Постанова від 21.05.2025 по справі 916/3700/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/3700/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

при секретарі судового засідання: Фещук В.М.,

за участю представників:

від Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" Ревенко О.В.,

від Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України Фінєєв Д.С.,

від Приватного акціонерного товариства "Дніпровський термінал" Кудрявцев Д.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"

на рішення Господарського суду Одеської області від 11.11.2024, прийняте суддею Д`яченко Т.Г., м. Одеса, повний текст складено 12.11.2024,

у справі №916/3700/24

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту"

до відповідача: Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Приватного акціонерного товариства "Дніпровський термінал"

про визнання недійсним рішення

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2024 р. Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" звернулося з позовом до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якому просило визнати недійсним рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/50-р/к від 25.06.2024 у справі №78-01/2023.

Позовні вимоги обґрунтовані недоведеністю відповідачем наявності обставин, які в силу приписів законодавства про захист економічної конкуренції є обов`язковими для кваліфікації поведінки позивача як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, та, як наслідок, застосування до останнього заходів відповідальності у вигляді накладення штрафу.

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 26.08.2024 відкрито провадження у справі №916/3700/24 та залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Дніпровський термінал".

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 у справі №916/3700/24 (суддя Д`яченко Т.Г.) відмовлено у задоволенні позову; витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн покладено на позивача.

Судове рішення мотивоване тим, що під час прийняття оскаржуваного рішення відповідачем було дотримано вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", у зв`язку з чим останнім всебічно, повно і об`єктивно розглянуто обставини справи, досліджено наявні докази та належним чином кваліфіковано поведінку позивача як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, відтак викладені в рішенні адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/50-р/к від 25.06.2024 висновки відповідають фактичним обставинам справи №78-01/2023 та нормам матеріального права, тобто є законними та обґрунтованими, при цьому Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" під час судового розгляду не спростовано вказаних висновків.

Не погодившись з ухваленим рішенням, Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 у справі №916/3700/24 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт наголошує на тому, що місцевий господарський суд під час ухвалення оскаржуваного рішення дійшов помилкового висновку щодо законності та обґрунтованості рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/50-р/к від 25.06.2024, оскільки відповідач під час розгляду справи №78-01/2023 не довів належними, допустимими і достовірними доказами відсутність у позивача потенційних конкурентів, існування бар`єрів для вступу потенційних конкурентів на відповідний ринок надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом на відстань до 3-х км на території м. Херсон у часових межах періоду 01.02.2018-30.06.2020 та встановлення Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" економічно необґрунтованої вартості послуг саме внаслідок зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку.

У відзиві на апеляційну скаргу б/н від 17.12.2024 (вх.№4451/24/Д1 від 17.12.2024) Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України просить апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 у справі №916/3700/24 без змін. Вказаний відзив обґрунтований тим, що всі доводи апелянта спростовуються сукупністю доказів, які зібрані у справі №78-01/2023 щодо порушення законодавства про захист економічної конкуренції та беззаперечно вказують на те, що Приватне акціонерне товариство "Дніпровський термінал" не могло обирати між кількома суб`єктами господарювання для отримання послуг на досліджуваному ринку внаслідок наявності лише однієї пропозиції від Херсонської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", яка фактично самостійно визначала умови надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом на відстань до 3-х км на території м. Херсон у часових межах періоду 01.02.2018-30.06.2020 (зокрема, ціну послуг), при цьому вступ на цей ринок потенційних конкурентів, у тому числі і Акціонерного товариства "Укрзалізниця", був значно обмежений часовими, правовими та матеріальними бар`єрами.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Таран С.В., суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В. від 11.12.2024 у справі №916/3700/24 за вказаною апеляційною скаргою відкрито апеляційне провадження; встановлено строк для подання відзивів на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 26.12.2024.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 вирішено розглянути апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на рішення Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 у справі №916/3700/24 поза межами строку, встановленого частиною першою статті 273 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк, достатній для забезпечення можливості реалізації учасниками процесу відповідних процесуальних прав з урахуванням запровадженого в Україні воєнного стану, та призначено дану справу до розгляду на 26.02.2025 о 10:00.

Між тим, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Таран С.В. у відпустці з 24.02.2024 по 26.02.2024 відповідно до наказу голови Південно-західного апеляційного господарського суду №57-в від 24.02.2024 судове засідання у справі №916/3700/24, призначене на 26.02.2025 о 10:00, не відбулося, про що складено відповідну довідку.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 призначено справу №916/3700/24 до розгляду на 02.04.2025 о 10:00.

Однак, з огляду на перебування судді Поліщук Л.В. у відпустці з 31.03.2025 по 04.04.2025 відповідно до наказу голови Південно-західного апеляційного господарського суду №87-в від 28.03.2025 судове засідання у справі №916/3700/24, призначене на 02.04.2025 о 10:00, не відбулося, що підтверджується відповідною довідкою.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.02.2025 призначено справу №916/3700/24 до розгляду на 28.04.2025 о 10:30.

Протокольною ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 28.04.2025 у судовому засіданні у справі №916/3700/24 оголошено перерву до 15:00 год 21.05.2025.

У судовому засіданні 21.05.2025, проведеному в режимі відеоконференції, представник Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" підтримав апеляційну скаргу; представники Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та Приватного акціонерного товариства "Дніпровський термінал" висловили заперечення проти її задоволення.

Приватне акціонерного товариства "Дніпровський термінал" своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не скористалося, відзив на апеляційну скаргу не надало, що згідно з частиною третьою статті 263 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

За умовами частин першої, другої статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування Господарським судом Одеської області норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що 24.03.2020 Приватне акціонерне товариство "Дніпровський термінал" звернулося до Херсонського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України з заявою про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в якій просило:

-прийняти розпорядження про початок розгляду справи про порушення Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" законодавства про захист економічної конкуренції;

-визнати, що Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії у період з 01.02.2018 по 20.03.2020 займає монопольне (домінуюче) становище на ринку надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом з використанням власних колій від станції Херсон регіональної філії "Одеська залізниця" до під`їзних залізних колій Приватного акціонерного товариства "Дніпровський термінал";

-визнати дії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії, що полягають у встановленні економічно необґрунтованої вартості послуг (тарифів) з перевезення вантажів залізничним транспортом з використанням власних колій від станції Херсон регіональної філії "Одеська залізниця" до під`їзних залізних колій Приватного акціонерного товариства "Дніпровський термінал" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50 та пунктами 1, 2 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку шляхом встановлення таких цін, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку та застосування різних цін до рівнозначних угод з суб`єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об`єктивно виправданих на те причин;

-зобов`язати Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії припинити порушення, викладене в пункті 2 даної заяви, шляхом приведення вартості послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом з використанням власних колій від станції Херсон регіональної філії "Одеська залізниця" до під`їзних залізних колій Приватного акціонерного товариства "Дніпровський термінал" до економічно обґрунтованого рівня.

