Ухвала

від 20.05.2025 по справі 927/821/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРНІГОВА

У Х В А Л А

20 травня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/821/23

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., розглянувши матеріали заяви від 01.05.2025 № 10-25-11301 Фонду державного майна України про видачу дублікату наказу та поновлення строку для пред`явлення до примусового виконання наказу у справі

за позовом : Фонду державного майна України, код ЄДРПОУ 00032945, вул. Генерала Алмазова,18/9, м. Київ, 01133

до відповідачів:

1. ДП СЕТАМ, код ЄДРПОУ 39958500, вул. Стрілецька, 4Б, м.Київ, 01001

2. ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

3. ОСОБА_2 , АДРЕСА_2

4. Північно-Східне міжрегіональне управління Міністерства юстиції

(м.Суми), код ЄДРПОУ 43316700, вул. Герасима Кондратьєва,28, м.Суми, 40003

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

Державне підприємство Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння, код ЄДРПОУ 08457704, вул. Прилуцька, 131, м.Ніжин, 16612

предмет спору: про визнання електронних торгів недійсними

за участю представників сторін:

позивача: Помаз В.В.

відповідачі та третя особа не з`явились

У судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини ухвали.

30.05.2024 Господарський суд Чернігівської області ухвалив рішення в справі № 927/821/23, яким позов задовольнив у повному обсязі, постановив визнати недійсними електронні торги з продажу арештованого майна державного підприємства Ніжинський ремонтний завод інженерного озброєння, які відбулись 10.04.2018, 11.04.2018, 13.04.2018, 02.05.2018 за лотами № 274039, консольний горизонтальна-фрезерний верстат № 06005 (протокол проведення електронних торгів № 329864), № 270848 верстат горизонтально-фрезерний 6р-80г № 06006 технічний стан невідомий (протокол проведення електронних торгів № 326135), № 270999 електроштабелер ЕВ 418,3 № 1162 (протокол проведення електронних торгів № 326325), № 271029 переносний верстат радіально-фрезерний № 02006 (протокол проведення електронних торгів № 326322), № 272867 зварювальний пристрій ТДМ 259 НМА003 (протокол проведення електронних торгів № 326706), №272868 зварювальний пристрій ТДМ 259.10 № НМА003 (протокол проведення електронних торгів №326708); присудив до стягнення з Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) 16104,00 грн судового збору.

20.06.2024, на виконання зазначеного рішення Господарського суду Чернігівської області виданий наказ в даній справі, строк пред`явлення яких три місяці, по 20.09.2024.

08.05.2024, до Господарського суду Чернігівської області, надійшла заява Фонду державного майна України з проханням видати дублікат наказу та поновити строк пред`явлення наказу до виконання.

Як вбачається зі змісту Заяви, підставою такого звернення є втрата виконавчого документа.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.05.2025 постановлено заяву Фонду державного майна України про видачу дублікату наказу та поновлення строку для пред`явлення до примусового виконання наказу прийняти до розгляду; призначено судове засідання з розгляду заяви Фонду державного майна України про видачу дублікату наказу та поновлення строку для пред`явлення до примусового виконання; боржнику запропоновано до початку судового засідання, надати письмові заперечення по суті поданої заяви (в разі наявності).

Ухвала суду від 12.05.2025 направлена заявнику та боржнику до їх електронних кабінетів в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи Електронний суд та згідно довідок про доставку електронного листа, роздрукованої з комп`ютерної програми Діловодство спеціалізованого суду, доставлена до електронних кабінетів 12.05.2025 14:54.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 12.05.2025 є такою, що отримана позивачем та відповідачем1 12.05.2025, а тому останні є такими, що належним чином були повідомлені про дату, час та місце проведення призначеного на 20.05.2025 судового засідання.

Процесуальним правом на участь в призначеному на 20.05.2025 судовому засіданні скористався позивач, інші учасники справи таким правом не скористались.

