Рішення від 06.03.2025 по справі 759/4479/24

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/4479/24

пр. № 2/759/336/25

06 березня 2025 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Журибеда О.М.

за участю секретаря - Хвостенко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальна сервісна компанія» про захист прав споживача,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2 , ТОВ «Територіальна сервісна компанія», в якому просив суд: - зобов`язати ФОП ОСОБА_2 укласти к ОСОБА_1 типовий договір про надання послуг з управлінням будинком та прибудинковою територією, централізованого постачання холодної води, водовідведення, електропостачання, посгул поводження з побутовими відходами; - зобов`язати ТОВ «Територіальна сервісна компанія» укласти к ОСОБА_1 , як власником приміщення №1313 розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , типовій договір про надання послуг з електропостачання; - стягнути з відповідачів на користь позивача збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 120000, 00 грн.

Позов мотивований тим, що на підставі договору купівлі-продажу жилого блоку у будинку квартирного типу від 22.09.2023 року ОСОБА_1 набуто право власності на жилий блок у бидинку квартирного типу (гуртожитку) від 22.09.2023 року. У вересні 2023 року позивач було виявлено, що вказаний жилий будинок від`єднано від будь- яких комунікацій, зокрема від постачання води, тепле та елетекричної енергії, хоча будинок здано в експлуатацію і всі комунікації для підлюченння квартири в будинку є наявними. За вказаною адресою, постачальником комунальних послуг є ФОП ОСОБА_2 , яка по суті перепродає придбані у виробників послуги, машканцям будинку. ФОП ОСОБА_2 було відмовлено позивачу в укладенні договору на наданні послуг до того моменту, поки третьою особою, а саме попереднім власником приіщення не буде погашена заборгованість. Також, на даний час постачання електроенергії в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , здійснює ТОВ «Територіальна сервісна компанія». Позивач усно звернувся до ТОВ «Територіальна сервісна компанія», за інформацією, що йому необхідно зробити для укладення договору та підлкючення об`єкта до постачання електроенергії, але отримав відповідь, що останній не буде укладати договір та надавати послуги, допоки не буде погашена заборгованість колишнім власником приміщення. А отже, відмови в укладення договір з надання послуг є протиправними та порушують права позивача, як споживача таких послуг. Окрім цього, жилий блок у будинку квартирного типу придбано позивачем д з ціллю подальшої сдачі його в оренду. Так, 30.09.2023 року між позивачем та ОСОБА_3 укладено договір оренди жилого блоку №1-3002923 у будинку квартирного типу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Строк оренди з 01.10.2023 року по 01.10.2024 року. За умовами вказаного договору, орендна плата становить 10000, 00 грн. на місяць. Однак у зв`язку із відсутністю постачання комунальних послу і як наслідок неможливістю використовувати житловий блок, орендар відмовився від договору оренди в односторонньому порядку. Таким чином, внаслідок відмови укласти договори з постачання комунальних послуг, позивачу понесені збитки у вигляді упущеної вигоди в розмірі 120000, 00 грн.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 08.03.2024 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 22.05.2024 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішення у справі №759/10105/24.

Постановою Київського апеляційного суду м. Києва від 13.11.2024 року ухвалу суду від 22.05.2024 року скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Дослідивши подані по справі доказові матеріали, суд прийшов до наступного.

Згідно з даними Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер 347737467 від 22.09.2023 року, позивачу належить на праві приватної власності жилий блок у будинку квартирного типу (гуртожиток), загальною площею 52, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, серія та номер 1785, виданий 22.09.2023 року, видавник Бойко О.В., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

Як встановлено, за адресою: АДРЕСА_2 постачальником комунальних послуг є ФОП ОСОБА_2 , а постачання електроенергії здійснює ТОВ «Територіальна сервісна компанія».

Листом №29/09/2023-1 від 29.09.2023 року і листом №15/01/2024-1 від 15.01.2024 року ФОП ОСОБА_2 було відмовлено в укладенні договору та наданні послуг, у зв`язку з тим, що наявна заборгованість, то віденовлення комунікацій по даному об`єкту є неможливим до повного погашення заборгованості попереднім власником об`єкту.

09.02.2024 року адвокат позивача - Стеценко О.О. звернувся до надавача послуг з постачання електроенергії ТОВ «Територіальна сервісна компанія» із запитом про надання фнформації про порядок надання комунальних послуг ТОВ «Територіальна сервісна компанія», які надаються в будівлі за адресою: АДРЕСА_2 та надання інформації про причини відмови у підключенні комунікацій та наданні комунальних послуг.

Відповіді на вказаний запит матеріали справи не містять.

30.09.2023 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір оренди квартири (житлового приміщення) №1-300923 від 30.09.2023 року, відповідно до умов якого, орендодавець зобов`язується передати орендареві у строкове платне користування, а орендар зобов`язується прийняти у строкове платне користування житлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , житловий блок №1313.

Згідно п. 4.1 договору, строк оренди приміщення, що орендується, складає 12 місяців з моменту прийняття приміщення, що орендується, за актом прийому-передачі.

Відповідно до п. 5.1. договору, розмір місячної орендної плати складає 8000, 00 грн.

Згідно з повідомленням про розірвання договору (відмову від договору) ОСОБА_3 , остання розірвала договір оренди №1-300923 від 30.09.2023 року у зв`язку з неможливістю використовувати приміщення з причин відстуності постачання комунальних послуг, зокремо водопостачання, електропостачання, та інші.

Матеріали справи не містять відомостей щодо того, що пропозиція позивача на укладення вищевіказаних договорів про надання житлово-комунальних послгу, прийнята відповідачами та між сторонами, як наслідок, виникли договірні правовідносини.

Надаючи правову оцінку фактичним обставинам справи та спірним правовідносинам, суд враховує наступні норми права та наводить мотиви їх застосування.

Згідно зі статтею 2 Цивільного процесуального кодексу України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 ч.1 ст. 4 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживачі під час укладення, зміни, виконання та припинення договорів щодо отримання (придбання, замовлення тощо) продукції, а також при використанні продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб мають право на звернення до суду та інших уповноважених державних органів за захистом порушених прав.

Згідно до ст. 17 ЗУ «Про захист прав споживачів» за всіма споживачами однаковою мірою визнається право на задоволення їх потреб у сфері торговельного та інших видів обслуговування. Встановлення будь-яких переваг, застосування прямих або непрямих обмежень прав споживачів не допускається, крім випадків, передбачених нормативно-правовими актами. . Споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне здійснення безготівкових розрахунків з урахуванням режиму роботи та обов`язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України.

Продавець (виконавець) зобов`язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.

Згідно ч. 4 ст. 334 ЦК України, права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначено Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII (надалі - Закон № 2189-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать : 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

За змістом ст.ст. 6, 12, 13 Закону № 2189-VIII відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживачі (індивідуальні та колективні), виконавець, виробник, при чому виробник послуг може бути їх виконавцем.

Індивідуальний споживач - це фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2189-VIII).

У свою чергу, виконавцями комунальних послуг є: 1) послуг з постачання та розподілу природного газу - постачальник, який на підставі ліцензії провадить діяльність із постачання природного газу, та оператор газорозподільної системи, до якої приєднані об`єкти газоспоживання споживача; 2) послуг з постачання та розподілу електричної енергії - енергопостачальник або інший суб`єкт, визначений законом; 3) послуг з постачання теплової енергії - теплопостачальна організація; 4) послуг з постачання гарячої води - суб`єкт господарювання, який є власником (або володіє і користується на інших законних підставах) теплової, тепловикористальної або теплогенеруючої установки, за допомогою якої виробляє гарячу воду, якщо споживачами не визначено іншого постачальника гарячої води; 5) послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; 6) послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення; 7) послуг з управління побутовими відходами - адміністратор послуги з управління побутовими відходами, а у разі його відсутності - визначений у встановленому законодавством порядку суб`єкт господарювання, який здійснює збирання та перевезення побутових відходів (ст. 6 Закону № 2189-VIII).

В межах розгляду даної справи потенційним індивідуальним споживачем виступає позивач, а виконавцем комунальної послуг з надання послуг з управлінням будинокм та прибудинковою територією, централізованого постачання холодної води, водовідведення, електропостачання, послуг з управління побутовими відходами - відповідач ФОП ОСОБА_2 , а послуг з надання елеткропостачання - відповідач ТОВ «Територіальна сервісна компанія».

Згідно п. 1-2 ч. 2 ст. 8 Закону № 2189-VIII, виконавець комунальної послуги зобов`язаний: 1) забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів; 2) готувати та укладати із споживачем договори про надання комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов їх виконання згідно з типовим договором.

Згідно з ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Із положень ст. 642 Цивільного кодексу України вбачається, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Як вбачається зі змісту ч. 4 ст. 13 Закону № 2189-VIII, з пропозицією про укладання договору про надання комунальних послуг або про внесення змін до нього (крім індивідуальних договорів, укладених відповідно до частини п`ятої цієї статті) може звернутися будь-яка сторона, надавши письмово другій стороні проект відповідного договору (змін до нього), складений згідно з типовим договором.

