Постанова

від 15.05.2025 по справі 697/1266/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 року

м. Черкаси

Справа № 697/1266/20Провадження № 22-ц/821/758/25

категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Новікова О.М.

суддів: Карпенко О.В., Фетісової Т.Л.

секретаря: Кофанової А.О.

учасники справи:

позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) : ОСОБА_1 ,правонаступником якоїє ОСОБА_2

представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом правонаступника ОСОБА_2 ): адвокат Буднік Олена Петрівна

відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом): ОСОБА_3

представник відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3 : адвокат ПоліщукПавло Павлович

треті особи,які незаявляють самостійнівимоги за первісним позовом (треті особи,які незаявляють самостійнівимоги за зустрічним позовом): ОСОБА_4 , ОСОБА_5

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 адвоката ПоліщукаПавла Павловичана ухвалуКанівського міськрайонногосуду Черкаськоїобласті від04березня 2025року про залишення первісного позову без розгляду усправі запозовом ОСОБА_1 ,правонаступником якоїє ОСОБА_2 ,до ОСОБА_3 ,треті особи,які незаявляють самостійнівимоги: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 провитребування майнаіз чужогонезаконного володіння,зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ,правонаступником якоїє ОСОБА_2 ,треті особи,які незаявляють самостійнівимоги: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 провизнання недійснимдоговору купівлі-продажу,скасування записув реєстріправ власностіна нерухомемайно тавизнання прававласності нанежитлове приміщення

в с т а н о в и в :

У провадженні Канівського міськрайонного суду перебуває вище вказана справа.

Ухвалою суду від 31.10.2024 справу прийнято до провадження, призначено судовий розгляд.

Ухвалою суду від 25.11.2024 до участі у справі залучено правонаступника позивача за первісним позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 а також витребувано докази.

04.02.2025 ухвалою суду залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги ОСОБА_5 .

У судове засідання позивач за первісним позовом ОСОБА_2 та її представник - адвокат Буднік О.П., повторно не з`явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені вони належним чином, але про причини неявки суд не повідомили.

Представники відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 адвокати Поліщук П.П. та Коханій О.В. у судовому засіданні не заперечували щодо можливості розгляду справи.

Треті особи ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причину неявки суд не повідомили.

Ухвалою Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 04 березня 2025 року первісний позов ОСОБА_1 , правонаступником якої є ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійні вимоги: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про витребування майна із чужого незаконного володіння залишено без розгляду.

Роз`яснено позивачу, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення позовної заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, представник ОСОБА_3 адвокатПоліщукП.П.звернувся до Черкаського апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вказує, що, після смерті позивача ОСОБА_1 , її представник - ОСОБА_2 почала вчиняти активні дії для вступу в справу в якості позивача, в подальшому брала активну участь у справі, подавала заяви, клопотання, заперечення на заяви апелянта. Представник позивача адвокат Буднік О.П., яка має робоче місце у місті Києві, особисто брала участь у судовому засіданні Канівського міськрайонного суду, яке відбулося 25.11.2024, ознайомилася в суді з матеріалами справи.

Звертає увагу, що активну зацікавленість та участь у розгляді даної справи позивач проявляла до моменту ознайомлення з її матеріалами, після чого, не подаючи заяви про розгляд справи за її відсутності чи клопотання про відкладення розгляду, припинила брати участь в судових засіданнях у даній справі.

Вказані обставини дають підстави вважати, що ознайомлення з матеріалами даної справи, а також з позицією апелянта та поданими нею доказами, позивач виявила перспективу негативного для себе результату розгляду справи, та, з метою усунення недоліків своєї позиції під час розгляду нового аналогічного позову, прийняла рішення припинити брати участь у судових засіданнях у справі без поважних причин та без подання заяви про розгляд справи за її відсутності для створення підстав для суду для залишення позовної заяви без розгляду з ініціативи суду.

Зазначає, що вказані дії позивача щодо зловживання нею процесуальними правами спрямовані на настання негативних наслідків для апелянта, оскільки такий, захищаючись від безпідставних вимог у даній справі протягом майже п`яти років змушений був здійснювати свій захист. А в майбутньому, при можливій повторній подачі цього позову відповідач буде перебувати у менш вигідному становищі порівняно з позивачем, оскільки вся позиція захисту апелянта та обставини на її обґрунтування заздалегідь відомі позивачу. Це викликає спотворення принципу змагальності сторін спору.

Посилаючись на висновки верховного Суду, викладені у постанові від 24.05.2023 у справі №285/2961/21, вказує що у даній справі, на момент постановлення судом першої інстанції оскаржуваної ухвали, існувала сукупність умов, які зазначені в вищевказаній постанові, які дозволяли здійснювати розгляд справи за відсутності позивача.

Стверджує, що суд першої інстанції неправильно оцінив процесуальну поведінку сторін, зокрема позивача, не врахував, що з огляду на тривалість розгляду справи, предмет та підстави позову, наявні в матеріалах справи докази, неявка позивача не перешкоджала вирішенню спору. Апелянт не заперечував проти розгляду справи по суті, і вирішення справи по суті відповідає завданню цивільного судочинства та його основним засадам, тому необґрунтовано залишив позовну заяву позивача без розгляду.