Зважаючи на скорочені строки, встановлені ст. 329 та 19.4 п. 19 р. XI ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Господарського процесуального кодексу України, для розгляду заяв про поновлення пропущеного строку та про видачу дубліката виконавчого документа, а також необов`язковість явки в судове засідання представників учасників справи, суд вважає за можливе розглянути Заяву.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення Заяви по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ст. 329 Господарського процесуального кодексу України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Частиною 6 статті ст. 12 Закону України Про виконавче провадження передбачено, що стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Отже, для поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання, заявником має бути доведено наявність поважних причин його пропуску.

Як вбачається зі змісту Заяви та доданих до неї документів, Фондом на адресу Державної казначейської служби України (далі ДКСУ) було спрямовано лист від 12.07.2024 № 10-25-19041 щодо виконання вказаного наказу. Листом ДКСУ від 22.07.2024 № 5-08-05/16051 (вх. Фонду від 25 07 2024 № 9/34420) з метою здійснення заходів відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 08 2011 № 845, було направлено заяву Фонду державного майна України від 12 07.2024 № 10-25-19041 з оригіналом наказу Господарського суду Чернігівської області від 20.06.2024 у справі № 927/821/23 та доданими документами на адресу Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області. Листом Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області від 09.08.2024 № 04-14-10/5502 (вх. Фонду 91 П8 9024 № 19/39020) було повернуто без виконання наказ Господарського суду Чернігівської області від 20.06.2024 у справі № 927/821/23.

На підставі вказаного, фондом на адресу Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області було направлено лист від 23.08.2024 № 10-25-23227, в якому просив прийняти до виконання наказ Господарського суду Чернігівської області від 20.06.2024 у справі № 927/821/23.

Листом від 12.12.2024 № 04-14-06/8847 Фонд було повідомлено про те, що його лист від 23.08.2024 № 10-25-23227 до Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області не надходив.

Однак в подальшому, представником Головного управління державної Казначейської служби України у Сумської області в телефонному режимі було повідомлено про повернення листа Фонду від 23.08.2024 № 10-25-23227 відправнику.

У відповідності до трекінгу поштових відправлень 0504039743564, вказаний лист 02.09.2024 було вручено відправнику - Фонду, однак, на цьому конверті містилась термоналіпка від іншого листа, а саме листа від 23.08.2024 № 10-25-23227 з трекінговим номером 0504039743564 (адресат - Державна казначейська служба), що може бути розцінено судом як технічна помилка працівника поштового відділення при оформленні листів «Укрпошта Стандарт» за 26.08.2024, що призвело до направлення листа, який адресувався Головному управління Державної казначейської служби України в Сумській області іншому невстановленому адресату.

Листом від 14.04.2025 № 10-25-9585 Фонд просив повідомити ДКСУ дату та час направлення / повернення листа від 23.08.2024 № 10-25-23227 на адресу Фонду, а також трек номером вказаного відправлення.

Листом від 25.04.2025 № 5-06-06/9195 (вх. Фонду від 25.04.2025 № 9/1898) ДКСУ повідомив, що з метою здійснення заходів відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, ДКСУ листом від 22.07.2024 № 5-08-08/16051 (копія додається) направило оригінал наказу Господарського суду Чернігівської області по справі № 927/821/23 разом з пакетом документів до Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області.

Щодо повернення листа від 23.08.2024 № 10-25-23227 на адресу Фонду ДКСУ зазначити, що в період з 23.08.2024 по 22.04.2025 листи Фонду разом з оригіналом наказу Господарського суду Чернігівської області по справі № 927/821/23 в СЕД «АСКОД» не зареєстровані.

Вищенаведені обставини заявник вважає такими, що свідчать про втрату виконавчого документу, що унеможливлює виконання рішення суду по справі № 927/821/23.

Відповідно до статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно зі статтею 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Пунктом 2 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України № 18-рп/2012 від 13.12.2012 зазначено, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, у вирішенні питання про відновлення строку для пред`явлення наказу до виконання суди повинні враховувати правові принципи, визначені Конвенцією, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду.

Так, у рішенні Європейського суду в справі Совтрансавто-Холдинг проти України (заява № 48553/99) від 25.07.2002 зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 §, 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів (Брумареску проти Румунії).

