Рішення від 26.05.2025 по справі 480/8416/24

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2025 року Справа № 480/8416/24

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/8416/24

за позовом ОСОБА_1

до Департамента соціального захисту населення Сумської міської ради, Сумської міської ради,

третя особа - Добровольче формування Сумської міської територіальної громади №8

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради, Сумської міської ради, в якій просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність Сумської міської ради та Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги членам добровольчих формувань Сумської міської територіальної громади та допомоги на вирішення соціально-побутових питань, в тому числі на оплату житлово- комунальних послуг за липень та серпень 2024 року.

2. Зобов`язати Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу членам добровольчих формувань Сумської міської територіальної громади та допомоги на вирішення соціально-побутових питань, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за липень та серпень 2024 року.

Стягнути з Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради на користь ОСОБА_1 2920,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що позивач є добровольцем добровольчого формування № 8 Сумської міської ради та відповідно до рішення Сумської міської ради Про умови та порядок надання в 2022-2024 роках допомог, пільг, компенсацій і послуг для окремих категорій громадян від 23 грудня 2021 року № 2580-МР, яке доповнено рішенням виконавчого комітету від l1.05.2022 № 136 (зі змінами від 27.05.2022 № 154, від 26.08.2022 № 331, від 22 грудня 2022 року № 3368-МР) має право на отримання матеріальної допомоги членам добровольчих формувань Сумської міської територіальної громади та допомоги на вирішення соціально-побутових питань, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Відповідно до довідки № 147/1 від 06.09.2024 року Добровольче формування Сумської територіальної громади № 8 подало в канцелярію Сумської міської ради 01.08.2024 року Подання № 43 від 01.08.2024 року та Подання № 44, а 01.09.2024 року подало до канцелярії Сумської міської ради Подання № 44 та 45 для виплати матеріальної допомоги членам добровольчого формування № 8 Сумської міської територіальної громади, однак станом на дату звернення позивачу виплата матеріальної допомоги не відбулася.

Позивач вважає, що перебуваючи в складі добровольчого формування Сумської територіальної громади, набув право на соціальне забезпечення, а тому звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 26.09.2024 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач (Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради) у відзиві на позовну заяву зазначив, що 01.02.2024 між позивачем як добровольцем та командиром добровольчого формування № НОМЕР_1 Сумської територіальної громади ОСОБА_2 , на добровільній основі, на час виконання державних та/або громадських обов`язків, відповідно до Закону України Про основи національного спротиву та Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1449, укладено контракт добровольця територіальної оборони.

Питання фінансування та матеріально-технічного забезпечення національного спротиву визначені положеннями статті 23 Закону України Про основи національного спротиву, зокрема, фінансування та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву здійснюються за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також з інших не заборонених законодавством України джерел;

- на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей. На членів добровольчих формувань територіальних громад, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, поширюються гарантії соціального захисту, передбачені Законом України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (стаття 24).

З аналізу положень Закону України Про основи національного спротиву, Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1449, Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, Закону України Про військовий обов`язок та військову службу, Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, Закону України Про правовий режим воєнного стану вбачається, що:

- військовослужбовець та член добровольчого формування територіальної громади мають різні правові статуси, а відтак і різну правосуб`єктність, що, відповідно, зумовлює і відмінності у правах на їх матеріальне забезпечення та особливості щодо користування правами і свободами, закріпленими у законах;

- Закон України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей як такий, що поширює свою дію на членів добровольчих формувань, з урахуванням його статті 1 до таких гарантій відносить право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом (аналогічних висновків дійшов і Донецький окружний адміністративний суд у справі № 200/921/23). При цьому, Закон не встановлює право отримання військовослужбовцем та/або членом добровольчого формування територіальної громади матеріальної допомоги за рахунок коштів міського бюджету;

- нарахування та виплата грошового забезпечення передбачається для військовослужбовців, до яких члени добровольчих формувань територіальних громад не відносяться, оскільки членство у добровольчому формуванні територіальної громади не є тотожним проходженню військової служби;

- чинне законодавство не покладає зобов`язань (у порядку здійснення власних або делегованих повноважень) на органи місцевого самоврядування по здійсненню ними грошових/матеріальних виплат членам добровольчих формувань, в тому числі грошового забезпечення або окремих видів матеріальної допомоги, проте, не позбавляє їх права, реалізуючи власні самоврядні повноваження, встановлювати за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткові до встановлених законодавством гарантії щодо соціального захисту населення;

