Постанова

від 15.05.2025 по справі 910/13979/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2025 року

м. Київ

cправа №910/13979/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Кондратова І.Д., Студенець В.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства юстиції України

на ухвалу Господарського суду міста Києва (Ломака В.С.)

від 15.11.2024

та постанову Північного апеляційного господарського суду (Демидова А.М., Владимиренко С.В., Ходаківська І.П.)

від 17.02.2025 (повний текст складений 24.02.2025)

за заявою Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України"

про забезпечення позову

у справі за позовом Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України"

до: 1. Міністерства юстиції України,

2. ОСОБА_1

про визнання протиправним та скасування наказу,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Хід розгляду справи

1. Всеукраїнська громадська організація "Федерація боксу України" (далі - Позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва із заявою від 13.11.2024, у якій просила до набрання рішенням у справі законної сили забезпечити позов шляхом заборони Міністерству юстиції України (далі - Відповідач-1, Скаржник) та / або його територіальним органам, структурним підрозділам, у тому числі, але не виключно Офісу протидії рейдерству, Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України, а також будь-яким особам, які перебувають у трудових відносинах із суб`єктом державної реєстрації, державним реєстраторам у розумінні Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" (далі - Закон №755-IV) (нотаріусам (державним та приватним)) вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР ЮО) щодо виконання наказу Відповідача-1 від 30.10.2024 №3106/5, у тому числі шляхом заборони скасовувати / анулювати реєстраційну дію в ЄДР ЮО "Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу" від 12.06.2024 №1000741070028017139, проведену державним реєстратором Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Агафоновою Оксаною Сергіївною щодо Позивача.

2. Надалі Господарський суд міста Києва відкрив провадження у справі №910/13979/24 за позовом про визнання протиправним та скасування наказу Відповідача-1 від 30.10.2024 №3106/5; постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Стислий зміст оскаржуваних судових рішень

3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2024, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 у справі №910/13979/24, заяву Позивача про забезпечення позову задоволено.

4. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, зазначив:

- обґрунтованими є твердження заявника про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до загрози функціонування керівних органів Федерації боксу України (далі - ФБУ) та ускладнення подальшої діяльності цієї організації як найвищого органу у галузі боксу як виду спорту;

- невжиття судом заходів забезпечення позову та виконання спірного наказу Відповідача-1 може призвести до незворотних наслідків і неможливості відновити попереднє становище. Формальне відновлення президентом ФБУ ОСОБА_1 (далі - Відповідач-2) може призвести до подання ним заяв про відмову від позову, як це вже відбулося 10 червня 2024 року на стадії касаційного провадження у справі №910/14451/22. Відповідач-2 вже вчиняв дії щодо виключення з ЄДР ЮО (реєстраційна дія від 14.05.2024 №1000741070027017139) інформації про підписантів ФБУ (віцепрезидента, генерального секретаря) в непередбачений статутом спосіб, які є підписантами, обраними не лише на конференції ФБУ, а й у силу положень статуту ФБУ;

- існує обґрунтована необхідність у збереженні існуючого наразі кола суб`єктів спірних правовідносин, що можливе не інакше як шляхом заборони будь-яким державним реєстраторам у розумінні Закону №755-IV вчиняти будь-які реєстраційні дії на виконання спірного наказу, зокрема, щодо зміни керівних органів Позивача;

- заборона реєстраторам вносити відповідні зміни до ЄДР ЮО є тимчасовою і не має наслідком будь-якого перешкоджання господарській діяльності ФБУ. Отже, вжиття заходів забезпечення позову спрямоване на запобігання ймовірним порушенням прав Позивача, пов`язаних з управлінням юридичною особою, забезпечуючи збалансованість інтересів сторін;

- заявник просить заборонити вчиняти конкретні реєстраційні дії на виконання оскаржуваного наказу Відповідача-1, який є предметом спору в справі. Наведений вид забезпечення позову не підпадає під заборону, встановлену пунктом 4 частини п`ятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та узгоджується з предметом спору.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

5. 13 березня 2025 року Відповідач-1 (Скаржник) із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.11.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 у справі №910/13979/24; просить скасувати їх та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви Позивача про вжиття заходів забезпечення позову відмовити повністю.