Рішенням Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" №65/50-р/к від 25.06.2024 у справі №78-01/2023:

-визнано, що Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії відповідно до частини першої статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" займало монопольне становище на ринку послуг з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3-х км на території м. Херсон, де розташовані під`їзні залізничні колії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії у період з 01.02.2018 по 30.06.2020, оскільки не мало на цьому ринку жодного конкурента, тобто з часткою 100% (пункт 1 резолютивної частини рішення);

-визнано дії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії, що полягають у встановленні у період з 01.04.2019 по 30.06.2020 економічно необґрунтованої вартості послуг з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3-х км, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3-х км на території м. Херсон, де розташовані під`їзні залізничні колії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 2 резолютивної частини рішення);

-визнано дії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії, що полягають у застосуванні у період з 01.02.2018 по 31.03.2019 різних цін (тарифів) на послуги з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3 км, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3-х км на території м. Херсон, де розташовані під`їзні залізничні колії приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії шляхом застосування різних цін до рівнозначних угод без об`єктивно виправданих на те причин (пункт 3 резолютивної частини рішення);

-за порушення, вказане у пункті 2 резолютивної частини цього рішення, накладено на Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії штраф у розмірі 7500 грн (пункт 4 резолютивної частини рішення);

-за порушення, вказане у пункті 3 резолютивної частини цього рішення, накладено на Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії штраф у розмірі 7500 грн (пункт 5 резолютивної частини рішення).

Відповідно до пункту 73 рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" №65/50-р/к від 25.06.2024 у справі №78-01/2023 об`єктом аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища є Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії та послуги з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3-х км.

У пункті 74 рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" №65/50-р/к від 25.06.2024 у справі №78-01/2023 зазначено, що товаром, щодо якого визначається монопольне (домінуюче) становище Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії, є послуги з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3-х км, що передбачають транспортування вантажів в залізничних вагонах та іншого рухомого складу, які надійшли на адресу замовника з передавальних колій станції Херсон регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця", що примикають до під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії, що примикає до залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Дніпровський термінал", до місць проведення вантажних операцій (вантажних фронтів) та у зворотному напрямку.

Територіальними (географічними) межами ринку послуг з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3- х км є територія м. Херсон, де розташовані під`їзні залізничної колії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії (пункт 94 рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" №65/50-р/к від 25.06.2024 у справі №78-01/2023).

При визначенні бар`єрів для вступу на ринок інших суб`єктів господарювання Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України у рішенні "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" №65/50-р/к від 25.06.2024 у справі №78-01/2023 вказано наступне:

-між Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський термінал" укладені договори від 01.02.2018 №18/25 (діяв до 31.12.2018), від 01.04.2019 №19/22 (діяв з 01.04.2019 до 30.06.2019), від 01.01.2020 №20/24 (діяв з 01.01.2020 по 31.03.2020), від 01.07.2020 №20/16 (діяв з 01.07.2020 по 30.06.2021). У період відсутності укладених договорів між Приватним акціонерним товариством "Дніпровський термінал" та Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії перевезення вантажів останнє здійснювало за разовими заявками (пункт 103 оскаржуваного рішення);

-у розділі 1 вказаних договорів "Предмет договору" зазначено, що виконавець (Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту") зобов`язується надати замовнику (Приватному акціонерному товариству "Дніпровський термінал") послуги з перевезення вантажів залізничним транспортом та послуги, пов`язані з перевезенням вантажів залізничним транспортом, щодо надання яких виникає технологічна необхідність у замовника (пункт 104 оскаржуваного рішення);

-послуга з перевезення вантажів (подавання-забирання) передбачає транспортування вантажів в залізничних вагонах та іншого рухомого складу, які надійшли на адресу замовника з передавальних колій станції Херсон регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" на залізничну під`їзну колію замовника, до місць проведення вантажних операцій та у зворотному порядку (пункт 105 оскаржуваного рішення);

-пунктом 11.2 вказаних договорів визначено: "У разі не переукладення договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії між Філією та залізницею чи розірвання його за ініціативою залізниці з причин, які не залежали від Філії, остання звільняється від виконання умов цього договору" (пункт 106 оскаржуваного рішення);

-Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", як сторона зазначених договорів, передбачає неможливість надання послуг з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3-х км у разі відсутності договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії зі структурним підрозділом Акціонерного товариства "Укрзалізниця" (пункт 107 оскаржуваного рішення);

-при вступі на ринок послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом існують адміністративні, організаційні та матеріально-технічні бар`єри, які мають відповідну специфіку (пункт 109 оскаржуваного рішення).

Щодо потенційних конкурентів у рішенні Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" №65/50-р/к від 25.06.2024 у справі №78-01/2023 викладено такі обставини:

-листом від 10.04.2020 №М-05/59 (вх.№71-01/305 від 10.04.2020) регіональна філія "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" повідомила: "Подавання та забирання вагонів на колії Приватного акціонерного товариства "Дніпровський термінал" локомотивами регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" зі станції Херсон без використання залізничних під`їзних колій, що належать іншим суб`єктам господарювання, зокрема, без використання колії Херсонської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" та без участі останнього, у зв`язку з тим, що Приватне акціонерне товариство "Дніпровський термінал" є контрагентом Херсонської філії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", впродовж 2018-2020 років було неможливе. Впродовж 2018-2020 років такої можливості не було. Протягом 2018-2020 років інші суб`єкти господарювання, крім Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії, не мають права виїзду локомотивами на колії загальної мережі залізниць Акціонерного товариства "Укрзалізниця". Надання дозволів на виїзд локомотивів інших суб`єктів господарювання на колії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії до компетенції регіональної філії "Одеська залізниця" не входить" (пункт 112 оскаржуваного рішення);

-листом від 18.08.2021 №3488 (вх.№65-01/2154 від 20.08.2021) Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" повідомило, що у період 2018-2020 років воно не погоджувало укладення Акціонерним товариством "Укрзалізниця" договорів про подачу та забирання вагонів на під`їзних коліях Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії з контрагентами, які мають свої під`їзні колії, власні або орендовані склади з окремими вантажними фронтами на під`їзній колії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії, оскільки Акціонерне товариство "Укрзалізниця" не зверталося до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" з зазначеного питання (пункт 113 оскаржуваного рішення);