- можливість встановлення уповноваженим від місцевого самоврядування суб`єктом додаткових соціальних гарантій водночас наділяє його правом самостійно визначати напрями спрямування коштів, їх розмір, цільове призначення і так само, у спосіб визначений ним, обмежувати у праві на їх отримання та/або скасовувати їх;

- на період запровадження правового режиму воєнного стану утворення та діяльність у населених пунктах військових адміністрацій зумовлює перехід до них повноважень із складання та затвердження місцевого бюджету, внесення змін до нього, забезпечення виконання відповідного бюджету, розпорядження бюджетними коштами місцевих бюджетів, а також прийняття начальником адміністрації рішень у вигляді наказів/розпоряджень, які мають таку ж юридичну силу, що і рішення відповідної ради.

Таким чином, департамент вважає, що доводи (висновки) позивача, які прямо або опосередковано ототожнюють право члена добровольчого формування із обов`язком органів місцевого самоврядування та/або уповноважених посадових осіб, які на період воєнного стану діють від імені громади, по забезпеченню гарантованими державою виплатами для військовослужбовців або іншими видами матеріального заохочення, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Щодо підстав, умов та порядку виплати матеріальних допомог, на які посилається позивач з вимогою здійснити йому ці виплати, відповідач зазначив наступне.

З метою забезпечення додаткової соціальної підтримки членів добровольчих формувань Сумської міської територіальної громади, використовуючи право (а не обов`язок), визначене для органів місцевого самоврядування у підпункті 1 пункту "а" частини 1 статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, рішенням Сумської міської ради від 24.11.2021 № 2273-МР (зі змінами) затверджено програму Сумської міської територіальної громади Соціальна підтримка Захисників і Захисниць України та членів їх сімей.

На виконання вищезазначеної програми рішенням Сумської міської ради від 23.12.2021 № 2580-МР (зі змінами) затверджено Положення про умови та порядок надання матеріальної допомоги членам добровольчих формувань Сумської міської територіальної громади та громадських невоєнізованих формувань на вирішення соціально-побутових питань, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі Положення № 1) та Положення про умови та порядок надання матеріальної допомоги членам добровольчих формувань Сумської міської територіальної громади та громадських невоєнізованих формувань (далі Положення № 2), до яких вносились зміни та з урахуванням чинної редакції у розрізі спірного періоду.

Позивач є учасником бойових дій, про що свідчить копія посвідчення, яка міститься в матеріалах справи.

Як обумовлено у пунктах 2, 3 Положення № 1 право на отримання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг набувають лише ті члени добровольчого формування, які відповідно до чинного законодавства не забезпечуються пільгою на оплату житлово - комунальних послуг та щодо яких командиром добровольчого формування направлено відповідне подання.

Таким чином, Положення № 1 не наділяє позивача, як учасника бойових дій, правом на отримання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки він уже має статус, який надає йому право на отримання пільг на оплату житлово-комунальних послуг за рахунок коштів державного бюджету.

Крім того, для отримання зазначеного виду матеріальної допомоги командир добровольчого формування позивача мав би включити останнього у подання за липень та серпень поточного року для ініціювання проведення йому відповідних виплат.

Проте, як свідчать подання командира добровольчого формування № 8 Сумської міської територіальної громади № 45 від 01.08.2024 та № 47 від 01.09.2024 відповідно, а також довідка добровольчого формування № 8 Сумської міської територіальної громади від 16.09.2024 № 12/2 позивач у них відсутній, а довідка засвідчує факт включення позивача в подання по виплаті лише матеріальної допомоги (це зовсім інший вид додаткової соціальної гарантії).

Відтак, обґрунтування вимоги позивача в частині протиправної бездіяльності відповідачів та нарахування і виплати йому матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, за період липень, серпень 2024 року, є безпідставними.

З аналізу норм Положення № 2 вбачається, що:

- матеріальна допомога є додатковою соціальною гарантією, тобто її встановлення обумовлює право суб`єкта прийняття такого рішення (до 31.10.2023 - Сумська міська рада або за певних обставин у період дії правового режиму воєнного стану - виконавчий комітет Сумської міської ради, а з 01.11.2023 - начальник Сумської міської військової адміністрації) самостійно визначати умови та порядок здійснення таких виплат, напрями спрямування коштів, їх розмір, цільове призначення і так само, у спосіб визначений ним, обмежувати у праві на їх отримання та/або скасовувати їх;

- визначені суб`єктом прийняття Положення № 2 умови та порядок виплати матеріальної допомоги передбачають, що її виплата здійснюється лише за умови скерування Сумським міським головою або особою, що його замінює попередньо отриманого подання добровольчого формування (тобто де факто здійснення узгодження можливості та відповідно прийняття рішення щодо нього) до департаменту для виконання останнім функції з реалізації прийнятого рішення.

