Ухвала

від 02.12.2010 по справі 30/416

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа №  30/416

02.12.10

За скаргою     Товариства з обмеженою відповідальністю “Юніор”

На дії               Відділу Державної виконавчої служби Солом’янського районного

                        управління юстиції у місті Києві

За позовом     Солом'янської  районної у місті Києві ради

До                     Товариства з обмеженою відповідальністю “Юніор”

Треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

                        1) Київська міська рада (далі –третя особа-1);

                        2) Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу

                         Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

                         (далі –третя особа-2)

За участю        Прокуратури Солом’янського району міста Києва

Про                   звільнення земельної ділянки

Суддя   Т.М.Ващенко

Представники сторін:

Від позивача         Стасюк А.В. –представник за довіреністю № 391 від 01.11.10.

Від відповідача     

(скаржника)          Полонський Р.В. –представник за довіреністю № б/н від 01.11.10.

Від третьої особи-1   не з’явився

Від третьої особи-2   не з’явився

Від прокуратури        не з’явився

Від ВДВС Солом’янського районного управління юстиції у місті Києві

                              Штойка Л.Р. –представник за довіреністю № 407/5 від 30.09.10.

Обставини справи:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.10. у справі № 30/416 в задоволенні позову Солом’янської районної в м. Києві ради відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.10. у справі № 30/416 рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.10. у справі № 30/416 скасовано, прийнято нове рішення, яким зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніор»звільнити земельну ділянку № 4 площею 0,0110 га в межах червоних ліній на Солом’янській площі у Солом'янському районі м. Києва; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніор»на користь Солом’янської районної в м. Києві ради 85,00 грн. –державного мита, 315,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 42,50 грн. –державного мита за подання апеляційної скарги.

11.05.10. на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.10. у справі № 30/416 було видано відповідні накази № 30/416.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.06.10. у справі № 30/416 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніор»на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.10. у справі № 30/416 повернуто скаржнику.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.09.10. у справі № 30/416 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніор»на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.10. у справі № 30/416 повернуто скаржнику.

26.07.10. представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніор» через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано скаргу на дії Відділу Державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві.

Відповідно до зазначеної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніор» просить суд:

- поновити строк на розгляд скарги;

- визнати дії головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві Штойки Людмили Романівни, стосовно винесення вимоги державного виконавця від 07.07.10. за № 407/5 та призначення до проведення виконавчий дій незаконними;

- на час розгляду скарги зупинити здійснення виконавчих дій по виконавчому провадженню ВП № 19442616, здійснюваних на підставі наказу Господарського суду міста Києва від 11.05.10. № 30/416.

Скаржник мотивує свою скаргу тим, що заявник неодноразово доводив до відома Відділу Державної виконавчої служби та безпосередньо до державного виконавця інформацію про подання касаційної скарги до Вищого господарського суду України, що по суті ставить під питання законність постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.10. у справі № 30/416 та дає підстави для відкладення або зупинення здійснення виконавчих дій, та зауважує, що виконавче провадження зупинене не було.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.10. розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніор»на дії Відділу Державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві призначено на 30.09.10. о 12-40.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.10. у справі № 30/416 постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.10. у справі № 30/416 залишено без змін.

11.11.10. матеріали справи № 30/416 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.10. розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніор»на дії Відділу Державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві призначено на 02.12.10. о 12-30.

В судовому засіданні 02.12.10. представником позивача було подано письмові заперечення на скаргу, відповідно до яких Солом'янська районна у місті Києві рада просить суд відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Юніор»в задоволенні скарги, посилаючись на те, що в зв’язку невиконанням добровільно з боку боржника рішення суду, позивачем було подано клопотання про покладення та організацію проведення виконавчих дій на стягувача - Солом'янську районну у місті Києві раду, та зазначає, що на момент проведення виконавчих дій до Відділу Державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві та до позивача належним чином оформлених документів про призупинення виконавчих дій не надходило.

В судовому засіданні 02.12.10.представник позивача проти скарги заперечує.

В судовому засіданні 02.12.10.представник Відділу Державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві проти скарги заперечує.

В судовому засіданні 02.12.10.представник скаржника підтримує подану скаргу частково в частині визнання дій головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві Штойки Людмили Романівни, стосовно винесення вимоги державного виконавця від 07.07.10. за № 407/5 та призначення до проведення виконавчий дій незаконними.

Представники третіх осіб та прокуратури в судове засідання не з’явились, письмових пояснень з приводу заявленої скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніор»на дії Відділу Державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві не надали.

Розглянувши матеріали скарги та заслухавши пояснення представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніор», Солом'янської районної у місті Києві ради, Відділу Державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві, Господарський суд міста Києва, встановив:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.03.10. у справі № 30/416 в задоволенні позову Солом’янської районної в м. Києві ради відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.04.10. у справі № 30/416 рішення Господарського суду міста Києва від 04.03.10. у справі № 30/416 скасовано, прийнято нове рішення, яким зобов’язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніор»звільнити земельну ділянку № 4 площею 0,0110 га в межах червоних ліній на Солом’янській площі у Солом'янському районі м. Києва; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніор»на користь Солом’янської районної в м. Києві ради 85,00 грн. –державного мита, 315,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 42,50 грн. –державного мита за подання апеляційної скарги.

11.05.10. на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 01.04.10. у справі № 30/416 було видано відповідні накази № 30/416.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 24.06.10. у справі № 30/416 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніор»на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.10. у справі № 30/416 повернуто скаржнику.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.09.10. у справі № 30/416 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніор»на постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.10. у справі № 30/416 повернуто скаржнику.

26.07.10. представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніор» через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано скаргу на дії Відділу Державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.10. розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніор»на дії Відділу Державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві призначено на 30.09.10. о 12-40.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.10. у справі № 30/416 постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.10. у справі № 30/416 залишено без змін.

11.11.10. матеріали справи № 30/416 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.10. розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніор»на дії Відділу Державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві призначено на 02.12.10. о 12-30.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження»(далі –Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

В силу ст. 1 Закону, виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.03. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження»визначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень господарських судів.

Акт державного органу - це юридична форма рішень цього органу, які спрямовані на регулювання тих чи інших суспільних відносин, породжують певні правові наслідки і мають обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу»та статті 7 Закону України «Про виконавче провадження», дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження можуть бути оскаржені у встановленому порядку згідно з вимогами Закону.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 17, 24, 26, 27, 32, 36, 37, 39 та ін. Закону України «Про виконавче провадження»та в порядку, визначеному статтею 85 цього Закону.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

У відповідності до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими  на всій території України і виконуються у порядку,  встановленому цим Кодексом та законом України «Про виконавче провадження».

У відповідності до ст. ст. 3, 18, 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», та пред’явлений на виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

З огляду на ст. 7 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов‘язаний використовувати надані йому права у точній відповідності до Закону.

В силу ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

У відповідності до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», та пред’явлений на виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону, виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.

Постановою Державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві від 27.05.10. було відкрите виконавче провадження з виконання вказаного наказу Господарського суду м. Києва від 11.05.10. № 30/416 та встановлено строк добровільного виконання до 02.06.10.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, що слідує із преамбули вказаного закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Закону України «Про виконавче провадження»після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення.

Частина 2 ст. 24 вказаного Закону містить положення про те, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій він встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Таким чином, строк для добровільного виконання рішення встановлюється саме постановою про відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, державним виконавцем у встановленому ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»порядку було надано ТОВ «Юніор»строк на добровільне виконання рішення, а державний виконавець діяв у відповідності до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження»в частині надання строку на добровільне виконання рішення суду.

Згідно із ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.

Але в зв’язку з тим, що рішення суду добровільно виконано не було, Державним виконавцем Відділу Державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві було винесено вимогу № 407/5 від 07.07.10., відповідно до якої примусове проведення виконавчих дій по виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 11.05.10. № 30/416 призначено на 26.07.10.

Як вбачається зі змісту пункту 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону державною виконавчою службою підлягають виконанню зокрема, накази господарських судів.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження», вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.

Обґрунтовуючи свою вимогу про визнання дій головного державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві Штойки Людмили Романівни, стосовно винесення вимоги державного виконавця від 07.07.10. за № 407/5 та призначення до проведення виконавчий дій незаконними, заявник посилається на те, що винесення вимоги та призначення до проведення виконавчих дій були упередженими та необ’єктивними оскільки, на думку ТОВ «Юніор»виконавче провадження повинно було бути зупинене з підстав подання скаржником касаційної скарги до Вищого господарського суду України.

Вичерпний перелік обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження визначені ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, ст. 35 Закону України «Про виконавче провадження»визначено підстави, коли виконавче провадження може бути зупинено (право державного виконавця зупинити виконавче провадження).

Відповідно до ст. 36 зазначеного Закону, виконавче провадження зупиняється вмотивованою постановою державного виконавця, що затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

Обставини, на які посилається ТОВ «Юніор»не входять до переліку обставин, визначених ст. ст. 34, 34 Закону.

Крім того, постановою Вищого господарського суду України від 02.11.10. у справі № 30/416 постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.04.10. у справі № 30/416 залишено без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальність «Юніор»без задоволення.

Таким чином, державний виконавець Відділу Державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції в м. Києві під час здійснення виконавчих дій з примусового виконання Наказу Господарського суду м. Києва № 30/416 від 11.05.10. використовував надані йому права та діяв у точній відповідності до Закону.

Також, суд додатково відзначає, що у відповідності до ст. 121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Таким чином, вказаною статтею встановлюється спеціальний строк, в межах якого учасник виконавчого провадження може подати скаргу на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів, а саме протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Вказана норма пов’язує право звернутися до суду із скаргою саме із датою оскаржуваної дії (датою її вчинення, датою коли скаржник дізнався про таку дію або коли дія мала бути вчинена).

Згідно ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Норма ч. 1 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України пов'язує можливість відновлення процесуального строку з обов'язковою наявністю поважної причини (чи причин) пропуску відповідного строку.

В своїй скарзі ТОВ «Юніор»жодним чином не обґрунтовує поважність пропуску строку на подання скарги, але просить суд поновити строк на її розгляд.

У п. 7 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.03.2002 р. N 04-5/365 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначається, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною або визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган Державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи вищевикладене та зважаючи на подання скарги після закінчення строку оскарження визначених в ній дій державного виконавця, скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніор»на дії Відділу Державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції у місті Києві задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд,  -

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніор»на дії Відділу Державної виконавчої служби Солом’янського районного управління юстиції у місті Києві відмовити повністю.

Суддя                                                                                                       Т.М. Ващенко