Рішення

від 23.05.2025 по справі 289/3177/23

РАДОМИШЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 289/3177/23

Номер провадження 2/289/26/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.05.2025 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Кириленка О.О.,

за участю секретаря судового засідання Науменко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радомишльської міської ради Житомирської області, за участю третіх осіб ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Радомишльської державної нотаріальної контори, про встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом в остаточній редакції якого (а.с. 133-136) просить встановити факт її постійного проживання з матір`ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , з 2004 року по день смерті останньої. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її матір ОСОБА_4 , яка на час смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач в останні три роки життя ОСОБА_4 постійно проживала з нею за вказаною адресою та доглядала за нею. Для прийняття спадщини, що залишилася після смерті ОСОБА_4 , позивачу необхідно встановити факт проживання зі спадкодавцем на день її смерті, тобто на момент відкриття спадщини.

Ухвалою від 06.01.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання (а.с. 58).

В судовому засіданні 01.05.2025 позивач та її представник позов підтримали з викладених вище підстав та просили його задовольнити.

Треті особи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повністю підтримали позов, а також зазначили, що повністю розуміють те, що задоволення позову надасть можливість позивачу оформити спадщину після смерті їх батьків.

В судовому засіданні 01.05.2025 свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 кожен окремо пояснили суду, що позивач здійснювала догляд за своєю матір`ю ОСОБА_4 та проживала з нею за адресою: АДРЕСА_1 , у період з 2004 року по 2007 рік.

В останнє судове засідання, призначене на 23.05.2025, учасники судового процесу, зокрема представник позивача, представник відповідача та треті особи не з`явилися, однак в матеріалах справи містяться їх заяви про розгляд справи без їх участі (а.с. 110, 186, 190, 200, 203-205).

Заслухавши пояснення учасників судового засідання, показання свідків, вивчивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 6Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 15, 16ЦКУкраїни кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною першою статті 4ЦПКУкраїни передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Звертаючись до суду з позовом, позивач свої вимоги обґрунтовувала тим, що на день відкриття спадщини вона постійно проживала разом з спадкодавцем, а тому прийняла спадщину відповідно до частини третьої статті 1268 ЦК України.

Згідно зі статтями 1216, 1217, 1218ЦКУкраїни спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1222ЦКУкраїни передбачено, що спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1258ЦКУкраїни спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Згідно з частиною 3 статті 1268ЦКУкраїни спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Разом з тим, частина третя статті 1268ЦКУкраїни вимагає наявність фактичного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не лише реєстрацію місця проживання за адресою спадкодавця, що можуть бути відмінними один від одного.

Для вирішення питання щодо наявності підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини третьої статті 1268ЦКУкраїни є необхідним встановлення місця проживання спадкодавця і спадкоємця.

Частиною першою статті 29ЦКУкраїни визначено, що місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Положення статті 29ЦКУкраїни не ставлять місце фактичного проживання особи в залежність від місця її реєстрації.

Право на вибір місця проживання закріплено у статті 33 Конституції України, відповідно до якої кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Під місцем постійного проживання розуміється місце, де фізична особа постійно проживає. Тимчасовим місцем проживання є місце перебування фізичної особи, де вона знаходиться тимчасово (під час перебування у відпустці, відрядженні, зокрема у готелі чи у санаторії, тощо).

Згідно зі статтею 2ЗаконуУкраїни«Про свободупересуваннятавільний вибірмісцяпроживанняв Україні» громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.

Статтями 1269, 1270ЦКУкраїни передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Висновок щодо застосування ч. 3 ст.1268ЦКУкраїни у подібних правовідносинах викладений у постановах Верховного Суду від 21 жовтня 2020 року у справі № 569/15147/17, від 18 листопада 2020 року в справі №523/19010/15-ц, від 02 квітня 2021 року в справі №191/1808/19, від 28 квітня 2021 року в справі №204/2707/19, від 21 вересня 2021 року в справі №352/313/18.

Положення статті 29ЦКУкраїни не ставлять місце фактичного проживання особив залежність від місця її реєстрації (постанова ВС у справі №755/16414/18 від 29.07.2022).

Судом встановлено, що батьками позивача є ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , що підтверджується матеріалами справи (а.с. 9, 10).

За життя батько позивача заповів їй все своє майно (а.с. 11).

Згідно копії свідоцтва про смерть від 25.09.2004 НОМЕР_1 батько позивача ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 12).

Відповідно до матеріалів справи після смерті ОСОБА_7 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 та права на земельну частку (пай) у землі, яка перебуває у колективній власності ПКСЦ «Росія» розміром 2,98 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) (а.с. 13, 14, 15, 16, 17, 21).

Спадщину після смерті ОСОБА_7 прийняла його дружина ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується матеріалами справи (а.с. 18, 19, 22, 98).

Згідно копії довідки виданої 13.07.2021 Меньківським старостинським округом Радомишльської міської ради Житомирської області за №107/04-04/11 ОСОБА_4 на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Крім померлої в цьому будинку разом з нею ніхто не проживав та не був зареєстрований на день смерті та протягом шести місяців після смерті разом з спадкодавцем (а.с. 23).

До складу спадщини після смерті ОСОБА_4 входить земельна ділянка, площею 1,7826 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що підтверджується копією державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЖТ №077182 від 30.09.2004 (а.с. 20).

Згідно інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 11.12.2023 спадкова справа після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 не заведена (а.с. 38).

З матеріалів справи встановлено, що позивач звернулася до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Камінської Л.В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на майно після смерті матері ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак нотаріусом відмовлено у його видачі у зв`язку відсутністю факту прийняття спадщини після смерті матері (а.с. 37).

Відповідно до копії довідки від 30.08.2022 за №334 ОСОБА_1 з 2005 року постійно проживала без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , разом з матір`ю ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . За час проживання ОСОБА_1 доглядала за матір`ю та вела домашнє господарство. Інші спадкоємці померлої ОСОБА_4 , окрім ОСОБА_1 за даною адресою не проживали. Після смерті ОСОБА_4 її дочка ОСОБА_1 продовжувала мешкати за даною адресою протягом шести місяців після смерті спадкодавця, після чого виїхала мешкати до м. Києва (а.с. 36).

Отже, оцінивши в сукупності вищевказані письмові докази, а також показання згаданих свідків, з урахуванням встановлених обставин, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 1216-1218, 1221, 1222, 1258, 1268-1270 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76, 79, 81, 211, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (місцепроживання: АДРЕСА_2 ,РНОКПП НОМЕР_2 )до Радомишльськоїміської радиЖитомирської області(місцезнаходження:Соборний майдан,12,м.Радомишль,Житомирська область,12201,код ЄДРПОУ25923935),за участютретіх осіб ОСОБА_2 (місцепроживання: АДРЕСА_3 ), ОСОБА_3 (місцепроживання: АДРЕСА_4 ),Радомишльської державноїнотаріальної контори(місцезнаходження:вул.Старокиївська,буд.1/26,м.Радомишль,Житомирська обл.,12201),про встановленняфакту спільногопроживання зіспадкодавцем намомент відкриттяспадщини задовольнити повністю.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2004 року по день смерті останньої.

Рішення суду може бути оскаржено сторонами до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Олег КИРИЛЕНКО