Постанова

від 09.12.2010 по справі 57/169-10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2010 р. Сп рава № 57/169-10

Колегія суддів у с кладі: головуючий суддя , суддя , суддя

при секретарі Міракові Г. А.

за участю представників с торін:

від позивача - ОСОБА_1 (за дов. № 594 від 14.07.2010 р.),

від відповідача - Гур`янов С.Б., Оніщенко І.Л., Калашніе А.Ф . (за дов. №б/н від 28.10.2010 р.),

розглянувши у відкритому с удовому засіданні у приміщен ні Харківського апеляційног о господарського суду апеляц ійну скаргу відповідача (в х. № 4015 Х/2) на рішення господа рського суду Харківської обл асті від 18.10.2010 р. у справі № 57/169-10

за позовом ФО ОСОБ А_1 (ідентиф.номер НОМЕР_1 ), с. АДРЕСА_1

до відповідача Сільськ огосподарського товариства з обмеженою відповідальніст ю «Лан»(код 30412866), с. АДРЕСА_1

про стягнення 1282296,69,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до господарського суду Харківс ької області з позовною заяв ою, в якій з урахуванням уточн ень просив стягнути з відпов ідача на свою користь 1230261,27 грн. , із яких 904954,02 грн. вартість част ки майна позивача, 166825,68 грн. інф ляційні витрати, 58461,57 грн. 3% річн их, 2220, 00 грн. частка у статутному внеску, 97800,00 частка прибутку за 2008 рік, а також просив стягнути з відповідача свої витрати п о сплаті держмита та на інфор маційно-технічне забезпечен ня розгляду справи за даним п озовом, а також 5000,00 грн. за юриди чні послуги.

Рішенням господарського с уду Харківської області від 18.10.2010 р. (суддя Аюпова Р.М.) позовн і вимоги задоволені частково . Стягнуто з Сільськогоспода рського Товариства з обмежен ою відповідальністю «Лан»на користь ФО ОСОБА_1. 904954,02 грн. вартості частки майна, 31146,97 грн . інфляційних, 17637,48 грн. 3 % річних, 97800,00 грн. частки прибутку за 2008 р ік, 10505,38 грн. держмита, 193,53 грн. вит рат з інформаційно-технічног о забезпечення судового проц есу, 4100,21 грн. витрат на оплату по слуг адвоката. В іншій частин і в задоволенні позову відмо влено.

Відповідач, не погодився з рішенням суду першої інстанц ії, подав апеляційну скаргу в якій просив рішення господа рського суду Харківської обл асті від 18.10.2010 р. по справі № 57/169-10 с касувати, прийняти нове ріше ння, яким відмовити в задовол енні позовних вимог, посилаю чись на порушення норм матер іального та процесуального п рава.

Позивач відзив на апеляцій ну скаргу не надав. У судовому засіданні представник позив ача пояснив, що з апеляційною скаргою не згоден, рішення го сподарського суду Харківськ ої області вважає законним т а обґрунтованим.

Представники відповідача у судовому засіданні апеляці йну скаргу підтримали, поясн или, що вимоги позовні вимоги заявлені безпідставно, тому підстав для їх задоволення у господарського суду першої інстанції не було та просили скасувати рішення господарського суду Харківс ької області від 18.10.2010 р. і прийн яти нове рішення, яким відмов ити в задоволенні позовних в имог в повному обсязі.

Розглянувши наявні матері али справи, перевіривши повн оту встановлених господарсь ким судом першої інстанції о бставин справи та докази на ї х підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застос ування норм матеріального та процесуального права, довод и апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 ГПК України, заслухавши поя снення представників сторін , колегія суддів Харківськог о апеляційного господарсько го суду дійшла висновку, що ап еляційна скарга підлягає зад оволенню, виходячи з наступн ого.

Як встановлено господарсь ким судом першої інстанції т ак і під час апеляційного про вадження СТОВ “Лан” заснован о 12 січня 2000 р. та зареєстровано Близнюківською районною дер жавною адміністрацією Харкі вської області 12.01.2000 р.

Відповідно до Статуту това риства засновниками СТОВ “Л ан” були ОСОБА_2 з часткою в розмірі 70 % та позивач з част кою 30% від статутного капітал у.

30.09.2008 р. позивач подала заяву п ро намір вийти зі складу засн овників товариства, яка засв ідчена приватним нотаріусом Лозівського районного нотар іального округу Харківської області Даниленко Н.В. та заре єстрована в реєстрі за № 2202 (т.1 а .с. 28).

25.12.2008 р. на загальних зборах за сновників СТОВ “Лан” було п рийнято рішення про виплату належних позивачу 30% вартості частки та виплати їй належні й частині прибутку, отримано го СТОВ “Лан” на час виходу зі складу засновників (т.1 а.с.23-26).

Згідно зі ст. 10 Закону Україн и «Про господарські товарист ва»учасники товариства мают ь право: брати участь в управл інні справами товариства в п орядку, визначеному в устано вчих документах, за винятком випадків, передбачених зазн аченим Законом; брати участь у розподілі прибутку товари ства та одержувати його част ку (дивіденди); вийти в установ леному порядку з товариства; одержувати інформацію про д іяльність товариства, а тако ж можуть мати інші права, пере дбачені законодавством і уст ановчими документами. Згідно з частиною 1 статті 54 Закону Ук раїни “Про господарські тов ариства ” при виході учасник а з товариства з обмеженою ві дповідальністю йому виплачу ється вартість частини майна товариства, пропорційна йог о частці у статутному фонді. В иплата провадиться після зат вердження звіту за рік, в яком у він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виход у. На вимогу учасника та за зго дою товариства вклад може бу ти повернуто повністю або ча стково в натуральній формі.

29.08.2009 р. позивач, відповідно до ст. 10 вищезазначеного Закону, подала заяву про виділ майна та отримала від Товариства р озрахунок розподілу вартост і її частки майна, яка склала 1022302,20 грн., в якому крім того було зазначено, що відокремлення 30% вартості майна співвласник у ОСОБА_1. здійснено по фак ту списання усіх матеріальни х цінностей, тому данні річно го балансу скореговані, що пі дтверджено наказами, проведе но засідання інвентаризацій ної комісії, в окремих випадк ах доначислений знос, виділе но соціальну сферу, яка не роз поділяється в результаті чог о відокремлення 30% вартості ма йна здійснено за результатам и річного звіту за 2008 рік (т.1 а.с. 32).

29.08.2009 р. позивач подала заяву, в якій виразила своє бажання о тримати належну їй частку ва ртості майна товариства в на турі (майном товариства), що та кож не протирічить вимогам З акону України «Про господарс ькі товариства». Дана заява з асвідчена приватним нотаріу сом Близнюківського районно го нотаріального округу Харк івської області Яременко Г.В . та зареєстровано в реєстрі з а № 759 (т.1 а.с.27).

З урахуванням поданою пози вачем заяви 29.08.2009 р. між позивач ем та відповідачем було укла дено угоду про виплату частк и в майні СТОВ "Лан". Відповідн о до умов укладеної угоди Тов ариство ( відповідач у справі ), розглянувши заяву ОСОБА_1 вирішило видати в рахунок на лежної їй частки в статутном у фонді товариства майно в на туральному виразі (т.1 а.с.37).

Напротязі 2009 р. позивач отрим ала від відповідача частину належного їй майна товариств а на суму 117348,18 грн., що підтвердж ується актами приймання - пе редачі та накладними, що міст яться в матеріалах справи (т.1 а.с. 54-58).

Відповідачем на виконання вищевказаної угоди та рішен ня загальних зборів було під готовлено решта майна для пе редачі позивачу в рахунок на лежної їй частки, виписані на кладні. Однак позивач не з' я влявся для отримання решти м айна, тому 14.11.2009 р. відповідачем на адресу позивача було наді слано лист з пропозицією отр имати належне до виплати май но (т. 1 а.с. 68). Але позивач відмов ився отримувати кореспонден цію від відповідача, що підтв ерджується довідкою Укрпошт и про повернення надсилання у зв' язку з відмовою адреса та від одержання (т.1 а.с. 69).

22.12.2009 р. позивач надіслала від повідачу претензію, в якій пр осила визнати угоду від 29.08.2009 р. розірваною та виплатити нал ежну їй частку у майні та приб утку товариства у грошовій ф ормі.

Розглянувши подану позива чем претензію, 26.01.2010 р. відповід ач повідомив позивача про те , що з боку товариства порушен ь виплати належної позивачу частки в майні товариства та частини прибутку товариства не має, а також про те, що решту обумовленого угодою майна п озивач може отримати в будь я кий час (т.1 а.с. 71).

За загальним положенням ци вільного законодавства, зобо в'язання виникають з підстав , зазначених у статті 11 ЦК Укра їни. За приписами частини 2 ціє ї статті підставами виникнен ня цивільних прав та обов' я зку, зокрема, є договори та інш і правочини, інші юридичні фа кти. Підставою виникнення ци вільних прав та обов' язків є дії осіб, що передбачені акт ами цивільного законодавств а, а також дії, що не передбаче ні цими актами, але за аналогі єю породжують цивільні права та обов' язки.

Господарські зобов' язанн я можуть виникати, зокрема, з г осподарського договору та ін ших угод, передбачених закон ом, а також з угод, не передбач ених законом, але таких, які йо му не суперечать (ст. 174 ГК Украї ни).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК Укра їни, господарські договори у кладаються за правилами, вст ановленими ЦК України з урах уванням особливостей, передб ачених цим кодексом.

Договором є домовленість д вох або більше сторін, спрямо вана на встановлення, зміну а бо припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК Украї ни).

Договір є обов' язковим дл я виконання сторонами. (Ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 651 ЦК України зм іна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановл ено договором або законом. До говір може бути змінено або розірвано за рішенням суду н а вимогу однієї із сторін у р азі істотного порушення до говору другою стороною та в інших випадках, встановлени х договором або законом. Істо тним є таке порушення сторон ою договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сто рона значною мірою позбавляє ться того, на що вона розрахов увала при укладенні договору . У разі односторонньої відм ови від договору у повному обсязі або частково, якщо п раво на таку відмову встано влено договором або законом , договір є відповідно розі рваним або зміненим.

Згідно зі ст. 204 ЦК України пр авочин є правомірним, якщо йо го недійсність прямо не вста новлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним .

Рішення господарського су ду першої інстанції в частин і задоволення позовних вимог мотивовано тим, що договір ві д 29.08.2009 р. про виплату частки в ма йні є неукладеним, тому у това риства існують грошові зобов ' язання перед позивачем, ви конання яких прострочено. В ч астині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнен ня суми інфляційних, річних р ішення мотивоване тим, що вон и зайво нараховані та необґр унтовано пред' явлені до стя гнення.

Судова колегія апеляційно го господарського суду не по годжується з висновком госпо дарського суду першої інстан ції про те, що договір від 29.08.2009 р . є неукладеним зважаючи на та ке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено госпо дарським судом апеляційної і нстанції позивачем не заявля лися вимоги про визнання дог овору від 29.08.2009 р. недійсним чи н еукладеним. Зміст договору н е суперечить законодавству У країни, тому у господарськог о суду першої інстанції були відсутні правові підстави д ля визнання вищевказаного до говору неукладеним. Нормами ЦК України передбачено, що ст орони є вільні в укладанні до говорів. Позивачкою було под ано до товариства нотаріальн о засвідчену заяву про те, що в она бажає отримати свою част ку у майні товариства саме у в игляді майна. Ця заява була ро зглянута на загальних зборах товариства, рішенням яких бу ло затверджено порядок розра хунку вартості майна, належн ого позивачці при виході. Ріш ення загальних зборів не осп орювалися та не визнані неді йсними в судовому порядку.

Відповідно до ст. 207 ЦК Україн и правочин вважається вчинен ий у письмовій формі, якщо йог о зміст зафіксований в одном у або декількох документах, у листах, телеграмах, якими обм інялись сторони. Проявленням волевиявлення позивачки так ож є і укладення договору від 29.08.2009 р. про виплату належної їй частки у натуральній формі. Крім того, суд першої інстанц ії залишив поза увагою той фа кт, що обидві сторони договор у здійснили фактичні дії на в иконання цього договору. А са ме: товариством було передан о частину майна, визначеного в договорі, а позивачем це май но було прийнято, що підтверд жується актами приймання-пер едачі, які містяться в матері алах справи. Факт приймання ч астини майна на виконання до говору позивачем не заперечу ється. Тобто своїми діями оби дві сторони підтвердили, що в они приймають умови договору . Зважаючи на це у відповідача були відсутні грошові зобов ' язання перед позивачкою. В ідповідно, у позивачки відсу тні правові підстави вимагат и від відповідача виконання зобов' язання, яке він на себ е не приймав. Також місцевий г осподарський суд не звернув уваги на те, що в своїй претенз ії позивачка не просила визн ати договір неукладеним, а пр осила «визнати угоду від 29.08.2009 р . розірваною»(т.1 а.с.36).

Відповідно до статті 33 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень. Д окази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем не доведе но наявність обставин з яким и закон пов' язує розірвання договорів. А саме, як передбач ено ст. 651 ЦК України, істотне по рушення відповідачем догово ру або те, що право на одностор онню відмову передбачено умо вами спірного договору та за кону. Позивач не довів та не пі дтвердив належними доказами , яким чином відповідач поруш ив його права та охоронювані законом інтереси. Судовою ко легією апеляційного господа рського суду встановлено, що відповідач здійснив всі нео бхідні дії на виконання покл аденого на нього зобов' язан ня по виплаті належної позив ачу частки у майні та прибутк у товариства. Позивачем не до ведено, що він вимагав на вико нання укладеного договору от римання залишку майна, перед баченого цим договором, а від повідач їй відмовив. Тому, вин а відповідача у несвоєчасном у виконанні зобов' язання ві дсутня. Отже позовні вимоги в частині стягнення інфляційн их та річних також заявлені б езпідставно і правові підста ви для їх задоволення відсут ні.

Щодо позовних вимог в части ні стягнення витрат на юриди чні послуги, то з урахуванням того, що основні вимоги не під лягають задоволенню, то дані вимоги є необґрунтованими т а не підлягаючими задоволенн ю.

Зважаючи на вищевикладене , судова колегія Харківськог о апеляційного господарсько го суду дійшла висновку, що ви моги апеляційної скарги зако нні та обґрунтовані, доводи а пелянта знайшли підтверджен ня в матеріалах справи, тому а пеляційна скарга підлягає за доволенню. Висновки, викладе ні у рішенні місцевого госпо дарського суду не відповідаю ть обставинам справи, крім то го рішення прийнято з поруше нням норм матеріального та п роцесуального права, тому пі длягає скасуванню.

З огляду на викладене та ке руючись ст. 91, 101, ч.2 ст.103, п.1,2,4 ч.1 ст. 104 , 105 ГПК України, судова колегія , -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу зад овольнити.

Рішення господарського су ду Харківської області від 18.1 0.2010 р. у справі № 57/169-10 скасувати та прийняти нове.

В задоволенні позовних вим ог відмовити.

Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття та мо же бути оскаржена у касаційн ому порядку протягом двадцят и днів до Вищого господарськ ого суду України.

Головуючий суддя

Суддя

Суддя