6. У тексті касаційної скарги Скаржник вказує, що:

- суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували статтю 137 ГПК України; їх висновки є суперечливими та свідчать про зловживання Позивачем наданими процесуальними правами;

- Позивач вже звертався з аналогічною заявою до Господарського суду міста Києва, водночас ухвалою від 07.11.2024 у справі №910/13602/24 суд відмовив у її задоволенні;

- суд першої інстанції дійшов безпідставного та необґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову на підставі припущень Позивача про неможливість виконання судового рішення в майбутньому. Задовольняючи заяву, суди не навели обґрунтувань і мотивів, з яких вони дійшли висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свобод та інтересам Позивача до ухвалення рішення в цій справі, для відновлення яких необхідно буде докласти значних зусиль.

7. 17 квітня 2025 року, в межах встановленого Верховним Судом строку, Позивач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

8. Верховний Суд перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.

9. Забезпеченням позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18.

10. Вжиття заходів забезпечення позову (за наявності достатніх підстав) є невід`ємним елементом досягнення завдань господарського судочинства, інакше реальний захист порушених прав позивача та їх відновлення можуть стати недосяжними чи істотно ускладнитися.

11. Процесуальні підстави для застосування заходів забезпечення позову визначені статтею 136 ГПК України, згідно з якою господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

12. Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із заходів забезпечення позову, що передбачений, зокрема, Законом №755-IV.

13. Пункт 2 частини першої статті 28 Закону №755-IV визначає наявність у ЄДР ЮО відомостей про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії підставою для відмови у державній реєстрації.

14. Водночас суди повинні зважати, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 ГПК України).

15. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати у результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Передумовою забезпечення позову є обрання належного, відповідного предмету спору заходу забезпечення позову, що гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову заявленим позивачем вимогам, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (заявника).

Аналогічні висновки наводяться у постановах Верховного Суду від 21.12.2021 у справі №910/10598/21, від 28.08.2023 у справі №906/304/23 та інших.

16. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони вчиняти певні дії.

17. Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Крім того, тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis пункт 61 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Kьbler v. Germany" ("Кюблер проти Німеччини") від 13.01.2011, заява №32715/06).

18. Універсального алгоритму застосування заходів забезпечення позову не існує; їх вжиття (або відмова у такому) залежить від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 04.10.2024 у справі №913/289/24.

19. Втім, у будь-якому разі заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом і підставою позову.

20. Підставою позову в цій справі є прийняття протиправного, на думку Позивача, наказу про задоволення скарги, яким реєстраційну дію визнано такою, що вчинена з порушенням Закону №755-IV, і анульовано. Позивач зазначає, що (1) Скаржник не врахував відсутності у Відповідача-2 права на подання відповідної скарги; (2) реєстраційна дія вчинена реєстратором з дотриманням вимог законодавства України.

21. Предметом позову є визнання протиправним та скасування наказу Скаржника від 30.10.2024 №3106/5.

22. Обрання належного заходу забезпечення позову, що відповідає предмету спору, сприяє забезпеченню ефективного захисту і поновленню порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Водночас необхідно зважати на потребу дотримання балансу інтересів, неможливість порушення чи безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками судового процесу.

23. Суд вважає, що у цій справі, зважаючи на встановлені судами обставини, заборона вчинення реєстраційних дій саме щодо виконання наказу Скаржника від 30.10.2024 №3106/5 узгоджується з предметом спору.

24. У такий спосіб окреслюється вичерпне коло реєстраційних дій, які забороняється вчиняти, попереджуються потенційні обмеження прав та законних інтересів юридичної особи, ризик втручання в її господарську діяльність.

25. Застосування заходу забезпечення позову у вигляді заборони визначених реєстраційних дій фіксує наявний стан керівних органів / органів управління Позивача до вирішення спору. Вказане не створює невиправданих перешкод у здійсненні статутної та економічної діяльності юридичної особи, однак запобігає розширенню пред`явлених позовних вимог, кола учасників справи, сприяє забезпеченню принципу ефективного захисту прав у судовому процесі.

26. Верховний Суд зауважує, що спосіб забезпечення позову співвідноситься із предметом позову (існує зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги), однак не є тотожним із позовними вимогами та відповідає обставинам справи. Встановлена заборона не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямована лише на збереження існуючого становища сторін до закінчення розгляду справи.

