Постанова

від 23.05.2025 по справі 456/3794/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/3794/22 Головуючий у 1 інстанції: Бучківська В.Л.

Провадження № 22-ц/811/3672/23 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді: Шандри М.М.

суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А.

секретаря: Черевка В.В., Чижа Л.М.

за участю: ОСОБА_1 ,

представника Стрийської міської ради Кобка Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області на рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 до Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 звернулися до суду з позовом до Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області, в якому просили:

-поновити строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду;

-визнати протиправним та скасуватирішення IX сесії VII демократичного скликання Голобутівської сільської ради Стрийського району Львівської області №87 від 02.06.2016 в частині припинення права користування та вилучення земельних ділянок, наданих жителям с.Голобутів: ОСОБА_12 0,51 га (№ 2 у списку згідно додатку до рішення), ОСОБА_2 0,12 га (№ 11), ОСОБА_3 0,22 га (№ 12), ОСОБА_4 0,15 га (№ 17), ОСОБА_5 0,15 га (№ 18), ОСОБА_13 0,15 га ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_7 0,15 га (№ 24), ОСОБА_8 0,12 га (№ 25), ОСОБА_9 0,15 га ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_10 0,16 га (№ 34), ОСОБА_11 0,17 га (№ 40) для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Поточина» с.Голобутів Стрийського району Львівської області.

В обґрунтування позовних вимог покликалися на те, що вони є користувачами земельних ділянок в урочищі «Поточина» в с.Голобутів Стрийського району для ведення особистого селянського господарства більше тридцяти років, станом на сьогодні обробляють свої земельні ділянки відповідно до їх цільового призначення, сплачують земельний податок. Рішенням IX сесії VII демократичного скликання Голобутівської сільської ради Стрийського району Львівської області №87 від 02.06.2016 припинено право користування земельними ділянками загальною площею 6,61 га громадян с.Голобутів, які були надані для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Поточина» с.Голобутів Стрийського району Львівської області, вилучено дані земельні ділянки та переведено в землі запасу Голобутівської сільської ради. В додатку до рішення зазначено список громадян, серед яких вони, позивачі у справі.

Звертають увагу, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Вказують, що вони не надавали згоди на вилучення земельної ділянки, тому рішення Рішенням IX сесії VII демократичного скликання Голобутівської сільської ради Стрийського району Львівської області №87 від 02.06.2016 незаконне, винесене органом місцевого самоврядування за межами свої повноважень та з порушенням норм ЗК України.

Про рішення Голобутівської сільської ради №87 від 02.06.2016 користувачів земельних ділянок не повідомляли, рішення було прийняте без їх відома та громадських слухань. Про дане рішення та про порушення своїх прав позивачі довідались в 2019 році від ОСОБА_14 та відразу звернулись з колективною позовною заявою у Львівський окружний адміністративний суд. Ухвалою від 16.07.2019 провадження у справі закрито у зв`язку з неналежністю справи до адміністративного судочинства. Відтак позивачами було подано позов про визнання незаконним та скасування рішення IX сесії VII демократичного скликання Голобутівської сільської ради Стрийського району Львівської області №87 від 02.06.2016 в Стрийський міськрайонний суд Львівської області (справа №456/2928/19), сплачено судовий збір. Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 04.09.2019 позовну заяву у зв`язку з неусуненням недоліків повернуто позивачам. ОСОБА_14 від імені всіх позивачів подала апеляційну скаргу на дану ухвалу, яка постановою Львівського апеляційного суду від 08.01.2020 була скасована, а справу направлено до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі. Постанову апеляційного суду позивачі не отримували. Ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 03.02.2020 відкрито провадження у справі про визнання незаконним та скасування рішення IX сесії VII демократичного скликання Голобутівської сільської ради Стрийського району Львівської області №87 від 02.06.2016. Позивачі в судове засідання не ходили, так як від їхнього імені виступала ОСОБА_14 . Вони з`явились тільки один раз для надання пояснень в якості свідків. Те, що постановою Львівського апеляційного суду від 08.01.2020 апеляційна скарга ОСОБА_14 була задоволена частково, тільки щодо ОСОБА_14 вони довідались тільки після роз`яснень адвоката, який вступив у справу № 456/2928/19 та пояснив, що провадження відкрито тільки за позовом ОСОБА_14 . Зважаючи на те, що позивачі звертались з позовом до суду, але через юридичну необізнаність не знали, що їхні позовні вимоги у справі № 456/2928/19 не розглядаються, а також гарантоване Конституцією України право кожної особи на отримання правової допомоги, вважають причини пропуску строку на оскарження рішення Голобутівської сільської ради Стрийського району Львівської області №87 від 02.06.2016 поважними та просили поновити такий.

На підставі наведеного просили задовольнити їхній позов.

Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16.11.2023 позов задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 строк позовної давності для звернення з даним позовом до суду.

Визнано протиправним та скасовано рішення IX сесії VII демократичного скликання Голобутівської сільської ради Стрийського району Львівської області № 87 від 02.06.2016 в частині припинення права користування та вилучення земельних ділянок, наданих жителям с.Голобутів: ОСОБА_12 0,51 га (№ 2 у списку згідно додатку до рішення), ОСОБА_2 0,12 га (№ 11), ОСОБА_3 0,22 га (№ 12), ОСОБА_4 0,15 га (№ 17), ОСОБА_5 0,15 га (№ 18), ОСОБА_13 0,15 га ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_7 0,15 га (№ 24), ОСОБА_8 0,12 га ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_9 0,15 га ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_10 0,16 га (№ 34), ОСОБА_11 0,17 га (№ 40) для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Поточина» с.Голобутів Стрийського району Львівської області.

Стягнуто з Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 по 793,92 грн судового збору.

Стягнуто з Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 по 1000,00 грн витрат на професійну (правничу) допомогу.

Рішення суду оскаржила Стрийська міська рада Стрийського району Львівської області.

В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вважає, що позивачами не долучено доказів на підтвердження підставного користування спірними земельними ділянками. Зазначає, що матеріалах справи немає підтверджуючих документів, про те, що позивачі користувалися земельними ділянками у відповідності до вимог земельного законодавства. Твердження позивачів про те, що вони не були проінформовані щодо обговорення та прийняття оскаржуваного рішення Голобутівською сільською радою, спростовується наявними у справі доказами.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Стрийської міської ради Кобко Т.В. підтримав апеляційну скаргу з підстав, зазначених у ній, ОСОБА_1 заперечила проти задоволення апеляційної скарги. Інші учасники справи у судове засідання апеляційної інстанції не з`явились, про причини неявки суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому їх неявка, відповідно до ч.2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи, який проводиться за їхньої відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України).

Згідно із 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає.

З матеріалів справи вбачається, що 02.06.2016 на позачерговій ІХ сесії VII демократичного скликання Голобутівською сільською радою Стрийського району Львівської області було прийнято рішення №87 Про припинення права користування земельних ділянок жителів с.Голобутів Стрийського району Львівської області на території Голобутівської сільської ради. Вказаним рішенням припинено право користування земельними ділянками загальною площею 6.61 га громадян с. Голобутів, які були надані для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Поточина» с. Голобутів Стрийського району Львівської області, вилучено земельні ділянки загальною площею 6.61 га громадян с.Голобутів та переведено в землі запасу Голобутівської сільської ради.

Додатком до рішення позачергової ІХ сесії VІІ демократичного скликання Голобутівської сільської ради Стрийського району Львівської області № 87 від 02.06.2016 є список громадян с. Голобутів, яким припинено право користування земельною ділянкою в урочищі «Поточина», серед яких є: ОСОБА_12 0,51 га (№ 2), ОСОБА_2 0,12 га (№ 11), ОСОБА_3 0,22 га (№ 12), ОСОБА_4 0,15 га (№ 17), ОСОБА_5 0,15 га ( АДРЕСА_4 ), ОСОБА_13 0,15 га ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_7 0,15 га ( АДРЕСА_5 ), ОСОБА_8 0,12 га (№ 25), ОСОБА_9 0,15 га (№ 28), ОСОБА_10 0,16 га (№ 34) та ОСОБА_11 0,17 га (№ 40).

ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За життя ОСОБА_12 зверталася до голови Голобутівської сільської ради із заявою від 11.03.2019 про надання їй в особисте користування земельних ділянок площею 0, 30 га в урочищі «Лан» та земельних ділянок в урочищі «Поточина» в розмірі 0,30 га, для ведення особистого селянського господарства. З відповіді сільського голови Голобутівської сільської ради від 30.07.2019 №254/02-14 вбачається, що на засіданні 25 сесії 7 демократичного скликання Голобутівської сільської ради Стрийського району Львівської області від 23.07.2019 розглянуто заяву ОСОБА_12 за вх. №15/02-17 від 11.03.2019 про надання дозволу на виготовлення технічної документації на приватизацію земельної ділянки площею 0,30 га, для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Поточина», але рішення не приймалося, так як депутати вирішили розгляд заяв про надання дозволу на виготовлення технічної документації на приватизацію земельної ділянки розглядати після громадських слухань села.

З копії свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т., вбачається, що спадкоємцем майна ОСОБА_12 є її донька ОСОБА_1 .

ОСОБА_13 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Спадкоємцем майна ОСОБА_13 є його донька ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Стрийської державної нотаріальної контори Костур У.Т.

Рішенням VІІ сесії Першого демократичного скликання Голобутівської сільської ради Народних депутатів від 31.03.1994 вирішено передати безоплатно у приватну власність громадянам с. Голобутів земельні ділянки в межах населеного пункту для ведення особистого підсобного господарства до 0,6 га і обслуговування житлового будинку у розмірі не більше 0,25 га, згідно поданих заяв громадян станом на 31.03.1994.

Рішенням № 23 виконавчого комітету Голобутівської сільської ради Стрийського району Львівської області від 24.04.1997 затверджено списки землекористувачів по Голобутівській сільській раді станом на 01.06.1997 згідно доданого додатку.

З копії інформаційного листа-відповіді Архівного відділу Стрийської районної державної адміністрації від 29.03.2023 № 301-13/23 вбачається, що списки землекористувачів по Голобутівській сільській раді, затверджені рішенням виконавчого комітету Голобутівської сільської ради Стрийського району Львівської області № 23 від 14.04.1997, згідно додатку до вказаного рішення, а також заяви та списки, вказані у п.2 рішення Голобутівської сільської ради народних депутатів від 30.12.1992 «Про хід земельної реформи, роздержавлення та приватизації на території сільської ради» відсутні; у документах Голобутівської сільської ради, переданих на зберігання в архівний відділ, рішення Голобутівської сільської ради про надання у користування (власність) земельних ділянок в урочищі «Поточина» загальною площею 6,61 га жителям села Голобутів та список громадян, яким передано дані земельні ділянки з 1992 по 2000 роки відсутні; рішення Голобутівської сільської ради про надання у користування (власність) земельних ділянок ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Поточина» села Голобутів Стрийськкого району Львівської області за період з 1992-2000 року відсутні.

Незважаючи на неодноразові запити адвоката позивачів ОСОБА_15 та місцевого суду до відповідних органів, встановити підстави користування позивачами спірними земельними ділянками не видається можливим.

Разом з тим, факт, що ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 є користувачами земельними ділянками в урочищі «Поточина» підтверджується самим Списком громадян с. Голобутів, яким припинено право користування земельною ділянкою в урочищі «Поточина», що є Додатком до рішення позачергової ІХ сесії VІІ демократичного скликання Голобутівської сільської ради Стрийського району Львівської області № 87 від 02.06.2016.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивачі покликалися на те, що рішення позачергової ІХ сесії VІІ демократичного скликання Голобутівської сільської ради Стрийського району Львівської області № 87 від 02.06.2016 є незаконними, оскільки вони, як користувачі земельних ділянок, не надавали згоди на вилучення земельних ділянок та припинення їхнього права користування земельними ділянками.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про підставність заявленого позову з огляду на таке.

Відповідно достатті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У частинахпершій тачетвертій статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права і обов`язки виникають як із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, так і з інших дій, які за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування.

Згідно зпунктом 10частини другоїстатті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною першоюстатті 21 ЦК України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі № 903/857/18, від 20.08.2019 у справі № 911/714/18.

Судом встановлено, що позивачі у справі є належними користувачами земельних ділянок в урочищі «Поточина».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право постійного користування земельною ділянкою є речовим правом.

Земельний кодекс України (далі ЗК України)визначає правопостійного користуванняземельною ділянкоюяк правоволодіння ікористування земельноюділянкою,яка перебуваєу державнійабо комунальнійвласності,без встановленнястроку (частина1статті 92 ЗК України).

Пунктом 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України було встановлено, що громадяни та юридичні особи, які набули земельні ділянки на праві постійного користування до 01.01.2002, але згідно з Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2008 переоформити право постійного користування на право власності або право оренди.

Конституційний Суд України Рішенням від 22.09.2005 №5-рп/2005 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України щодо зобов`язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення.

Отже громадяни та юридичні особи, які до 01.01.2002 отримали у постійне користування земельні ділянки, правомочні використовувати отримані раніше земельні ділянки на підставі цього правового титулу без обов`язкового переоформлення права постійного користування на право власності на землю чи на право оренди землі.

Тобто, громадяни та юридичні особи не можуть втрачати раніше наданого їм в установлених законодавством випадках права користування земельною ділянкою за відсутності підстав, встановлених законом.

Право постійногоземлекористування єбезстроковим,на відмінувід праваоренди,і можебути припиненелише зпідстав,передбачених статтею141цього Кодексу,перелік якихє вичерпним.Дії органівдержавної владита місцевогосамоврядування,спрямовані напозбавлення суб`єктаправа користуванняземельною ділянкоюпісля державноїреєстрації такогоправа позамежами підстав,визначених устатті 141 ЗК України,є такими,що порушуютьправо користуванняземельною ділянкою.Орган виконавчоївлади абоорган місцевогосамоврядування маєправо прийнятирішення проце лишев порядку,з підставі заумов,передбачених статтями 140-149 ЗК України. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 923/466/17.

Як встановлено судом, оспорюване рішення позачергової ІХ сесії VІІ демократичного скликання Голобутівської сільської ради Стрийського району Львівської області № 87 від 02.06.2016 прийнято на підставі приписів статей 12, 141 ЗК України.

Відповідно достатті 141 ЗК України в редакції, чинній на час прийняття оспореного рішення, підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати; е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини.

За змістомстатті 143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі: а) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; б) неусунення допущених порушень законодавства (забруднення земель радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, забруднення земель бактеріально-паразитичними і карантинно-шкідливими організмами, засмічення земель забороненими рослинами, пошкодження і знищення родючого шару ґрунту, об`єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, порушення встановленого режиму використання земель, що особливо охороняються, а також використання земель способами, які завдають шкоди здоров`ю населення) в строки, встановлені вказівками (приписами) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; в) конфіскації земельної ділянки; г) примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності; ґ) примусового звернення стягнень на земельну ділянку по зобов`язаннях власника цієї земельної ділянки; д) невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Рішення про примусове припинення права користування позивачів у порядку статей 143 ЗК України у справі відсутні.

Зі змісту статей 141, 142 ЗК України вбачається, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

Згідно з частиною другою статті 149 ЗК України вилучення земельних ділянок, наданих у постійне користування із земель державної та комунальної власності, провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень.

Отже, передача (вилучення) земельних ділянок за рахунок земель, що перебувають у постійному користуванні, відбувається шляхом прийняття відповідного рішення власника землі за погодженням із користувачем.

Проте матеріали справи не містить відомостей про звернення до сільської ради ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 із заявами про припинення права користування ними земельними ділянками в урочищі «Поточина» та доказів надання ними такої згоди на вилучення із їх постійного користування земельних ділянок.

Тобто рішення про припинення права користування земельними ділянками вказаними особами не приймалось та навпаки позивачі користуються спірними земельними ділянками і до цього часу та сплачують земельний податок.

З огляду на вказане, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що рішення IX сесії VII демократичного скликання Голобутівської сільської ради Стрийського району Львівської області № 87 від 02.06.2016 в частині припинення права користування та вилучення земельних ділянок, наданих жителям с.Голобутів: ОСОБА_12 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 для ведення особистого селянського господарства в урочищі «Поточина» с.Голобутів Стрийського району Львівської області прийняте з порушенням вимог чинного земельного законодавства, та порушує права позивачів.

Колегія суддів також погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для поновлення позивачам строку звернення до суду з цим позовом, оскільки судом встановлено, що про рішення IX сесії VII демократичного скликання Голобутівської сільської ради Стрийського району Львівської області № 87 від 02.06.2016 користувачів земельних ділянок не повідомляли, рішення було прийняте без їх відома та громадських слухань.

Також суд врахував, що позивачі звертались з позовом до суду у справі № 456/2928/19, але через юридичну необізнаність не знали, що їхні позовні вимоги у справі №456/2928/19 не розглядалися, а також гарантоване Конституцією України право кожної особи на отримання правової допомоги.

Доводи апеляційної скарги правильних висновків районного суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і надав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Згідно із ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Стрийської міської ради Стрийського району Львівської області залишити без задоволення.

Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 16 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня її ухвалення.

Повний текст постанови складено: 23.05.2025

Головуючий

Судді