Ухвала від 16.05.2025 по справі 947/12615/25

Справа № 947/12615/25

Провадження № 1-кс/947/6480/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.05.2025 року м.Одеса

Слідчий суддя Київського районного суду міста Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника особи щодо майна якої вирішується питання про накладення арешту адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у судовому засіданні в місті Одесі клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024161030000019 від 26.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання сторони обвинувачення про арешт майна, Одеською обласною прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво по кримінальному провадженню №72024161030000019 від 26.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченогоч.1ст.204 КК України

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється детективами Територіального управління БЕБ в Одеській області.

До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про те, що невстановлені особи, на території Одеської області здійснюють збут незаконно виготовлених підакцизних товарів шляхом організації мережі АЗС.

Окрім цього, встановлено, що на території Одеської області здійснюють господарську діяльність з роздрібної торгівлі пальним на автозаправних станціях під брендом «Petromol» підприємства ТОВ«Топгрупп» (код ЄДРПОУ 43300491) та ТОВ«Толар-Групп» (код ЄДРПОУ 45373378).Вказані товариства підконтрольні фактичному власнику мережі АЗС «Petromol» громадянину Р.Болгарія ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також посадовим особам ТОВ «Топгрупп», які здійснюють свою діяльність з приховуванням фактичних доходів і ухиленням від сплати податків.

За наявною інформацією, в листопаді-грудні 2024 року Головним управлінням ДПС в Одеській області було анульовано ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним вищевказаним юридичним особам в тому числі за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м.Рені, вул.Крайня, 83.

Проте, станом на теперішній час на автомобільних заправних станціях «Petromol», розташованих за вищевказаними адресами, і надалі здійснюється роздрібна торгівля пальним за відсутності ліцензій на право провадження такої діяльності.

Детективами Територіального управління БЕБ в Одеській області в ході обшуку від 08.04.2025 за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський район, м.Рені, вул.Крайня, 83, у тому числі встановлено автомобіль DAF д.н.з. НОМЕР_1 , полупричіп-цистерна НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6 , що безпосередньо мав намір на вивантаження імпортованого газу скрапленого нафтового (код 2711190000).

Зокрема, показами свідка ОСОБА_6 від 08.04.2025 встановлено, що будучи водієм ТОВ«М ОЙЛ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44707123) за вказівкою службових осіб зазначеного підприємства, 08.04.2025 відповідно до товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 000028753 від 08.04.2025 здійснив завантаження на території ДП «Ренійський морський торговельний порт» (код ЄДРПОУ 01125809) імпортованого газу скрапленого нафтового, об`ємом 36431,55 дм3 у автомобіль DAF д.н.з. НОМЕР_1 , полупричіп-цистерна НОМЕР_2 та направився на автозаправну станцію під брендом «Petromol», що знаходиться за адресою: Одеська обл., Ізмаїльський район, м.Рені, вул.Крайня, 83 з метою вивантаження палива (газу) на зазначеній АЗС та надав копії підтверджуючих документів, а саме: товарно-транспортну накладну на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 000028753 від 08.04.2025.

Відповідно до товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) № 000028753 від 08.04.2025 вантажовідправником нафтопродукту газу вуглеводного скрапленого (код 2711190000) являється ТОВ «М ОЙЛ ТРЕЙД» (ЄДРПОУ 44707123), вантажоодержувачем ТОВ «ЕЛ ПИ ДЖИ ПОСТАЧАННЯ» (ЄДРПОУ 44257589) у пункті навантаження: Одеська обл., м.Рені, вул.Дунайська, 188, пункт розвантаження: м.Львів, вул.Конюшинна, 14.Прийняв водій ОСОБА_6 автомобілем DAF д.н.з. НОМЕР_1 , полупричіп-цистерна НОМЕР_2 .

Вищевказане свідчить, що ТОВ«М ОЙЛ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44707123) в супереч діючого законодавства України вчиняють дії направлені на незаконну торгівлю пальним на автомобільних заправних станціях «Petromol» за відсутності ліцензій на право провадження такої діяльності.

Разом з цим, встановлено, що для ведення бухгалтерського обліку, зберігання первинної фінансово-господарської документації, чорнових записів тощо, використовуються приміщення, розташовані за адресою проживання засновника ТОВ«М ОЙЛ ТРЕЙД» (код ЄДРПОУ 44707123), а саме: Чернівецька область, м.Сторожинець, вул. Некрасова, буд. 5, кв. 14.

У ході обшуку, проведеного 06.05.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено мобільний телефон iPhone 15, S/N НОМЕР_3 .

В ході огляду вилученого телефону, під час проведення обшуку, виявлено наявність текстових повідомлень, графічних зображень, копій документів, в тому числі щодо здійснення митних операцій.

Вилучені речі на підставі постанови детектива від 07.05.2025 визнано речовими доказами у кримінальному провадженні оскільки відповідно до ч.1 ст.98 КПК України.

Процесуальний керівник звертається з клопотанням про арешт майна з метою збереження речових доказів.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з підстав викладених письмово, окремо зазначив, що вилучені речі містять інформацію, необхідну для проведення всебічного та об`єктивного досудового розслідування кримінального провадження, оскільки лише за допомогою даних речей можливо підтвердити або спростувати факт вчинення кримінального правопорушення.Також вказані речі необхідні для подальшого проведення судових експертиз, оскільки можуть містити сліди вчинення кримінального правопорушення.

Представник ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти накладення арешту, пояснив, що вилучене майно та його власник не має жодного відношення до кримінального провадження. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Дослідивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, вислухавши думку учасників судового засідання, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до п.1, п.2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

У відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

В судовому засіданні встановлено, що вилучене під час обшуку майно, може відповідати критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки є підстави вважати, що могло бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.

Викладене в повній мірі підтверджується долученою до матеріалів клопотання постановою про визнання та залучення в якості речових доказів, згідно якої вищезазначене вилучене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість якихнадана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.

До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.

Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.

Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Відповідно до ч.3ст.170 КПК України,у випадку, передбаченому п.1 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 цього Кодексу.

У кримінальному провадженні відповідно до ст.91 КПК України підлягає доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення.

Стандарт доведення «достатні підстави», необхідність застосування якого передбачає ч.3ст.170 КПКУкраїни,не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих фактів та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.

Щодо накладення арешту на вилучений під час обшуку мобільний телефон, то на думку слідчого судді, зазначене майно, що вилучено за місцем проживання засновника ТОВ«М ОЙЛ ТРЕЙД» ОСОБА_7 може свідчити про його використання в протиправній діяльності в якості знаряддя вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.204 КК України, а тому накладення арешту на нього є необхідним для збереження цих речових доказів та недопущення їх знищення.

Слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження №72024161030000019 від 26.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України.

В рамках вказаного кримінального провадження органом досудового розслідування встановлено осіб, які можуть бути причетні до вчинення дії направлених на незаконну торгівлю пальним на автомобільних заправних станціях «Petromol» за відсутності ліцензій на право провадження такої діяльності.

Так, вилучений стороною обвинувачення під час обшуку мобільний телефон може містити електронні докази незаконної торгівлі пальним на автомобільних заправних станціях «Petromol» за відсутності ліцензій на право провадження такої діяльності, а тому є важливим доказом можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.2204 КК України.

Накладення арешту необхідне для проведення огляду мобільного телефону з метою встановлення наявності вищезазначених електронних доказів, що можуть мати суттєве значення для кримінального провадження.

В судовому засіданні встановлено, що вилучене під час обшуку майно, може відповідати критеріям ч.1 ст.98 КПК України, оскільки є всі підстави вважати, що вилучене майно було знаряддям вчиненнякримінального правопорушеннята містить відомості, які будуть використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час розслідування кримінального провадження, що в свою чергу свідчить про наявність необхідності в забезпеченні збереження вилученого майна.

Також, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, про застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для вирішення питання про арешт майна, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. TheUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності зацікавленої особи пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити збереження речових доказів, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності особи, адже досягнення мети збереження речового доказу неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано відповідність зазначеного майна категорії речових доказів, зацікавлена особа в порядку ст. 174 КПК України має процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

Таким чином, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження, слідчий суддя приходить до переконання, що та клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні №72024161030000019 від 26.12.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України задовольнити.

Накласти арешт на майно вилучене у ході обшуку 06.05.2024 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон iPhone 15, S/N НОМЕР_3

шляхом заборони будь-кому відчужувати, розпоряджатися та користуватися зазначеним майном до скасування арешту у встановленому КПК України.

Виконання ухвали покласти на уповновноваженого детектива, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №72024161030000019 від 26.12.2024.

Відповідно до ст.175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1