Ухвала

від 20.05.2025 по справі 638/3054/25

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/3054/25

Провадження № 1-кс/638/1553/25

УХВАЛА

Іменем України

20 травня 2025 року м. Харків

Слідчий суддяШевченківського районногосуду м.Харкова ОСОБА_1 ,за участісекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 розглянувши клопотанняНачальника Барвінківського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12025221070000229 від 15.02.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Начальник Барвінківського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 звернувся до Шевченківського районного суду м.Харкова з клопотанням, в якому просить накласти на тимчасово вилучене майно 14.05.2025 року, що було вилучено в ході проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний пристрій Xiaomi Poco з номером моделі 220333QPG, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , що було поміщено до сейф-пакету НПУ №RIC2149086.

З матеріалів клопотання вбачається, що, Слідчим відділом Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12025221070000229 від 15 лютого 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

Так, відповідно до повідомлення Барвінківського виконавчого комітету міської ради Ізюмського району Харківської області, встановлено, що на початку лютого 2024 року, невстановлені особи привласнили землі сільськогосподарського призначення Барвінківської міської ради Ізюмського району Харківської області шляхом реєстрації права власності та реєстрації права постійного користування земельними ділянками, використовуючи підроблену технічну документацію із землеустрою.

В ході слідства встановлено, що рішенням Барвінківської районної ради народних депутатів від 22 листопада 1995 року колективному сільськогосподарському підприємству імені Леніна передано у постійне користування 5855, 2 Га земель в межах з планом землекористування для ведення сільськогосподарського виробництва.

У подальшому головою Барвінківської районної ради народних депутатів видано державний акт на право постійного користування землею Серії ХР-02-00-000425 від 23 січня 1996 року, та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №11.

При цьому, розпорядженням Барвінківської районної державної адміністрації Харківської області №152 від 24 березня 1999 року «Про погодження «Схеми розподілу земель колективної власності на земельні частки (паї) КСП ім. Леніна», погоджено зазначену схему, якою передбачено:

-площа земель, що підлягають поділу на земельні частки 5294,3 Га, у тому числі рілля 4073,1 Га, багаторічних насаджень 35,5 Га, сіножатей 232,5 Га, пасовищ 953,2 Га;

-кількість осіб, які мають право на земельну частку (пай) 788 чоловік;

-уточнена середня площа земельної частки (паю) 6,73 Га.

Таким чином, із загальної площі 5294,3 Га сільськогосподарських угідь, згідно державного акту на право постійного користування землею, прийнято до розподілу на земельні частки (паї) 6,73 Га.

Відповідно до ст. 5 Земельного кодексу України в редакції від 22 червня 1993 року, що був чинним на час видачі КСП ім. Леніна державного акту у січні 1996 року, суб`єктами права колективної власності на землю є колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, садівницькі товариства, сільськогосподарські акціонерні товариства, у тому числі створені на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Розпорядження земельними ділянками, що перебувають у колективній власності громадян, здійснюється за рішенням загальних зборів колективу співвласників.

Землі загального користування (внутрігосподарські шляхи, полезахисні лісосмуги та інші ґрунтозахисні насадження, гідротехнічні споруди тощо) колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів та акціонерних товариств, що ліквідуються або збанкрутіли, передаються у відання відповідних місцевих Рад народних депутатів.

Сільські і селищні Ради народних депутатів створюють на своїй території резервний фонд земель за погодженням місце розташування з землекористувачем у розмірі до 15 процентів площі усіх сільськогосподарських угідь, включаючи угіддя в межах відповідних населених пунктів.

Відповідно до ст. 4 Земельного кодексу України в редакції від 22 червня 1993 року, що був чинним на час видачі КСП ім. Леніна державного акту у січні 1996 року, не можуть передаватись у колективну та приватну власність: землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, пасовища, сінокоси, набережні, парки, міські ліси, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів), а також землі, надані для розміщення будинків органів державної влади та державної виконавчої влади; землі гірничодобувної промисловості, єдиної енергетичної та космічної систем, транспорту, зв`язку, оборони; землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; землі лісового фонду, за винятком невеликих (до 5 гектарів) ділянок лісів, що входять до складу угідь сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств; землі водного фонду, за винятком невеликих (до З гектарів) ділянок водойм і боліт, що входять до складу угідь сільськогосподарських підприємств, селянських (фермерських) господарств; землі сільськогосподарських науково-дослідних установ і навчальних закладів та їх дослідних господарств, учбових господарств навчальних закладів, державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, елітно-насінницьких і насінницьких господарств, племінних заводів, племінних радгоспів і конезаводів, господарств по вирощуванню хмелю, ефіроолійних, лікарських рослин, фруктів і винограду.

Указом Президента України від 3 грудня 1999 року № 1529/99 Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки передбачалося реформування протягом грудня 1999 року - квітня 2000 року колективних сільськогосподарських підприємств на засадах приватної власності на землю та майно шляхом: забезпечення всім членам колективних сільськогосподарських підприємств права вільного виходу з цих підприємств із земельними частками (паями) і майновими паями та створення на їх основі приватних (приватно-орендних) підприємств, селянських фермерських) господарств, господарських товариств, сільськогосподарських кооперативів, інших суб`єктів господарювання, заснованих на приватній власності.

Відповідно до ст. 60 Земельного кодексу України в редакції від 22 червня 1993 року, що був чинним на час видачі КСП ім. Леніна державного акту у січні 1996 року, колективні сільськогосподарські підприємства, сільськогосподарські кооперативи, сільськогосподарські акціонерні товариства можуть одержувати земельні ділянки у колективну власність, користування, у тому числі в оренду.

Землі, передані цим господарствам у колективну власність, поділяються на землі загального несільськогосподарського використання і землі сільськогосподарського використання.

Радгоспи, інші державні сільськогосподарські підприємства, установи і організації одержують земельні ділянки у постійне користування для сільськогосподарського виробництва. Зазначені підприємства, установи і організації можуть додатково брати в оренду або одержувати у тимчасове користування земельні ділянки.

Сільськогосподарським кооперативам, що створюються на базі підрозділів сільськогосподарських підприємств (крім дослідних господарств) і виходять з них, за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у колективну власність земельні ділянки із раніше оброблюваних ними земель.

Площа земельних ділянок, що передаються, визначається виходячи з розміру середньої земельної частки, обчисленої у порядку, передбаченому статтею 6 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 23 Земельного кодексу України, право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. Форми державних актів затверджуються Верховною Радою України.

Водночас, положення щодо паювання земель сільськогосподарського призначення містить, зокрема, Указ Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» (далі за текстом - Указ № 720/95), пунктом 1 якого визначено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств.

Паювання земель радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств здійснюється після перетворення їх на колективні сільськогосподарські підприємства.

Паювання земель передбачає визначення розміру земельної частки (паю) у колективній власності на землю кожного члена колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства без виділення земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю (пункт 2 Указу № 720/95).

Видача громадянам сертифікатів на право на земельну частку (пай) єдиного в Україні зразка та їх реєстрація провадяться відповідною районною державною адміністрацією. У разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку. Після видачі громадянинові державного акту на право приватної власності на земельну ділянку сертифікат на право на земельну частку (пай) повертається до районної державної адміністрації (пункти 5, 6 Указу № 720/95).

Отже наведені положення свідчать, що паювання земель сільськогосподарських підприємств як особливий порядок набуття у приватну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення є способом приватизації цих ділянок членами таких підприємств.

26 квітня 2003 року набрав чинності Закон України № 675-IV «Про внесення змін до Земельного кодексу України», яким пункт 8 розділу X Земельного кодексу України доповнено абзацами, згідно з якими члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, а також пенсіонери з їх числа, які на час набрання чинності ним Кодексом не приватизували земельні ділянки шляхом оформлення права на земельну частку (пай), мають право на їх приватизацію в порядку, встановленому статтями 25 та 118 цього Кодексу. В сільськогосподарських акціонерних товариствах право на земельну частку (пай) мають лише їх члени, які працюють у товаристві, а також пенсіонери з їх числа.

Організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподіл}7земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) регламентовано Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Статтями 1 та 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» в редакції від 05.06.2003, визначено, що право на земельну частку (пай) мають: колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку; громадяни - спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом; громадяни та юридичні особи України, які відповідно до законодавства України набули право на земельну частку (пай); громадяни України, евакуйовані із зони відчуження, відселені із зони безумовного (обов`язкового) або зони гарантованого добровільного відселення, а також громадяни України, що самостійно переселилися з територій, які зазнали радіоактивного забруднення, і які на момент евакуації, відселення або самостійного переселення були членами колективних або інших сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які проживають у сільській місцевості.

Основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай); трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.

Цим Законом повноваження щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) надані сільським, селищним, міським радам.

Статтею 7 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» в редакції від 05 червня 2003 року із площі земельних ділянок, що підлягають розподілу, виключаються: деградовані, малопродуктивні, а також техногенно забруднені сільськогосподарські угіддя, що підлягають консервації; заболочені землі; інші землі, які недоцільно використовувати для сільськогосподарських потреб.

Отже, відповідно до зазначених указів паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність, зокрема, колективним сільськогосподарським підприємствам. А тому у КСП ім. Леніна не могли залишитися спірні землі сільськогосподарського призначення, які не підлягали розпаюванню та не були розпайовані.

При цьому, передання сільськогосподарських угідь від колективного сільськогосподарського підприємства до власності юридичної особи, землі якої не підлягають розпаюванню відповідно до вказаних указів, спричинило б порушення прав членів колективного сільськогосподарського підприємства на одержання відповідних земельних ділянок.

Згідно з імперативними вимогами пункту 21 Розділу X (Перехідні положення) ЗК України (у редакції, чинній з 01 січня 2019 року), з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні» (тобто з 01 січня 2019 року) землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Таким чином, вимоги зазначеного п. 21 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України стосуються, як юридичних осіб, які станом на 01 січня 2019 року припиненні шляхом ліквідації, так і тих юридичних осіб, які припинені шляхом реорганізації.

В свою чергу, 05 січня 2021 року наказом голови комісії з ліквідації начальником Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 1-ОТГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» у відповідності до ст.ст. 15-1, 117, 122 Земельного кодексу України, Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року №449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», постанови КМУ від 15 листопада 2020 року № 1113 «Деякі заходи прискорення реформ у сфері земельних відносин», наказу Дергеокадастру від 17 листопада 2020 року № 485 «Деякі питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності до комунальної власності», Положення про Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, передано у комунальну власність Барвінківської територіальної громади, в особі Барвінківської міської ради, 281 (двісті вісімдесят одну) земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності, загальною площею 4773,2663 Га, які розташовані за межами населених пунктів на території Барвінківського району Харківської області згідно з додатком до визначеного наказу.

У подальшому, 25 лютого 2021 року, рішенням міського голови Барвінківської міської ради Харківської області №232-VIII, прийнято у комунальну власність Барвінківської міської територіальної громади Ізюмського району Харківської області в особі Барвінківської міської ради вище зазначені 281 земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

Під час досудового розслідування оперативному підрозділу Ізюмського РУП ГУ НП в Харківській області було надано доручення в порядку ст. 40 КПК України з метою оперативним шляхом встановити осіб причетних до вчинення дій направлених на привласнення державних земельних ділянок.

У відповідь на вказане доручення до СВ Ізюмського РУП ГУ НП в Харківській області надійшли матеріали із яких вбачається, про створення невстановленими особами злочинної схеми із заволодіння земельними ділянками належними на праві власності державі в особі Барвінківської міської ради з одночасним впровадженням заздалегідь сформованого плану злочинних дій та залучення співучасників та виконавців до вказаного злочину. Безпосередній план злочинних дій включає в себе штучне виведення земельних наділів під час паювання земель радгоспу КСП імені Леніна зі складу земель щодо яких здійснюється паювання.

За результатом формування масиву земельних ділянок, щодо яких не вчинено дій розпаювання, здійснено підбір кандидатури директора новоствореного підприємства ТОВ «КСП імені Леніна» з числа осіб які фактично не виконують функцію керівництва підприємством, проте рахуються на посаді керівника з метою можливості здійснення протиправних дій від імені директора та уникнення від відповідальності в подальшому. В подальшому за сприяння осіб які мають право державної реєстрації права власності на земельні ділянки проведено підбір та подальше безпосереднє оформлення фактичного права користування та володіння земельними ділянками загальною площею 212,0979 Га та 285,2319 Га відповідно. Також виходячи з отриманих відомостей підприємство ТОВ «КСП імені Леніна» код за ЄДРПОУ 00708360 фактично не здійснює господарську діяльність та не має відповідного штату працівників. Всі дії пов`язанні в обробітком земельних ділянок загальною площею 212,0979 Га та 285,2319 Га виконуються не встановленими третіми особами які жодного відношення не мають до ТОВ «КСП імені Леніна».

До виконання злочинного плану, не встановленими особами, долучено виконавця злочинного плану ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , 2. Останній на даний час рахується директором ТОВ «КСП імені Леніна» код за ЄДРПОУ 00708360.

