Ухвала

від 25.11.2010 по справі 31/149-45/401

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

25 листопада 2010 р.                                                                                   

№ 31/149-45/401  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Козир Т.П.–головуючого, Васищака І. М., Малетича М.М., Мамонтової О.М., Мележик Н. І.,

перевіривши заяву ВАТ «Васильківський шкірзавод»про перегляд  постанови Вищого господарського суду України від 21 вересня 2010 року у справі господарського суду м. Києва за позовом ВАТ «Васильківський шкірзавод»до НАК «Нафтогаз України», 3-я особа –ПАТ АБ «Укргазбанк», про визнання векселів такими, що не підлягають оплаті,

УСТАНОВИВ:

ВАТ «Васильківський шкірзавод»у порядку статей 11114, 11115 ГПК України подано заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 21 вересня 2010 року у справі господарського суду м. Києва за позовом ВАТ «Васильківський шкірзавод»до НАК «Нафтогаз України», 3-я особа –ПАТ АБ «Укргазбанк», про визнання векселів такими, що не підлягають оплаті.

Заява обґрунтована неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.           

На думку ВАТ «Васильківський шкірзавод», доказом неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у даній справі є постанови Вищого господарського суду України від 13 травня 2004 року у справі № 6/2/65, від 6 липня 2004 року у справі № 10/88-2311 та від 9 листопада 2006 року у справі № 37/405-05 (37/381-04).

Крім того, заявник зазначає про неправильне застосування судом норм матеріального права та помилки при оцінці доказів.

Статтею 11116  ГПК  України встановлено вичерпний перелік підстав для звернення до Верховного Суду України із заявами про перегляд судових рішень господарських судів.

Такими виключними підставами є: неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого  ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах та встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Разом з тим, як вбачається із постанови Вищого господарського суду України від 6 липня 2004 року, у справі № 10/88-2311 спір по суті не вирішено: судові рішення скасовані, а справу передано на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Постановою Вищого господарського суду України від 9 листопада 2006 року у справі № 37/405-05 (37/381-04), на відміну від оскарженої постанови, вирішувалося питання про перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами на підставі ст.112 ГПК України.

Як вбачається із постанови Вищого господарського суду України від 13 травня 2004 року у справі № 6/2/65, спір між сторонами виник з приводу припинення зобов’язання повним виконанням –стягненням на підставі рішення суду, в той час як в оскарженій постанові спір між сторонами виник з приводу дефекту форми векселя, його безтоварності, перевищення повноважень при укладенні договору та недійсності протестів векселів і вирішувався даний спір на підставі норм матеріального права, які не застосовувалися судом касаційної інстанції при вирішенні спору у справі № 6/2/65, тобто правовідносини за вказаними справами не є подібними.

Таким чином, текстами постанов суду касаційної інстанції не підтверджуються доводи заяви про неоднакове застосування судами до спірних правовідносин одних і тих самих норм матеріального права.

З огляду на викладене, відсутні підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України, а тому у такому допуску повинно бути відмовлено.

Керуючись ст.ст.86, 11121 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

УХВАЛИВ:

Відмовити ВАТ «Васильківський шкірзавод»у допуску справи господарського суду м. Києва № 31/149-45/401 до провадження з перегляду Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 21 вересня 2010 року у даній справі.

Головуючий                                                                      Т. Козир

Судді                                                                                  І. Васищак

                                                                                           М. Малетич

                                                                                             О. Мамонтова

                                                                                                       Н. Мележик