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, іnter аlіа (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній із сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.

Відповідно до рішення Європейського суду у справі Агрокомплекс проти України (заява № 23465/03) від 06.10.2011 існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для законного сподівання на виплату такої заборгованості і становить майно цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу (серед інших рішень, рішення у справі Бурдов проти Росії, заява № 59498/00, та інші справи, зазначені в ній).

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту ст. 1 Першого протоколу (справа Юрій Миколайович Іванов проти України, заява № 40450/04, рішення від 15.10.2009).

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу (Бурдов проти Росії, комюніке Секретаря Суду 07.05.2002; рішення у справі Горнсбі проти Греції від 19.03.1997).

Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне, залучення усього апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамперед, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

У п. 43 рішення Європейського суду від 20.07.2004 у справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно Доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Також у рішенні Європейського суду від 18.05.2004 у справі Продан проти Молдови суд наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Європейською конвенцією з прав людини, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній зі сторін.

Тобто судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України. Невиконання судового рішення не призводить до відновлення порушеного права. Відсутність у сторони можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, є втручанням у право сторони на мирне володіння майном, що є порушенням першого пункту статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Таким чином, виходячи з того, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на судовий захист, суд дійшов висновку про можливливість поновлення пропущеного строку для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Чернігівської області від 20.06.2024 у справі № 927/821/23 про стягнення з Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) на користь Фонду державного майна України судового збору у розмірі 16104,00 грн.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ суду є виконавчим документом (частини перша, друга статті 327 ГПК України).

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Дублікат виконавчого документа - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Від оригіналу зазначений документ відрізняється лише спеціальною позначкою Дублікат.

Аналіз змісту підпункту 19.4 пункту 19 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України свідчить, що основними критеріями для задоволення заяви про видачу дубліката виконавчого документа є: втрата виконавчого документа (загублення, викрадення, знищення, істотне пошкодження, вилучення у виконавця або стягувача, що унеможливлює його виконання, тощо) та звернення до суду із заявою до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 18/1147/11 зазначено, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує стягувача наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу у стягувача унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права.

Водночас обов`язковою умовою для видачі дубліката наказу є звернення до суду з такою заявою в межах встановленого законом строку для пред`явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду (подібний висновок щодо умов видачі дубліката виконавчого документа викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №24/234, від 10.09.2018 у справі №5011-58/9614-2012, від 21.01.2019 у справі №916/215/15-г, від 23.05.2019 у справі №5023/1702/12, від 11.11.2019 у справі №5/229-04, від 01.04.2020 у справі №916/924/16, від 18.06.2020 у справі №24/262, від 03.08.2020 у справі №904/9718/13, від 17.09.2020 у справі №19/093-12).

Отже, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду згідно з підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ Перехідні положення ГПК України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення (пункт 3.15 постанови Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 18/1147/11).

У постанові Верховного Суду від 01.04.2020 у справі № 916/924/16 викладено правовий висновок, що під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення особи до суду з такою заявою обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №2-836/11).

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.05.2022 у справі № 5023/3220/11.

За правилами ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи відповідні висновки Верховного Суду, факт втрати позивачем (стягувачем) виконавчого документу та звернення до суду із Заявою до закінчення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд дійшов висновку, що Заява є обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 233, 234, п.п. 19.4 п. 19 ч. 1 р. XI ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву від 01.05.2025 № 10-25-11301 Фонду державного майна України про видачу дублікату наказу та поновлення строку для пред`явлення до примусового виконання наказу задовольнити.

2. Поновити Фонду державного майна України пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого документа наказу, виданого Господарським судом Чернігівської області 20.06.2024 по справі № 927/821/23, про стягнення з Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на користь Фонду державного майна України 16 104,00 грн судового збору.

3. Видати дублікат виконавчого документа наказу, виданого Господарським судом Чернігівської області 20.06.2024 по справі № 927/821/23, про стягнення з Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на користь Фонду державного майна України 16 104,00 грн судового збору.

Повний текст ухвали складено та підписано 20.05.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/