Постанова від 20.05.2025 по справі 910/2616/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2025 р. Справа№ 910/2616/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Шапрана В.В.

Андрієнка В.В.

секретар

судового засідання Рибчич А.В.

за участю

представників:

від прокуратури - Чумаченко А.А.

від відповідача - Сигидін О.І.

від третьої особи-1 - не з`явились

від третьої особи-2 - не з`явились

розглянувши апеляційну скаргу Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури

на ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.03.2025 р.

у справі № 910/2616/25 (суддя - Шкурдова Л.М.)

за позовом Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури

до Закарпатської обласної ради

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Комунальне некомерційне підприємство "Солотвинська обласна алергологічна лікарня" Закарпатської обласної ради

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальна установа "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради

про визнання незаконними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2025 року Заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Закарпатської обласної ради про визнання незаконним та скасування рішення Закарпатської обласної ради № 1178 "Про включення до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що підлягають приватизації" від 26.09.2024 р. та рішення Закарпатської обласної ради № 1252 "Про приватизацію об`єкта спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області" від 19.12.2024 р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що приватизація закладу охорони здоров`я є порушенням вимог ст. 16 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров`я", якою регламентовано заборону приватизації закладів охорони здоров`я державної та комунальної власності, а відчуження майнового комплексу Комунального некомерційного підприємства "Солотвинська обласна алергологічна лікарня" призведе до втрати єдиного унікального бальнеологічного курорта, де за допомогою відповідних науково-методичних розробок, здійснюють немедикаментозне лікування хронічної та рецидивуючої патології бронхолегеневої системи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.03.2025 р. залучено до участі у справі Комунальне некомерційне підприємство "Солотвинська обласна алергологічна лікарня" Закарпатської обласної ради третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача та Комунальну установу "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

24.03.2025 р. до Господарського суду міста Києва від Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури надійшла заява про забезпечення позову, в якій прокурор просить суд забезпечити позов шляхом накладення арешту на майновий комплекс Комунального некомерційного підприємства "Солотвинська обласна алергологічна лікарня", який розташований за адресою: с. Солотвино, вул. Зарічна, 22, та належить Закарпатській обласній раді, та шляхом заборони Закарпатській обласній раді та Комунальній установі "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради вчиняти дії щодо відчуження майнового комплексу Комунального некомерційного підприємства "Солотвинська обласна алергологічна лікарня" Закарпатської обласної ради.

Оскаржуваною ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.03.2025 р. у справі № 910/2616/25 відмовлено у задоволенні заяви Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури про забезпечення позову.

Не погодившись з ухвалою, Заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури подав апеляційну скаргу (безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду), у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про забезпечення позову.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор посилається на те, що існує реальна загроза невиконання чи ускладнення виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, оскільки продаж на аукціоні майна обласної алергологічної лікарні призведе до втрати накопиченого значного теоретичного і практичного досвіду лікувальної роботи та популяризації оздоровчого рекреаційного потенціалу краю.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2025 р. апеляційну скаргу Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури у справі № 910/2616/25 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.04.2025 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/2616/25 та призначено до розгляду на 20.05.2025 р.

У судовому засіданні 20.05.2025 р. представники сторін надали усні пояснення по суті апеляційної скарги, представники третіх осіб не з`явились, хоча повідомлялись належним чином про час і місце розгляду скарги шляхом направлення до їх електронних кабінетів процесуальних документів у справі.

Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Згідно з ч. 3 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

За ч. 11 ст. 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Копію ухвали про відкриття провадження від 14.04.2025 р. у справі № 910/2616/25 третім особам доставлено до електронних кабінетів 14.04.2025 р., доказом чого є довідки про доставку електронного документу від 22.04.2025 р., що містяться в матеріалах справи.

Також згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала про відкриття апеляційного провадження від 14.04.2025 р. у справі № 910/2616/25 оприлюднена у реєстрі 15.04.2025 р.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання представників третіх осіб не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення призведе до безпідставного затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об`єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Звертаючись із заявою про забезпечення позову, прокурор посилається на необхідність застосування заходів забезпечення позову у зв`язку з тим, що Закарпатською обласною радою 19.01.2025 р. виставлено на аукціон нежитлові будівлі загальною площею 3138,4 кв. м, а саме - майновий комплекс Комунального некомерційного підприємства "Солотвинська обласна алергологічна лікарня" Закарпатської обласної ради. Виставлення вказаного комплексу на аукціон свідчить про наміри відповідача його відчужити. Невжиття заходів забезпечення позову призведе до реалізації вказаного майна на аукціоні та унеможливить у разі задоволення позову виконання рішення суду у відповідності до ч. 2 ст. 388 ЦК України, якою передбачено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане такому набувачеві на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна. Продаж майна на аукціоні призведе до невідворотних наслідків, а саме - скорочення мережі закладів охорони здоров`я та вибуття майна з комунальної власності. Вказані обставини справи свідчать про наявність реальної загрози виникнення суттєвої шкоди інтересам держави, яка полягає у тому, що подальша реалізація у будь-який спосіб майна може призвести до того, що втрачається сенс подальшого розгляду заявлених позовних вимог, а також може зробити неможливим відновлення порушених інтересів держави та виконання ймовірного рішення суду по заявленим позовним вимогам, у зв`язку із чим необхідним є заборона відповідачу вчиняти певні дії щодо майнового комплексу Комунального некомерційного підприємства "Солотвинська обласна алергологічна лікарня" Закарпатської обласної ради.

Відповідно до ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. При зверненні до суду з заявою про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на об`єкт нерухомого майна, заявник зобов`язаний надати докази того, що запропонований захід забезпечення позову дійсно може виключити можливість невиконання або утруднення виконання судового рішення.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову не повинні мати наслідком припинення господарської діяльності суб`єкта господарювання.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову.

Отже, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову та їх оцінка судами з належним відображенням у судових рішеннях висновків здійсненої оцінки.

Так, умовою застосування заходів забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було наведено достатніх належних та допустимих у розумінні положень Господарського процесуального кодексу України доказів наявності обставин, які б дійсно могли призвести до ускладнення виконання судового рішення по справі у разі задоволення позову.

Вбачається, що позивач звернувся до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, тому має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (постанова Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 р. у справі № 910/1040/18).

Предметом позову у даній справі є визнання незаконними та скасування рішень, однак, у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено будь-якими доказами тієї обставини, що невжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на майно та заборони відповідачу вчиняти певні дії у даному випадку може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист інтересів держави, за якими прокурор звернувся до суду.

У розумінні положень господарського процесуального законодавства обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов`язано вирішення питання про забезпечення позову. З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову (постанова Верховного Суду від 14.06.2018 р. у справі № 910/361/18).

Так, заява про вжиття заходів забезпечення позову мотивована лише припущеннями прокурора про можливість відчуження майнового комплексу - нежитлових будівель загальною площею 3138,4 кв. м, об`єкта незавершеного будівництва (будівельні матеріали) площею 254,3 кв. м та групи інвентарних об`єктів майнового комплексу.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що Закарпатською обласною радою 19.01.2025 р. виставлено на аукціон нежитлові будівлі загальною площею 3138,4 кв. м, а саме - майновий комплекс Комунального некомерційного підприємства "Солотвинська обласна алергологічна лікарня" Закарпатської обласної ради.

При цьому, заява про забезпечення позову не може ґрунтуватися на припущеннях заявника.

Посилання скаржника на те, що невжиття заходів забезпечення може унеможливити поновлення порушених прав та інтересів позивача є тільки його припущеннями, які не підтверджуються належними доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов?язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Як було встановлено вище, предметом спору у даній справі є визнання незаконним та скасування рішення Закарпатської обласної ради № 1178 "Про включення до Переліку об`єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, що підлягають приватизації" від 26.09.2024 р. та рішення Закарпатської обласної ради № 1252 "Про приватизацію об`єкта спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Закарпатської області" від 19.12.2024 р., однак в заяві про забезпечення позову прокурором не наведено належного обґрунтування того, що в разі невжиття судом таких заходів є загроза утруднення виконання або загроза невиконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином відсутні правові підстави для вжиття заходів забезпечення позову Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури та скасування ухвали Господарського суду м. Києва від 25.03.2025 р. у справі № 910/2616/25.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання необхідно покласти на скаржника.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду м. Києва від 25.03.2025 р. у справі № 910/2616/25 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Закарпатську обласну прокуратуру.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 26.05.2025 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Шапран

В.В. Андрієнко