Рішення

від 13.05.2025 по справі 910/16051/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/16/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.2025 Справа № 910/16051/24

м.Запоріжжя Запорізької області

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія ПОЛІТЕХ, (01001, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 45, пр. 3), представник позивача адвокат Бутко Дмитро Геннадійович, ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Фізичної особи-підприємця Попутька Олександра Васильовича, (юридична адреса: АДРЕСА_2 ; фактична адреса: АДРЕСА_3 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ФРУНЗЕ ПЛЮС, (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 115/2)

про зобов`язання вчинити дії

Господарський суд Запорізької області у складі судді Зінченко Н.Г.

при секретарі судового засідання Батрак М.В.

учасники справи:

від позивача Бутко Д.Г., на підставі ордеру серія АІ № 1838517 від 03.03.2025 (в режимі відеоконференції)

від відповідача Зарвій І.Л., на підставі ордеру серія АЕ № 1360682 від 13.02.2025 (в режимі відеоконференції);

від третьої особи Бутко Д.Г., на підставі ордеру серія АІ № 1761273 від 12.05.2025 (в режимі відеоконференції)

03.02.2025 до Господарського суду Запорізької області згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 06.01.2025 у справі № 910/16051/24 за територіальною підсудністю надійшли матеріали справи № 910/16051/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Управляюча компанія ПОЛІТЕХ, м. Київ до Фізичної особи-підприємця Попутька Олександра Васильовича, м. Запоріжжя про зобов`язання демонтувати власними силами домофонне обладнання на вхідних дверях третього під`їзду багатоквартирного будинку № 115/2 по вул. Кирилівській в м. Києві.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2025 справу № 910/16051/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено для розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.02.2025 справу №910/16051/24 прийнято до провадження судді Зінченко Н.Г., справі присвоєно номер провадження справи 4/16/25; залучено до участі у справі № 910/16051/24 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку ФРУНЗЕ ПЛЮС; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.03.2025.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.03.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/16051/24 та відкладено підготовче засідання на 14.04.2025.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 14.04.2025 відкладено підготовче засідання на 05.05.2025.

Ухвалою від 05.05.2025 підготовче провадження закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 13.05.2025.

Судове засідання 13.05.2025 відкрито в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку.

До системи відеоконференцзв`язку 13.05.2025 приєдналися представники позивача, відповідача та третьої особи.

В судовому засіданні 13.05.2025 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та долучених судом до матеріалів справи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що у жовтні 2020 року ТОВ «Управляюча компанія - ПОЛІТЕХ» з метою належного виконання своїх обов`язків згідно договору про надання послуг з управління багатоквартирного будинку від 22.05.2020, укладеного з ОСББ «ФРУНЗЕ ПЛЮС», проводило підготовку будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період. Однак працівники ТОВ «Управляюча компанія - ПОЛІТЕХ» так і не змогли потрапити до під`їзду № 3 за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 115/2, з огляду на те, що вхідні двері до під`їзду № 3 мають в своєму складі домофонне обладнання, яке відчиняється виключно шляхом прикладання магнітного ключа або натисканням кнопки на приладах зворотного зв`язку, що розташовані у квартирах. В липні 2021 року Товариством отримано повідомлення від ФОП Попутько Олександра Васильовича щодо укладення між ним та мешканцями під`їзду № 3 за адресою: АДРЕСА_4 договору про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту комплекту домофонної системи торгівельної марки «Візит» строком на 120 місяців. За твердженням позивача, відсутність у ТОВ «Управляюча компанія - ПОЛІТЕХ» та ОСББ «ФРУНЗЕ ПЛЮС» магнітного ключа позбавляє можливості належним чином підготувати будинок до опалювального сезону. 17.10.2024 ОСББ «Фрунзе плюс» звернулося до ФОП Попутько Олександра Васильовича з проханням до 31 жовтня 2024 року провести демонтаж незаконно встановленого обладнання за наведеною адресою. Направлені на адресу відповідача звернення та запити залишились без відповіді. Посилаючись на приписи ст.ст. 369, 382 ЦК України та ст.ст. 4, 10, 12 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», позивач просив позов задовольнити. До попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат позивачем віднесено 60 000,00 грн. витрат на правничу допомогу.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві та наданих суду додаткових поясненнях. Відповідач відзначив, що згідно умов договору №12/01-544 від 25.12.2016 на виконання монтажних робіт, укладеного з мешканцями під`їзду №3, з нумерацією квартир від 65 до 96, в буд. АДРЕСА_4 , ФОП Попутько Олександром Васильовичем встановлено домофонне обладнання у під`їзді №3, з нумерацією квартир від 65 до 96, в буд. 115/2. Після цього між ФОП Попутько Олександром Васильовичем з мешканцями під`їзду №3, з нумерацією квартир від 65 до 96, в буд. АДРЕСА_4 , укладено договір №1201/01-511 від 07.02.2017 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту. За доводами відповідача, ФОП Попутько Олександром Васильовичем на законній підставі здійснено монтаж домофонного обладнання та укладено договір на подальше обслуговування, який є чинним. Також відповідач вказав на відсутність порушеного права позивача та відсутність у нього повноважень звертатися до суду з вимогою про демонтаж домофонного обладнання, оскільки останній не уповноважений на це договором. До орієнтовної суми витрат на правничу допомогу відповідачем віднесено 70 000,00 грн., детальний опис виконаних робіт за якими буде наданий протягом 5 днів з дня ухвалення рішення.

