Ухвала від 15.05.2025 по справі 619/10103/24

справа № 619/10103/24

провадження № 4-с/619/8/25

УХВАЛА

іменем України

15 травня 2025 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі: головуючого судді Пруднікової О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дєдової Н.С.,

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання у виконавчому провадженні НОМЕР_1,-

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області зі скаргою, у якій просить зобов`язати державного виконавця Мєрємєрю В.П. у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 з виконання ухвали № 619/10103/24, виданої 22.01.2025 Дергачівським районним судом Харківської області у постанові про накладення штрафу від 11.03.2025 року у реченні «Ураховуючи викладене, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» виправити статтю 63 на частини 2-3 статтю 64-1, яка відповідає виконанню рішення про встановлення побачення з дитиною.

Скарга обгрунтована тим, що 08.04.2025 ОСОБА_1 через електронний суд ознайомився з поданням державного виконавця від 07.04.2025 про розшук боржника - громадянки ОСОБА_2 у виконавчому провадженні НОМЕР_1 з виконання ухвали № 619/10103/24, виданої 22.01.2025 Дергачівським районним судом Харківської області. Серед доданих додатків містилась постанова про накладення штрафу від 11.03.2025. Оскільки він звернувся до суду зі скаргою 08.04.2025, тобто після того, як ознайомився з постановою державного виконавця, просить поновити строк. Також зазначає, що державним виконавцем у постанові від 11.03.2025 про накладення штрафу на боржника у реченні: «Ураховуючи викладене, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» допущено неточність у зазначені статті, замість частин 3 статті 64-1 Закону, яка регулює порядок винесення постанови про накладення штрафу у разі невиконання без поважних причин боржником рішення про встановлення побачення з дитиною, зазначена загальна стаття 63 Закону, яка застосовується виключно при виконанні рішень про усунення перешкод у побаченні з дитиною та виконання інших загальних дій немайнового характеру, які не стосуються встановлення побачень з дитиною.

У судове засідання ОСОБА_1 , державний виконавець Дергачівського ВДВС у Харківському районі Харківської області Мєрємєря В.П., боржниця ОСОБА_2 не з`явилися, повідомлялася про час, дату і місце судового засідання належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Так як неявка вказаних осіб відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України не перешкоджає розгляду скарги, то суд вважає за можливе розглянути скаргу ОСОБА_1 .

Суд, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені доводи, дійшов таких висновків.

Оскільки матеріали справи не містять доказів часу отримання ОСОБА_1 оскаржуваної постанови, також їх не надано і державним виконавцем, суд позбавлений можливості встановити початок перебігу встановленого ст. 449 ЦПК України 10-денного строку для подання скарги, тому строк на подання скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця від 11.03.2025 підлягає поновленню.

Судом встановлено, що у провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини.

22 січня 2025 року Дергачівським районним судом Харківської області постановлено ухвалу про забезпечення позову, якою заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини - задоволено частково.

Вжито заходи забезпечення ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про визначення місця проживання дитини, шляхом зобов`язання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечити спілкування в режимі відеозв`язку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 кожного понеділка та кожної середи з 18 год. 00 хв. до 18 год. 30 хв. через додаток ZOOM (або інші месенджери); повідомити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 письмово листом з власним підписом (на E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_4) поточну адресу проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про зміну такої адреси, протягом доби з дня набрання законної сили ухвалою про забезпечення позову. В іншій частині вимог заяви - відмовлено.

05.03.2025 постановою державного виконавця відкрито виконавче провадження.

05.03.2025 боржниці надіслана вимога про забезпечення спілкування в режимі відеозвязку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з батьком ОСОБА_1 кожного понеділка та кожної середи з 18 год. 00 хв. до 18 год. 30 хв. через додаток ZOOM.

Постановою старшого державного виконавця Дергачівського відділу державної виконавчої служби у м. Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мєрємєрєю В.П. від 11.03.2025 у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 накладено штраф на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави у розмірі 1 700 грн.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Порядок виконання судових рішень та повноваження виконавців при вчиненні виконавчих дій визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» визначений порядок виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Статтею 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною.

Відповідно до ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом. У разі виконання рішення боржником виконавець складає акт та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Якщо боржник у подальшому перешкоджає побаченням стягувача з дитиною, стягувач має право звернутися до державного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження. Після відновлення виконавчого провадження державний виконавець повторно здійснює заходи, передбачені цією статтею. Рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною виконується у порядку, встановленому статтею 63 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що з 05.03.2025 у провадженні Дергачівського відділу державної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебувають матеріали виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 по виконанню ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 22.01.2025 року про зобов`язання ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , забезпечити спілкування в режимі відеозв`язку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 кожного понеділка та кожної середи з 18 год. 00 хв. до 18 год. 30 хв. через додаток ZOOM (або інші месенджери); повідомити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 письмово листом з власним підписом (на E-mail: ІНФОРМАЦІЯ_4) поточну адресу проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про зміну такої адреси.

Дана ухвала постановлена судом у порядку забезпечення позову ОСОБА_1 у справі за його позовом до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини.

Постановою державного виконавця від 05.03.2025 відкрито виконавче провадження із роз`ясненням боржнику обов`язку про необхідність виконання рішення суду протягом 10 робочих днів. Проводяться інші виконавчі дії, зокрема державним виконавцем складаються акти про невиконання боржником вищезазначеної ухвали суду, винесено постанову про накладення штрафу.

Скарга ОСОБА_1 на дії державного виконавця Мєрємєрі В.П. полягає в тому, що державним виконавцем в оскаржуваній постанові неправильно на його думку зазначена стаття Закону України "Про виконавче провадження", в порядку якої державний виконавець повинен здійснювати виконавчі дії у вищезазначеному виконавчому провадженні.

Разом з тим, суд позбавлений можливості встановити дотримання або недотримання державним виконавцем вимог Закону України "Про виконавче провадження", оскільки скаржником не зазначено, які саме дії, передбачені ст. 63 або 64-1 Закону України "Про виконавче провадження" вчинив або не вчинив державний виконавець при виконанні виконавчих дій у виконавчому провадженні.

Лише зазначення статті 63 Закону державним виконавцем у постанові про накладення штрафу від 11.03.2025 року не свідчить про порушення державним виконавцем вимог законодавства.

Крім того, ані в скарзі, ані в судовому засіданні ОСОБА_1 не вказав, чим саме порушено його права, як сторони виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 є передчасною, оскільки судом не встановлено, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, а саме ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 22.01.2025 року порушено права чи свободи скаржника.

Позиція скаржника про те, що з вказаних ним підстав дії та рішення державного виконавця не відповідають вимогам Закону України «Про виконавче провадження», є необґрунтованими.

Докази, які вказували б на порушення державним виконавцем чинного законодавства, прав боржника, як сторони виконавчого провадження, щодо виконання судового рішення, з підстав, зазначених у скарзі, не встановлено.

Враховуючи, що оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Водночас, суд вважає необхідним звернути увагу державного виконавця на висновки Верховного Суду викладені у постанові від 7 березня 2025 року у справі № 759/1382/19, в якій колегія суддів зазначає, що стаття 64-1 Закону України «Про виконавче провадження» в поєднанні зі статтею 63 цього Закону регулює питання виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною та про визначення способу участі у вихованні дитини. Положеннями цієї статті передбачено, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. При цьому поняття «побачення з дитиною», яким оперує стаття 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», має більш широке тлумачення, тобто законодавець передбачає, що норми цієї статті Закону мають застосовуватися при виконанні судових рішень, зокрема, про встановлення побачення з дитиною, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, про визначення способу участі у вихованні дитини.

Керуючись ст. 259, 260, 261, 354, 451 ЦПК України суд,

постановив:

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на оскарження постанови державного виконавця Дергачівського відділу дежавної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мєрємєрі В.П. про накладення штрафу від 11.03.2025 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 - задовольнити.

Строк на оскарження постанови державного виконавця Дергачівського відділу дежавної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мєрємєрі В.П. про накладення штрафу від 11.03.2025 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 - поновити.

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на постанову державного виконавця Дергачівського відділу дежавної виконавчої служби у Харківському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Мєрємєрі В.П. про накладення штрафу від 11.03.2025 року у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. В. Пруднікова