Ухвала

від 21.05.2025 по справі 2-1899/11

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 6/754/137/25

Справа № 2-1899/11

У Х В А Л А

Іменем України

21 травня 2025 року м. Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В. В.

за участю секретаря судового засідання Краснощоки О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Комерційний Банк «Надра», ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчих листах,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» звернулось до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчих листах.

Заява мотивована тим, що рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 14.03.2011, по цивільній справі № 2-1899/11, задоволені позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра». Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним Договором № 85/П/40/2008-980 від 21.05.2008 у розмірі 40203,60грн та судові витрати в сумі 541,89грн. У подальшому 05.08.2020 між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank, за яким право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним Договором перейшло до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп». 18.12.2020 між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank_04, відповідно до якого право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором перейшло позивача, як до нового кредитора. Оскільти ТОВ «Брайт Інвестмент» є правонаступником та новим кредитором за кредитним договором № 85/П/40/2008-980 від 21.05.2008, просять суд замінити сторону стягувача у виконавчих листах, виданих на підставі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 14.03.2011 по цивільній справі №2-1899/11, щодо боржника ОСОБА_1 , з ПАТ «Комерційний банк «Надра» на його правонаступника ТОВ «Брайт Інвестмент».

Сторони по справі в судове засідання не з`явились, про час та дату судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

До суду від ОСОБА_1 надійшла заява, відповідно до якої вона просить відмовити в задоволенні заяви. Оскільки в 2019 році нею погашена вся заборгованість за рішенням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити ухвалу.

Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з таких підстав.

14.03.2011 рішенням Деснянського районного суду м. Києва, по цивільній справі № 2-1899/11, задоволені позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра». Стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним Договором № 85/П/40/2008-980 від 21.05.2008 у розмірі 40203,60грн та судові витрати в сумі 541,89грн.

08.08.2011 Деснянський районним судом м. Києва було видано виконавчий лист по справі № 2-1899/11 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 40203,60грн та судових витрати в сумі 541,89грн.

05.08.2020 між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_blank.

Відповідно до п. 1 Договору, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників за кредитними договорами, та всіма іншими похідними договорами, права з якими виникають у нового кредитора у зв`язку із набуттям правна умовах цього Договору, зазначених у Додатках № 1 до цього договору.

Згідно Додатку № 1 до Договору про відступлення прав вимоги №GL48N718070_blank, ОСОБА_1 є боржником за кредитним Договором № 85/П/40/2008-980 від 21.05.2008. Всього борг становить 332,34грн.

18.12.2020 між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт Інвестмент» було укладено Договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_blank_04.

Відповідно до п. 1 Договору, первинний кредитор відступає новому кредитору належні первинному кредитору права вимоги, а новий кредитор набуває права вимоги первинного кредитора до позичальників за кредитними договорами та всіма іншими похідними договорами, права з якими виникають у нового кредитора у зв`язку із набуттям правна умовах цього Договору, зазначених у Додатках № 1 до цього договору.

Згідно Додатку № 1 до Договору про відступлення прав вимоги №GL48N718070_blank_04, ОСОБА_1 є боржником за кредитним Договором № 85/П/40/2008-980 від 21.05.2008. Всього борг станом на 05.08.2020 становить 332,34грн.

Відповідно до положень глави 47 ЦК України, підставою правонаступництва є відступлення права вимоги. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.

Правонаступництвом у виконавчому провадженні є заміна однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав його попередника до іншої особи, що раніше не брала участь у виконавчому провадженні.

Підставою правонаступництва юридичної особи є, зокрема, й відступлення права вимоги за кредитними договорами, яке підтверджено документально.

Згідно із ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином ( відступлення права вимоги), а згідно із ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Згідно з вимогами чинного законодавства зміна осіб у окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь якій стадії процесу.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином чи правонаступництвом на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження. Оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, переходить і право бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним для розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Матеріалами справи встановлено, що на момент переходу прав вимоги від первісного кредитора ПАТ «КБ «Надра» до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», а від ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до ТОВ «Брайт Інвестмент» за кредитним договором № 85/П/40/2008-980 від 21.05.2008, загальний борг ОСОБА_1 , станом на 05.08.2020, становив 332,34грн.

На підтвердження виконання зобов`язань за рішенням суду по кредитному договору № 85/П/40/2008-980 від 21.05.2008, позивачкою надані квитанції про погашення заборгованості.

Таким чином суд позбавлений можливості встановити дійсність існування боргу ОСОБА_1 по кредитному договору № 85/П/40/2008-980 від 21.05.2008 в розмірі 332,34грн. Оскільки з наявних матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідачки ОСОБА_1 по кредитному договору погашена.

Крім того, у постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження №12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі №727/9430/13-ц, щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі №916/617/17 (провадження №12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі №911/3411/14 (провадження №12-39гс20, пункт 6.18).

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

У матеріалах справи відсутні дані про реалізацію первинним кредитором (позивачем по справі) своїх прав на пред`явлення виконавчого листа до виконання в межах визначеного законом строку. Також у базі даних Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень відсутні дані про виконавче провадження щодо виконання вказаного рішення суду.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або із спливом строку пред`явлення виконавчого документа до виконання. Оскільки, якщо цей строк пропущено, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання (пункт 2 частини четвертої статті 4 Закону про виконавче провадження, пункт 1 частини першої статті 26 Закону № 606-ХІУ). Тобто за межами цього строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження як завершальної стадії судового процесу спливає одночасно із строком пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав можливості відкриття виконавчого провадження, яке на час вирішення питання судом першої інстанції не було відкрито, позбавлене процесуальної мети. Таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Інше тлумачення закону (зокрема, про можливість здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання) означатиме, що стягувач після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, який не був поновлений судом, матиме можливість «штучно» збільшити цей строк на невизначений термін шляхом відступлення права вимоги іншим особам, таким чином уникнувши законодавчої вимоги щодо строку, що вже безпосередньо впливає на права та інтереси боржника, який не може бути в невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів Верховенства прав.

Отже, дослідивши заяву заявника про заміну стягувача у виконавчих листах та додані до неї документи, а також матеріали цивільної справи, судом було встановлено, що заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, на які заявник посилається в своїй заяві та які є підставою для заміни стягувача.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись статтями ст. 512 ЦК України, ст. 247, 442 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент», заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Дніпрофінансгруп», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ «Комерційний Банк «Надра», ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчих листах - відмовити.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст складено та підписано 21.05.2025.

Суддя В. В. Бабко