Справа № 752/9257/24
Провадження по справі № 1-кс/752/2688/25
У Х В А Л А
іменем України
"21" квітня 2025 р. слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва клопотання власника майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 42024100000000126 від 04.03.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченних ч. 4, 5 ст.191, ч.1 ст. 263 КК України
за участю:
власника майна - ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
встановив:
21.03.2025 ОСОБА_3 подав до слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва клопотання про скасування арешту майна.
В обґрунтування клопотання зазначив, що 17.01.2025 слідчий СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 під час обшуку, проведеного у службовому приміщенні Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Турівська, 28, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києві від 18.12.2024, вилучив майно, серед якого був також мобільний телефон марки Iphone 14 PRO MAX, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , який є його особистою власністю.
Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24.01.2025 (справа № 752/9257/24, провадження № 1-кс/752/864/25) на майно, яке вилучено за наслідками вищезазначеного обшуку накладено арешт, зокрема і на його телефон. Вважає, що арешт на його телефон накладено необґрунтовано, а також відпала потреба у арешті. тому просить його скасувати та повернути телефон.
У судовому засіданні власник майна ОСОБА_3 клопотання підтримав. У доведення тверджень, про те, що телефон є його власністю, надав фіскальний чек, а також для огляду коробку з-під телефону, на якій містяться відомості, на підставі яких телефон можна ідентифікувати.
Прокурор ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечив, вказав, що під час проведення обшуку слідчий володів інформацією, що на мобільному телефоні марки Iphone 14 PRO MAX imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , може міститися інформація, яка має значення для досудового розслідування, але телефон під час обшуку не могли оглянути, оскільки він був під паролем.
Розглянувши клопотання, вислухавши доводи власника майна, дослідивши додані до нього документи, надавши оцінку відомостям, що у них містяться, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Абзацом 2 ч. 1 ст. 174 КПК України передбачено, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Із аналізу наведеної норми вбачається, що прийняття рішення про скасування арешту майна за клопотанням вищенаведених осіб можливе за наявності хоча б однієї з таких умов: вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба; вони доведуть, що арешт накладено необґрунтовано.
У клопотанні власник майна зазначає про те, що арешт накладено необґрунтовано та у подальшому арешті відпала потреба, а тому з огляду на принцип диспозитивності, слідчий суддя має встановити наявність або відсутність двох вказаних заявником підстав для скасування арешту.
Так, слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СУ ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024100000000126 від 04.03.2024 за фактом розтрати службовими особами Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), Комунального об`єднання «Київзеленбуд» за попередньою змовою з керівниками підконтрольних підрядних організацій: ТОВ «РЕГІОН 11», ТОВ "БОБКЕТРЕНТ", ТОВ «УКРАЇНСЬКО-ЄВРОПЕЙСЬКА ФІРМА «ДІАМАНТ», ПП «РІАЛБУД», ТОВ «ДСЗ», ТОВ "ЕКО КОМПАНІ СЕРВІС", в умовах воєнного стану, бюджетних коштів під час проведення державних закупівель на проведення робіт з капітального ремонту та реконструкції парків, зон відпочинку шляхом внесення завідомо неправдивої інформації щодо цін матеріалів та об`ємів виконаних робіт до актів приймання виконаних будівельних робіт.
18.12.2024 ухвалою слідчого судді задоволено клопотання слідчого та надано дозвіл на проведення обшуку адміністративної будівлі Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Турівська, 28, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень, відшукання речей, предметів, документів, які мають значення доказів у вказаному кримінальному провадженні, оскільки в ході досудового розслідування встановлена причетність службових осіб Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до вищезазначеної протиправно-кримінальної діяльності.
17.01.2025 слідчий СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_5 під час обшуку, проведеного у службовому приміщенні Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), що розташована за адресою: м. Київ, вул. Турівська, 28, вилучено майно, зокрема й мобільний телефон марки Iphone 14 PRO MAX, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 .
24 січня 2025 року ухвалою слідчого судді на майно, яке вилучено під час обшуку, накладено арешт. Зокрема, обґрунтовуючи підстави для арешту телефону, слідчий суддя вказав, що власником телефону є Департамент захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). У телефоні може бути інформація та відомості у електронному вигляді, які будуть доводити обсяг та вартість виконаних робіт за договорами підрядів, можливе завищення цін у кошторисній документації, фактичне виконання будівельних робіт, спілкування між співучасниками, а також інші дані, що будуть доводити механізм заволодіння бюджетними коштами.
Арешт на телефон був накладений відповідно до п.1) ч.2 ст. 170 КПК України, з метою його збереження як речового доказу.
У судовому засіданні ОСОБА_3 надав документи (копію фіскального чеку та коробку), відомості у яких дають підстави вважати, що саме він є власником мобільного телефону марки Iphone 14 PRO MAX, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 . Також вказав, що він не був присутнім під час обшуку. Телефон виявили та вилучили без його участі.
Порядок проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді регламентований ст.236 КПК України.
Відповідно до ч.5 обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку. За рішенням слідчого чи прокурора може бути проведено обшук осіб, які перебувають в житлі чи іншому володінні, якщо є достатні підстави вважати, що вони переховують при собі предмети або документи, які мають значення для кримінального провадження.
Частина 6 вказаної статті регламентує, що слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, долати системи логічного захисту, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити чи зняти (деактивувати) систему логічного захисту або обшук здійснюється за відсутності осіб, зазначених у ч.3 ст. 236 КПКИ України. Якщо під час обшуку слідчий, прокурор виявив доступ чи можливість доступу до комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, для виявлення яких не надано дозвіл на проведення обшуку, але щодо яких є достатні підстави вважати, що інформація, що на них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, прокурор, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп`ютерних даних, що на них міститься, на місці проведення обшуку.
Згідно ч.7 вищезазначеної статті при обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
З урахуванням викладеного, слідчий мав право вилучити телефон, якщо у нього були достатні підстави вважати, що інформація, що на ньому міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а також врахувати той факт, що він не мав можливості на місці здійснити пошук, виявлення та фіксацію даних, що містилася на телефоні, враховуючи, що він був захищений паролем.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що мобільний телефон марки Iphone 14 PRO MAX, imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , був вилучений незаконно, а арешт, який на нього на накладений, є необґрунтованим.
Надаючи оцінку доводам власника майна про те, що потреба у подальшому арешті мобільного телефону відпала, слідчий суддя дійшов до наступного.
Так, за змістом ч. 1 та ч. 2 ст. 98 КПК України, речовими доказами є, зокрема, матеріальні об`єкти, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження. Документи також є речовими доказами, якщо вони містять вказані вище ознаки.
При цьому, за змістом ч.3 та ч. 4 ст. 99 КПК України, оригіналом електронного документа є його відображення, якому надається таке ж значення, як документу, а копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа.
Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у випадку зберігання інформації на кількох електронних носіях, кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
За змістом вказаних положень, електронний документ не має жорсткої прив`язки до певного матеріального носія, тому один і той же документ (файл) може існувати у ідентичному вигляді на різних носіях. При цьому, всі ідентичні за своїм змістом примірники електронного документа можуть розглядатися як оригінали та відрізнятися один від одного тільки часом та датою створення (аналогічна позиція міститься у постановах ККС ВС у справі № 490/10025/17 від 19.05.2020 та у справі № 677/2040/16-к від 22.10.2020).
З огляду на вказане, електронні документи є самостійними джерелами доказів, а тому, у випадку їх копіювання на інший матеріальний носій і за умови належного фіксування результатів такої дії, немає необхідності у збереженні матеріальних носіїв інформації, на яких такі електронні документи початково містились.
Подальше збереження матеріальних носіїв інформації вважатиметься виправданим, коли матеріальними носіями інформації є електронні інформаційні системи або їх частини та їх надання разом з інформацією, що на них міститься є необхідною умовою проведення експертного дослідження. Або такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення, чи є засобом, або знаряддям його вчинення, або зберегли на собі його сліди, у зв`язку з чим доказове значення мають не тільки електронні файли, що на них містяться але й безпосередньо самі носії. Або відтворення, дослідження електронних файлів неможливе з інших носіїв інформації, відмінних від тих, на яких вони були створені або встановлені, а тому їх збереження необхідне для забезпечення подальшого безпосереднього дослідження відповідних доказів у ході судового розгляду.
У цьому контексті, мають бути враховані також і строки утримання відповідних матеріальних носіїв, які можуть залежати від тривалості проведення комп`ютерно-технічних досліджень, у тому числі на предмет наявності на відповідній техніці певної інформації, в т.ч. видаленої.
Водночас, будь-який тривалий строк має бути об`єктивно виправданий завданнями кримінального провадження та збалансований з правами та інтересами власника відповідного майна.
Прокурор в судовому засіданні не повідомив, що інформація, яка міститься у телефоні, який вилучений під час обшуку, проведеного у службовому приміщенні Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), була виявлена та/або має доказове для даного кримінального провадження, або підлягає експертному дослідженню та/або такому дослідженню підлягає безпосередньо носії інформації.
Вказані вище обставини дають слідчому судді підстави вважати, що мета подальшого утримання мобільного телефона, як матеріального носія інформації, прокурором недоведена.
Щодо розумності строків, протягом якого майно перебуває у розпорядженні сторони обвинувачення. Так, мобільний телефон був вилучений у січні 2025 та з того часу утримується органом досудового розслідування. Тобто, орган досудового розслідування мав достатньо часу для досягнення усіх поставлених цілей, зокрема виявлення наявної на пристрої інформації та її зняття. Доказів зворотного у розпорядження слідчого судді, як органом досудового розслідування, так і прокурором не надано.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що на даний час самі по собі електронні носії інформації доказового значення не мають, а отже не відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, а тому у подальшому арешті мобільного телефону відпала потреба.
Прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у даному кримінальному провадженні, не навів доказів того, що подальше утримання органом досудового розслідування вилученого за місцем проведення обшуку у службовому приміщенні Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату виконавчого органу Київської міської ради (КМДА),мобільного телефону, який як встановлено під час розглдяу даного клопотання належить ОСОБА_3 , виправдовує потреби досудового розслідування.
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
З врахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що власник майна в ході розгляду клопотання довів, що на даний час відпала потреба у подальшому застосуванні такого запобіжного заходу як арешт мобільного телефону.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 170, 174, 307, 309 КПК України,
постановив:
клопотання ОСОБА_3 задовольнити.
Скасувати арешт з мобільного телефону марки Iphone 14 PRO MAX imei 1: НОМЕР_1 , imei 2: НОМЕР_2 , накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 24.01.2025 (справа № 752/9257/24, провадження № 1-кс/752/864/25), повернувши телефон ОСОБА_3 .
Ухвала набирає законної сили після її оголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Голосіївський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 21.04.2025 |
Оприлюднено | 23.05.2025 |
Номер документу | 127507040 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про скасування арешту майна |
Кримінальне
Голосіївський районний суд міста Києва
Єсауленко М. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні