Ухвала від 08.05.2025 по справі 2-26/11

2-26/11

4-с/707/8/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 травня 2025 року

Черкаський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Тептюка Є.П.

з участю секретаря судових засідань Зарубі Н.М.

представника скаржниці ОСОБА_1 - адвоката Осадчого О.В.

представника державної виконавчої служби Капшитара В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність начальника Черкаського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії,-

встановив:

03 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулася через свого представника адвоката Осадчого Олега Васильовича до Черкаського районного суду із скаргою на дії/бездіяльність начальника Черкаського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування скарги зазначала, що на виконанні у Черкаському відділі державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебували виконавчі провадження:

- № 46111309, щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-26/11 від 29.03.2011 виданого Черкаським районним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 139346,21 грн. Виконавче провадження відкрито 12.01.2015, та закінчено 06.02.2015 п.9 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». Виконавчий лист повернуто стягувачу, кошти не стягувались;

- № 25653088, щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-26/11 від 29.03.2011 виданого Черкаським районним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 139346,21 грн. Виконавче провадження відкрито 06.04.2011, та закінчено 29.08.2013 п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». Виконавчий лист повернуто стягувачу, кошти не стягувались;

- № 34858618, щодо примусового виконання виконавчого листа № 2/2320/556/12 від 10.10.2012 виданого Черкаським районним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» про виселити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 із будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 із зняттям з реєстраційного обліку. Виконавче провадження відкрито 22.01.2012, та закінчено 25.06.2013 п.8 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження»;

- № 44799561, щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-26/11 віл 29.03.2011 виданого Черкаським районним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 139346,21 грн. Виконавче провадження відкрито 16.09.2014, та закінчено 24.11.2014 п.9 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (в старій редакції). Виконавчий лист повернуто стягувачу, кошти не стягувались;

- № 40675133, щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-26/11 від 29.03.2011 виданого Черкаським районним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 139346,21 грн. Виконавче провадження відкрито 11.11.2013, та закінчено 27.11.2013 п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження». Виконавчий лист повернуто стягувачу, кошти не стягувались.

На даний час виконавчі провадження знищено, згідно акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення(за терміном зберігання). Згідно відомостей з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зареєстровано обтяження за № 4769149 від 24.02.2014 індексний номер рішення № 11146553 накладене Черкаським районним управлінням юстиції згідно постанови № 40675133 від 19.02.2014, яким арештовано все нерухоме майно крім домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 .

Також ОСОБА_1 зазначає, що повністю розрахувалася з ПАТ ПриватБанк, та їй відповідно було видано довідку від 28.12.2023 року, згідно якої остання не має заборгованості перед АТ КБ ПриватБанк.

04 квітня 2025 року ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області відкрито провадження у справі та призначено дату її розгляду.

В судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Осадчий О.В. не заперечував про розгляд справи без участі скаржниці, надав пояснення та вимоги скарги підтримав частково, а саме просив зобов`язати начальника Черкаського відділі державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) зняти арешт з майна, що належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , накладеного в рамках № 40675133, а також в тому числі накладеного Черкаським районним управлінням юстиції згідно постанови № 40675133.

Представник Черкаського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Капшитар В.О. проти скарги заперечив в повному обсязі, зазначивши, що відповідно до ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт знімається у випадку надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника тощо. Оскільки скаржницею не сплачений виконавчий збір, а тому зняття арешту неможливо.

Представник стягувача, а саме представник АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не з`явився.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази, суд зазначає наступне.

Боржник ОСОБА_1 в особі свого представника Осадчого О.В. звернулася до Черкаському відділі державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про зняття арешту з усього майна, що їй належить.

Відповідно до листа № 17155 від 01.04.2025 року встановлено, що на виконанні у Черкаському відділі державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебували виконавчі провадження:

- № 46111309, щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-26/11 від 29.03.2011 виданого Черкаським районним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 139346,21 грн. Виконавче провадження відкрито - 12.01.2015 та закінчено - 06.02.2015 року п.9 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції, яка була чинною на момент закінчення та повернення виконавчого документу). Виконавчий лист повернуто стягувачу, кошти не стягувались;

- № 25653088, щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-26/11 від 29.03.2011 виданого Черкаським районним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 139346,21 грн. Виконавче провадження відкрито 06.04.2011, та закінчено 29.08.2013 п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції, яка була чинною на момент закінчення та повернення виконавчого документу). Виконавчий лист повернуто стягувачу, кошти не стягувались;

- № 34858618, щодо примусового виконання виконавчого листа № 2/2320/556/12 від 10.10.2012 виданого Черкаським районним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» про виселити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 із будинку розташованого за адресою АДРЕСА_1 із зняттям з реєстраційного обліку. Виконавче провадження відкрито 22.01.2012, та закінчено 25.06.2013 п.8 ч.1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції, яка була чинною на момент закінчення та повернення виконавчого документу).;

