Постанова

від 22.05.2025 по справі 240/24836/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року

м. Київ

справа № 240/24836/23

адміністративне провадження № К/990/9335/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Желтобрюх І.Л.,

Головуючої судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Білоуса О.В., Дашутіна І.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика вікон «Океан» на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року (судді: Боровицький О. А., Курко О. П., Шидловський В.Б.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика вікон «Океан» до Головного управління ДПС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство «Фабрика вікон «Океан» (далі - ПАТ«Фабрика вікон «Океан», позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Житомирській області (далі - ГУ ДПС у Житомирській області), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07 червня 2023 року № 000103170407 та № 000103140407.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 07 червня 2023 року №000103170407 в повному обсязі та № 000103140407 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фабрика вікон "Океан" штрафу в сумі 6987,50 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Не погоджуючись із таким рішенням суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати означену вище постанову та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що порушення на один день встановленого Податковим кодексом України (далі - ПК України) строку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних, які були покладені в основу податкового повідомлення-рішення від 07 червня 2023 року № 000103170407, відбулось внаслідок знеструмлення приміщення, а також виходу з ладу у зв`язку з перепадами напруги сервера товариства, на якому зберігалась уся інформація, пов`язана з господарською діяльністю товариства, спричиненого ракетним обстрілом з боку країни агресора, про що було повідомлено відповідача. Щодо податкових накладних, порушення строку реєстрації яких стало передумовою прийняття податкового повідомлення-рішення від 07 червня 2023 року № 000103140407, наголошує, що такі були зареєстровані з дотриманням строків та вимог, визначених податковим законодавством.

Як підставу касаційного оскарження позивач вказав застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права при вирішенні цієї справи без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі №815/2745/17, від 30 січня 2018 року у справі №816/390/17, від 03 квітня 2020 року у справі № 160/5380/19, від 10 червня 2019 року у справі № 802/1825/16-а, від 12 липня 2019 року у справі № 0940/1600/18, від 22 листопада 2021 року у справі №160/10558/19, від 23 липня 2019 року у справі № 620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі № 803/1583/17, від 02 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18, від 23 липня 2019 року у справі №620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі № 803/1583/17, від 02 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 1640/3125/18 та від 27 вересня 2023 року у справі №160/19256/22.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що ГУ ДПС у Житомирській області було проведено камеральні перевірки дотримання ПАТ «Фабрика вікон «Океан» граничних термінів реєстрації податкових накладних /розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами проведених перевірок складено Акти від 12 травня 2023 року №7925/06-30-04-07 та від 12 травня 2023 року № 7910/06-30-04-07, якими зафіксовано порушення ПАТ«Фабрика вікон «Океан» граничних термінів реєстрації податкових накладних у період з червня по жовтень 2022 року, чим порушено п. 201-10 ст. 201 ПК України.

Так, в акті від 12 травня 2023 року № 7925/06-30-04-07 податковим органом констатовано порушення позивачем строків реєстрації 122 податкових накладних (згідно переліку), складених у жовтні 2022 року, - на один день. Граничний строк їх реєстрації в ЄРПН - 15 листопада 2022 року, однак зареєстровані такі податкові накладні були фактично лише 16 листопада 2022 року.

В акті ж перевірки від 12 травня 2023 року № 7910/06-30-04-07 контролюючий орган вказав на порушення позивачем строків реєстрації 48 податкових накладних (згідно переліку), складених у червні, серпні, вересні 2022 року та зареєстрованих, відповідно,- у липні, вересні 2022 року та січні 2023 року.

07 червня 2023 року за наслідками такої перевірки ГУ ДПС у Житомирській області складено податкові повідомлення-рішення № 000103170407 (на підставі акту від 12 травня 2023 року № 7925/06-30-04-07) та № 000103140407 (на підставі акту від 12 травня 2023 року № 7910/06-30-04-07), якими до ПАТ«Фабрика вікон «Океан» застосовано штрафні санкції на підставі 120-1.1 ст. 120-1 розділу ІІ ПК України у сумі 85922,94 грн та 83479,96 грн, відповідно.

Податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, проте за результатами розгляду скарги рішенням Державної податкової служби України від 15 серпня 2023 року № 22647/6/99-00-06-03-01-06 були залишені без змін.

Вважаючи вищезазначені податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

В силу приписів частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) предметом касаційного перегляду є лише ті вимоги, які були задоволені судом першої інстанції, однак залишені без задоволення судом апеляційної інстанції, що стало підставою для звернення позивача з даною касаційною скаргою.

Задовольняючи позовні вимоги в оскаржуваній частині суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність в даному випадку в діях позивача вини як складової податкового правопорушення, оскільки пропуск на один день строку реєстрації податкових накладних відбувся внаслідок відключення електроенергії, на що позивач ніяк не міг вплинути чи передбачити, що, відповідно, виключає протиправність його дій (бездіяльності) та, як наслідок, притягнення його до відповідальності, оскільки штраф, визначений пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України, за своєю правовою природою є фінансовою відповідальністю платника податків за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної, а відтак, може бути застосований виключно за умови наявності його вини. Окремо судом зауважено, що матеріалами справи підтверджено своєчасність реєстрації позивачем податкової накладної № 93 від 16 серпня 2022 року у строк, встановлений пунктом 201.10 статті 201 ПК України, що відповідно, спростовує висновок контролюючого органу про порушення позивачем вимог п. 201-10 ст. 201 ПК України за вказаним епізодом.

Апеляційний суд з висновком суду першої інстанції не погодився, вказавши на те, що позивачем не було дотримано порядку підтвердження неможливості виконання податкових обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, а, відтак, контролюючим органом правомірно застосовано штрафні санкції на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Перевіряючи в межах доводів касаційної скарги правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених ними фактичних обставин справи, колегія суддів КАС ВС виходить з наступного.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абз.1 п.201.10 стаття 201 ПК України).

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (абз.4 п.201.10 стаття 201 ПК України).

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Отже наведені норми ПК України закріплюють обов`язок платників податку на додану вартість забезпечувати своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За змістом пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім окремо визначених видів податкових накладних) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентовано Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п. 11 Порядку № 1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку.

Відповідно до п.п.13,14 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку № 1246).

З аналізу наведених норм вбачається, що після накладення електронного цифрового підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем.

При цьому наведені нормативні положення дають підстави для висновку, що в процедурі внесення інформації (відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування) до ЄРПН є дві окремі стадії: 1) надання платником податку на додану вартість податкової накладної (розрахунку коригування); 2) прийняття/неприйняття податкової накладної (розрахунку коригування) та внесення відомостей щодо неї (нього) безпосередньо до ЄРПН.

Перша із цих стадій залежить від платника податку на додану вартість і є результатом його дій, тоді як друга - це результат виконання роботи програмного забезпечення, що контролюється ДПС, та/або безпосередніх дій працівників ДПС, на яку (які) платник податку не має впливу.

Водночас, як вже зазначалось вище, встановлена пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПК України відповідальність платника податку на додану вартість за порушення граничного строку для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН у вигляді накладення штрафу може застосовуватися саме в разі, якщо платник податку не надав (не надіслав) податкову накладну (розрахунок коригування) у строк, встановлений статтею 201 ПК України.

У ході розгляду даної справи судами встановлено, що в акті перевірки від 12 травня 2023 року №7925/06-30-04-07, який в подальшому слугував підставою для прийняття відповідачем податкового повідомлення-рішення від 07 червня 2023 року № 000103170407, податковий орган вказував на порушення позивачем на один день строків реєстрації 122 податкових накладних (згідно переліку), складених у жовтні 2022 року (граничний строк реєстрації - 15 листопада 2022 року; зареєстровані - 16 листопада 2022 року).

Однак, позивач стверджує, що пропуск такого відбувся внаслідок ракетного обстрілу з боку країни-агресора та спричинених ним, знеструмлення приміщення, а також виходу з ладу у зв`язку з перепадами напруги сервера позивача, на якому зберігалась уся інформація щодо господарської діяльності товариства.

На підтвердження таких обставин позивачем як до податкового органу, так і до суду було надано засвідчені копії: а) акту надання послуг № 813 від 16 листопада 2022 року, складеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за результатами надання ПАТ «Фабрика вікон «Океан» послуг з інформатизації й ремонтних робіт по відновленню сервера, збій роботи якого стався внаслідок перепаду напруги, а також відновлення втрачених даних на жорсткому диску; б) заяви від 16 листопада 2022 року, адресованої начальнику Житомирського РЕМ, щодо надання інформації по відключенням електроенергії 15 листопада 2022 року; в) листа-відповіді Житомирського РЕМ АТ «Житомироблерего» від 24 листопада 2022 року № 510/87352, у якому повідомлено, що аварійне відключення 15 листопада 2022 року електроенергії в приміщенні за адресою: м. Житомир, вул. Заводська, 13 мало місце через ракетні обстріли з боку країни-агресора; г) договору оренди будинку, споруди від 01 січня 2022 року, відповідно до якого ПАТ «Фабрика вікон «Океан» орендовано приміщення за адресою: м. Житомир, вул. Заводська, 13.

Також, 16 листопада 2022 року ПАТ «Фабрика вікон «Океан» звернулось до ГУ ДПС у Житомирській області із заявою, в якій повідомило про те, що 15 листопада 2022 року не мало можливості зареєструвати податкові накладні, складені за період з 16 по 31 жовтня 2022 року, у зв`язку з відсутністю в орендованому ним приміщенні за адресою: м. Житомир, вул. Заводська, 13 електропостачання.

Аналізуючи обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій у контексті наведених вище обставин цієї справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пунктів 109.1, 109.2 статті 109 ПК України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Порушення податкового законодавства та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень визначені статтею 112 ПК України.

Відповідно до пункту 112.1 статті 112 ПК України особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Отже, за загальним правилом, закріпленим цією нормою, вина є умовою фінансової відповідальності, якщо виняток спеціально не обумовлений цим Кодексом.

За змістом пункту 112.2 статті 112 ПК України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Звичайна вина в податковому праві, з огляду на зміст пункту 112.2 статті 112 ПК України, наявна тоді, коли особа не вжила достатніх заходів для того, щоб поводитися розумно, добросовісно та з проявами належної обачності під час вчинення дій або бездіяльності, за які передбачено фінансову відповідальність, і ці обставини було доведено контролюючим органом. Причому усі наведені обставини мають бути наявними у сукупності (нерозумно, недобросовісно та без належної обачності). Тобто, щоб визнати особу винною, потрібно довести, що вона діяла водночас і нерозумно, і недобросовісно, і без належної обачності, при цьому, маючи змогу поводитися належними чином.

Пунктом 112.7 статті 112 ПК України зазначено, що у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Верховний Суд неодноразово та послідовно, зокрема, у постановах від 16.02.2022 у справі №380/527/20, від 07.03.2023 у справі №822/1718/17, від 23.07.2019 у справі №620/3609/18, від 03.05.2023 у справі №280/1728/20, від 12.11.2024 у справі №160/20829/23, від 06.03.2024 у справі №280/2280/21, надаючи правову оцінку підставам застосування штрафних санкцій відповідно до пунктів 120-1.1, 120-1.2 статті 120-1 ПК України, вказував на те, що законодавець передбачив можливість застосування до платника податків наслідків за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних лише за наявності його винної поведінки, відсутність вини як необхідної складової податкового правопорушення обумовлює протиправність застосування відповідних штрафних (фінансових) санкцій.

Аналогічні підходи застосування до платника податків штрафних (фінансових) санкцій також було продемонстровано у постанові від 01.01.2020 Великої Палати Верховного Суду у справі №804/4602/16.

За встановлених судами обставин цієї справи, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанцій щодо протиправності застосування контролюючим органом штрафних санкцій до позивача за порушення строку реєстрації вищевказаних податкових накладних, оскільки в даному випадку, в діях позивача вини як складової податкового правопорушення, оскільки пропуск на один день строку реєстрації податкових накладних відбувся внаслідок відключення електроенергії через ракетні обстріли з боку країни-агресора, що об`єктивно не залежало від сумлінності позивача як платника податків.

Також, в акті перевірки від 12 травня 2023 року № 7910/06-30-04-07 зафіксовано порушення позивачем на один день строку реєстрації податкової накладної № 93 від 16 серпня 2022 року на суму ПДВ 69875,00 грн.

В той же час, судом першої інстанції встановлено, що вказана податкова накладна була надіслана позивачем на реєстрацію 15 вересня 2022 року, тобто в межах встановленого законом строку, квитанції про її прийняття/неприйняття/зупинення реєстрації у цей операційний день позивачем отримано не було, а, відтак, така податкова накладна вважається зареєстрованою в день її подання.

Наведене підтверджується матеріалами справи, а саме: квитанцією № 1 від 16 вересня 2022 року про прийняття податкової накладної № 93 від 16 серпня 2022 року, яка містить відомості про направлення такої податкової накладної на реєстрацію 15 вересня 2022 року о 17:56.

Верховний Суд у своїй постанові від 22 листопада 2021 року у справі №160/10558/19 дійшов висновку про те, що при розгляді справ про застосування штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних принциповим є не дата фактичного надходження податкових накладних до ЄРПН, а дата їх відправлення, виходячи з технічного способу реєстрації.

Також за усталеною практикою Верховного Суду (постанови від 23 липня 2019 року у справі №620/3609/18, від 14 серпня 2018 року у справі № 803/1583/17, від 30 січня 2018 року у справі №815/2745/17, від 02 липня 2019 року у справі № 2340/3802/18, від 20 серпня 2019 року у справі №1640/3125/18) вчинення платником податків всіх залежних від нього дій для своєчасної реєстрації податкової накладної, яка не відбулась внаслідок протиправної поведінки суб`єкта владних повноважень, від якого залежало забезпечення можливості належним чином виконати цей обов`язок, унеможливлює притягнення такого платника податків до відповідальності.

Таким чином, враховуючи обставини цієї справи та норми податкового законодавства, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в оскаржуваній частині.

Натомість суд апеляційної інстанції, надаючи протилежну правову оцінку обставинам справи та скасовуючи рішення суду першої інстанції, поклавши в основу свого висновку лише твердження про те, що ТОВ «Фабрика вікон «Океан» не зверталось до контролюючого органу із заявою про неможливість своєчасного виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, однак таке твердження не відповідає дійсності, оскільки, як зазначено вище, позивач додав до адміністративного позову заяву від 16 листопада 2022 року (а.с.14), адресовану контролюючому органу.

До того ж, вносячи зміни до ПК України в частині особливостей справляння податків і зборів на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, законодавець виходив з того, що внаслідок настання указаних обставин з`явились дві категорії платники податків: ті, що мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, і ті, у яких така можливість відсутня. Про існування такого поділу і свідчить зміст пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення ПК України в редакції Закону № 2118-IX, водночас, запровадження такого поділу не призвело до нівелювання такої складової податкового правопорушення як вина, адже і після таких змін особа підлягала відповідальності лише якщо вона мала можливість виконувати обов`язки з реєстрації податкових накладних (постанова Верховного Суду від 28.02.2024 у справі №320/1863/23).

Ураховуючи наведене вище, колегія суддів дійшла висновку, що Сьомий апеляційний адміністративний суд помилково скасував правильне по суті рішення суду першої інстанції.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до статті 352 КАС України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Таким чином, постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року підлягає скасуванню, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року, - залишенню в силі.

Керуючись статтями 344, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фабрика вікон «Океан» задовольнити.

Постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року скасувати.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2024 року залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя: І.Л. Желтобрюх

Судді: О.В. Білоус

І.В. Дашутін