Невстановлені особи втілюючи умови злочинного плану із незаконного заволодіння державними земельними ділянками за безпосередньої участі ОСОБА_4 поінформували про злочинну схему та наміри приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 яка в свою чергу надала добровільну згоду на участь при вчиненні злочину та погодилась виконувати роль у злочинній схемі. При цьому окрім допомоги та підготовки у формуванні масиву земельних ділянок, щодо яких не вчинено дій розпаювання та не передано до володіння держави, підготовлено умови для перетворення збанкрутілого СКП імені Леніна у ТОВ «СКП імені Леніна» (код ЄДРПОУ 00708360, адреса реєстрації: Харківська обл., Ізюмський р-н, м. Барвінкове, вул. Скрипника, буд. 6), директором якого було б визначено ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, 03 листопада 2023 року, рішенням №2 загальних зборів уповноважених членів КСП імені Леніна (код ЄДРПОУ 00708360), яких були присутні 2 особи, а саме голова зборів ОСОБА_6 та секретар ОСОБА_4 , затверджено рішення про проведення реорганізації КСП імені Леніна, шляхом перетворення його в наступну юридичну особу ТОВ «СКП імені Леніна».

Цього ж дня, нотаріусом ОСОБА_5 зареєстровано рішення №3 уповноваженого члена КСП імені Леніна про затвердження передавального акту КСП імені Леніна, згідно процедури зміни його організаційно-правової форми господарювання шляхом перетворення у ТОВ «КСП імені Леніна».

У подальшому, з метою привласнення земельних ділянок, шляхом реєстрації права постійного користування земельними ділянками, не маючи відповідного рішення власника Барвінківської міської ради про надання вищезазначених земельних ділянок ТОВ «КСП імені Леніна» у постійне користування, ТОВ «КСП імені Леніна» в особі директора ОСОБА_4 звернувся з заявами про державну реєстрацію прав, та як наслідок приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 , та 02 лютого 2024 року, на підставі державного акту на право постійного користування землею серії ХР-02-00-000425 від 23 січня 1996 року, у порушення діючого законодавства зареєструвала право постійного користування земельними ділянками за ТОВ «КСП імені Леніна» (код ЄДРПОУ 00708360), з наступними кадастровими номерами: 6320485500:03:000:0499, 6320485500:01:000:0467, 6320485500:03:000:0492, 6320485500:05:000:0407, 6320485500:05:000:0406, 6320485500:05:000:0391, 6320485500:05:000:0354, 6320485500:03:000:0415, 6320485500:05:000:0411, 6320485500:05:000:0410, 6320485500:05:000:0409, 6320485500:05:000:0471, 6320485500:06:000:0196, 6320485500:06:000:0195, 6320485500:06:000:0230, 6320410100:00:001:0225, загальною площею 212,0979 Га.

Крім цього, в ході слідства встановлено, що 23 травня 2024 року, з метою привласнення земельних ділянок, шляхом реєстрації права власності за ТОВ «КСП імені Леніна», відповідно до заяв про державну реєстрацію прав, приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_5 на підставі передавального акту №38, 39 від 10 січня 2024 року та державного акту на право постійного користування землею серії ХР-02-00-000425 від 23 січня 1996 року, за ТОВ «КСП імені Леніна» (код ЄДРПОУ 00708360), зареєстровано право власності земельними ділянками з наступними кадастровими номерами: 6320485500:03:000:0562, 6320410100:00:007:0429, 6320485500:01:000:0495, 6320485500:01:000:0496, 6320485500:01:000:0497, 6320485500:01:000:0498, 6320485500:03:000:0555, 6320485500:03:000:0556, 6320485500:03:000:0557, 6320485500:03:000:0558, 6320485500:03:000:0559, 6320485500:03:000:0560, 6320485500:03:000:0561, 6320485500:03:000:0564, 6320485500:03:000:0565, 6320485500:03:000:0566, 6320485500:04:000:0267, 6320485500:05:000:0484, 6320485500:06:000:0238, 6320485500:06:000:0239, 6320485500:06:000:0240, загальною площею 285,2319 Га.

Технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації вказаних вище земель, у на початку 2024 року складана ФО-П ОСОБА_7 .

Однак, слід зазначити, що згідно державного акту на право постійного користування землею серії ХР-02-00-000425 від 23 січня 1996 року, землю надано у постійне користування для ведення сільськогосподарського виробництва КСП імені Леніна, а не ТОВ «КСП імені Леніна».

