Повістка

від 02.06.2025 по справі 910/16051/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 4/16/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.06.2025 Справа № 910/16051/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя господарського суду Запорізької області Зінченко Н.Г., при секретарі судового засідання Батрак М.В., матеріали заяви вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 19.05.2025, (вх. № 10287/08-08/25 від 19.05.2025) Фізичної особи-підприємця Попутька Олександра Васильовича, м. Запоріжжя про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 910/16051/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія ПОЛІТЕХ», (01001, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 45, пр. 3), представник позивача адвокат Бутко Дмитро Геннадійович, ( АДРЕСА_1 )

до відповідача Фізичної особи-підприємця Попутька Олександра Васильовича, (юридична адреса: АДРЕСА_2 ; фактична адреса: АДРЕСА_3 )

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ФРУНЗЕ ПЛЮС», (04073, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 115/2)

про зобов`язання вчинити дії

За участю представників сторін:

від позивача не з`явився;

від відповідача (заявника) Зарвій І.Л., на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серія АЕ № 1360682 від 13.02.2025, (в режимі відеоконференції);

від третьої особи не з`явився;

УСТАНОВИВ

03.02.2025 до Господарського суду Запорізької області згідно ухвали Господарського суду міста Києва від 06.01.2025 у справі № 910/16051/24 за територіальною підсудністю надійшли матеріали справи № 910/16051/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія ПОЛІТЕХ», м. Київ до Фізичної особи-підприємця Попутька Олександра Васильовича, м. Запоріжжя про зобов`язання демонтувати власними силами домофонне обладнання на вхідних дверях третього під`їзду багатоквартирного будинку № 115/2 по вул. Кирилівській в м. Києві.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.02.2025 справу № 910/16051/24 за вищевказаною позовною заявою розподілено для розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.02.2025 справу № 910/16051/24 прийнято до провадження суддею Зінченко Н.Г., справі присвоєно номер провадження справи 4/16/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 11.03.2025.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.05.2025 у справі № 910/16051/24 в задоволені позову відмовлено повністю.

В судовому засіданні 13.05.2025 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення у справі № 910/16051/24.

Повне рішення суду оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 240, 241 ГПК України 23.05.2025.

19.05.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області надійшла заяви вих. № б/н, сформована в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 19.05.2025, (вх. № 10287/08-08/25 від 19.05.2025) Фізичної особи-підприємця Попутька Олександра Васильовича, м. Запоріжжя про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 910/16051/24, якою заявник просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія ПОЛІТЕХ» на його користь 41600,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у справі № 910/16051/24.

Згідно з Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.05.2025 заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 910/16051/24 передано на розгляд судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 20.05.2025 прийнято до розгляду заяву Фізичної особи-підприємця Попутька Олександра Васильовича, м. Запоріжжя про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 910/16051/24, судове засідання призначено на 02.06.2025.

В судове засідання 02.06.2025 з`явився представник відповідача (заявника), фіксація судового процесу здійснювалася з використанням системи відеоконференцзв`язку: vkz.court.gov.ua.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання 02.06.2025 з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 910/16051/24 не з`явилися, про поважність причин неявки суд завчасно не попередили.

Про дату, час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 910/16051/24 позивач та третя особа повідомлялися належним чином у відповідності до приписів Господарського процесуального кодексу України.

Згідно норм ч. 4 ст. 244 ГПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» сторони спору зобов`язані в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У справі «Осіпов проти України» суд зазначив, що стаття 6 Конвенції гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та на рівність у користуванні правами з протилежною стороною, передбаченими принципом рівності сторін. Суд повинен лише встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з наданими іншою стороною зауваженнями або доказами та прокоментувати їх, а також представити свою справу в умовах, що не ставлять його в явно гірше становище vis-а-vis його опонента (там само). З точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні справді підірвала справедливість провадження або вплинула на його результат, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання з розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у справі № 910/16051/24 та вирішив за можливе розглянути заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/16051/24 в судовому засіданні 02.06.2025 без участі представників позивача і третьої особи.

Суд, дослідивши заяву Фізичної особи-підприємця Попутька Олександра Васильовича про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 910/16051/24, вважає за можливе її задовольнити частково, у зв`язку з наступним.