-протягом 2018-2020 років локомотиви регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" не здійснювали виїзди на колії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" та Приватного акціонерного товариства "Дніпровський термінал" (пункт 119 оскаржуваного рішення);

-Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" є єдиним підприємством, яке має дозвіл на право виїзду власних локомотивів на колії залізниці в межах станції Херсон регіональної філії "Одеська залізниця" (пункт 120 оскаржуваного рішення);

-Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії відповідно до частини першої статті 12 закону України "Про захист економічної конкуренції" займало монопольне становище на ринку послуг з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3-х км та території м. Херсон, де розташовані під`їзні залізничні колії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії у період з 01.02.2018 по 30.06.2020, оскільки не мало на цьому ринку жодного конкурента, тобто з часткою 100% (пункт 123 оскаржуваного рішення).

Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України у рішенні "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" №65/50-р/к від 25.06.2024 у справі №78-01/2023 також зазначено про існування обставин, що полягають у встановленні Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії економічно необґрунтованої вартості послуг з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3-х км, а саме:

-01.02.2018 між Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський термінал" укладено договір №18/25 про надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом та послуг пов`язаних з перевезенням вантажів залізничним транспортом, щодо надання яких виникає технологічна необхідність, зі строком дії до 30.06.2018 (пункт 124 оскаржуваного рішення);

-додатковою угодою №2 від червня місяця 2018 року термін дії вказаного договору було визначено з 01.02.2018 по 31.12.2018 (пункт 125 оскаржуваного рішення);

-01.04.2019 Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" запропонувало для підписання договір №19/22 зі строком дії до 30.06.2019 з протоколом погодження договірних цін, відповідно до якого вартість була значно підвищена (пункт 127 оскаржуваного рішення);

-за інформацією, отриманою від Приватного акціонерного товариства "Дніпровський термінал" (лист вх.№71-01/14-АМ від 24.03.2020), вказаний договір товариство вимушено було підписати, оскільки відмова від користування послугами Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" зумовила б неможливість виконання товариством укладених контрактів з клієнтами на постачання вантажів залізничним транспортом. Додатковими угодами від 01.07.2019 №1, від 01.08.2019 №2, від 01.10.2019 № 3 , від 01.11.2019 №4 строк договору від 01.04.2019 №19/22 продовжувався до 31.07.2019, до 30.09.2019, до 31.10.2019 та до 31.12.2019 відповідно (пункт 128 оскаржуваного рішення);

-у січні 2020 року Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" надало для підписання проект договору від 01.01.2020 №20/24 строком дії до 31.03.2020 з протоколом погодження договірних цін (додаток №1), яким було передбачено нове підвищення вартості послуг (пункт 129 оскаржуваного рішення);

-13.01.2020 Приватне акціонерне товариство "Дніпровський термінал" надало на адресу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" підписаний договір від 01.01.2020 №20/24 з протоколом розбіжностей (пункт 130 оскаржуваного рішення);

-31.03.2020 між Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський термінал" було підписано додаткову угоду до договору від 01.01.2020 №20/24, якою подовжено його дію до 30.06.2020 (пункт 133 оскаржуваного рішення);

-динаміка вартості послуг, що надавались Херсонською філією Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" відповідно до укладених договорів в гривнях без ПДВ наведена у таблиці (пункт 139 оскаржуваного рішення);

-наказом Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії від 29.01.2018 №41 по дільниці Дніпровський термінал були затверджені та введені в дію окремі тарифи на перевезення вантажів у розмірі 30,14 грн (без ПДВ) з 01.02.2018 (пункт 140 оскаржуваного рішення);

-між Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський термінал" було укладено договір від 01.02.2018 №18/25 з протоколом погодження договірних тарифів, затверджених наказом від 29.01.2018 №41 (пункт 142 оскаржуваного рішення);

-вищевказаним протоколом погодження договірних тарифів для Приватного акціонерного товариства "Дніпровський термінал" було встановлено тариф на перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3-х км у розмірі 30,14 грн без ПДВ, який був чинним з 01.02.2018 до 01.04.2019 (пункт 143 оскаржуваного рішення);

-листом від 05.03.2021 №862 Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" повідомило, що при розрахунку тарифу по дільниці Дніпровський термінал, затвердженого та введеного наказом від 29.01.2018 №41 (тариф 1), не передбачались витрати палива та мастильних матеріалів на експлуатацію крана КДЕ, так як надання послуг не передбачало залучення у здійсненні технологічного процесу вищезазначеного залізничного крану (пункт 144 оскаржуваного рішення);

-згодом при розрахунку вартості перевезення 1 тонни вантажу, затверджених наказом директора Філії від 15.03.2019 №109 (тариф 2), та від 12.12.2019 №498 (тариф 3) вказані витрати враховувались (пункт 145 оскаржуваного рішення);

-листом від 18.08.2021 №3488 (вх.№65-01/2154 від 20.08.2021) Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" повідомило, що кран на залізничному ходу не використовувався Херсонською філією товариства при перевезенні вантажів, як для замовників в особі Приватного акціонерного товариства "Дніпровський термінал", так і для інших замовників послуг. В розрахунку тарифів у період з 01.04.2019 по 01.07.2020 були закладені витрати паливо-мастильних матеріалів на експлуатацію крану на залізничному ходу у зв`язку з його задіянням при виконанні колійних робіт по утриманню та ремонту залізничних під`їзних колій, які використовуються Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" при наданні послуг з перевезення вантажів (пункт 146 оскаржуваного рішення);

-в той же час наказами Філії від 29.01.2018 №41, від 15.03.2019 №109 та від 12.12.2019 №498 окремо затверджена вартість користування краном на залізничному ходу для замовників у розмірі 598,72 грн, 712,32 грн та 776,01 грн (без ПДВ) за одну годину роботи крану відповідно, в розрахунок якої закладено витрати на паливо та мастильні матеріали (пункт 147 оскаржуваного рішення);

-у калькуляції тарифів на перевезення вантажів, затверджених наказами Філії від 29.01.2018 №41, від 15.03.2019 №109 та від 12.12.2019 №498, закладено статтю витрат на поточне утримання під`їзних колій (пункт 148 оскаржуваного рішення);

-у зв`язку з ненаданням послуг вищезазначеного залізничного крану при перевезенні вантажів Приватного акціонерного товариства "Дніпровський термінал" витрати паливо-мастильних матеріалів на його експлуатацію не повинні були закладатися у тариф на перевезення 1 тонни вантажу (пункт 149 оскаржуваного рішення);

-у таблиці 2 наведено статті витрат, закладених у калькуляцію вартості послуг Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" з перевезення вантажу на відстань до 3-х км, зокрема, базового недиференційованого тарифу, зазначеного у договорі, укладеному з Приватним акціонерним товариством "Дніпровський термінал" від 01.02.2018 №18/25 та затвердженого наказом Філії від 20.01.2018 №41 (тариф 1), та тарифів на перевезення 1 тонни вантажу при обсягах перевезення в місяць від 0 до 5000 т, зазначених у договорах, укладених з Приватним акціонерним товариством "Дніпровський термінал" від 01.04.2019 №19/22 (тариф 2), від 01.01.2020 №20/24 (тариф 3), затверджених наказами Філії від 29.01.2018 №41 (тариф 1), від 15.03.2019 №109 (тариф 2), від 12.12.2019 №498 (тариф 3) відповідно (пункт 150 оскаржуваного рішення);

-з аналізу даних таблиці 2 вбачається, що у вартості перевезень (тарифі), зазначеної у договорі від 01.02.2018 №18/25, укладеному з Приватним акціонерним товариством "Дніпровський термінал" (тариф 1) не враховано паливо на експлуатацію крану КДЕ, мастильні матеріали на експлуатацію крану, амортизація та інші витрати, у той же час у тарифах, затверджених наказами Філії від 15.03.2019 №109 (тариф 2) та від 12.12.2019 №498 (тариф 3), вказані витрати включено незважаючи на те, що зазначені послуги не надавались (пункти 165, 166 оскаржуваного рішення);

-керуючись вимогами пункту 25 Методичних рекомендацій, з урахуванням вихідних даних товариства, наведених у таблиці 2, Відділенням здійснено розрахунок базового тарифу 2 та базового тарифу 3 на перевезення однієї тонни вантажу на базову відстань 3 км, який мав бути таким: 50,83 базовий тариф 2 на перевезення 1 тонни на відстань до 3 км (розраховується: 51,08 грн (8-3) х 0,05, де: 3 км мінімальна беззбиткова відстань вантажоперевезень; 0,05 грн/т додаткові витрати на перевезення понад базову мінімальну беззбиткову відстань (понад 3 км) однієї тонни вантажу за кожний повний або неповний км; 51,08 грн/т тариф на перевезення однієї тонни вантажу на середню відстань перевезень); 54,13 базовий тариф 3 на перевезення 1 тонни на відстань до 3 км (розраховується: 54,43 грн (9-3) х 0,05, де: 3 км мінімальна беззбиткова відстань вантажоперевезень; 0,05 грн/т додаткові витрати на перевезення понад базову мінімальну беззбиткову відстань (понад 3 км) однієї тонни вантажу за кожний повний або неповний кілометр; 54,43 грн/т тариф на перевезення однієї тонни вантажу на середню відстань перевезень) (пункти 168-170 оскаржуваного рішення);

-враховуючи вимоги Методичних рекомендацій, розміри базових тарифів на перевезення однієї тонни вантажу на базову відстань до 3 км для замовників Філії (базові тарифи 2 та 3) мали б становити 30,83 грн та 54,13 грн, а не 55,94 грн та 59,33 грн, які затверджені відповідними наказами директора Філії (пункт 171 оскаржуваного рішення);

-недотримання вимог Методичних рекомендацій у вигляді врахування в матеріальних витрат вартості витрат палива та мастильних матеріалів на експлуатацію крана КДЕ, закладеної у тариф 2 та 3, призвело до встановлення завищеної вартості послуг з перевезення однієї тонни вантажу та, як наслідок, затвердження наказами Філії від 15.03.2019 №109 (тариф 2) та від 12.12.2019 №498 (тариф 3) завищеного тарифу на послугу (пункт 172 оскаржуваного рішення);

-встановлення Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії завищеної вартості вказаної послуги призвело до отримання суб`єктами господарювання, у тому числі Приватним акціонерним товариством "Дніпровський термінал", послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом за завищеними та необґрунтованими цінами, що було б неможливо за умов існування значної конкуренції на ринку (пункт 173 оскаржуваного рішення);

-наказом від 02.06.2020 №269 "Про затвердження та введення тарифів на перевезення вантажів та інші послуги, пов`язані з перевезенням" з 01.07.2020 наказ від 12.12.2019 №498 втратив чинність, а, отже, втратили чинність затверджені та введені ним в дію тарифи на перевезення вантажів. Таким чином, зазначене порушення було припинено (пункти 174, 175 оскаржуваного рішення);

-дії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії, що полягають у застосуванні у період з 01.02.2018 по 31.03.2019 різних цін (тарифів) на послуги з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3 км, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3-х км на території м. Херсон, де розташовані під`їзні залізничні колії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов значної конкуренції на ринку (пункт 176 оскаржуваного рішення).

Стосовно дій Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії, що полягають у застосуванні різних цін (тарифів) на послуги з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3 км, Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України у рішенні "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" №65/50-р/к від 25.06.2024 у справі №78-01/2023 вказано таке:

-листом від 05.03.2021 №862 Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" повідомило, що розрахунок та введення в дію наказом Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії від 29.01.2018 №41 "Про затвердження та введення в дію тарифу на перевезення вантажів по дільниці "Дніпровський термінал" окремого тарифу на перевезення вантажів у розмірі 30,14 грн за 1 тонну вантажу без ПДВ по дільниці "Дніпровський термінал" було здійснено на підставі наказу Філії від 25.01.2018 №35 "Про створення дільниці "Дніпровський термінал" для ведення обліку фактичних витрат по обслуговуванню підприємства Приватного акціонерного товариства "Дніпровський термінал" (пункт 177 оскаржуваного рішення);

-розрахунок та введення в дію окремого тарифу для замовників послуг, які обслуговувались Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії на дільниці "Дніпровський термінал" було здійснено на підставі окремого прогнозованого (очікуваного) обсягу витрат та очікуваного прогнозованого об`єму перевезень вантажів на дільниці. Наказ від 29.01.2018 №41 був чинним з 01.02.2018 по 01.04.2019 (пункт 178 оскаржуваного рішення);

