПК України, визначають, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний перевірити можливість досягнення дієвості кримінального провадження без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження, що узгоджується із п. 2 ч. 2 ст. 173 КПК України, відповідно до якої при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК).

Згідно з п.п. 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Таким чином, вирішуючи питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у кожному випадку розгляду відповідних клопотань слідчий суддя повинен:

- перевіряти наявність об`єктивної необхідності та виправданість такого втручання у права і свободи особи;

- з`ясовувати можливість досягнення мети, на яку посилається ініціатор клопотання, без застосування цих заходів;

- враховувати, що обов`язок довести наявність трьох необхідних складових для їх застосування (частина третя статті 132 КПК України) покладається на слідчого та/або прокурора;

- взяти до уваги розумність та співрозмірність обмеження прав власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

- враховувати, що докази на підтвердження обставин, викладених у клопотанні про застосування заходів забезпечення, подаються особою, яка заявляє таке клопотання.

Частиною четвертою статті 173 КПК України встановлено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Колегія суддів доходить до висновку, у даному провадженні слідчий суддя дотримався зазначених вимог закону.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, якщо існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, перетворення, відчуження.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Так, з матеріалів провадження слідує, що Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025080000000027 від 18 березня 2025 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.

Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15 квітня 2025 року надано дозвіл на проведення обшуку індивідуального банківського сейфу (ячейки) (CELLS:3600:1000017-RAZMER*295*455*250:FO), який орендує ОСОБА_12 у відділенні АТ «ПУМБ», розташованого у м. Дніпро, вул. Троїцька, буд. 10, з метою відшукання і вилучення договорів купівлі-продажу, укладених ТОВ «ТД Трейд Сіті Сервіс» з КНП «Територіальне медичне об`єднання обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» ЗОР, зі всіма додатками, електронних носіїв інформації, комп`ютерної техніки, на якій містяться відомості про закупівлю та поставку товарів ТОВ «ТД Трейд Сіті Сервіс», мобільний телефонів, видаткових накладних та товаро - транспортних накладних на поставлені товари, рахунків на оплату, актів приймання-передачі поставленого товару, печаток, банківських карток, чорнових записів (а.с. 109-111 матеріалів кримінального провадження 42025080000000027).

Із протоколу обшуку від 16 квітня 2025 року убачається, що під час обшуку індивідуального банківського сейфу у відділенні АТ «ПУМБ» в м. Дніпро по вул. Троїцькій, буд. 10 на ім`я ОСОБА_12 , виявлено та вилучено вказане в клопотанні майно (а.с. 112-116 матеріалів кримінального провадження 42025080000000027).

Постановою слідчого від 16 квітня 2025 року вказане в клопотанні майно визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні (а.с. 158-165 матеріалів кримінального провадження 42025080000000027).

Зі змісту клопотання слідчої убачається, що метою арешту на грошові кошти є забезпечення конфіскації майна як виду покарання, а метою арешту іншого вказаного майна - є збереження його в якості речових доказів.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, накладення арешту з метою конфіскації майна як виду покарання, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Отже, вказані положення передбачають застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна з метою конфіскації майна як виду покарання, тільки у разі наявності у особи процесуального статусу у кримінальному провадженні.

Тобто, можливість застосування арешту майна за вказаною підставою виникає лише після повідомлення особі про підозру.

Натомість, в даному ж випадку, відомостей про повідомлення про підозру будь-якій особі, матеріали провадження не містять.

Крім того, про відсутність такого повідомлення зазначив і прокурор у судовому засіданні апеляційного суду.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що органом досудового розслідування в клопотанні не надано обґрунтованої оцінки щодо правової підстави для арешту грошових коштів, а слідчий суддя, врахувавши вимоги ст.ст. 170, 173 КПК України, обґрунтовано встановив відсутність правових підстав для задоволення клопотання про накладення арешту в цій частині.

Щодо накладання арешту на договір №М-1505 (ДК/АЕ від 29.01.2025 на 3 арк.; з додатками на 10 арк.; договір №М-1506 (ДК/АЕ від 29.01.2025 на 3 арк.; з додатками на 10 арк.; тимчасове посвідчення військовозобов`язаного про непридатність до військової служби №3709/2, виданим ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.08.2022; бланк наказу з підписом на 1 арк.; довідку ВЛК від 24.08.2022 № во/3715 на 1 арк.; аркуші паперу з надрукованим текстом; договору купівлі-продажу від 29.01.2025 на 2 арк.; копію договору купівлі - продажу на 2 арк.; технічний паспорт на квартиру на 5 арк.; квитанції «Приватбанк» TS209210 від 29.01.2025; договір купівлі-продажу квартири від 29.01.2025 на 2 арк.; копію договору купівлі - продажу квартири від 29.01.2025 на 2 арк.; технічний паспорт на квартиру на 5 арк.; квитанції «ПриватБанк» TS209210 від 29.01.2025; договір купівлі-продажу квартири від 29.01.2025 на 2 арк.; копію договору купівлі-продажу квартири від 29.01.2025 на 2 арк.; технічний паспорт на квартиру на 5 арк.; квитанції «ПриватБанк» TS209210 від 29.01.2025; довіреність від 10.01.2025 на 1 арк.; договір покупки від 20.09.2021 на 1 арк., то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі, предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з долучених до клопотання матеріалів та витягу з ЄРДР, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42025080000000027 від 18 березня 2025 року, здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України.

Предметом злочину за ст. 191 КПК України є чуже майно, а предметом за ст. 209 КПК України є майно, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом.

На переконання колегії суддів, із матеріалів провадження не встановлено за якими ознаками це майно може відповідати критеріям, визначеним ст. 98 КПК України у даному кримінальному провадженні.

Крім того, в своєму клопотанні слідча зазначає про необхідність накладення арешту на вказане майно з метою проведення судових експертиз, оскільки вилучені документи можуть містити оригінали зразків підпису та почерку.

Разом з тим, до матеріалів клопотання не додано доказів про призначення у даному кримінальному провадженні жодної експертизи.

При цьому, такі документи - як бланк дозволу на 1 арк. та технічні паспорти на квартиру, взагалі не містять зразків підпису та почерку осіб, які вказані в клопотанні (а.с. 126-127, 135-137, 155 матеріалів кримінального провадження 42025080000000027).

Відтак, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 167, 170 - 173 КПК України, відмовив у задоволенні слідчої прокурора з підстав недоведеності та необґрунтованості необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

Правильність таких висновків слідчого судді випливає також і з наступного.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності і ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 170, 173 КПК України, повинен у залежності від мети накладення арешту, врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, застосування щодо нього спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання, наявність чи відсутність цивільного позову про відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Між тим, в клопотанні про накладення арешту на майно не зазначено правових підстав для прийняття рішення про відповідність вказаного майна критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Крім того, посилання прокурора в апеляційній скарзі на заподіяну КНП майнову шкоду, в даному випадку не можуть слугувати підставою для накладення арешту на грошові кошти, які є вочевидь власністю фізичних осіб, адже, як вже вище вказувалось жодній особі в цьому кримінальному провадженні не було повідомлено про підозру.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів переконана, що слідчий суддя обґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

За таких обставин колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 171, 173, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляді за додержанням законів Національною поліцією України Запорізької обласної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22 квітня 2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42025080000000027, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18 березня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 209 КК України, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4