Приписами пункту 3 частини 1 статті 244 ГПК України встановлено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 2 статті 244 ГПК України передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Положеннями частини 3 статті 244 ГПК України, зокрема, визначено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частинами 1, 2 ст. 124 ГПК України унормовано, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Подання попереднього (орієнтовного) розрахунку сум судових витрат забезпечує можливість іншій стороні належним чином підготуватися до спростування витрат, які вона вважає необґрунтованими та доводити неспівмірність таких витрат, заявивши клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідно, забезпечує дотримання принципу змагальності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у Відзиві на позовну заяву вих. № б/н, сформований в системі «Електронний суд» ЄСІТС 28.02.2025 (вх. № 4716/08-08/25 від 03.03.2025), який подавався за підписом адвоката Зарвія І.Л., зазначав, що у зв`язку з розглядом справи № 910/16051/24 він очікує понести витрати на правничу допомогу в орієнтовному розмірі 70 000,00 грн.

В поданій заяві про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 910/16051/24 ФОП Попутько Олександр Васильович (відповідач) зазначає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 41 600,00 грн. та просить суд стягнути з позивача на його користь судові витрати на професійну правничу допомогу в зазначеній сумі.

Згідно з ч. 4 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до частини 1, 2 ч. 2 статті 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (п. 4 ст. 126 ГПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

21.05.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС від Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія ПОЛІТЕХ» надійшла Заява (вх. № 10564/08-08/25 від 22.05.2025), в якій позивач заперечив проти покладення на ТОВ «Управляюча компанія ПОЛІТЕХ» судових витрат на оплату правової допомоги адвоката в заявленому відповідачем розмірі, просить суд врахувати, що покладення судом судових витрат на правничу допомогу адвоката на іншу сторону можливо лише в тому випадку, якщо сторона, яка заявляє про такі витрати, доведе їх об`єктивну неминучість та співмірність заявленим вимогам. В даному випадку позивач вважає, що заявлені відповідачем до стягнення витрати на послуги адвоката в розмірі 41 600,00 грн. є завищеними і неспівмірними зі складністю справи та наданим адвокатом обсягом послуг. Також позивач вважає, що відповідачем не доведено погодження на момент укладення між відповідачем та Адвокатським об`єднанням договору про надання правничої допомоги № BL03-02/25 від 13.02.2025 вартості 1 години робочого часу адвоката, а тому неможливо оцінити обґрунтованість заявленого розміру таких витрат. З урахування наведеного позивач визнає заявлені відповідачем до стягнення витрати на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

Положеннями частини 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Рішення господарського суду Запорізької області у справі № 910/16051/24 ухвалено 13.05.2025. Повне рішення суду оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 240, 241 ГПК України 23.05.2025.

В судовому засіданні 13.05.2025 в судових дебатах представником відповідача усно заявлено суду, що докази понесення судових витрат на правничу допомогу будуть надані позивачем суду у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У встановлений строк відповідач звернувся до господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення з позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/16051/24 в розмірі 41 600,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем дотримані вимоги частини 8 статті 129 ГПК України, а саме: - відповідачем до закінчення судових дебатів у справі № 910/16051/24 здійснено звернення до суду із заявою про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду; - докази понесення витрат пов`язаних із розглядом справи відповідачем подані в межах строку, тобто, протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Пунктом 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Зі змісту ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат на правову допомогу відповідач надав суду копії наступних документів: Договору про надання правничої допомоги № BL03-02/25 від 13.02.2025 (далі Договір), укладеного ФОП Попутьком Олександром Васильовичем (Клієнт) із Адвокатським об`єднанням «БІЗНЕС ЕНД ЛЕКС» в особі керуючого партнера Звагольського А.С. (Адвокатське об`єднання), Акту виконання робіт № 1 від 15.05.2025 до Договору про надання правничої допомоги № BL03-02/25 від 13.02.2025.

Згідно умов п. 1.1 Договору Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правничу допомогу в обсязі та на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 2.2 Договору встановлено, що Адвокатське об`єднання протягом строку дії Договору зобов`язується надавати Клієнтові правничу допомогу, що включає в себе надання наступних послуг: а) усні та письмові консультації з правових питань; б) підготовка, оформлення та подання необхідних документів, в тому числі процесуальних; в) представництво, у встановленому порядку, інтересів Клієнта в усіх органах державної влади, органах місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях незалежно від форм власності і підпорядкування.

Для виконання умов Договору Адвокат має право, зокрема: а) бути представником Клієнта в судових установах усіх рівнів та інстанцій;… в) вести від імені Клієнта справи у судових установах усіх рівнів та інстанцій з усіма правами, передбаченими ЦПК України, ГПК України, КПК України, КАС України, КУпАП, Кодексу України з процедур банкрутства, Клієнту як учаснику відповідних судових процесів, в тому числі з правом подачі та підпису позову, зустрічного позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, відклику позову, зміни предмету і підстави позову, апеляційної скарги, касаційної скарги, інших процесуальних документів.(п. 2.1 Договору)

Відповідно до змісту п. 4.1, 4.2 Договору за послуги надані Адвокатським об`єднанням Клієнт сплачує гонорар у розмірі згідно домовленості сторін. Сплата гонорару за цим Договором здійснюється шляхом безготівкового банківського перерахування відповідної грошової суми на банківський рахунок Адвокатського об`єднання. На підтвердження факту надання послуг відповідно до умов Договору складається акт наданих послуг, який підписується сторонами.