У квітні 2025 року представник ОСОБА_2 адвокат Буднік О.П. подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, керуючись ст.ст. 2, 4, 352, 360, 374, 375 ЦПК України та апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню.

Вказує, що як випливає з матеріалів справи, судом не виносились ухвали по справі відповідно до яких явка ОСОБА_2 , яка є правонаступником ОСОБА_1 , визнавалась обов`язковою. Також, до ОСОБА_2 судом не застосовувались заходи процесуального примусу. Залишення позовної заяви без розгляду це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія це диспозитивне право позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому, суд не перевіряє підстави, причини неявки позивача до суду.

Вказує, що ОСОБА_2 не могла подати до суду заяву про залишення позову без розгляду, оскільки вона вступила у справу як правонаступник на стадії розгляду справи по суті. Тобто, на стадії, коли постановлення судом ухвали про залишення позову без розгляду є неможливим, про що свідчить і ухвала від 05.03.2025 по справі №697/1266/20, якою суд відмовив ОСОБА_3 у клопотанні про залишення її зустрічного позову без розгляду. Щодо тверджень ОСОБА_3 про те, що залишення без розгляду позову ОСОБА_1 шкодить її інтересам, то зазначає, що по справі №697/1266/20, після залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, розгляд справи не закінчився, а триває, оскільки в провадженні суду по даній справі перебуває зустрічний позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 .

Отже, ОСОБА_3 як позивач за зустрічним позовом не позбавлена права захищати свої права (у разі їх порушення) та доводити суду, що вона є власником спірного нерухомого майна, тому залишення судом позову ОСОБА_1 без розгляду не наносить шкоди інтересам ОСОБА_3 .

Зазначає, що ухвалою Канівського міськрайонного суду від 27.07.2021 було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, а 31.10.2024 справу було прийнято суддею Сивухіним Г.С. і призначено судовий розгляд по суті (тобто ще до вступу ОСОБА_2 у справу як спадкоємиці ОСОБА_1 ). ОСОБА_2 ступила у справу як правонаступник уже після закриття підготовчого засідання та розгляду справи по суті. За обставин, які не залежали ні від волі ОСОБА_1 , ні від волі та умислу ОСОБА_2 , а саме смерть позивача ОСОБА_1 10 квітня 2024 року. ОСОБА_2 як спадкоємиця та правонаступник після смерті ОСОБА_1 не мала процесуальної можливості подати заяву про залишення без розгляду позовної заяви її матері. Також не мала процесуальної можливості змінювати предмет та підстави позову відповідно до глави 29 ЦК України, наприклад, збільшувати позовні вимоги вимогою про визнання права власності на спадкове майно.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно дост. 263 ЦПК Українизаконним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення першої інстанції таким вимогам відповідає.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду суд першої інстанції виходив з того, що позивач за первісним позовом та її представник, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, повторно не з`явились в судове засідання.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Згідно зістаттею 2 ЦПК Українисправедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави є завданням цивільного судочинства.

Згідно з ч. 5ст. 223 ЦПК Україниу разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщоналежним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи;.

Зі змісту вказаних норм слідує, що умовою залишення позовної заяви без розглядує саме повторна неявка як у підготовче засідання, так і в судове засідання належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи позивача.

При цьому повторною є друга поспіль неявка позивача, якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 461/1190/21 (провадження № 61-2956св22).

Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Згідно з вимогамиЦПК Українисуд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Отже правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Європейський суд з прав людини у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник (зацікавлена особа) зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Залишення заяви без розгляду - це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року у справі №465/205/17 (провадження № 61-9536св21).

З матеріалів справи убачається, що судові засідання у справі було призначено на 08.01.2025, 04.02.2025 та 04.03.2025, про які позивача ОСОБА_2 та її представника адвоката Буднік О.П. було завчасно повідомлено, шляхом повідомлення під розписку, направлення судових повісток про виклик до суду до їх електронних кабінетів та за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджується розпискою, довідками про доставку електронного документу від 29.11.2024, 08.01.2025, 05.02.2025 (а.с.162, 173, 218 т.6).

В матеріалах справи містяться докази належного сповіщення позивача за первісним позовом ОСОБА_2 та її представника адвоката Буднік О.П. про час та місце розгляду справи, що було призначено судом на 08.01.2025, 04.02.2025 та 04.03.2025. Заяв про розгляд справи по суті за відсутності позивача або її представника та клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Встановивши, що позивач і його представник, будучи повідомленими про дату і час розгляду справи, двічі поспіль не з`явилися у судове засідання, заяви про розгляд справи за їх відсутності подано не було, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про залишення позову без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Крім того, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина другастатті 257 ЦПК України), про що судом було роз`яснено позивачеві в оскаржуваній ухвалі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Крім того, наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться лише до незгоди з висновком суду першої інстанції щодо їх оцінки.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постановлене у справі судове рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_3 адвоката ПоліщукаПавлаПавловичазалишити без задоволення.

УхвалуКанівського міськрайонногосуду Черкаськоїобласті від04березня 2025року, про залишення первісного позову без розгляду, залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складено 19 травня 2025 року.

Головуючий: О.М. Новіков

Судді: О.В. Карпенко

Т.Л. Фетісова