-у той час, як наказом Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії від 29.01.2018 №41 по дільниці "Дніпровський термінал" були затверджені та введені в дію окремі тарифи на перевезення вантажів у розмірі 30,14 грн (без ПДВ) для ведення обліку фактичних витрат по обслуговуванню підприємства Приватного акціонерного товариства "Дніпровський термінал" наказом Філії від 08.12.2017 №412 "Про затвердження та введення тарифів на перевезення вантажів та інші послуги, пов`язані з перевезенням" для інших суб`єктів господарювання, які обслуговувались Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії на території м. Херсон в межах розташування під`їзних залізничних колій Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії, було встановлено тариф на перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3-х км у розмірі: 45,67 грн без ПДВ при обсягах перевезення від 1 до 5000 т в місяць; 43,09 грн без ПДВ при обсягах перевезення від 5001 до 1000 т в місяць; 41,60 грн без ПДВ при обсягах перевезення від 1001 т і більше в місяць. Наказ був чинний з 11.10.2018 по 01.04.2019 (пункт 179 оскаржуваного рішення);

-наказом директора Філії від 18.09.2018 №335 для інших суб`єктів господарювання, які обслуговувались Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії на території м. Херсон в межах розташування під`їзних залізничних колій Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії встановлено тариф на перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3 км у розмірі: 51,85 грн без ПДВ при обсягах перевезення від 1 до 5000 т в місяць; 48,91 грн без ПДВ при обсягах перевезення від 5000 до 1000 т в місяць; 46,64 грн без ПДВ при обсягах перевезення від 1001 до 15000 т в місяць; 32,45 грн без ПДВ при обсягах перевезення від 15001 т і більше в місяць. Наказ був чинним з 11.10.2018 по 01.04.2019 (пункт 180 оскаржуваного рішення);

-наказом директора Філії від 15.03.2019 №109 "Про затвердження та введення тарифів на перевезення вантажів та інші послуги, пов`язані з перевезенням" для всіх суб`єктів господарювання, які обслуговувались Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії на території м. Херсон в межах розташування під`їзних залізничних колій Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії встановлено тариф на перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3 км у розмірі: 55,94 грн без ПДВ при обсягах перевезення від 1 до 5000 т в місяць; 52,67 грн без ПДВ при обсягах перевезення від 5000 до 1000 т в місяць; 50,50 грн без ПДВ при обсягах перевезення від 1001 до 15000 т в місяць; 35,11 грн без ПДВ при обсягах перевезення від 15001 т і більше в місяць. Наказ був чинним з 01.04.2019 по 01.01.2020 (пункт 182 оскаржуваного рішення);

-таким чином, при наданні послуг з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3 км Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії у період з 01.02.2018 по 31.03.2019 застосувало різні тарифи на аналогічні послуги (пункт 183 оскаржуваного рішення);

-наказом директора Філії від 15.09.2019 №109 "Про затвердження та введення тарифів на перевезення вантажів та інші послуги, пов`язані з перевезенням" вказане порушення було припинено (пункт 184 оскаржуваного рішення);

-дії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії, що полягають у застосуванні у період з 01.02.2018 по 31.03.2019 різних цін (тарифів) на послуги з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3 км, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3-х км на території м. Херсон, де розташовані під`їзні залізничні колії приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії шляхом застосування різних цін до рівнозначних угод без об`єктивно виправданих на те причин (пункт 185 оскаржуваного рішення).

Предметом спору у даній справі є вимога Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" про визнання недійсним рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" №65/50-р/к від 25.06.2024 у справі №78-01/2023.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що під час прийняття оскаржуваного рішення відповідачем було дотримано вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", у зв`язку з чим останнім всебічно, повно і об`єктивно розглянуто обставини справи, досліджено наявні докази та належним чином кваліфіковано поведінку позивача як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку, відтак викладені в рішенні адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/50-р/к від 25.06.2024 висновки відповідають фактичним обставинам справи №78-01/2023 та нормам матеріального права, тобто є законними та обґрунтованими, при цьому Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" не спростовано вказаних висновків.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду не погоджується з висновком Господарського суду Одеської області про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Вказаний вище підхід є загальним і може застосовуватись при розгляді будь-яких категорій спорів, оскільки не доведеність порушення прав, за захистом яких було пред`явлено позов у будь-якому випадку є підставою для відмови у його задоволенні.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Захист, відновлення порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу відбувається, в тому числі, шляхом звернення з позовом до суду (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Наведена позиція ґрунтується на тому, що під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною, внаслідок чого реально відбудеться припинення порушення (чи оспорювання) прав цього суб`єкта, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Позивачем є особа, яка подала позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Водночас позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи, і в залежності від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту, при цьому застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Чинне законодавство визначає об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права.

Крім того, суди мають виходити із того, що обраний позивачем спосіб захист цивільних прав має бути не тільки ефективним, а й відповідати правовій природі тих правовідносин, що виникли між сторонами, та має бути спрямований на захист порушеного права.

Враховуючи вищевикладене, виходячи із приписів статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України, можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у позивача певного суб`єктивного права або інтересу, порушення такого суб`єктивного права (інтересу) з боку відповідача та належність (адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

За умовами частини першої статті 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України", "Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.

Частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що Заявник, відповідач, третя особа мають право повністю або частково оскаржити рішення, розпорядження органу Антимонопольного комітету України, передбачені статтями 36 і 48 цього Закону, до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення, розпорядження. Зазначений строк не підлягає поновленню.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.

Приписами частини першої статті 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" унормовано, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, у тому числі, про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з`ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; заборона концентрації відповідно до Закону України "Про санкції"; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

В силу статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб`єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар`єрів для доступу на ринок інших суб`єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольне (домінуюче) становище суб`єктів господарювання на ринку визначається Антимонопольним комітетом України відповідно до Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України №49-р від 05.03.2002 (далі Методика).

Установлення монопольного (домінуючого) становища суб`єкта (суб`єктів) господарювання включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому застосування структурних показників зумовлюється встановленням об`єкта аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку на підставі інформації, яка може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.

Обов`язок з доведення в суді факту зайняття суб`єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку покладається на Антимонопольний комітет України, який є стороною у справі.

Водночас за змістом приписів статті 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб`єкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції.

Господарські суди при розгляді такої категорії справ мають перевіряти правильність застосування органами Антимонопольного комітету України відповідних правових норм, зокрема, Методики. Однак, господарські суди не повинні перебирати на себе не притаманні суду функції, які здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України, та знову встановлювати товарні, територіальні (географічні), часові межі певних товарних ринків після того, як це зроблено зазначеними органами, й на підставі цього робити висновки про наявність чи відсутність монопольного (домінуючого) становища суб`єкта господарювання на ринку.

У пункті 2.1 Методики визначені дії, які може включати в себе визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання, зокрема: визначення товарних меж ринку, визначення територіальних (географічних) меж ринку, встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб`єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку; складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку; визначення бар`єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб`єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку.

Етапи визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання, їх кількість та послідовність проведення, передбачені пунктом 2.1 Методики, можуть змінюватися залежно від фактичних обставин, зокрема, особливостей товару, структури ринку, обсягів наявної інформації щодо ринку тощо (пункт 2.2 Методики).

Тобто пункт 2.1 Методики містить перелік можливих дій для визначення монопольного (домінуючого) становища суб`єктів господарювання та є диспозитивною нормою.

Зазначений перелік дій застосовується в залежності від конкретних порушень законодавства про захист економічної конкуренції, а також в залежності від фактичних обставин, зокрема, особливостей товару, структури ринку тощо.

Відповідно до пункту 9.1 Методики потенційними конкурентами вважаються такі суб`єкти господарювання: які мають матеріально-технічну базу, кадри, технології тощо, але з різних причин не реалізують ці можливості; які виготовляють товари (товарні групи), що складають товарні межі ринку, але не реалізують їх на відповідному ринку; нові суб`єкти господарювання, які можуть вступити на ринок.

Бар`єрами для вступу потенційних конкурентів на відповідний ринок є: обмеження за попитом, пов`язані з високою насиченістю ринку товарами (товарними групами) та низькою платоспроможністю покупців; адміністративні обмеження; економічні та організаційні обмеження; екологічні обмеження; нерозвиненість ринкової інфраструктури; інші обмеження, що спричиняють суттєві витрати, необхідні для вступу на певний ринок товару (товарної групи). Наявність хоча б одного бар`єру вступу на ринок, що не може бути подоланий суб`єктом господарювання протягом 1-2 років унаслідок неможливості компенсації за цей час витрат, необхідних для вступу на ринок, розглядається як ознака того, що суб`єкт господарювання не є потенційним конкурентом (пункти 9.2, 9.3 Методики).

Колегія суддів вбачає, що товаром, щодо якого відповідачем визначається монопольне становище, є послуги з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3-х км, що передбачають транспортування вантажів в залізничних вагонах та іншого рухомого складу, які надійшли на адресу замовника з передавальних колій станції Херсон регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця", що примикають до під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії, що примикає до залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Дніпровський термінал", до місць проведення вантажних операцій (вантажних фронтів) та у зворотному напрямку.

Абзацом 13 частини першої статті 1 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що під`їзними коліями є залізничні колії, які призначені для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств, організацій та установ у взаємодії із залізничним транспортом загального користування.

Частиною першою статті 21 Закону України "Про залізничний транспорт" унормовано, що відносини підприємств залізничного транспорту з власниками залізничних під`їзних колій, порядок і умови експлуатації цих колій, обігу рухомого складу, що не належить до залізничного транспорту загального користування, визначаються Статутом залізниць України та укладеними на його основі договорами.

Згідно з пунктом 73 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під`їзної колії іншого підприємства свої склади або залізничні колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються без участі залізниці, безпосередньо між контрагентами і підприємством, якому належить залізнична під`їзна колія. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом, збереження вантажів та вагонів несе підприємство, якому належить залізнична під`їзна колія.

У разі обслуговування залізничної під`їзної колії локомотивом залізниці між залізницею і контрагентом укладається договір на подачу і забирання вагонів. Усі розрахунки за обслуговування здійснюються безпосередньо між ними.

Розрахунки, пов`язані з амортизацією залізничних під`їзних колій, за участь контрагента у ремонті та утриманні колії у всіх випадках здійснюються безпосередньо між підприємством і його контрагентом.

За умовами пункту 2.1 Правил обслуговування залізничних під`їзних колій, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 (далі Правила), взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під`їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під`їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів. Договори про експлуатацію під`їзних колій укладаються між залізницею і власниками під`їзних колій у разі обслуговування під`їзної колії власним або орендованим локомотивом. Договори про подачу та забирання вагонів укладаються між залізницею і підприємствами, у разі обслуговування локомотивом залізниці під`їзних колій або окремих вантажних фронтів.

Пунктами 2.7 та 2.8. Правил передбачено, що для під`їзних колій, які обслуговуються власними локомотивами, порядок обслуговування контрагентів - підприємств, що мають у межах залізничної під`їзної колії іншого підприємства свої склади або колії, які до неї примикають, встановлюється договорами, що укладаються безпосередньо між контрагентом і підприємством, якому належить залізнична під`їзна колія, без участі залізниці. Відповідальність перед залізницею за користування вагонами контрагентом несе підприємство, якому належить залізнична під`їзна колія. У разі обслуговування під`їзної колії основного власника локомотивом залізниці подача вагонів контрагентам, які мають свої під`їзні колії, власні або орендовані склади з окремими вантажними фронтами на під`їзній колії основного власника, здійснюється за договором про подачу та забирання вагонів, який укладається залізницею з кожним таким контрагентом за погодженням з власником під`їзної колії.

Отже, чинним законодавством передбачено два можливих способи обслуговування суб`єктів господарювання, які мають свої склади на під`їзних коліях інших підприємств, або залізничні колії, які до таких під`їзних колій примикають, а саме: 1) укладання договору із власником під`їзної колії (у такому випадку відповідне обслуговування здійснюється власними/орендованими локомотивами, а для обслуговування локомотивами залізниці необхідно додатково укладати договір про подачу та забирання вагонів); 2) укладання договору про подачу та забирання вагонів безпосередньо із залізницею (тобто з Акціонерним товариством "Укрзалізниця") за погодженням з власником під`їзної колії (у такому випадку усі розрахунки за перевезення проводились би між Приватним акціонерним товариством "Дніпровський термінал" та Акціонерним товариством "Укрзалізниця", а з позивачем Приватне акціонерне товариство "Дніпровський термінал" здійснювало б розрахунки, пов`язані з амортизацією залізничних під`їзних колій, та брало би участь у ремонті та утриманні під`їзних колій).

З огляду на викладене, Приватне акціонерне товариство "Дніпровський термінал" мало можливість укласти договір про подачу та забирання вагонів безпосередньо з Акціонерним товариством "Укрзалізниця" за погодженням з Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" (як власником під`їзних колій), внаслідок чого отримати відповідну послугу з перевезення вантажів не від позивача.

Наявний у матеріалах справи лист регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Укрзалізниця" №М-05/59 від 10.04.2020 (вх.№71-01/305 від 10.04.2020), наданий у відповідь на звернення відповідача, не підтверджує об`єктивної неможливості укладення з Приватним акціонерним товариством "Дніпровський термінал" договору про подачу та забирання вагонів та отримання відповідного погодження від позивача відповідно до вищенаведених положень Статуту залізниць України та Правил. Зокрема, зміст цього листа зводиться до того, що без використання колій позивача неможливо подати вагони до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський термінал", а інші суб`єкти господарювання, крім позивача, не могли власними локомотивами виїжджати на колії загального користування, при цьому можливість використання під`їзних колій Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" самим Акціонерним товариством "Українська залізниця" у разі укладення відповідного договору про подачу та забирання вагонів у даній відповіді на запит відповідача не спростовується.

У листі №3488 від 18.08.2021 (вх.№65-01/2154 від 20.08.2021) Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" повідомило, що у період 2018-2020 років позивач не погоджував укладення Акціонерним товариством "Укрзалізниця" договорів про подачу та забирання вагонів на під`їзних коліях Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії з контрагентами, які мають свої під`їзні колії, власні або орендовані склади з окремими вантажними фронтами на під`їзній колії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії, оскільки жодних звернень щодо вказаного питання від Акціонерного товариства "Укрзалізниця" не надходило.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач неналежним чином дослідив питання наявності/відсутності бар`єрів вступу на ринок для Акціонерного товариства "Укрзалізниця", оскільки Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України не встановлено ні факту звернення Приватного акціонерного товариства "Дніпровський термінал" до Акціонерного товариства "Укрзалізниця" щодо укладання договору про подачу та забирання вагонів, ні факту звернення останніх до Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" стосовно надання погодження, ні факту відмови позивача у наданні такого погодження.

За таких обставин, Південно-західний апеляційний господарський суд наголошує на тому, що в контексті розгляду питання кваліфікації поведінки позивача як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України повинно було дослідити можливість Акціонерного товариства "Укрзалізниця" надавати аналогічну послугу за наявності укладеного договору про подачу та збирання вагонів, адже такий договір дозволяв би вказаному товариству перевозити для Приватного акціонерного товариства "Дніпровський термінал" вагони з вантажами коліями позивача.

Саме по собі посилання відповідача на той факт, що Акціонерне товариство "Укрзалізниця" протягом досліджуваного періоду не здійснювало вантажних перевезень коліями позивача для третьої особи не виключає та не спростовує можливість Акціонерного товариства "Укрзалізниця" здійснювати таку діяльність на підставі договору про подачу та збирання вагонів, який відповідно до пункту 73 Статуту залізниць України та пункту 2.8 Правил міг бути укладений з Приватним акціонерним товариством "Дніпровський термінал" за погодженням з позивачем.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що у матеріалах справи відсутні і відповідачем до місцевого господарського суду не подано жодного належного у розумінні процесуального закону доказу на підтвердження наявності у Акціонерного товариства "Укрзалізниця", як конкурента позивача, суттєвих обмежень для доступу на відповідний ринок, а подолання існуючого бар`єру для такого доступу у вигляді необхідності укладення договору залежало безпосередньо від самого Акціонерного товариства "Укрзалізниця", яке взагалі не порушувало перед Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" питання щодо отримання погодження останнього на укладення з третьою особою відповідного договору про подачу та забирання вагонів.

Таким чином, колегія суддів погоджується з доводами апелянта про те, що відповідач неповно дослідив та встановив наявність бар`єрів вступу на ринок та відсутність конкурентів на досліджуваному ринку, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про те, що Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії займало монопольне становище на ринку послуг з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3-х км на території м. Херсон, де розташовані під`їзні залізничні колії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії, у період з 01.02.2018 по 30.06.2020.

Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду про наявність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення територіального відділення Антимонопольного комітету України повністю узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 26.05.2022 у справі №910/20850/20, яка прийнята у подібних правовідносинах і в межах якої Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" оскаржувалося рішення Антимонопольного комітету України щодо кваліфікації поведінки позивача як зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку.

Стосовно порушення, передбаченого пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Частиною третьою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" унормовано, що зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

За змістом статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для кваліфікації дій суб`єкта господарювання як зловживання монопольним становищем за будь-яким пунктом частини другої статті 13 Закону немає необхідності з`ясовувати настання наслідків у формі недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, ущемлення інтересів інших споживачів. Достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, визначених у відповідному пункті частини другої статті 13 цього Закону як зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

За результатами аналізу інформації та документів, які були надані третьою особою та позивачем, Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України в оскаржуваному рішенні було вказано про встановлення Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії економічно необґрунтованої вартості послуг з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3-х кілометрів залізничним транспортом у період з 01.04.2019 по 30.06.2020, оскільки у тарифи, затверджені наказами філії від 15.03.2019 №109 (тариф 2) та від 12.12.2019 №498 (тариф 3), включено витрати палива та мастильних матеріалів на експлуатацію крана КДЕ, у той час як при розрахунку тарифу 1 по дільниці "Дніпровський термінал", затвердженого та введеного наказом від 29.01.2018 №41, такі витрати не передбачались.

Отже, надаючи оцінку висновкам Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо економічно необґрунтованої вартості послуг, першочергово необхідно дослідити питання відповідного ціноутворення (визначення вартості послуг).

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, базові тарифи на перевезення вантажів у період з 01.04.2019 по 30.06.2020 були затверджені позивачем відповідними наказами, прийнятими на підставі Методичних рекомендації щодо формування тарифів на перевезення вантажів та інші послуги, що надаються Приватним акціонерним товариством "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту", затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 30.11.2007 №1094 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно з абзацом 1 пункту 4 розділу І Методичних рекомендацій базовим тарифом на перевезення вантажів є базова вартість перевезення 1 (однієї) тонни вантажу по під`їзних коліях ППЗТ на відстань до 3-х кілометрів (базову відстань), яка визначена на підставі розрахунків, що включають всі витрати на виконання цих робіт.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Методичних рекомендацій базові тарифи на перевезення вантажів та навантажувально-розвантажувальні роботи затверджуються наказами директорів філій ППЗТ та вводяться в дію з урахуванням вимог чинного законодавства.

Базові тарифи визначаються на єдиних принципах формування структури тарифу і методів визначення основних його складових.