Правову допомогу відповідачу у справі № 910/16051/24 надавав адвокат Зарвій Ігор Леонідович на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серія АЕ № 1360682 від 13.02.2025, виданому Адвокатським об`єднанням «БІЗНЕС ЕНД ЛЕКС».

15.05.2025 ФОП Попутьком Олександром Васильовичем і Адвокатським об`єднанням «БІЗНЕС ЕНД ЛЕКС» в особі керуючого партнера Звагольського А.С. підписано Акт виконаних робіт № 1 до Договору про надання правничої допомоги № BL03-02/25 від 13.02.2025, яким сторони домовилися, що вартість години роботи Адвокатського об`єднання складає 3 200 грн. та засвідчили факт надання Адвокатським об`єднанням правничої допомоги (послуг) згідно Договору № про надання правничої допомоги № BL03-02/25 від 13.02.2025 по справі № 910/16051/24, а саме:

1) ознайомлення з матеріалами справи 2 години загальною вартістю 6 400,00 грн.;

2) перегляд судової практики щодо подібних правовідносин 1 година загальною вартістю 3 200,00 грн.;

3) складання проекту відзиву на позовну заяву (подано до Господарського суду Запорізької області) 3 години загальною вартістю 9 600,00 грн.;

4) ознайомлення з відповіддю на відзив на позовну заяву 1 година загальною вартістю 3 200,00 грн.;

5) складання проекту додаткових пояснень (подано до Господарського суду Запорізької області) 2 години загальною вартістю 6 400,00 грн.;

6) складання проекту клопотання про витребування доказів (подано до Господарського суду Запорізької області) 1 година загальною вартістю 3 200,00 грн.;

7) участь у судових засіданнях (14.04.2055, 05.05.2025, 13.05.2025) 3 години загальною вартістю 9600,00 грн.

Загальна сума наданої правничої допомоги становить 41 600,00 грн. Сторони претензій та зауважень одна до одної щодо надання правової допомоги не мають. Сторонами визначено, що кінцевий розрахунок має бути здійснений Клієнтом не пізніше ніж через 30 календарних днів з моменту підписання сторонами Акту виконаних робіт від 15.05.2025.

Матеріали справи № 910/16051/24 не містять доказів здійснення ФОП Попутьком О.В. оплати за надані правничі послуги згідно Акту виконання робіт № 1 від 15.05.2025 до Договору про надання правничої допомоги № BL03-02/25 від 13.02.2025.

Разом із тим, відповідно до усталеної практики вирішення господарських спорів, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду, викладений в абз. 3 п. 6.5. постанови від 03.10.2019 по справі № 922/445/19).

За положеннями пункту 4 статті 1, частин 3 та 5 статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першої статті 1 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.

Гонорар адвоката формується з дотриманням вимог Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» самостійно адвокатом.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Разом з тим, рішеннями Ради адвокатів низки областей України визначено застосування рекомендованих (мінімальних) ставок адвокатського гонорару, розмір яких за годину становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати.

Чинне процесуальне законодавство не обмежує сторін спору жодними нормативними рамками у контексті очікуваного розміру компенсації їхніх витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката. Отже, за умови дотримання визначеної законом процедури попереднього визначення суми судових витрат, а також порядку подання необхідного об`єму доказів на підтвердження понесених витрат, сторона може розраховувати на відшкодування витрат на правничу допомогу в повному розмірі.

Верховний Суд у своїй постанові від 01.09.2020 у справі № 640/6209/19 зазначив, що розмір відшкодування судових витрат повинен бути співрозмірним із ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також суд має враховувати критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Таким чином, беручи до уваги принцип співмірності, слід пам`ятати, що свобода сторін у визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу не є абсолютною та безумовною навіть у разі їхньої повної документальної доведеності.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України».