- № 44799561, щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-26/11 віл 29.03.2011 виданого Черкаським районним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 139346,21 грн. Виконавче провадження відкрито 16.09.2014, та закінчено 24.11.2014 п.9 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції, яка була чинною на момент закінчення та повернення виконавчого документу). Виконавчий лист повернуто стягувачу, кошти не стягувались;

- № 40675133, щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-26/11 від 29.03.2011 виданого Черкаським районним судом Черкаської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 139346,21 грн. Виконавче провадження відкрито 11.11.2013, та закінчено 27.11.2013 п.2 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (у редакції, яка була чинною на момент закінчення та повернення виконавчого документу). Виконавчий лист повернуто стягувачу, кошти не стягувались.

На даний час виконавчі провадження знищено, згідно акту про вилучення виконавчих проваджень для знищення (за терміном зберігання). Згідно відомостей з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, зареєстровано обтяження за № 4769149 від 24.02.2014 індексний номер рішення № 11146553 накладене Черкаським районним управлінням юстиції згідно постанови № 40675133 від 19.02.2014, яким арештовано все нерухоме майно крім домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 .

Також згідно листа № 17155 від 01.04.2025 року начальник Черкаського відділу ДВС у Черкаському районі Черкаської області зазначає, що у зв`язку із тим, що виконавчі провадження знищено та заборгованість не погашена, у них відсутні підстави для зняття арешту з майна боржника.

До матеріалів справи долучено копію довідки від 28.12.2023 року виданою АТ КБ «Приватбанк», про те, що ОСОБА_1 станом на 28.12.2023 року не має заборгованості перед АТ КБ «Приватбанк».

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 431 ЦПК Українивиконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Частиною третьою зазначеної статті передбачено, що виконавчий лист є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України, порушено їх права та свободи.

Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Схожі за змістом положенням містились у статті 25 цього ж Закону у редакції, чинній на час накладення арешту на майно боржника.

Відповідно до частини другої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Згідно з ч.3ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження»постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Відповідно до положень п. 2 ч. 4 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент звернення заявника до суду із цією скаргою) однією із підстав для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

Чинна на дату винесення постанов про повернення виконавчого документу стягувачу редакція Закону України «Про виконавче провадження» (частина четверта статті 50) передбачала, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження.

В своїйпостанові № 2/0301/806/11 від 12.07.2022 року Верховний Суд вважає, що повернення виконавчого документа стягувачу на підставі статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час повернення виконавчих документів стягувачу) не встановлювало прямого обов`язку державного виконавця знімати арешт з майна боржника.

Судом встановлено, що виконавчі листи повернуті стягувачеві на підставі ст.ст. 47, 49 Закону № 1404-VIII, та кошти не стягувались.

За положеннями частини 1 статті 39 Закону повернення виконавчого документа стягувачу не є підставою закінчення виконавчого провадження.

Статтею 40 Закону визначено наслідки закінчення та повернення виконавчого провадження, а саме: у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Отже, зняття арешту з майна боржника пов`язується із закінченням виконавчого провадження, а не з поверненням виконавчого документа стягувачу.

Згідно ч.1 ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Приймаючи до уваги, що підтвердження погашення заборгованості не надійшло та державним виконавцем виконавчі документи повернуто стягувачеві, тому відмовляючи у задоволенні заяви представника боржниці ОСОБА_1 адвоката Осадчого О.В. від 28.03.2025 року про зняття арешту, державний виконавець діяв в межах повноважень, в порядку та у спосіб, передбачений Законом України «Про виконавче провадження», зокрема ст.59, та у його діях немає порушень прав боржника у виконавчому провадженні.

Таким чином, з наданих доказів, судом встановлено, що Черкаським відділом державної виконавчої служби у Черкаському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) здійснено усі передбачені чинним законодавством дії щодо неупередженого, своєчасного та фактичного виконання судового рішення.

Відповідно до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів виконавчої служби щодо виконання рішення суду можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.

Згідно ч. 1, ч. 4 - ч. 7ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Досліджуючи докази в судовому засіданні суд дійшов висновку, що представником скаржника надано не достатньо доказів, а саме в матеріалах справи відсутні будь-які відомості щодо накладення арешту у вказаних виконавчих провадженнях, також відсутні будь-які відомості про майно, що належить ОСОБА_1 , зокрема щодо якого розглядається зняття арешту тощо.

Отже, представник скаржника в судовому засіданні не довів свою позицію та надав не достатньо доказів для задоволення вимог скарги.

Враховуючи викладене, доводи скарги є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

керуючись ст.ст.259-261,353,354,450,451 ЦПК України, суд -

постановив:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На ухвалу суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали.

Повний текст ухвали складено 19 травня 2025 року.

Суддя: Є. П. Тептюк