27. Крім того, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і скасовуються (можуть бути скасовані) в порядку, визначеному статтею 145 ГПК України. За клопотанням учасника справи суд також може допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим (частина перша статті 143 ГПК України).

28. Зазначене є додатковою гарантією прав учасника, який за умови виникнення, зміни та / або припинення певних обставин, вправі звернутися до суду та поставити питання про скасування чи заміну відповідного заходу забезпечення позову.

29. У цій справі судами не встановлено, що оспорюваний наказ Скаржника був виконаний. Отже, відсутні підстави стверджувати про заборону вчинення вже реалізованих раніше дій.

30. Скаржник стверджує, що Позивач не навів існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди його правам та інтересам до прийняття у справі судового рішення; викладені аргументи не підтверджені документарними доказами.

31. Разом із тим встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц та постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №908/1795/19).

32. Верховний Суд є судом права, а не факту, тому, діючи у межах повноважень та в порядку, що визначені статтею 300 ГПК України, не може встановлювати обставини справи, збирати й перевіряти докази та надавати їм оцінку (постанови Верховного Суду від 03.02.2020 у справі №912/3192/18, від 12.11.2019 у справі №911/3848/15, від 02.07.2019 у справі №916/1004/18).

33. Таким чином, незгода Скаржника з оцінкою доказів, його прагнення здійснити нову перевірку обставин не є тими питаннями, що підлягають дослідженню на стадії касаційного перегляду судових рішень про забезпечення позову.

34. Суд також відхиляє аргументи Скаржника, згідно з якими суди виходили з припущень Позивача про неможливість виконання судового рішення в майбутньому.

35. Верховний Суд неодноразово зазначав, що у разі пред`явлення позовних вимог немайнового характеру судове рішення у разі їх задоволення не вимагатиме примусового виконання. У цьому випадку має бути застосовано та досліджено таку підставу вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття зазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. У таких немайнових спорах необхідно досліджувати, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанови Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, від 16.03.2020 у справі №916/3245/19, від 16.10.2019 у справі №904/2285/19, від 18.03.2025 у справі №910/13192/24, від 01.05.2025 у справі №904/4728/24).

36. Під час вирішення питання про забезпечення позову його обґрунтованість не досліджується. Це є предметом дослідження суду під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову (аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18, від 10.11.2020 у справі №910/1200/20).

37. Ухвалюючи оскаржувані рішення, суди дійшли обґрунтованого висновку про існування загрози для функціонування керівних органів ФБУ та ускладнення подальшої діяльності цієї організації, зважаючи на встановлені обставини, зокрема, дії, що вчинялися Відповідачем-2 (пункт 4 цієї постанови).

38. Посилання Скаржника на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.11.2024 у справі №910/13602/24, якою Позивачу відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову, саме по собі не свідчить про незаконність оскаржуваних рішень.

39. Як вже було зазначено, вжиття відповідних заходів забезпечення позову (або відмова) залежить від фактичних обставин кожного конкретного господарського спору.

40. З цих мотивів також відхиляється посилання на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.06.2024 у справі №910/7194/24, де, однак, заяву Київської міської організації "Федерації боксу України" задоволено частково зі встановленням заборони вчиняти відповідні реєстраційні дії щодо Позивача до набрання рішенням законної сили.

41. Незгода Скаржника з ухвалою суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, оцінкою доказів та висновками, що містяться в них, не свідчить про їх незаконність.

42. Текст постанови складено в межах розумного строку з урахуванням дати надходження матеріалів справи до Верховного Суду та поданого відзиву на касаційну скаргу.

43. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

44. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини розумність тривалості провадження повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на такі критерії: правову та фактичну складність справи; поведінку заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінку органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення в справах "Федіна проти України" від 02.09.2010, заява №17185/02, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, заява №36655/02, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, заява №19567/02, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004, заява №62771/00).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

46. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

47. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, вважає, що вони ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судові витрати

48. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на Скаржника, оскільки ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції залишені без змін.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2025 у справі №910/13979/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді І. Кондратова

В. Студенець