Рішення від 14.04.2025 по справі 910/26475/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.04.2025Справа № 910/26475/14 (910/5870/24)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" (адреса для листування: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 22, під`їзд 13)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, кв. 1)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Бондарчука Олександра Петровича

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання демонтувати самовільно встановлену загорожу

За позовом третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета позову

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібний Бриз 2021" (02152, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" (адреса для листування: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 22, під`їзд 13)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт-Маркетинг 2" (адреса для листування: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 22, під`їзд 13)

Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, кв. 1)

про визнання недійсними договорів

В межах справи № 910/26475/14

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" (код ЄДРПОУ 32102765)

про банкрутство

Суддя Чеберяк П.П.

Представники сторін: згідно з протоколом судового засідання

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/26475/14 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" про банкрутство на стадії процедури розпорядження майном, відкритої ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.12.2014.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:135:0091, що належить на праві власності ТОВ "Голдфіш-Інвест-Буд", шляхом демонтажу самовільно встановленої огорожі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/5870/24, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, розгляд справи призначено на 17.06.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 справу № 910/5870/24 передано за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду в межах справи № 910/26475/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2024 прийнято справу №910/5870/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання демонтувати самовільно встановлену загорожу до розгляду в межах справи № 910/26475/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія", розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 14.10.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 залучено розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Бондарчука Олександра Петровича до участі у справі № 910/26475/14 (910/5870/24) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання демонтувати самовільно встановлену загорожу в межах справи № 910/26475/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, розгляд справи відкладено на 04.12.2024.

14.10.2024 до Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібний Бриз 2021" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" про визнання договорів недійсними, а саме:

договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.06.2010, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рудко Б.Б., реєстр. № 2464, № 2465, та застосувати наслідки недійсного правочину;

договору земельного сервітуту від 10.10.2023, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спорт-Маркетинг 2".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 прийнято до розгляду позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібний Бриз 2021" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" про визнання договорів недійсними у межах справи № 910/26475/14, призначено розгляд позовної заяви третьої особи спільно з первісним позовом на 04.12.2024.

20.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив позивача на позовну заяву третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета позову.

04.12.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання третьої особи з самостійними вимогами про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 рогляд справи відкладено на 23.12.2024.

23.12.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача розпорядника майна Бондарчука О.П. про відкладення розгляду справи.

23.12.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача розпорядника майна Бондарчука О.П. про долучення доказів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.12.2024 розгляд справи відкладено на 13.01.2025.

26.12.2024 до Господарського суду м. Києва надійшла заява представника позивача про припинення представництва.

31.10.2024 до Господарського суду м. Києва надійшла заява третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору про виправлення описки.

08.01.2025 до Господарського суду м. Києва надійшло заперечення третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору щодо клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача розпорядника майна Бондарчука О.П. про долучення доказів до матеріалів справи.

13.01.2025 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору та заперечення на заяву позивача про припинення представництва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.01.2025 задоволено заяву третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібний Бриз 2021" про виправлення описки та відкладено розгляд справи на 10.02.2025.

10.02.2025 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібний Бриз 2021".

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.02.2025 закрито підготовче провадження та призначено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Бондарчука Олександра Петровича про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом зобов`язання демонтувати самовільно встановлену загорожу та позовом третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібний Бриз 2021" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт-Маркетинг 2" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" про визнання недійсними договорів в межах справи № 910/26475/14 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" до судового розгляду по суті на 17.03.2025.

У судовому засіданні 17.03.2025 оголошено перерву до 14.04.2025.

У судовому засіданні 14.04.2025 представник позивача за первісним позовом надав пояснення по суті заявлених вимог та просив суд первісний позов задовольнити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібний Бриз 2021" подав письмові дебати, надав пояснення по суті зустрічного позову, підтримав його в повному обсязі, а також заперечив щодо задоволення первісного позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача розпорядника майна Бондарчука О.П. щодо задоволення первісного позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" (позивач) є власником земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:135:0091 загальною площею 1,3827 га з цільовим призначенням для іншої житлової забудови, на підставі договору купівлі-продажу № 2464, 2465 від 22.06.2010, що підтверджується державним актом на право власності серія та номер: ЯЖ 142478 від 20.08.2007 та інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 358295651 від 13.12.2023.

Згідно Акту встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі, виконаний сертифікованим інженером-землевпорядником, земельна ділянка позивача межує з земельними ділянками Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (8000000000:90:135:0100), Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" (8000000000:90:135:0102), Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт-Маркетинг 2" (8000000000:90:135:0096), Товариства з обмеженою відповідальністю "З.О." (8000000000:90:135:0097), Київська міська рада (8000000000:90:135:0069).

Позивач зазначає, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" (відповідач) без отримання дозволів від позивача, а також без відповідних договірних відносин, встановлено огорожу (паркан) та штучно створено дорогу, яка використовується відповідачем як проїзд до будинків.

Вказане, за твердженнями позивача, фактично призвело до позбавлення його можливості використовувати свою власність на свій власний розсуд.

З огляду на викладені обставини, позивач звернувся до суду з позовом в якому просить суд зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:135:0091, що належить на праві власності позивачу шляхом демонтажу самовільно встановленої огорожі.

За змістом статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, та свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 Цивільного кодексу України).

Згідно із частинами першою та другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою та необхідною умовою для звернення особи до суду із відповідним позовом є наявність порушеного права та охоронюваного законом інтересу особи - позивача у справі і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту.

Згідно із ч. 4 ст. 373 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Відповідно до ст. 391 Цивільного кодексу України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із ст. 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Як вбачається з матеріалів справи, в порядку досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача з вимогою про усунення перешкод в користування земельною ділянкою шляхом демонтажу самовільно встановленої огорожі, що підтверджується листом/вимогою № 37/24 від 30.04.2024, копія якого міститься в матеріалах справи. Однак відповідь на вказану вимогу відповідачем надана не була.

Відповідно до ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України, захист прав юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, крім іншого, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

В постанові від 12.08.2020 у справі № 599/340/16-ц Верховний Суд зазначив, що підставою для подання позову про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є створення іншою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень користування належним йому майном.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 910/1310/19 викладено правовий висновок про те, що умовами для задоволення позову є сукупність таких обставин: майно знаходиться у власника або титульного володільця; інша особа заважає користуванню, розпорядженню цим майном; для створення таких перешкод немає правомірних підстав (припису закону, договору між власником та іншою особою тощо); у позові має бути чітко та конкретно визначено дії, які повинен здійснити відповідач для усунення порушень права власника (володільця).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем без отримання дозволів від позивача, а також без відповідних договірних відносин, встановлено огорожу (паркан) та штучно створено дорогу, яка використовується відповідачем як проїзд до будинків, що, в свою чергу, призвело до позбавлення можливості позивача використовувати свою власність на свій власний розсуд, що підтверджується технічною документацією щодо встановлення меж земельної ділянки, актом встановлення меж земельної ділянки в натурі, а також висновком експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 16-04/2024 від 16.04.2024.

Площа частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:135:0091, що порушена розташованими в межах земельної ділянки металевого секційного паркану на металевих стовпах з бетонним бордюром та асфальтованим проїздом становить 0,0688 га.

Площа частини земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:135:0091, що обмежена металевим будівельним парканом на бетонних блоках і окремо встановленими огороджувальними бетонними блоками становить 0,0382 га.

Враховуючи наведене, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо того, що самовільне встановлення відповідачем огорожі в межах земельної ділянки позивача порушує права позивача, як власника земельної ділянки на користування своїм майном.

В свою чергу, відповідачем наведені обставини не спростовані.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

З огляду на викладені обставини та наведені норми, враховуючи встановлені судом обставини створення відповідачем перешкод позивачу, як власнику земельної ділянки, у реалізації ним повноважень щодо користування належним йому майном, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги за первісним позовом.

В свою чергу, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсними договорів, третя особа з самостійними вимогами щодо предмета спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібний Бриз 2021" вказало, що договір купівлі-продажу земельної ділянки від 22.06.2010, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" та договір сервітуту від 10.10.2023, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спорт-Маркетинг 2" є такими, що порушують права та законні інтереси всіх мешканців будинків № 1 та № 1-а по вул. Дніпровській набережній у м. Києві, оскільки:

- договір купівлі-продажу земельної ділянки від 22.06.2010, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія", є недійсним у зв`язку з тим, що його зміст суперечить нормам права, порушує права та законні інтереси всіх мешканців будинків № 1 та № 1-а по вул. Дніпровській набережній у м. Києві, вчинений з порушенням публічного порядку, з метою, що суперечить інтересам держави та суспільству, вчинений під впливом обману, з порушенням прав цільового використання земельної ділянки - для будівництва житлової нерухомості, з порушенням будівельних норм та правил щодо проектної документації на будівництво згідно цільового призначення земельної ділянки, укладений «на зло» для зменшення прибудинкової території будинків № 1-А та № 1 по вул. Дніпровській набережній у м. Києві, є безкоштовним, має ознаки фраудаторності, за правочином не сплачувалися відповідні податки та збори, тощо, спірний договір укладався за наявності вже огорожі між земельними ділянками та асфальтного покриття, що розмежовує земельні ділянки, а також те, що договір укладений в порушення законодавства щодо належності прибудинкової території двом житловим будинками для їх обслуговування, протипожежним нормам;

- договір земельного сервітуту від 10.10.2023, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Спорт-Маркетинг 2" є недійсним у зв`язку з тим, що його недійсність прямо випливає з недійсності договору купівлі-продажу земельної ділянки від 22.06.2010, що укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія", був підписаний неуповноваженою особою, суперечить ст.ст. 13, 203 ЦК України, будівельним нормам та правилам, проектній документації на забудову, в т.ч. будинків № 1-А та № 1 по вул. Дніпровській набережній у м. Києві.

За змістом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.

Згідно із частиною першою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства визначено справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України, статтею 42 КУзПБ.

Відповідно до положень статей 14, 74 ГПК України тягар доведення порушеного права у спорі про визнання недійсним правочину покладений на заявника цих вимог.

Отже, реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і залежно від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову в задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (правова позиція Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду, викладена в постанові від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17).

Крім того, як неодноразово наголошував Верховний Суд України (постанови від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, від 30.11.2016 у справі № 910/31110/15), під час вирішення спору про визнання недійсним оспорюваного правочину необхідно застосовувати загальні положення статей 3, 15, 16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, а й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно сталося.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18).

Поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними (рішення ЄСПЛ від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" (Doran v. Ireland)).

Ефективність означає як попередження стверджуваного порушення чи його продовження, так і надання відповідного відшкодування за будь-яке порушення, яке вже відбулося (рішення ЄСПЛ від 26.10.2000 у справі "Кудла проти Польщі" (Kudla v. Poland)).

У рішенні від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України" ЄСПЛ зазначав, що засіб захисту, що вимагається, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац десятий пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями статті 20 ГК України, визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац дванадцятий частини другої статті 16 ЦК України).

КУзПБ є частиною цивільного/господарського законодавства, тому до правовідносин, які регулює цей Кодекс як спеціальний нормативно-правовий акт, можуть застосовуватися також норми ЦК України, зокрема щодо загальних підстав для визнання недійсними правочинів за участі боржника.

Визнання правочину недійсним є одним з передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, статтею 20 ГК України. Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені статтею 215 цього Кодексу.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 17.06.2020 у справі № 910/12712/19, від 20.01.2021 у справі № 910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 18.03.2021 у справі № 916/325/20, від 19.02.2021 у справі № 904/2979/20 тощо.

Тому в кожній справі про визнання правочину недійсним суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.

При цьому, матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для визнання оспорюваних правочинів недійсними.

Крім того, третьою особою з самостійними вимогами щодо предмета спору Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Срібний Бриз 2021" не доведено наявність інших фактичних обставин, з якими закон пов`язує можливість визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення і настання відповідних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, як: не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібний Бриз 2021" задоволенню не підлягають.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача за первісним позовом по сплаті судового збору покладаються на відповідача; судові витрати по сплаті судового збору за позовом третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібний Бриз 2021" покладаються на останнє.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, кв. 1; ідентифікаційний номер 32102765) усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:90:135:0091, що належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" (02152, м. Київ, пр.-т. Павла Тичини, 1В, оф. В701; адреса для листування: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 22, під`їзд 13; ідентифікаційний номер 35383493), шляхом демонтажу самовільно встановленої огорожі.

3. В задоволенні позову третьої особи з самостійними вимогами щодо предмета спору Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібний Бриз 2021" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Спорт-Маркетинг 2", Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" про визнання недійсними договорів відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська інвестиційно-інжинірингова компанія" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, кв. 1; ідентифікаційний номер 32102765) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Голдфіш-Інвест-Буд" (02152, м. Київ, пр.-т. Павла Тичини, 1В, оф. В701; адреса для листування: 01011, м. Київ, вул. Рибальська, 22, під`їзд 13; ідентифікаційний номер 35383493) судовий збір в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

7. Копію рішення направити учасникам провадження у справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.04.2025.

Суддя П.П. Чеберяк