В силу пункту 22 розділу V Методичних рекомендацій вартість кожного виду послуг визначається самостійно кожною філією ППЗТ на базі індивідуальних витрат в розрізі видів послуг та технологій перевезень. Базовим періодом для визначення показників, що мають бути закладені до розрахунку вартості послуг приймається, як правило, рік. В окремих випадках, при формуванні вартості деяких додаткових послуг, можуть прийматися інші розрахункові періоди.

За умовами пункту 24 розділу V Методичних рекомендацій основою для формування планової вартості основних видів послуг та інших послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів, є технологічний процес, плановий (очікуваний) річний обсяг робіт, нормативи витрат праці, матеріалів та інших ресурсів. Інші витрати, що включаються до вартості послуг кожної окремої філії, визначаються за фактичними показниками року, попередньому розрахунковому або очікуваними показниками.

Базовий тариф за перевезення однієї тонни вантажу на базову відстань (Т) розраховується на основі тарифу, розрахованого на середню відстань вантажоперевезень, при цьому підставою для визначення останнього є повна планова річна собівартість перевезень (пункт 26 розділу V Методичних рекомендацій).

Пунктом 4 розділу І Методичних рекомендацій визначено, що виробнича собівартість перевезень (послуг) це виражені в грошовій формі витрати ППЗТ, безпосередньо пов`язані з підготовкою та здійсненням процесу перевезень вантажів (послуг), а також виконанням робіт і послуг, що забезпечують цей процес; калькулювання собівартості це визначення розміру витрат у грошовій формі на виконання одиниці певного виду послуги по окремих видах витрат. За допомогою калькулювання визначається собівартість одиниці послуги, собівартість послуги по окремих структурних підрозділах підприємства, по різних виробничих процесах і в цілому по підприємству.

Листом №3488 від 18.08.2021 (вх.№65-01/2154 від 20.08.2021) Приватне акціонерне товариство "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" на вимогу відповідача повідомило останнього, зокрема, про те, що кран на залізничному ходу не використовувався Херсонською філією при перевезенні вантажів, як для замовників в особі Приватного акціонерного товариства "Дніпровський термінал", так і для інших замовників послуг, між тим в розрахунку тарифів у період з 01.04.2019 по 01.07.2020 були закладені витрати паливо-мастильних матеріалів на експлуатацію крану на залізничному ходу у зв`язку з його задіянням при виконанні колійних робіт по утриманню та ремонту залізничних під`їзних колій, які використовуються позивачем при наданні послуг з перевезення вантажів. На підтвердження факту використання крану при виконанні колійних робіт позивачем надано копії маршрутних листів роботи крану у період з 2019 рік по 2020 рік.

Відтак, беручи до уваги відсутність у матеріалах справи жодного доказу на спростовання факту використання позивачем крану при виконанні колійних робіт, включення останнім до складу витрат на перевезення однієї тонни вантажу на відстань до 3-х км витрат на паливо та мастильні матеріали на експлуатацію крану КДЕ було обґрунтованим.

Крім того, стверджуючи про економічну необґрунтованої вартості послуг позивача з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3-х кілометрів залізничним транспортом у період з 01.04.2019 по 30.06.2020, Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України у пункті 139 оскаржуваного рішення лише вказано динаміку вартості послуг, що надавались Херсонською філією Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" відповідно до укладених договорів. Однак, відповідне рішення не містить при цьому обґрунтування та посилань на відповідні докази, які б свідчили про те, що подібні ціни не могли бути у контрагентів. Тобто відповідач не провів дослідження та порівняльний аналіз вартості послуг, що надаються іншими суб`єктами господарювання при наданні аналогічних послуг, зокрема, Акціонерним товариством "Укрзалізниця", як конкурентом позивача.

Отже, в оскаржуваному рішенні Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України не доведено обставин щодо економічно необґрунтованої вартості послуг з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3-х км у період з 01.02.2018 по 31.03.2019 та порушення позивачем законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3-х км на території м. Херсон, де розташовані під`їзні залізничні колії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії, шляхом встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Щодо порушення, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Положеннями пункту 2 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається застосування різних цін чи різних інших умов до рівнозначних угод з суб`єктами господарювання, продавцями чи покупцями без об`єктивно виправданих на те причин.

Колегія суддів зауважує, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не наведено конкретних угод (договорів) та конкретних споживачів послуг Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії, до яких застосовувались різні ціни.

Натомість відповідачем лише зазначено про існування наказів Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії від 08.12.2017 №412, від 18.09.2018 №335 та від 29.01.2018 №41, якими затверджувались різні ціни (тарифи), при цьому Південним міжобласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України не доведено саме застосування таких цін (тарифів) в укладених договорах, адже сама по собі пропозиція ціни не свідчить про її акцептування іншими особами.

Таким чином, відповідач при неповному з`ясуванню обставин, які мають значення для справи, а також при визнанні встановленими тих обставин, які не були встановлені за допомогою належних доказів, дійшов необґрунтованого висновку про застосування позивачем у період з 01.02.2018 по 31.03.2019 різних цін (тарифів) на послуги з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3 км та, відповідно, про існування порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 2 статті 50 та пунктом 2 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку послуг з перевезення 1 тонни вантажу на відстань до 3-х км на території м. Херсон, де розташовані під`їзні залізничні колії Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" в особі Херсонської філії, шляхом застосування різних цін до рівнозначних угод без об`єктивно виправданих на те причин.

Враховуючи вищевикладене, колегією суддів встановлено підстави, визначені частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", для задоволення позову та, як наслідок, визнання недійсним рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" №65/50-р/к від 25.06.2024 у справі №78-01/2023.

У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах (правова позиція Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16).

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" унормовано, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

За умовами статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Отже, рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з`ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 у справі №916/3700/24 не відповідає вказаним вище вимогам у зв`язку недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, та невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, а тому підлягає скасуванню з одночасним ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, які були подані у електронній формі з використанням системи "Електронний суд", покладаються на відповідача з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, визначеного частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" задовольнити.

Рішення Господарського суду Одеської області від 11.11.2024 у справі №916/3700/24 скасувати.

Позов Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" до Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України задовольнити.

Визнати недійсним рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/50-р/к від 25.06.2024 у справі №78-01/2023.

Стягнути з Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на користь Приватного акціонерного товариства "Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту" 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 3633,60 грн витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідний наказ з зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 22.05.2025.

Головуючий суддя С.В. Таран

Суддя К.В. Богатир

Суддя Л.В. Поліщук