Позивач у відповіді на відзив, зокрема, поставив під сумнів дійсність договору доручення №01/01-544 від 25.12.2016 та договору №1201/01-511 від 07.02.2017 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту, з огляду на неможливість ідентифікувати підписи мешканців та, відповідно, відсутність доказів того, що Дяченко Лідія Федорівна була уповноважена мешканцями на укладання договору. Згодом частина співмешканців змінили місце проживання, що вказує на те, що і змінилася сторона такого договору, що вказує на втрату чинності такого договору. Наголосив на тому, що позивач на законних підставах здійснює обслуговування комунікацій будинку і для належного виконання свої зобов`язань йому необхідний безперебійний доступ до всіх загальних приміщень третього під`їзду, що унеможливлюється через обладнання відповідача.

У наданому 05.05.2025 через підсистему Електронний суд клопотанні про долучення доказів позивач повідомив про подання позовної заяви до Фізичної особи-підприємця Попутько Олександра Васильовича та ОСОБА_1 про визнання недійсним правочинів, за якою Подільським районним судом відкрито провадження у справі.

Від третьої особи 17.02.2025 через підсистему Електронний суд до суду надійшли пояснення на позовну заяву, які залишені судом без розгляду, оскільки підписані адвокатом Бутко Дмитро Геннадійовичем, на підтвердження повноважень якого до матеріалів справи долучено ордер серія АІ №1761276 про надання правничої допомоги Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку МІЦНИЙ ПРАЙД у Шевченківському районному суді м. Києва.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників стрін, суд

ВСТАНОВИВ:

З метою забезпечення встановлення домофонної системи, мешканцями під`їзду №3 будинку 115/2 по вулиці Кирилівська у місті Києві (Довірителі) та Дяченко Лідією Федорівною (Повірений) 25.12.2016 укладений договір доручення №01/01-544.

Відповідно до п. 1.1 договору №01/01-544 Повірений зобов`язується виконати від імені та за рахунок Довірителів, зокрема, наступне:

- укласти договір на виконання монтажних робіт з установки комплекту домофонної системи торгівельної марки « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з ФОП Попутько Олександром Васильовичем, що діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця Серія Б №403550 від 05.12.2013;

- укласти договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту домофонної системи.

У додатку № 1 до договору №01/01-544 від 25.12.2016 міститься перелік співмешканців, що своїм підписом підтвердили уповноваження повіреної на підписання цього Договору.

ФОП Попутько Олександром Васильовичем (Виконавець) та мешканці під`їзду № 3, з нумерацією квартир з 65 по 96, в будинку 115/2 по вулиці Кирилівська у місті Києві (Замовник) які діють через повіреного Дяченко Лідії Федорівни, 25.12.2016 укладений договір № 12/01-544 на виконання монтажних робіт.

Пунктом 1.1. Договору №12/01-544 на виконання монтажних робіт, передбачено, що замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання за плату виконати роботи з установки комплексу домофоної системи торгівельної марки «Візит» з використанням свого матеріалу, а також власного комплекту центрального обладнання торгівельної марки «Візит».

Згідно з п. 1.2. Договору, комплект домофонної системи містить в собі Центральне обладнання та додаткове обладнання пристрої зв`язку. До складу ЦО входять: одностворчаті металеві двері, з внутрішньою обшивкою металевим листом, з внутрішньої сторони вкрита мінеральною ватою; доводчик; блок виклику домофону; блок виклику домофону; блок комутації; блок живлення; замок електромагнітний; кнопка входу; з`єднання кабелю та проводу.

07.02.2017, після прийняття робити з монтажу домофонного обладнання, підписано акт приймання-передачі робіт за договором №12/01-544 від 25.12.2016.

Також, між ФОП Попутько Олександром Васильовичем та мешканцями під`їзду №3, з нумерацією квартир від 65 до 96, в буд. АДРЕСА_4 , через повіреного Дяченко Л.Ф укладений договір №1201/01-511 від 07.02.2017 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту.

Згідно пункту 1.1 цього Договору Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання за плату проводити роботи з технічного обслуговування та ремонту комплекту домофонної системи торгівельної марки «Візит», змонтованого за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, буд. №115/2, під`їзд №3.

Пунктом 7.1 Договору № 1201/01-511 визначено, що цей договір набирає чинності з дня підписання і діє 120 місяців.

В подальшому, рішенням установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська 115/2, від 14.06.2018 прийнято рішення створити ОСББ «Фрунзе плюс» у житловому будинку за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська 115/2 (питання 2 порядку денного) та передати функції управління будинком за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська 115/2 шляхом укладання договору та надання функцій управління будинком ТОВ «Управляюча компанія - ПОЛІТЕХ» (питання 7 порядку денного).

01.11.2018 будинок за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська 115/2 передано в управління від КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району у м. Києві» до ОСББ «Фрунзе Плюс», що підтверджується актом передачі будинку в управління від 01.11.2018 та актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 31.10.2018.

22.05.2020 між ОСББ «Фрунзе плюс» та ТОВ «Управляюча компанія - ПОЛІТЕХ» укладений договір про надання послуг з управління багатоквартирного будинку.

За умовами п. 7 вказаного Договору ОСББ «Фрунзе Плюс» зобов`язалось, зокрема, допускати у своє житло (інший об`єкт нерухомого майна) управителя або його представників у порядку, визначеному законом і цим договором, для ліквідації та відвернення аварій, усунення неполадок, що виникли у санітарно технічному та інженерному обладнанні, його встановлення і заміни, проведення технічних і профілактичних оглядів.

Відповідно до п. 8 цього Договору Управитель зобов`язався, в тому числі: забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і цього договору, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; від імені та за рахунок Замовника вживати заходів для забезпечення захисту спільного майна багатоквартирного будинку від протиправних посягань та стягнення з осіб, винних у знищенні, пошкодженні або викраденні спільного майна, відшкодування завданих збитків; своєчасно проводити підготовку будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період; своєчасно та власним коштом проводити роботи з усунення виявлених неполадок, пов`язаних з отриманням Замовником послуги з утримання будинку та прибудинкової території, що виникли з його вини.

Згідно із п. 1 додатку № 1 від 01.07.2021 до Договору про надання послуг з управління будинком Управитель зобов`язаний за власний кошт встановити домофонне обладнання на вхідних дверях до під`їздів житлового будинку 115/2 по вул. Кирилівській в м. Києві до 01.07.2021 року. Обладнання є власністю Управителя.

За твердженням позивача, ним у жовтні 2020 року з метою належного виконання своїх обов`язків згідно договору про надання послуг з управління багатоквартирного будинку проводилась підготовка будинку до експлуатації в осінньо-зимовий період. Однак працівники ТОВ «Управляюча компанія - ПОЛІТЕХ» так і не змогли потрапити до під`їзду № 3 за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська 115/2, про що складений акт недопущення до приміщення від 21.10.2020. Комісією у складі працівників ТОВ «Управляюча компанія - ПОЛІТЕХ» та ОСББ «Фрунзе плюс», встановлено, що вхідні двері до під`їзду № 3 мають в своєму складі домофонне обладнання, яке відчиняється виключно шляхом прикладання магнітного ключа або натисканням кнопки на приладах зворотного зв`язку, що розташовані у квартирах. На домофонному обладнанні розміщено повідомлення, що обслуговування здійснюється через ФОП Попутько Олександр Васильович.

В подальшому, 10.05.2021 та 07.06.2021 були складені акти недопущення до приміщення працівників з комплексного прибирання з метою вологого прибирання в під`їзді № 3.

За доводами позивача, відсутність у ТОВ «Управляюча компанія - ПОЛІТЕХ» та ОСББ «Фрунзе плюс» магнітного ключа позбавляє можливості належним чином підготувати будинок до опалювального сезону.

Листом від 22.07.2021 ФОП Попутько Олександр Васильович повідомив голову правління ОСББ «ФРУНЗЕ ПЛЮС» про те, що ніби то між ним та мешканцями під`їзду № 3 за адресою: АДРЕСА_4 укладено договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту комплекту домофонної системи торгівельної марки «Візит» на 120 місяців.

Згідно листа від 17.10.2024 ОСББ «ФРУНЗЕ ПЛЮС» звернулось до ФОП Попутько Олександра Васильовича з вимогою до 31 жовтня 2024 року провести демонтаж незаконно встановленого обладнання за адресою: третій під`їзд багатоквартирного будинку по вулиці Кирилівської, 115/2.

ТОВ Управляюча компанія ПОЛІТЕХ звернулось до господарського суду за захистом свого, як він вважає, порушеного права, що полягає у порушенні ФОП Попутько Олександром Васильовичем права позивача на належне виконання умов п. 1 додатку № 1 до Договору про надання послуг з управління від 22.04.2020, за яким Управитель зобов`язався за власний кошт встановити домофонне обладнання на вхідних дверях до під`їздів житлового будинку 115/2 по вул. Кирилівській в м. Києві, а також у створенні перешкод для працівників позивача у доступі до приміщень, які той обслуговує.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміються закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачений ст. 16 ЦК України.

Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Згідно із ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово зазначала, що перелік способів захисту, визначений у частині другій статті 16 Цивільного кодексу України, не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої вказаної статті). Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови від 05.06.2018 у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16.06.2020 у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23), від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17).

У даному випадку предметом спору є зобов`язання відповідача демонтувати власними силами домофонне обладнання на вхідних дверях третього під`їзду багатоквартирного будинку АДРЕСА_4 , за наявності чинного договору між відповідачем та співвласниками під`їзду № 3 будинку щодо обслуговування гомофонного обладнання.

Відповідно до ст. 19 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню. Загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку. Власники приміщень володіють, користуються і у встановлених цим Законом та цивільним законодавством межах розпоряджаються спільним майном.

Згідно ст. 1 зазначеного Закону, під неподільним майном розуміється неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

За визначенням ч. 1 ст. 355 ЦК України, спільним є майно, що знаходиться у власності двох або більше осіб.

Відповідно до ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном. Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень.

Встановлення відповідачем домофонної системи було проведено на підставі правочинів, укладених з мешканцями під`їзду № 3 відповідного будинку, тобто із співвласниками неподільного майна, що належить до цього будинку. Доказів визнання недійсними правочинів на підставі яких було здійснено встановлення домофонної системи не надано.

Договори доручення №01/01-544 від 25.12.2016, № 12/01-544 на виконання монтажних робіт від 25.12.2016, № 1201/01-511 від 07.02.2017 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту, укладені між ФОП Попутько Олександром Васильовичем (Виконавець) та мешканцями під`їзду № 3, з нумерацією квартир з 65 по АДРЕСА_5 не оспорені і не визнані у встановленому законом порядку недійсними, а тому в силу ст. 204 ЦК України є правомірними та згідно вимог ст. 629 ЦК України обов`язковим для виконання сторонами.

Доводи позивача, що наведені правочини суперечать Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку з огляду на вчинення його не всіма співвласниками, а лише мешканцями під`їзду № 3 будинку, суд визнав необґрунтованими. В сили норм ч. 2 ст. 4 цього Закону власники квартир та нежитлових приміщень є співвласниками спільного майна багатоквартирного будинку. І жодною нормою цього Закону не встановлено, що правочин щодо встановлення домофонної системи на одному під`їзду повинен підписуватися всіма співвласника будинку. Докази того, що встановленням такої домофонної системи порушені права інших співвласників відсутні.

Суд відзначає, що в додатку до договору доручення №01/01-544 від 25.12.2016 на встановлення домофонного обладнання міститься посилання на його підписання мешканцями під`їзду № 3 будинку без визначення їх як власників. Проте, позивачем жодної інформації, що вказані особи не є власниками не надано і не доведено.

Відповідно до ст. 876 ЦК України власником об`єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник, якщо інше не передбачено договором. Оскільки Договором іншого не передбачено, встановлена відповідачем домофонна система перейшла у власність замовників, а позивач відповідно до згаданого вище Закону та свого Статуту став управителем цього майна.

Комплект домофонної системи встановлено без зауважень, доказів звернення мешканців під`їзду № 3 будинку (Замовників) до відповідача (Виконавця) з відповідними заявами або скаргами суду не надано.

Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Отже, підставою звернення до господарського суду з позовом є порушення, невизнання або оспорення прав чи законних інтересів особи, яка звертається з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного або оспорюваного права чи законного інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання чи оспорювання своїх прав або законних інтересів, а також визначає спосіб захисту такого права.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 21.10.2015 у справі №3-649гс15.

Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 18.05.2016 у справі №6-658цс15 Суд повинен установити: чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цієї особи; у чому полягає таке порушення прав; якими доказами воно підтверджується. Залежно від установленого суд повинен вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні".

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України у постанові від 9.12.2015 по справі №6-849цс15, де висловив наступну правову позицію: З урахуванням частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України,частини першої статті 15 Цивільного кодексу України правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Таким чином, вирішуючи спір, суд має перевірити наявність у особи, яка звертається з позовом, порушеного права чи охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано цей позов, з`ясувати, у чому полягає порушення цих прав та інтересів. При цьому обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, становлять підставу позову, предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої позивач просить прийняти судове рішення.

З матеріалів справи не вбачається відповідних доказів порушення прав та інтересів позивача, оскільки домофонне обладнання, зобов`язання демонтувати яке є предметом заявлених вимог, встановлено відповідачем на законних підставах. Правочини, на підставі яких воно встановлено та обслуговується, не визнано судом недійсними.

Також відсутні у матеріалах справи докази того, що позивач звертався до відповідача або до мешканців під`їзду № 3 будинку з питанням надання магнітного ключа з метою виконання своїх обов`язків як управляючої компанії за договором і у такому доступі йому було відмовлено.

Надані позивачем акти про недопущення до приміщення від 21.10.2020, від 10.05.2021 та від 07.06.2021 не є належними та допустимими доказами перешкоджання позивачу здійснювати позивачу свої зобов`язання за договором про надання послуг з управління багатоквартирного будинку. Зазначені акти складені без залучення незаінтересованих осіб і не доводять факту порушення прав позивача з боку відповідача.

Слід відзначити, що державна реєстрація та утворення відповідно ОСББ «ФРУНЗЕ ПЛЮС» відбулося 26.07.2018. У період до створення ОСББ «ФРУНЗЕ ПЛЮС» питання реалізації прав мешканцями багатоквартирного житлового будинку по вул. вул. Кирилівська, буд. 115/2 регулювалося положеннями Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку».

Згідно із п.п. 1, 7 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» Співвласники мають право вільно користуватися спільним майном багатоквартирного будинку з урахуванням умов та обмежень, встановлених законом або рішенням співвласників; інші права, визначені законом.

Тобто, співмешканці відповідного під`їзду мали право на встановлення домофонного обладнання на свій розсуд.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, співвласники багатоквартирного будинку мають право укладати договори без погодження з управителем. Це випливає з принципу автономії волі та колективного управління спільним майном. Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, співвласники багатоквартирного будинку мають право самостійно визначати договірні відносини щодо управління спільним майном. Це підтверджується, зокрема, постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2023 року у справі № 920/1343/21.

Отже, посилання позивача на обов`язковість встановлення саме ним домофонного обладнання на будинку суперечить праву співвласників самостійно визначати договірні відносини, за яким співвласники мають право укладати договори з постачальниками комунальних послуг, підрядниками тощо без погодження з управителем.

ТОВ «Управляюча компанія - ПОЛІТЕХ» зазначає, що вона має право на встановлення домофонного обладнання і це право випливає з п. 1 Додатку № 1 від 01.07.2021 до Договору про надання послуг з управління від 22.04.2020. Однак, даний додаток по суті є внесенням змін до договору про надання послуг з управління від 22.04.2020, укладання якого потребує схвалення співмешканцями за відповідним рішенням загальних зборів.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

За приписами ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини.

У справі «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89) ЄСПЛ наголосив на тому, що згідно статті 6 Конвенції рішення судів достатнім чином містять мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (рішення у справі «Hirvisaari v. Finland», заява № 49684/99; від 27 вересня 2001, пункт 30). Разом з тим, у рішенні звертається увага, що статтю 6 параграф 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення, може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи (рішення у справі «Ruiz Torija v. Spain», заява серія A № 303-A; від 9 грудня 1994; пункт 29).

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Позивач доказів його порушеного права, яке б підлягало захисту, та обґрунтованості заявлених позовних вимог суду не надав.

З урахуванням викладеного суд відмовляє у задоволенні позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються позивача.

Керуючись ст.ст. 11-15, 73-80, 86, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1.В позові відмовити повністю.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 23 травня 2025 року.

Суддя Н.Г. Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.