Суд зазначає, що критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Разом із тим, не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

Дослідивши зміст наданої правничої допомоги, про яку зазначено в Акті виконання робіт № 1 від 15.05.2025 до Договору про надання правничої допомоги № BL03-02/25 від 13.02.2025, суд вважає, що такий зміст наданої правничої допомоги в цілому відповідає умовам Договору про надання правничої допомоги № BL03-02/25 від 13.02.2025, при цьому суд виходить з того, що враховуючи конкретні обставини справи, адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/WestAllianceLimited проти України» від 23.01.2014). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у постанові від 13.03.2025 у справі № 275/150/22 дійшов висновку, що суд не має права вирішувати питання про зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу з власної ініціативи, зокрема зазначивши, що: «…Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності». У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.09.2020 у справі № 904/3583/19 вказано, що: «у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України). У розумінні положень частини п`ятої статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України)….»

Отже при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.

Приймаючи рішення про розподіл судових витрат у цій справі суд виходить з того, що в матеріалах справи № 910/16051/24 наявний відзив ФОП Попутька Олександра Васильовича на позовну заяву, письмові пояснення у справі, які від імені ФОП Попутька Олександра Васильовича складені і підписані адвокатом Зарвієм І.Л., матеріали справи свідчать, що у всіх судових засіданнях у даній справі, про які зазначено в Акті виконання робіт № 1 від 15.05.2025 до Договору про надання правничої допомоги № BL03-02/25 від 13.02.2025 представник відповідача (адвокат Зарвій І.Л.) приймав участь.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За результатами вирішення спору рішенням суду від 11.11.2024 у справі № 908/1797/24 в задоволенні позовних вимоги відмовлено повністю.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Отже, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених ФОП Попутьком О.В. витрат на професійну правничу допомогу, суд зауважує, що ознайомлення з матеріалами справи, перегляд судової практики щодо подібних правовідносин вивчення є складовими правової допомоги формування правової позиції для захисту інтересів Клієнта та за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окрема послуга.

Стосовно наданої правової допомоги в частині складання проекту клопотання про витребування доказів та подача його до Господарського суду Запорізької області, то суд зауважує, що Клопотання відповідача про витребування доказів (вх. № 8990/08-08/25 від 30.04.2025) залишено судом без розгляду.

Щодо Додаткових пояснень у справі № 910/16051/24 (вх. № 6371/08-08/25 від 21.03.2025), які подавалися відповідачем, то суд зазначає, що чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачено подання такого процесуального документу як «додаткові пояснення». Основні процесуальні документи, що використовуються в господарському процесі, - це позовна заява, відповідь на позов, заява про визнання позову (або заперечення), заява про відмову від позову, а також документи, що підтверджують докази.

Крім того, суд зауважує, що в даному випадку для кваліфікованого адвоката робота з підготовка відзиву на позовну заяву, враховуючи предмет спору у справі № 910/16051/24, не є складною, не потребує дослідження і застосування великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, вивчення та застосування судової практики.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що у даному випадку достатніми є 3 години робочого часу адвоката для підготовка відзиву на позовну заяву (з урахуванням часу на ознайомлення з матеріалами справи та вивчення судової практики у подібних правовідносинах).

Врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; обґрунтованістю та доведеністю заперечень на позов поданими доказами; категорією спору та значенням справи для сторін, приймаючи до уваги заяву позивача про часткове визнання витрат на оплату правничої допомоги, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви ФОП Попутька Олександра Васильовича про стягнення судових витрат на правничу допомогу адвоката, ухвалення додаткового рішення та стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/16051/24 та стягнення із позивача на користь ФОП Попутька Олександра Васильовича 19 200,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.

Розмір понесених витрат на таку суму суд вважає такою, що не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, реальність та розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат із складністю справи, виконаним адвокатом обсягом робіт та витраченим адвокатом часом на надання послуг у цій справі. При цьому, суд зазначає, що сторона в господарському процесі, яка заявляє про покладення на іншу сторони витрат на правничу допомогу, повинна довести об`єктивну неминучість та необхідність таких витрат у заявленому розмірі.

Керуючись ст., ст. 123, 126, 129, 232, 233, 235, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Заяву Фізичної особи-підприємця Попутька Олександра Васильовича, м. Запоріжжя про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на правничу допомогу у справі № 910/16051/24 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Управляюча компанія ПОЛІТЕХ», (01001, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 45, пр. 3, ідентифікаційний код юридичної особи 39609766) на користь Фізичної особи-підприємця Попутька Олександра Васильовича, ( АДРЕСА_2 , РНОКПП) 19 200 (дев`ятнадцять тисяч двісті) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Видати наказ.

3. В задоволені решти заяви відмовити.

Учасники по справі можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://zp.arbitr.gov.ua/sud5009/.

Дата складання повного тексту додаткового рішення 02.06.2025.

Суддя Н. Г.Зінченко

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.