Ухвала від 22.05.2025 по справі 333/6114/24

Дата документу 22.05.2025 Справа № 333/6114/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 333/6114/24 Головуючий у 1 інстанції: Круглікова А.В.

Провадження № 22-ц/807/1159/25 Суддя-доповідач: Трофимова Д.А.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Трофимової Д.А.

суддів: Гончар М.С.,

Кухаря С.В.

при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження у справі за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Вініченка Андрія Юрійовича на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: відділ поОлександрівському районуслужби (управління)у справах дітей Запорізькоїміської ради, про визначення місця проживання дитини,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2025 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в інтересахмалолітньої дитини ОСОБА_2 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Вініченко А.Ю. подав апеляційну скаргу.

Адвокат Вініченко А.Ю. на підтвердження своїх повноважень здійснювати представництво інтересів ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції додав до апеляційної скарги ордер Серії АР № 1184702, в якому зазначено, що адвокат Вініченко А.Ю. надає правову допомогу ОСОБА_1 у Комунарському районному суді м. Запоріжжя.

Згідно із ч. 1 ст. 58 ЦПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у статті 61 цього Кодексу.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України "Про безоплатну правничу допомогу" (ч.4ст.62 ЦПК України).

Поняття «адвокат» врегульоване п.1 ч.1ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», відповідно до якої адвокат- фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Положенням ч.ч. 1, 4ст.17 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»визначено, що Рада адвокатів України забезпечує ведення Єдиного реєстру адвокатів України з метою збирання, зберігання, обліку та надання достовірної інформації про чисельність і персональний склад адвокатів України, адвокатів іноземних держав, які відповідно до цьогоЗаконунабули права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, про обрані адвокатами організаційні форми адвокатської діяльності. Внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України здійснюється радами адвокатів регіонів та Радою адвокатів України.

Підстави для здійснення адвокатської діяльності визначеніст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

За змістомстатті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Згідно з підпунктом 12.4 пункту 12 Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12 квітня 2019 року № 41 ордер має містити назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога".

Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду.

Звернення до суду передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Такий висновок відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2019 року у справі № 9901/847/18 (провадження №11-44заі19).

З матеріалів справи вбачається, що апеляційна скарга від імені ОСОБА_1 подана адвокатом Вініченком А.Ю. На підтвердження повноважень надано ордер Серії АР № 1184702, в якому зазначено орган, у якому надається правова допомога - Комунарський районний суд м. Запоріжжя, проте апеляційна скарга подається до Запорізького апеляційного суду. Колегія суддів звертає увагу, що в матеріалах справи також відсутні інші документи, що підтверджують повноваження адвоката як представника на надання правової допомоги Калашнику О.В. у Запорізькому апеляційному суді.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що вказана апеляційна скарга не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню особі, яка її подала, у відповідності до вимог п. 1 ч. 5 ст. 357 ЦПК України.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішенняЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28жовтня1998 рокута «Круз проти Польщі» від 19червня2001 року.У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним; воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Повернення апеляційної скарги не перешкоджаєскаржникуповторно звернутися до судуз апеляційною скаргою, оформленою відповідно до вимог ст.356 ЦК України, таскаржникмає право подати клопотання про поновлення строку для подачі апеляційної скарги.

У зв`язку з наведеним, повернення апеляційної скарги з огляду на підписання її особою, повноваження якої на здійснення представництва не підтверджені, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону,скаржникмає право повторного звернення до суду з апеляційною скаргою.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала апеляційну скаргу, вимог статей 356 та 357 ЦПК України.

Керуючись ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Вініченка Андрія Юрійовича на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 березня 2025 року у цій справі повернути особі, яка подала апеляційну скаргу.

Роз`яснити, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із скаргою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий Д.А. Трофимова

Судді: М.С. Гончар

С.В. Кухар