Якщо протягом 30 днів після отримання проекту договору (змін до нього) виконавець комунальної послуги, який одержав проект договору (змін до договору) від споживача (іншої особи, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), не повідомив про свою відмову від укладання договору (внесення змін) та не надав своїх заперечень або протоколу розбіжностей до нього і при цьому не припинив надання комунальної послуги цьому споживачу (або в інший спосіб засвідчив свою волю до надання відповідної комунальної послуги споживачу), договір (зміни до нього) вважається укладеним у редакції, запропонованій споживачем (іншою особою, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача), якщо інше не передбачено цим Законом.

Відмова будь-якої із сторін від укладання запропонованого другою стороною договору не позбавляє її права звернутися з повторною пропозицією про укладання договору в порядку, визначеному цією частиною.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2189-VIII, виконавець комунальної послуги, який займає монопольне становище на ринку, за наявності у нього технічних можливостей надання комунальної послуги не вправі відмовити в укладенні відповідного договору споживачеві чи іншій особі, яка відповідно до договору або закону укладає такий договір в інтересах споживача, якщо інше не передбачено законом.

Враховуючи положення ст.13 Закону 2189-VIII, відповідачі не вправі відмовити споживачу в укладенні договору про надання житлово-комунальних послуг.

Отже, враховуючи вищевикладене, законодавством визначено обов`язок власника житлової нерухомості та виконавця комунальних послуг, укласти договори про надання житлово-комунальних послуг.

Вищевказані обставини у своїй сукупності та взаємозв`язку, а також положення чинного цивільного законодавства дають суду підстави для висновку, що позовні вимоги в частині зобов`язати відповідачів укласти типові договри з надання житлово-комунальних послуг є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Також суд зазначає, що Європейський суд з прав людини зауважує на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Щодо позовної вимоги про стягнення збитків у вигляді упищеної вигоди в розмірі 120000, 00 грн. суд зазначає наступне.

Згідно зі ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Постановою Верховного Суду України від 23 жовтня 2019 року у справі №909/190/18 встановлено, що для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, необхідні наступні юридичні відповідності: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Позивач, вимагаючи відшкодування збитків, повинен довести три перші умови відповідальності, зокрема факт протиправної поведінки відповіді, розмір збитків, причинний зв`язок між ними. Вина боржника у пошкодженні презюмується та не підлягає доводженню позивачем; вашій вині доводить особа, яка завдала шкоди.

Таким чином, внаслідок протиправної поведінки відповідачів, а саме відмови відповідачів щодо укладення договір з надання житлово-комунальних послуг, до бюджету позивача не надійшли кошти, які могли б бути отримані позивачем у зв`язку з передачею приміщення в оренду відповідно до договору оренди квартири (житлового приміщення) №1-300923 від 30.09.2023 року.

Згідно зі ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

З розрахунку розміру завданих збитків, поданих позивачем, вбачається, що такий складає 120000, 00 грн. З огляду на те, що відповідачами не надано іншого розрахунку суд, ухвалюючи рішення у справі, приймає вказаний розрахунок позивача частково, так як відповідно до п. 5.1 договору оренди квартири (житлового приміщення) №1-300923 від 30.09.2023, розмір щомісячної орендної плати складає 8000, 00 грн. та строк оренди приміщення становить 12 місяців, а отже суд приходить до висновку про солідарне стягнення з відповідачів збиківу вигляді упущеної вигоди у розмірі 96000, 00 грн. (8000х12= 96000, 00 грн.).

Керуючись ст. ст. 76 - 83, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Територіальна сервісна компанія» про захист прав споживача - задовольнити частково.

Зобов`язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_4 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) укласти з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ), як власником приміщення №1313 розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , типовий договір про надання послуг з управлінням будинком та прибудинковою територією, централізованого постачання холодної води, водовідведення, електропостачання, послуг поводження з побутовими відходами.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Територіальна сервісна компанія» (адреса: м. Київ, вул. Стуса Василя 35-А, оф. 03-10, код ЄДРПОУ 44436033) укласти з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ), як власником приміщення №1313 розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , типовий договір про надання послуг з електропостачання.

Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Територіальна сервісна компанія» (адреса: м. Київ, вул. Стуса Василя 35-А, оф. 03-10, код ЄДРПОУ 44436033) збитки у вигляді упущеної вигоди у розмірі 96000 (дев`яносто шість тисяч) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Журибеда