Ухвала
від 26.05.2025 по справі 904/3291/22
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 904/3291/22 (904/1080/24)

Верховний Суд у складі суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В., Пєскова В.Г.

перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаджет трейдінг»

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2025

у справі №904/3291/22 (904/1080/24)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаджет трейдінг»

до відповідача-1 - ОСОБА_1

відповідача-2 - ОСОБА_2

про відшкодування майнової шкоди

розглянутої у межах справи № 904/3291/22

про банкрутство Товариство з обмеженою відповідальністю «Гаджет трейдінг»

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 задоволено позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" до відповідача-1 ОСОБА_1 , відповідача-2 ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" 400 000 000,00 грн заборгованості з відшкодування шкоди. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" 1 514,00 грн - судового збору. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ" 1 514,00 грн - судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід державного бюджету судовий збір, 528 368,00 грн - судового збору. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід державного бюджету судовий збір 528 368,00 грн - судового збору.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 у справі №904/3291/22 (904/1080/24) задоволено частково. Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.06.2024 у справі № 904/1080/24 скасовано частково. Позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаджет трейдінг» 400000000,00 грн (чотириста мільйонів гривень 00 копійок) заборгованості з відшкодування шкоди. В іншій частині позову відмовлено.

06.05.2025 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаджет трейдінг» з доданими до неї матеріалами на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2025 у справі №904/3291/22 (904/1080/24), в якій просить суд скасувати оскаржуване судове рішення; залишити в силі рішення суду першої інстанції; відстрочити сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення.

22.05.2025 через систему «Електронний суд» до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшли заперечення на клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаджет трейдінг» про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на час подачі позову, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становила 1,5 % ціни позову, але не менше 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство становить 200 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, за подання до Верховного Суду касаційної скарги, скаржник мав сплатити судовий збір в сумі 2 113 472 грн. ( 1 056 736 грн. х 200%).

Водночас Верховний Суд зауважує, що з 05.10.2021 офіційно розпочали функціонування три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистема відеоконференцзв`язку. У зв`язку з цим, статтю 4 Закону України "Про судовий збір" було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Відтак, оскільки касаційна скарга подана в електронній формі - через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору за подання касаційної скарги із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження його ставки становить 1 690 777, 60 грн. (2 113 472 грн. х 0,8).

Проте до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі, натомість заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору у зв`язку з тим, що боржник перебуває у стадії банкрутства, не здійснює господарську діяльність, не має в своєму активі грошових коштів достатніх для сплати судового збору, а відтак позбавлене можливості сплатити судовий збір за даним позовом.

Розглянувши подане клопотання про відстрочення від сплати судового збору, Верховний Суд зазначає таке.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Так, з аналізу статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Що ж до самих умов, визначених статтею 8 вказаного Закону, то вони диференційовані за суб`єктним та предметним застосуванням.

Так, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Щодо третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливість її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зазначити, що встановлений у статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.

Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18).

Між тим, відповідно до пункту 37 вказаної постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов`язком суду.

Тобто, з урахуванням положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору, однак лише щодо фізичних осіб за наявності певних умов та юридичних осіб за наявності підстав визначених пунктом 3 вказаної норми.

Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Отже, скаржник не є суб`єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Крім того, скаржником не наведено підстав, які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного законом процесуальним строку розгляду касаційної скарги до ухвалення рішення у справі.

В свою чергу, саме лише посилання на порушення відносно скаржника провадження про банкрутство не є беззаперечною підставою для відстрочення скаржнику сплати судового збору. Подібної правової позицій дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 08.05.2020 року по справі №917/1423/19.

Верховний Суд зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").

Суд зазначає, що ст. 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Враховуючи викладене, Верховний Суд відхиляє клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору.

Варто зазначити, що відмова у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги не може вважатися обмеженням доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.10.2023 у справі №910/10939/22, вирішуючи питання щодо наслідків відмови суду в задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, висловленого в заяві про усунення недоліків апеляційної скарги, дійшла висновку, що прийнявши рішення про відмову у звільненні від сплати судового збору, суд має постановити ухвалу про залишення скарги без руху, направити її заявнику та переконатись, що він отримав цю ухвалу і має розумний строк для сплати судового збору та подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору.

Відповідно до частин 2, 5 ст. 292 та ст. 174 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 290 цього Кодексу, така скарга залишається без руху, про що суддею-доповідачем постановляється відповідна ухвала із зазначенням строку на усунення скаржником недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

З огляду на викладене, касаційна скарга подана без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, а тому підлягає залишенню без руху на підставі ч. 2 статті 292 ГПК України.

Керуючись статтями 174, 234, 235, 288, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд, -

У Х В А Л И В:

1.Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаджет трейдінг» про відстрочення сплати судового збору.

2.Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Гаджет трейдінг» на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.03.2025 у справі №904/3291/22 (904/1080/24) - залишити без руху.

3.Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Гаджет трейдінг» строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме: сплатити судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 1 690 777,60 грн. і надати Суду відповідні докази здійснення такої оплати.

4. Роз`яснити скаржнику у справі №904/3291/22 (904/1080/24), що невиконання вимог цієї ухвали є підставою для повернення касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Пєсков В.Г.

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення26.05.2025
Оприлюднено28.05.2025
Номер документу127645685
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи про банкрутство, з них:

Судовий реєстр по справі —904/3291/22

Судовий наказ від 22.05.2025

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Соловйова Анастасія Євгенівна

Ухвала від 26.05.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Огороднік К.М.

Ухвала від 26.05.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Пєсков В.Г.

Ухвала від 13.05.2025

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Васьковський О.В.

Ухвала від 13.05.2025

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Парусніков Юрій Борисович

Ухвала від 12.05.2025

Господарське

Господарський суд Дніпропетровської області

Соловйова Анастасія Євгенівна

Постанова від 21.03.2025

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Парусніков Юрій Борисович

Постанова від 21.03.2025

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Парусніков Юрій Борисович

Постанова від 21.03.2025

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Парусніков Юрій Борисович

Ухвала від 11.03.2025

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Парусніков Юрій Борисович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні