Постанова від 12.05.2025 по справі 921/277/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" травня 2025 р. Справа №921/277/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого суддіБонк Т.Б.,

СуддівБойко С.М.,

Якімець Г.Г.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Тернопільобленерго» б/н від 10.01.2025 (вх. суду від 13.01.2025 № 01-05/136/25)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.12.2024 (повний текст складено 23.12.2024, суддя С.О. Хома)

у справі № 921/277/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Е-Сейф Інвест, с. Розвадів, Львівська обл.,

до відповідача: Акціонерне товариство Тернопільобленерго, м. Тернопіль,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Кеннер-Україна, с. Розвадів, Львівської обл.,

про: стягнення збитки у формі упущеної (втраченої) вигоди в сумі 45 741, 71 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:

Товариство з обмеженою відповідальністю Е-Сейф Інвест звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Акціонерного товариства Тернопільобленерго про стягнення збитків у формі упущеної (втраченої) вигоди в сумі 45 741, 71 гривень.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Акціонерне товариство Тернопільобленерго не виконало свої зобов`язання за договорами про надання послуг з розподілу електричної енергії, оскільки протиправно припинило розподіл електричної енергії на об`єкті ТОВ Е-Сейф Інвест, у зв`язку з чим Товариству з обмеженою відповідальністю Е-Сейф Інвест завдано збитків у формі упущеної (втраченої) вигоди в сумі 45 741, 71 гривень.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 11.12.2024 у справі № 921/277/24 позов задоволено. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства Тернопільобленерго на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Е-Сейф Інвест 45741 грн 71 коп збитків та 3 028 грн 00 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що позивач навів прямий причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідача щодо припинення надання послуг з розподілу електричної енергії на об`єкті позивача та неможливістю останнього продати покупцю Державному підприємству «Гарантований покупець» виготовлену (згенеровану) протягом періоду 05.03.2024р. 15.43.32 год. до 08.03.2024р. 08.20.09 год. електричну енергію та отримати дохід, сума якого є збитками (упущеною вигодою) для нього.

Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:

Не погодившись з рішенням, Акціонерне товариство Тернопільобленерго звернулось до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить частково скасувати рішення Господарського суду Тернопільської області від 11 грудня 2024 року у справі №921/277/24 в частині нарахування суми збитків та ухвалити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача 12 078,05 грн недоотриманої вигоди (збитків).

Скаржник стверджує, що враховуючи те, що електроустановки субспоживача ТОВ «Е-Сейф Інвест» приєднані до системи розподілу за технічною схемою через власні електромережі ТОВ «КеннерУкраїна» - основного споживача, останній в силу Договору про спільне використання є відповідальною стороною перед субспоживачем ТОВ «Е-Сейф Інвест» в силу п. 7.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р.

Таким чином, апелянт вважає, що оскільки ТОВ «Кеннер-Україна», як основний споживач, не забезпечив доступ до власних електроустановок уповноваженим представникам оператора системи для вибіркового відключення струмоприймачів, точок обліку; допустив порушення договірних умов по оплаті електроенергії на ринку електричної енергії, то ці обставини створюють причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю ТОВ «Кеннер-Україна» та заявленими позовними вимогами про стягнення збитків у формі упущеної (втраченої) вигоди.

Разом з тим, апелянт також вказує, що наданий позивачем розрахунок, з яким погодився суд першої інстанції, не ґрунтується на доказах, оскільки, АТ «Тернопільобленерго» надано до суду першої інстанції довідку Гідрометцентру, інформацію про обсяги погодинної генерації у аналогічні дні (години) інших СЕС в межах м. Бережани Тернопільської області. Ці докази вказують на відсутність сонячної активності у період з 05 березня 2024р. 15.43.32 год. до 08 березня 2024р. 08.20.09 год.. Фактор похмурої дощової погоди радикально вплинув на обсяг перетворення сонячної енергії на електричну, що вкрай важливо врахувати при проведенні розрахунку упущеної вигоди.

Скаржник, користуючись платформою «Market Management System» (MMS), надав суду апеляційної інстанції власний розрахунок обсягу незгенерованої електроенергії сонячної електростанції у м. Бережани ТОВ "Е-Сейф-Інвест" за спірний період.

Товариство з обмеженою відповідальністю Е-Сейф Інвест подало відзив на апеляційну скаргу, у якому просить апеляційну скаргу Акціонерного товариства Тернопільобленерго залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.12.2024 залишити без змін.

Позивач зазначив, що апелянт жодним чином не спростував наявності з його сторони порушення вимог п. 2.1., п.п.4) п.6.1., п.п. 4) п. 7.1., п.8.1., п. 10.1. Типового договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, укладеного шляхом підписання 30.04.2020р. заяви-приєднання до умов цього договору, а також п. 1.1., 3.2., 4.1., 7.1. Договору виробника про надання послуг з розподілу електричної енергії № 10 від 05.05.2020р.

Також позивач звертає увагу, що апелянтом під час розгляду справи у суді першої інстанції в жодному з процесуальних документів не було надано жодного розрахунку завданих збитків у формі упущеної (втраченої) вигоди, зокрема, і на вказану в апеляційній скарзі суму 12078,05 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю Кеннер-Україна відзиву на апеляційну скаргу не подало.

Рух справи в суді апеляційної інстанції:

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2025 справу № 921/277/24 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г.

Ухвалою суду від 20.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Тернопільобленерго б/н від 10.01.2025 (вх. суду від 13.01.2025 № 01-05/136/25) на рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.12.2024 у справі № 921/277/24; постановлено здійснити розгляд справи № 921/277/24 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (див. рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Таким чином, суд, враховуючи обставини справи, застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:

Між Відкритим акціонерним товариством «Тернопільобленерго» ( з 10.10.2024 (Акціонерне товариства «Тернопільобленего», що підтверджується витягом з ЄДР) (оператор системи) та Товариством з обмеженою відповідальністю Е-Сейф Інвест (Споживач) шляхом підписання Заяви-приєднання від 30.04.2020 укладено Типовий договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії (далі Договір споживача).

Відповідно до п. 1.1 Договору споживача цей договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови розподілу електричної енергії споживачам як послуги Оператора системи. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статтей 633,634, 641,642 Цивільного кодексу України шляхом приєднанням Споживача до умов цього договору згідно з заявою-приєднанням, що є додатком 1 до цього Договору.

Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії, параметри якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №309 та Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року №310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи ( п. 2.1 Договору споживача).

Відповідно до п.п. 4 п. 7.1. Договору споживача Оператор системи має право обмежувати або припинити розподіл електричної енергії споживачу у випадках та в порядку, передбачених ПРРЕЕ

Оператор системи несе відповідальність за розподіл електричної енергії Споживачу:

1) в обсягах та із забезпеченням договірної величини потужності, визначеними згідно з вимогами цього Договору;

2) із дотриманням вимог щодо фактичної категорії надійності електрозабезпечення об`єкта (об`єктів) споживача;

3) із дотриманням показників якості електричної енергії на межі балансової належності електромереж об`єкта (об`єктів) Споживача.

Розподіл еклектичної енергії Споживачу може бути обмежено або припинено Оператором системи:

1) без попередження у разі:

виникнення аварійних ситуацій в електроустановках системи на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів Споживача відповідної категорії;

зниження показників якості електричної енергії з вини Споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок Оператора системи та інших споживачів;

приєднання Споживачем власних струмостриймачів або струмосприймачів третіх осіб до мереж Оператора системи поза розрахунковими засобами обліку;

самовільного внесення змін у схеми вимірювання та обліку електроенергії.

2) з повідомленням Споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів у разі:

відсутності у Споживача персоналу для обслуговування електроустановок або договору на обслуговування електроустановок ;

споживання електричної енергії Споживачем після закінчення строку дії цього Договору;

недопущення Споживачем посадових осіб органів, на яких покладено відповідні обов`язки згідно з чинним законодавством, до власних електроустановок або розрахунок засобів обліку електроенергії;

несплати Споживачем відповідних платежів у термін, встановлені додатком 4 «порядок розрахунків» до цього договору;

в інших випадках, передбачених ПРРЕЕ та КСР.

Відповідно до Заяви-приєднання від 30.04.2024 приєднання до умов договору споживача про розподіл електричної енергії за технічними даними Паспорту точки розподілу за об`єктом споживача за адресою м. Бережани, вул. Лепких 42,42а, 42б, 42в, 42г, 42г, 42д, 42е, 43з, ЕІС код: 62Z4133297736569 КТПП 339 Т-1; 62Z5599467367788 КТПП 339 Т-2; 62Z4133297736569 Генераторний облік Т-1; 62Z5599467367788 Генераторний облік Т-2; 62Z1407315683068 Власні потреби.

Між Відкритим акціонерним товариством «Тернопільобленерго» (з 10.10.2024 (Акціонерне товариства «Тернопільобленего», що підтверджується витягом з ЄДР) (Оператор системи) та Товариством з обмеженою відповідальністю Е-Сейф Інвест (Виробник) укладено 05.05.2020 Договір 10 виробника про надання послуг з розподілу електричної енергії ( далі Договір виробника) відповідно до якого Оператор системи забезпечує утримання електричних мереж у належному стані для задоволення потреб Виробника в частині транспортування електричної енергії мережами оператора системи в межах приєднаної потужності ( п. 1.1 )

Відповідно до п. 3.2 Договору виробника Оператор системи зобов`язується:

- виконувати умови цього Договору та надавати Виробнику послуги з розподілу електричної енергії на території здійснення ліцензованої діяльності Оператора системи;

- забезпечувати утримання електричних мереж в належному стані для задоволення потреб Виробника в частині транспортування електричної енергії мережами Оператора системи в межах приєднаної потужності;

- забезпечення надійного надання послуг з розподілу електричної енергії;

- надавати Виробнику інформацію про послуги, пов`язані з розподілом електричної енергії та про термін обмежень і відключень.

Виробник має право, зокрема, отримувати від Оператора системи інформації про послуги пов`язані з розподілом електричної енергії та про строки обмежень і відключень, які призвели до невідпуску Виробником електричної енергії (п. 4.1 Договору виробника).

Оператор системи несе відповідальність перед Виробником за заподіяні збитки, які виникли з вини оператора системи у розмірі і порядку, визначених відповідно до законодавства (п 5.1 Договору виробника).

Відповідно до п. 7.1 Розподіл електричної енергії Виробнику може бути обмежено або припинено Оператором системи:

1) без попередження у разі:

виникнення аварійних ситуацій в електроустановках системи на час, що не перевищує визначеного ПУЕ для струмоприймачів Споживача відповідної категорії;

зниження показників якості електричної енергії з вини Споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок Оператора системи та інших споживачів;

приєднання Споживачем власних струмостриймачів або струмосприймачів третіх осіб до мереж Оператора системи поза розрахунковими засобами обліку;

самовільного внесення змін у схеми вимірювання та обліку електроенергії.

Між Державним підприємством «Гарантований покупець» (далі гарантований покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Е-Сейф Інвест» ( далі продавець) 15.07.2020 укладено Договір №1661/01/20 (далі Договір 1661/01/20) відповідно до п. 1.1 якого за цим Договором продавець за «зеленим» тарифом зобов`язується продавати, а Гарантований покупець зобов`язується купувати всю відпущену електричну енергію, вироблену продавцем за «зеленим» тарифом та здійснювати її оплату відповідно до умов цього Договору та законодавством України, у тому числі Порядку купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої альтернативних джерел, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 20219 року №641 ( далі Порядок) або Порядку продажу та обліку електричної енергії виробленої споживачами, а також розрахунків за неї затвердженої постановою НКРЕКП від 13 грудня 2019 року №2804 (далі Порядок продажу електричної енергії).

АТ «Тернопільобленерго» у період з 05.03.2024р. 15.43.32 год. до 08.03.2024р. 08.20.09 год. припинив розподіл електричнї енергії на об`єкті ТОВ «Е-Сейф Інвест» за адресою : Тернопільська область, м. Бережани, вул.. Лепких 42,42а, 42б, 42в, 42г, 42г, 42д, 42е, 43з, ЕІС код: 62Z4133297736569 КТПП 339 Т-1; 62Z5599467367788 КТПП 339 Т-2; 62Z4133297736569 Генераторний облік Т-1; 62Z5599467367788 Генераторний облік Т-2; 62Z1407315683068 Власні потреби.

08.04.2024 ТОВ «Е-Сейф Інвест» звернулося ВАТ «Тернопільобленерго» з претензією №345 від 08.04.2024 в якій просило повідомити причини припинення надання послуг з розподілу електричної енергії у період з 05.03.2024р. 15.43.32 год. до 08.03.2024р. 08.20.09 год. на об`єкті ТОВ «Е-Сейф Інвест», а також повідомити дату та час прибуття представника відповідача для складання Акту про застосування обмежень.

09.04.2024 представниками ВАТ «Тернопільобленерго» за участю директора ТОВ «Е-Сейф Інвест» складено Акт про застосування обмежень №1, в якому зафіксовано факт перерви в електропостачанні Позивача з 05.03.2024р. 15.43.32 год. до 08.03.2024р. 08.20.09 год.

ВАТ «Тернопільобленерго» у відповіді на претензію №1322/46 від 09.04.2024 повідомило, що 05.03.2024 у відповідності до вимог чинного законодавства, що регулюють відносини на ринку електричної енергії ВАТ «Тернопільобленерго» припинено надання послуг з розподілу Товариству з обмеженою відповідальністю «Кеннер-Україна» (юридична адреса: вул. Сагайдчного 72, с. Розвадів, Миколаївського району, Львівської області, 81634), до технологічних мереж якого приєднані електроустановки ТОВ «Е-Сейф Інвест» (юридична адреса: вул. Сагайдчного 72, с. Розвадів, Миколаївського району, Львівської області, 81634), та звернув увагу, що електроустановки субспоживача ТОВ «Е-Сейф Інвест» приєднані до мереж основного споживача без можливості резервного заживлення від мережі ОСР чи іншого споживача.

Внаслідок дій відповідача з припинення надання послуг з розподілу електричної енергії на об`єкті позивача, ТОВ «Е-Сейф Інвест» не змогло продати електричну енергію покупцю Державному підприємству «Гарантований покупець» виготовлену (згенеровану) протягом періоду 05.03.2024р. 15.43.32 год. до 08.03.2024р. 08.20.09 год.

ТОВ «Е-Сейф Інвест» здійснило розрахунок розміру збитків (упущеної вигоди), з врахуванням «зеленого» тарифу на електричну енергію, вироблену суб`єктами господарювання на об`єктах електроенергетики 610,20кВт*год, генерації (вироблення) та реалізації (продаж) електричної енергії, а березень 2023 року ( аналогічний місяць минулого року) яка становила 86 328,000 кВт/год., та відповідно 86 328 : 31 день : 24 години = 116,023кВт*год / год та 116,032 : 60хвилин = 1,934кВт/год./ хвилина та час припинення електропостачання 64 годин 35хв за період з 05.03.2024р. 15.43.32 год. до 08.03.2024р. 08.20.09 год. що становить 3876 хв.

Таким, чином, внаслідок припинення послуг з розподілу електричної енергії ТОВ «Е-Сейф Інвест» звернулось до суду з позовом про стягнення збитків на суму 45 741 грн. 71коп. ( 610,20 коп./кВт*год. х (3876 хв. х 1,934 кВт*год).

При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась таким:

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Предметом позову у даній справі є стягнення збитків у формі упущеної (втраченої) вигоди в сумі 45 741, 71 гривень.

Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі майнових збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

При цьому пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України визначено, що збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

За частиною третьою статті 147 ГК України збитки, завдані суб`єкту господарювання порушенням його майнових прав громадянами чи юридичними особами, а також органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, відшкодовуються йому відповідно до закону.

За загальним правилом, закріпленим у ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, обов`язковою передумовою задоволення вимог про відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, а саме: протиправності поведінки винної особи як заподіювача збитків (дії чи бездіяльності особи); причинного зв`язку між діями винної особи та заподіянням збитків; збитків (їх наявності та розміру); вини. Відсутність будь-якого із зазначених елементів деліктного зобов`язання виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 зазначила, що вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові, як:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом, та її розмір;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;

- вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Господарський суд самостійно встановлює наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, який став підставою для стягнення шкоди, оцінюючи надані сторонами докази (близький за змістом висновок щодо самостійного встановлення судом складу правопорушення сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.03.2019 у справі №920/715/17, а також у постановах Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №927/219/20, від 14.09.2021 у справі №923/719/17, від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11, від 22.04.2021 у справі №915/1624/16, від 10.03.2020 у справі №902/318/16, від 10.12.2020 у справі №922/1067/17 та від 10.06.2021 у справі №5023/2837/11).

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, враховуючи презумпцію вини завдавача шкоди у цивільних правовідносинах, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди (частина друга статті 1166 ЦК України).

Верховним Судом у постанові від 21.11.2023 у справі № 910/3658/23 зазначено, що виходячи із систематичного аналізу вимог чинного законодавства упущена вигода це доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

При цьому неодержаний дохід (упущена вигода) це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення.

Верховний суд у постанові від 07.11.2023 у справі 922/3928/20 наголошує, що пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора/позивача обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а могли б бути ним реально отримані при належному виконанні зобов`язання і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання.

Тобто, вимагаючи відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу.

Натомість наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу не є підставою для його стягнення.

Як встановлено судами у цій справі, між позивачем та відповідачем було укладено договір шляхом підписання 30.04.2020 заяви приєднання до умов договору споживача про розподіл електричної енергії за технічними даними Паспорту точки розподілу за об`єктом споживача за адресою м. Бережани, вул. Лепких 42,42а, 42б, 42в, 42г, 42г, 42д, 42е, 43з, ЕІС код: 62Z4133297736569 КТПП 339 Т-1; 62Z5599467367788 КТПП 339 Т-2; 62Z4133297736569 Генераторний облік Т-1; 62Z5599467367788 Генераторний облік Т-2; 62Z1407315683068 Власні потреби.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що Оператор системи зобов`язується, зокрема, забезпечувати утримання електричних мереж в належному стані для задоволення потреб Виробника в частині транспортування електричної енергії мережами Оператора системи в межах приєднаної потужності та забезпечувати надійне надання послуг з розподілу електричної енергії.

Цим же пунктом договору визначено, що Оператор системи зобов`язується надавати Виробнику інформацію про послуги, пов`язані з розподілом електричної енергії та про термін обмежень і відключень.

Вимоги та правила, які регулюють взаємовідносини операторів систем розподілу, оператора системи передачі, користувачів системи розподілу та замовників послуг з приєднання щодо оперативного та технологічного управління системою розподілу, її розвитку та експлуатації, забезпечення доступу та приєднання електроустановок визначаються Кодексом систем розподілу, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №310.

Пунктом 11.5.3. Кодексу систем розподілу передбачено, що обмеження/припинення розподілу електричної енергії відповідному Користувачу має проводитися відповідно до вимог Правил роздрібного ринку електричної енергії та цього Кодексу за умови одночасного забезпечення збереження необхідних рівнів надійності та якості електропостачання інших Користувачів.

Підпунктом 4 пункту 7.1. Типового договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії також передбачено право Оператора системи розподілу обмежувати або припиняти розподіл електричної енергії Споживачу у випадках та в порядку, передбачених ПРРЕЕ.

Відповідно до ч.2 п. 7.4 Правил роздрібного ринку електричної енергії у разі ненадання доступу для вибіркового відключення оператор системи має перед відключенням основного споживача забезпечити живлення об`єктів субспоживачів за іншою схемою.

Відповідно до п. 7.5. Правил роздрібного ринку електричної енергії, припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється:

1) оператором системи за умови попередження споживача не пізніше ніж за 5 робочих днів до дня відключення, зокрема, у разі заборгованості за надані послуги з розподілу (передачі) електричної енергії відповідно до умов договору з оператором системи.

Попередження про припинення повністю або частково постачання (розподілу або передачі) електричної енергії оформлюється після встановлення факту наявності підстав для вчинення вказаних дій та надається споживачу окремим письмовим повідомленням, у якому зазначаються підстава, дата і час, з якого електропостачання буде повністю або частково припинено, прізвище, ім`я, по батькові, підпис відповідальної особи, якою оформлено попередження.

Таким чином, враховуючи умови Договору виробника, Типового договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, приписи Правил роздрібного ринку електричної енергії, колегія суддів зазначає, що обов`язок забезпечувати утримання електричних мереж в належному стані для задоволення потреб виробника в частині транспортування електричної енергії мережами оператора системи в межах приєднаної потужності та забезпечувати надійне надання послуг з розподілу електричної енергії покладений саме на апелянта Акціонерне товариство Тернопільобленерго.

Матеріалами справи підтверджено та скаржником не заперечується, що АТ «Тернопільобленерго» без попередження у період з 05.03.2024р. 15.43.32 год. до 08.03.2024р. 08.20.09 год. припинило розподіл електричної енергії на об`єкті ТОВ «Е-Сейф Інвест» за адресою: Тернопільська область, м. Бережани, вул. Лепких 42,42а, 42б, 42в, 42г, 42г, 42д, 42е, 43з, ЕІС код: 62Z4133297736569 КТПП 339 Т-1; 62Z5599467367788 КТПП 339 Т-2; 62Z4133297736569 Генераторний облік Т-1; 62Z5599467367788 Генераторний облік Т-2; 62Z1407315683068 Власні потреби.

Таким чином припинення надання послуг з розподілу електричної енергії ТОВ «Е-Сейф Інвест» відбулося без передбачених Типовим договором споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, Договором виробника та п. 7.4 ПРРЕЕ підстав, а також без виконання вимог п. 11.5.3 Кодексу систем розподілу та п. 7.4 ПРРЕЕ щодо забезпечення збереження необхідності рівнів надійності та якості електропостачання інших Користувачів та забезпечення живлення об`єктів субспоживачів за іншою схемою у разі припинення розподілу електричної енергії основному споживачу, в даному випадку ТОВ «Кеннер-Україна».

Крім того, рішенням Господарського суду Тернопільської області від 13.05.2024 у справі №921/135/24, яке залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 15.08.2024, позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеннер-Україна" до Акціонерного товариства "Тернопільобленерго" задоволено та визнано протиправними дії представників Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" щодо повного припинення електропостачання (надання послуг розподілу електроенергії та перетікань реактивної електричної енергії) на об`єкті за адресою: Тернопільська область, м. Бережани, вул. Лепких №42А.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач навів прямий причинно-наслідковий зв`язок між протиправними діями відповідача щодо припинення надання послуг з розподілу електричної енергії на об`єкті позивача та неможливістю останнього продати покупцю Державному підприємству «Гарантований покупець» виготовлену (згенеровану) протягом періоду 05.03.2024р. 15.43.32 год. до 08.03.2024р. 08.20.09 год. електричну енергію та отримати дохід, сума якого є збитками (упущеною вигодою) для нього.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт посилався також на те, що розмір збитків присуджених до стягнення значно перевищує реально заподіяних та вказав, що такі збитки становлять 12078,05 грн.

У постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 910/15865/14, від 30.09.2021 у справі № 922/3928/20 (пункти 76- 78, 93, 94, 101, 145), від 10.11.2022 у справі № 910/7511/20 (пункти 47, 48), від 10.10.2024 у справі № 922/59/23 викладено висновки щодо особливостей правового регулювання відносин, пов`язаних із відшкодуванням збитків у виді упущеної вигоди, зокрема, про те, що тлумачення змісту частини 2 статті 22 ЦК України, частини 2 статті 224, статті 225 ГК України свідчить, що упущена вигода будучи складовою поняття збитки, на відміну від реальних збитків, фактичну вартість яких можна виявити на основі оцінки прямих майнових втрат, завданих особі, пов`язана з тим реальним приростом, збільшенням її майнової сфери, якого можна було б очікувати за звичайних обставин, якби ці обставини не були порушені неправомірною поведінкою боржника. Отже, відшкодування збитків у виді упущеної вигоди пов`язує можливість отримання доходу (майнових вигод) особою, право якої порушено, саме із звичайними обставинами, тобто звичайними умовами цивільного/господарського обороту.

Апеляційний суд погоджується з твердженням позивача стосовно того, що скаржником під час розгляду справи у суді першої інстанції не було надано розрахунку завданих збитків у формі упущеної (втраченої) вигоди, зокрема, і на вказану в апеляційній скарзі суму 12078,05 грн.

Проте, як вбачається з відзиву на позовну заяву (том. 1 а.с. 110), відповідач вказував про те, що позивачем необґрунтовано завищено обсяги незгенерованої його установками електроенергії та надав суду розрахунок відносно даних інших виробників.

Водночас в апеляційній скарзі та у відзиві на позовну заяву відповідачем вказано різні можливі розміри обсягу незгенерованої електроенергії ( різний обсяг кВт/год) та апелянт не обґрунтовує застосування жодного з них.

Крім того, в якості обсягу незгенерованої електричної енергії з 05.03.2024 15:00 год. до 08.03.2024 08:20 год. скаржник зазначив дані згенерованої електричної енергії інших виробників, які знаходяться в тому ж районі за 03.03.2024, 09.03.2024, 10.03.2024, 17.03.2024.

При цьому, скаржником також не обґрунтовано ні обрання саме таких виробників, ні обрання обсягу генерації саме за ці чотири дні березня 2024 року.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Верховний Суд наголосив на необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначив, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно він не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

У свою чергу, позивачем при розрахунку розміру упущеної вигоди було використано не дані генерації, виходячи з максимальної потужності приєднаних установок, а дані за аналогічний звітний період часу минулого року та такою ж тривалістю світлових днів, коли об`єкт позивача діяв без припинення розподілу електричної енергії.

На підтвердження таких даних, позивач надав суду першої інстанції Акт від 31.03.2023 купівлі-продажу електроенергії між ДП «Гарантований покупець» та виробником електроенергії ТОВ «Е-Сейф Інвест» за березень 2023 року з врахуванням Акту коригування від 15.06.2023р. до Акту купівлі-продажу електроенергії між ДП «Гарантований покупець» та виробником електроенергії ТОВ «Е- Сейф Інвест» за березень 2023року, Договір №1661/01/20 від 15.07.2020р. з ДП «Гарантований покупець».

У постановах Верховного Суду від 08.12.2021 у справі №923/1435/20 та від 30.09.2021 у справі №922/3928/20 вказано, що при визначенні конкретного розміру упущеної вигоди, суду належить враховувати засади цивільного законодавства та у разі неможливості точно встановити розмір збитків у вигляді упущеної вигоди, який заявлено до стягнення з боржника (не факт наявності, а саме розмір) керуючись принципом справедливості визначити розмір таких збитків з урахуванням усіх обставин конкретної справи.

На підставі викладеного, беручи до уваги те, що відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди полягає у відшкодуванні правопорушником вартості майнових вигод, які потерпіла особа могла б мати, якби її суб`єктивне право не було порушеним, керуючись у тому числі стандартом доказування вірогідності доказів, враховуючи те, що розрахунок упущеної вигоди поданий апелянтом ґрунтується на припущеннях, зокрема, на даних інших виробників, які знаходяться в тому ж районі, різних можливих розмірах обсягу незгенерованої електроенергії, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги, підтверджений належними і допустимими доказами, розрахунок упущений вигоди позивача, який складає 45741,71 гривень збитків.

Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).

На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.12.2024 у справі № 921/277/24 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не обґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Судові витрати в суді апеляційної інстанції:

Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України).

Відтак, згідно з ст. 129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.

Керуючись ст.ст. 86,129, 236, 252, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Тернопільобленерго» б/н від 10.01.2025 (вх. суду від 13.01.2025 № 01-05/136/25) залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.12.2024 у справі № 921/277/24 залишити без змін.

3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.

4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Головуючий суддяТ.Б. Бонк

суддяС.М. Бойко

суддяГ.Г. Якімець