До 31.10.2023 функцію з узгодження можливості та відповідно прийняття рішення щодо проведення виплати здійснював Сумський міський голова або особа, що його замінювала, а з моменту утворення Сумської міської військової адміністрації така правосуб`єктність, з урахуванням вище згадуваних положень Закону України Про правовий режим воєнного стану перейшла до начальника Сумської міської військової адміністрації.

- обумовленість такого механізму, зокрема щодо попереднього узгодження уповноваженим суб`єктом питання можливості здійснення виплати матеріальної допомоги кореспондується із правом самоврядного/самостійного вирішення місцевим самоврядуванням питання щодо напрямків використання коштів місцевого бюджету, з урахуванням їх наявності та/або потреби спрямування на інші цілі.

З урахуванням вищезазначеного правового регулювання у спірний період фактичні обставини справи склались наступним чином.

01.08.2024 виконавчим комітетом Сумської міської ради від добровольчого формування № 8 Сумської міської територіальної громади було отримано подання № 44 та № 45 від 01.08.2024, якими було ініційовано/порушено питання щодо здійснення виплати у серпні поточного року з урахуванням звітного періоду (липень 2024 року) членам означеного добровольчого формування матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та матеріальної допомоги.

У поданні № 45 від 01.08.2024 щодо виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, позивач не значився.

У поданні № 44 від 01.08.2024 щодо позивача порушувалось питання виплати йому матеріальної допомоги.

Аналогічним чином 03.09.2024 виконавчим комітетом Сумської міської ради від добровольчого формування № 8 Сумської міської територіальної громади було отримано подання № 46 та № 47 від 01.09.2024, якими було ініційовано (порушено) питання щодо здійснення виплати у серпні поточного року з урахуванням звітного періоду (серпень 2024 року) членам означеного добровольчого формування матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та матеріальної допомоги.

У поданні № 47 від 01.09.2024 щодо виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, позивач не значився.

У поданні № 46 від 01.09.2024 щодо позивача порушувалось питання виплати йому матеріальної допомоги.

При отриманні виконавчим комітетом Сумської міської ради вищезазначених подань, за завданням секретаря Сумської міської ради, з урахуванням відсутності у нього правосуб`єктності по розпорядженню бюджетними коштами, подання були направлені до начальника Сумської міської військової адміністрації (листи від 08.08.2024 № 1250/03.02-08 та від 10.09.2024 № 1402/03.02-08).

Станом на момент надання зазначеного відзиву, департаментом не отримано погодження та/або розпорядчого документу від начальника Сумської міської військової адміністрації щодо узгодження виплати матеріальної допомоги за липень 2024 року, у зв`язку з чим виплата матеріальної допомоги за липень 2024 року позивачу не здійснювалася.

Водночас, згідно з розпорядженням Сумської міської військової адміністрації від 27.09.2024 № 366-ВКВА Про виділення коштів з бюджету Сумської міської територіальної громади на надання матеріальної допомоги та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг членам добровольчих формувань Сумської міської територіальної громади було узгоджено забезпечення виплати матеріальної допомоги та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг членам добровольчих формувань за серпень 2024 року, відповідно до подань командирів добровольчих формувань.

Як наслідок, у зв`язку з відсутністю позивача у поданні добровольчого формування № 8 Сумської міської територіальної громади щодо виплати йому матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, останньому виплата означеного виду допомоги за серпень 2024 року, не здійснювалась.

З урахування зазначеного, департамент вважає, що позовні вимоги та вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не підлягають задоволенню (а.с. 24-33).

Ухвалою суду від 04.11.2024 клопотання представника Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради від 11.10.2024 та від 29.10.2024 про закриття провадження по справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Сумської міської ради та Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги членам добровольчих формувань Сумської міської територіальної громади за липень та серпень 2024 року та зобов`язання Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу членам добровольчих формувань Сумської міської територіальної громади за липень та серпень 2024 року задоволено. Провадження по справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльність Сумської міської ради та Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги членам добровольчих формувань Сумської міської територіальної громади за липень та серпень 2024 року та зобов`язання Департамент соціального захисту населення Сумської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальну допомогу членам добровольчих формувань Сумської міської територіальної громади за липень та серпень 2024 року закрито.