Таким чином, набуття ТОВ «КСП імені Леніна» права приватної власності на вищевказані земельні ділянки в порядку правонаступництва є незаконним.

У відповідності до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №419309299 від 24.03.2025 щодо об`єкта нерухомого майна, житлова квартира розташована за адресою: АДРЕСА_2 право власності зареєстроване за ОСОБА_8 , ІНН НОМЕР_3 .

У відповідності до інформаційної довідки №3403/04-12/25 комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради від 25.03.2025 та наявних архівних матеріалів щодо об`єкта нерухомого майна, житлової квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_3 право спільної сумісної власності зареєстроване за ОСОБА_4 та ОСОБА_9 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 20.03.2001 року органом приватизації житлового фонду ДП «Харківський електромеханічний завод» р.№405.

14.05.2025 року було проведено обшук домоволодіння, господарсько-побутових споруд та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;

В ході проведення обшуку домоволодіння, господарсько-побутових споруд та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено: Мобільний пристрій Xiaomi Poco з номером моделі 220333QPG, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , що було поміщено до сейф-пакету НПУ №RIC2149086;

Постановою старшого слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 від 15.05.2025, вищезазначене вилучене майно та документи було визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Вказані предмети мають доказове значення за даним кримінальним провадженням та можуть сприяти розкриттю даного кримінального правопорушення та притягненню винних осіб до кримінальної відповідальності, а також мають значення для встановлення істини під час досудового розслідування.

Прокурор, ОСОБА_3 у судове засідання не з`явився, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, просив розглянути клопотання у його відсутність.

Неприбуття в судове засідання слідчого, прокурора, іншого власника майна, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, відповідно до вимог ч. 1 ст.172КПКУкраїни не перешкоджає розгляду клопотань. Крім того, володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначенихст. 174 КПК України.

Суд, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовує доводи, приходить до висновку, що клопотання є таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Слідчим відділом Ізюмського районного управління поліції ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування по кримінальному провадженню №12025221070000229 від 15 лютого 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України.

14.05.2025 року було проведено обшук домоволодіння, господарсько-побутових споруд та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 ;

В ході проведення обшуку домоволодіння, господарсько-побутових споруд та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , було вилучено: Мобільний пристрій Xiaomi Poco з номером моделі 220333QPG, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , що було поміщено до сейф-пакету НПУ №RIC2149086;

Постановою старшого слідчого СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_10 від 15.05.2025, вищезазначене вилучене майно та документи було визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Вказані предмети мають доказове значення за даним кримінальним провадженням та можуть сприяти розкриттю даного кримінального правопорушення та притягненню винних осіб до кримінальної відповідальності, а також мають значення для встановлення істини під час досудового розслідування..

Вказаний телефон має доказове значення за даним кримінальним провадженням та може сприяти розкриттю даного кримінального правопорушення та притягненню винних осіб до кримінальної відповідальності, а також мають значення для встановлення істини під час досудового розслідування.

Так, відповідно до вимог ч. 2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, тобто підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення або зберегли на собі його сліди; набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на яке було спрямоване кримінальне правопорушення.

Крім того, відповідно до вимог ст. 170 КПК України арешт майна може передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатись будь-яким чином таким майном та використовувати його. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Відповідно до ч. 2 ст. 168, ст.ст.236, 237 КПК України тимчасове вилучення майна: речей та документів, які мають значення для кримінального провадження, може здійснюватись також під час обшуку та огляду. Тому тимчасове вилучене майно може належати не тільки підозрюваному (ч. 1 ст. 167 КПК України), а й іншим особам.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11ст.170КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч. 5 ст.171КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно з ч. 2 ст.173КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другоїстатті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Прокурором доведено, що зазначене вище вилучене майно, має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тому повернення вищевказаних речей може призвести до їх знищення, втрати, пошкодження або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що прокурором надано достатньо доказів, що вказані речі мають доказове значення для даного кримінального провадження, а також під час досудового розслідування може виникнути необхідність у проведенні судових експертиз і незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання на накладення арешту на вказане вилучене майно.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.131,132,167,170,171-173 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання начальника Барвінківського відділу Ізюмської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні за № 12025221070000229 від 15.02.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України- задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене майно 14.05.2025 року, що було вилучено в ході проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний пристрій Xiaomi Poco з номером моделі 220333QPG, IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , що було поміщено до сейф-пакету НПУ №RIC2149086.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а власником майна - у той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1