Ухвалою суду від 04.11.2024 залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача у даній справі Добровольче формування Сумської міської територіальної громади №8.

Зобов`язано ОСОБА_1 протягом двох днів з дня отримання даної ухвали направити третій особі позовну заяву із додатками та докази такого направлення подати до суду протягом двох днів з дня отримання даної ухвали та запропоновано третій особі надати пояснення до позову протягом двох днів з дня отримання позовних матеріалів.

04.11.2024 Сумським окружним адміністративним судом засобами поштового зв`язку надіслано ОСОБА_1 (отримано ним 10.11.2024 - а.с. 85) для вручення Добровольчому формуванню Сумської міської територіальної громади №8 копію ухвали від 04.11.2024 про залучення третьої особи по адміністративній справі №480/8416/24 з додатками (копія ухвали про залучення третьої особи, копія позовної заяви з додатками для вручення третій особі), а також рекомендоване повідомлення, яке після вручення документів з підписом представника Добровольчого формування необхідно було повернути до суду.

Відповіді та зворотнього рекомендованого повідомлення суду не надходило.

04.11.2024 Сумським окружним адміністративним судом надіслано Департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради через систему "Електронний суд" (документ доставлено до електронного кабінету 04.11.2024 - а.с. 81) з проханням повідомити адресу для листування Добровольчого формування Сумської міської територіальної громади №8.

Відповіді не надходило.

Ухвалою суду від 03.03.2025 зобов`язано Сумську міську раду та ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомити адресу для листування Добровольчого формування Сумської міської територіальної громади №8.

26.03.2025 Виконавчим комітетом Сумської міської ради на адресу суд надано відповідь, що Добровольче формування Сумської міської територіальної громади №8 орендує нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_1 (а.с.100).

08.04.2025 судом на адресу Добровольчого формування Сумської міської територіальної громади №8 ( АДРЕСА_1 ) була надіслана копія позовної заяви та ухвала суду (а.с.102).

24.04.2025 Укрпоштою повернуто поштове відправлення з приміткою «за закінченням строку зберігання».

Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що 01.02.2024 між ОСОБА_1 як добровольцем та командиром добровольчого формування № НОМЕР_1 Сумської територіальної громади ОСОБА_2 , на добровільній основі, на час виконання державних та/або громадських обов`язків, відповідно до Закону України Про основи національного спротиву та Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1449, укладено контракт добровольця територіальної оборони (а.с. 9).

Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 12.03.2001 ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій (а.с. 13).

Відповідно до довідки № 147/1 від 06.09.2024 ОСОБА_1 , з 01 лютого 2024 року зарахований до членства у добровольче формування № НОМЕР_1 Сумської міської територіальної громади та виконує завдання територіальної оборони в денний та нічний час. (а.с. 15).

Вважаючи, що перебуваючи в складі добровольчого формування Сумської територіальної громади, позивач набув право отримання допомоги на вирішення соціально-побутових питань, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за липень та серпень 2024 року, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби є Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону №2232-ХІІ військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно до частини 3 статті 2 Закону №2232-ХІІ громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.

Частиною 6 статті 2 Закону №2232-ХІІ визначено види військової служби, а саме: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Судом встановлено, що 01.02.2024 між позивачем та командиром добровольчого формування № НОМЕР_1 Сумської територіальної громади ОСОБА_2 , на добровільній основі, на час виконання державних та/або громадських обов`язків, відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву» (далі Закон № 1) та Положення про добровольчі формування територіальних громад, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 № 1449, укладено контракт добровольця територіальної оборони.

Згідно до ст. 1 Закону України «Про основи національного спротиву» доброволець Сил територіальної оборони Збройних Сил України - це громадянин України або іноземець чи особа без громадянства, який перебуває в Україні на законних підставах впродовж останніх п`яти років та на добровільній основі зарахований до проходження служби у складі добровольчого формування Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

Добровольче формування територіальної громади - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної громади;

Територіальна оборона - система загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, що здійснюються у мирний час та в особливий період з метою протидії воєнним загрозам, а також для надання допомоги у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій;

Сили територіальної оборони Збройних Сил України - окремий рід сил Збройних Сил України, на який покладається організація, підготовка та виконання завдань територіальної оборони.

Згідно до статті 3 Закону України «Про Збройні Сили України» сили територіальної оборони входять до структури Збройних Сил України.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про основи національного спротиву» територіальна оборона складається з військової, цивільної та військово-цивільної складових.

Питання фінансування та матеріально-технічного забезпечення національного спротиву визначені положеннями статті 23 Закону України «Про основи національного спротиву».

Так, фінансування та матеріально-технічне забезпечення національного спротиву здійснюються за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, а також з інших не заборонених законодавством України джерел. Видатки на здійснення та забезпечення заходів з організації, підготовки, підтримання та ведення руху опору належать до таємних видатків Державного бюджету України, які виділяються Міністерству оборони України окремим напрямом на утримання Сил спеціальних операцій Збройних Сил України. Забезпечення добровольчих формувань територіальних громад індивідуальною штатною зброєю та боєприпасами до неї здійснюється в загальній системі забезпечення Збройних Сил України. Забезпечення добровольчих формувань Сил територіальної оборони Збройних Сил України іншими видами озброєння і боєприпасами до них здійснюється за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України.

Відповідно до положень частини 2 статті 24 Закону України «Про основи національного спротиву» (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

На виконання абзацу 3 частини 2 статті 8 Закону України «Про основи національного спротиву» Кабінетом Міністрів України затверджено постановою від 29 грудня 2021 року №1449 Положення про добровольчі формування територіальних громад (далі - Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення членство у добровольчому формуванні не звільняє від обов`язку проходження строкової військової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.

Згідно до пункту 23 Положення підставами припинення контракту добровольця територіальної оборони є, зокрема, призов (прийняття) на військову службу; укладення контракту про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил або інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, служби в правоохоронних органах.

Положеннями статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та їх сімей, а саме: військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Згідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» дія цього Закону поширюється на:

1) військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення (далі - правоохоронних органів), Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань та правоохоронних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, та членів їх сімей;

2) військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти;

3) військовозобов`язаних та резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і членів їх сімей;

4) членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони України.

Виходячи з аналізу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» членів добровольчих формувань територіальних громад відокремлено від інших категорій військовослужбовців військових формувань, а, отже, участь у добровольчому формуванні територіальної громади не є тотожною проходженню військової служби у розумінні Закону №2232-ХІІ.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Згідно частини 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Відповідно до абзаців 1, 2 частини 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Так, судом встановлено, що на позивача як добровольця у складі у добровольчого формування № НОМЕР_1 Сумської міської територіальної громади під час його участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Виходячи з аналізу положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до таких гарантій відноситься право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Отже, саме в цій частині члени добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони є прирівняними до військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань тощо.

При цьому, Законом України «Про основи національного спротиву» не передбачено право отримання військовослужбовцем та/або членом добровольчого формування територіальної громади матеріальної допомоги за рахунок коштів міського бюджету.

Разом з тим, суд наголошує, що Сумська міська рада не позбавлена права, реалізуючи власні самоврядні повноваження, встановлювати за рахунок власних коштів і благодійних надходжень додаткові до встановлених законодавством гарантії щодо соціального захисту населення, зокрема можливість встановлення додаткових соціальних гарантій членів добровольчого формування Сумської територіальної громади, водночас наділяє її правом самостійно визначати напрями спрямування коштів, їх розмір, цільове призначення і так само, у спосіб визначений ним, обмежувати у праві на їх отримання та/або скасовувати їх.

Отже, суд приходить висновку, що доводи позивача щодо ототожнення права члена добровольчого формування із обов`язком органів місцевого самоврядування по забезпеченню гарантованими державою виплатами для військовослужбовців або іншими видами матеріального заохочення, є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах законодавства.

Водночас, наділення місцевого самоврядування правом по встановленню додаткових соціальних гарантій обумовлює право суб`єктів прийняття таких рішень самостійно визначати умови та порядок здійснення таких виплат, напрями спрямування коштів, їх розмір, цільове призначення і так само, у спосіб визначений ним, обмежувати у праві на їх отримання та/або скасовувати їх.

Так, судом встановлено, що з метою забезпечення додаткової соціальної підтримки членів добровольчих формувань Сумської міської територіальної громади, рішенням Сумської міської ради від 24.11.2021 № 2273-МР (зі змінами) затверджено програму Сумської міської територіальної громади «Соціальна підтримка Захисників і Захисниць України та членів їх сімей».

На виконання вищезазначеної програми рішенням Сумської міської ради від 23.12.2021 № 2580-МР (зі змінами) затверджено Положення про умови та порядок надання матеріальної допомоги членам добровольчих формувань Сумської міської територіальної громади та громадських невоєнізованих формувань на вирішення соціально-побутових питань, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі Положення).

Відповідно до п.1 Положення передбачено, що матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг - кошти бюджету Сумської міської територіальної громади, які виплачуються членам формувань у якості додаткової соціальної гарантії у грошовій формі, насамперед для компенсації понесених членами формувань витрат при оплаті за житлово - комунальні послуги;

Також, п.1 Положення передбачено, що звітний період період у часі, який вже минув та за який складено Подання у формі списку членів формувань для виплати матеріальної допомоги.

Згідно п.2 Положення право на отримання матеріальної допомоги мають члени формувань, незалежно від їх зареєстрованого місця проживання, які одночасно відповідають наступним умовам: які не мають статусу, який надає право на отримання пільг на оплату житлово-комунальних послуг за рахунок коштів державного бюджету, крім тих осіб, які не отримують пільгу на оплату за житлово комунальні послуги у зв`язку із перевищенням величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Відповідно до п.3 Положення для визначення права на призначення матеріальної допомоги добровольчі формування Сумської міської територіальної громади складають подання у формі списку членів формувань (далі Подання) за формою згідно з додатками 1 та 2 до цього Положення та щомісяця до 5 числа надають його Сумському міському голові або особі, що його замінює, в паперовому вигляді або в електронному вигляді засобами електронного зв`язку, із засвідченням електронним підписом. Сумський міський голова або особа, що його замінює, за наслідками розгляду документів, скеровує їх до виплати до департаменту соціального захисту населення Сумської міської ради.

Пунктом 4 Положення передбачено, що матеріальна допомога встановлюється в розмірі, передбаченому програмою Сумської міської територіальної громади «Соціальна підтримка Захисників і Захисниць України та членів їх сімей» на відповідний рік, та надається до закінчення воєнного стану в Україні з розрахунку фактичної кількості днів перебування особи у складі добровольчого формування Сумської міської територіальної громади або виконання поставлених завдань членом громадського невоєнізованого формування та за умов, визначених у пункті 2 цього Положення.

Так, судом встановлено, що позивач має статус учасника бойових дій, про що свідчить копія посвідчення (серія НОМЕР_3 ).

Зі змісту п. 2, 3 Положення право на отримання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг набувають лише ті члени добровольчого формування, які відповідно до чинного законодавства не забезпечуються пільгою на оплату житлово - комунальних послуг та щодо яких командиром добровольчого формування направлено відповідне подання.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» статус учасника бойових дій надає право на отримання пільг на оплату житлово-комунальних послуг за рахунок коштів державного бюджету, і їх отримання не пов`язане з оцінкою величини доходу, який дає право на податкову соціальну пільгу.

Таким чином, суд приходить висновку, що Положення не наділяє позивача, як учасника бойових дій, правом на отримання матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки він уже має статус, який надає йому право на отримання пільг на оплату житлово-комунальних послуг за рахунок коштів державного бюджету.

Крім того, суд наголошує, що для отримання зазначеного виду матеріальної допомоги командир добровольчого формування позивача мав би включити останнього у подання за липень та серпень 2024 року для ініціювання проведення йому відповідних виплат.

Проте, судом встановлено, що у поданні командира добровольчого формування № 8 Сумської міської територіальної громади № 45 від 01.08.2024 та № 47 від 01.09.2024, а також довідці добровольчого формування № 8 Сумської міської територіальної громади від 16.09.2024 № 12/2 позивач відсутній.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що у зв`язку з відсутністю позивача у поданнях добровольчого формування № 8 Сумської міської територіальної громади щодо виплати йому матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, в тому числі на оплату житлово- комунальних послуг за липень 2024 року та серпень 2024 року, відповідачами правомірно не було нараховано та не виплачено ОСОБА_1 матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань.

Відповідно до вимог частин першоїстатті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятоїстатті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

За наслідками судового розгляду суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Департамента соціального захисту населення Сумської міської ради, Сумської міської ради, третя особа - Добровольче формування Сумської міської територіальної громади №8 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо стягнення з відповідачів витрат на професійну правову допомогу на користь позивача, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Питання, що стосуються витрат на професійну правничу допомогу, регулюються статтею 134 КАС України.

Відповідно до частини другої цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Порядок розподілу судових витрат регламентовано в статті 139 КАС України, відповідно до якої понесені позивачем судові витрати відшкодовуються за рахунок відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, відповідно розподіл витрат на професійну правничу допомогу не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Департамента соціального захисту населення Сумської міської ради, Сумської міської ради, третя особа - Добровольче формування Сумської міської територіальної громади №8 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.А. Прилипчук