Рішення

від 21.03.2025 по справі 486/1181/23

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 486/1181/23

Провадження № 2/486/72/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2025 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді Савіна О.І.,

при секретарі Соболевської І.Ю.,

за участі: позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Південноукраїнську Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з нерухомого майна,

ВСТАНОВИВ:

24.07.2023 року до Южноукраїнського міського суду Миколаївської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Другого відділу ДВС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з нерухомого майна.

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її донька, ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої входить 1/4 двокімнатної квартири по АДРЕСА_1 . Дану квартиру вони з сім`єю отримували разом, там зростали їх діти і на теперішній час позивач проживає в ній. Позивач є єдиним спадкоємцем померлої, спадкоємців за заповітом немає. З метою отримання свідоцтва про право на спадщину на вказану квартиру, що належала її доньці, вона звернулась до Южноукраїнської державної нотаріальної контори Миколаївської області. Однак, 12.06.2023 року нотаріус Бутрей І.А., повідомила про те, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна інформація про арешт спадкового нерухомого майна ОСОБА_2 , тому відмовила їй у видачі про затримку у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, яке залишилось після смерті померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Також, 14.06.2023 року позивач звернулась до другого відділу ДВС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про скасування арешту на спадкове майно, у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , та 13.07.2023 року отримала відповідь від останнього від 12.07.2023 №7918/2 про відмову у задоволенні звернення, і було повідомлено, що станом на 11.07.2023 року виконавче провадження зі станом «відкрито», або «примусове виконання» боржником за яким є « ОСОБА_2 » за відділом не значиться. Отже, згідно витягу з ВП-спецрозділ по виконавчому провадженню за №48932175 з примусового виконання вимоги Южноукраїнської ОДІІ ГУ ДФС від 16.08.2015 року про стягнення боргу в сумі 1267,95 грн. Так, 26.07.2016 року винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві згідно п. 2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року. У зв`язку з цим, рекомендували звернутись до суду щодо вирішення питання про скасування арешту на спадкове майно. Таким чином, позивач не має можливості реалізувати своє право на спадкування через наявність арешту 1/4 двокімнатної квартири АДРЕСА_2 . Просить суд зобов`язати відділ ДВС зняти арешт з нерухомого майна боржника ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та вирішити питання щодо стягнення судового збору з відповідача на користь позивача.

Дану справу було розподілено судді Волковій О.І.

24.10.2023 року представник відповідача ОСОБА_3 направила до суду відзив на позовну заяву, у якій заперечує проти позовної заяви. Зазначає, що доводи викладені позивачем в позовній заяві є неприйнятними, а саме щодо визначення позивачем відповідача за позовною заявою. Так як, позивач подав позовну заяву до неналежного відповідача. Оскільки, за даними автоматизованої системи виконавчого провадження - комп`ютерної програми, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу (пункт 2 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України «Про затвердження Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження» 05.08.2016 року №2432/5), в Южноукраїнському МВДВС ГТУЮ у Миколаївській області перебувало виконавче провадження за №48932175 в АСВП, боржником за яким визначено ОСОБА_2 , а стягувачем ЮУ ОДПІ ГУ ДФС (код ЄДРПОУ 39555695), саме виконавче провадження завершене 26.07.2016 року відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.47 (відсутність у боржника майна) Закону України «Про виконавче провадження». Інформація з ВП спецрозділ. Вважає, що Другий відділ державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) є неналежним відповідачем по справі. Таким чином, просить суд відмовити у задоволенні позову.

14.11.2023 року позивач подала до суду уточнену позовну заяву до ГУ ДПС України в Миколаївській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Другий відділ ДВС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного МУ МЮ (м. Одеса), про зняття арешту з нерухомого майна.

14.11.2023 року позивач надала до суду клопотання про зміну сторони на належного відповідача.

22.02.2024 року від представника ГУ ДПС України в Миколаївській області Болдуреску О.В. надійшло клопотання про зміну первісного відповідача належним відповідачем - Другий відділ ДВС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного МУ МЮ (м. Одеса). Оскільки, ГУ ДПС у Миколаївській області не має жодного відношення до накладення арешту на майно ОСОБА_2 та не має можливості щодо виконання рішення суду щодо зняття арешту з нерухомого майна та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до розпорядження №287 від 11.06.2024 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, призначений повторний автоматизований розподіл судової справи №486/1181/23, оскільки суддю ОСОБА_4 відсторонено від здійснення правосуддя.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.06.2024 року, дану справу розподілено головуючому у справі судді Савіну О.І.

18.11.2024 року ухвалою суду поновлено судовий розгляд по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про зняття арешту з нерухомого майна.

У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, наполягала на їх задоволенні.

Представник відповідача ОСОБА_3 направила до суду заяву, просила розглянути справу без участі представника відділу та відзив на позовну заяву від 23.10.2023 року підтримують повністю.

Вислухавши позивача, дослідивши письмові матеріали справи відповідно до ст. 229 ЦПК України, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, суд вважає можливим ухвалити рішення про задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно з копії свідоцтва про право власності на житло, видане згідно з розпорядженням від 21.11.2006 року №І2229 та Органом приватизації житла Южноукраїнського міськвиконкому посвідчено, що квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , дійсно належить на праві приватної власності ОСОБА_5 1/4 частка та членам його сім`ї ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 по 1/4 частці. Дана квартира зареєстрована Южноукраїнським бюро технічної інвертаризації на право приватної власності на підставі свідоцтва про право власності і записана у реєстрову книгу за №51, кн. 25 стор. 210.

Згідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Южноукраїнським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Другий відділ державної виконавчої служби у Вознесенськомурайоні Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) 12.07.2023 року за №7918/2 повідомив, що згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження, в межах допустимого пошуку виконавчих документів, які підлягають реєстрації та обліку за відділом, станом на 11.07.2023 року виконавче провадження зі станом «відкрито», або «примусове виконання» боржником за яким є « ОСОБА_2 » за відділом не значиться. Також, згідно витягу з ВП-спецрозділ по виконавчому провадженню за №48932175 з примусового виконання вимоги Южноукраїнської ОДІІ ГУ ДФС від 16.08.2015 року про стягнення боргу в сумі 1267,95 грн. Так, 26.07.2016 року винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві згідно п. 2 ч.1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року за № 606-XIV. Вказана стаття в редакції Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 за № 606-XIV не передбачала припинення чинності арешту майна боржника.». Крім того, зазначено, що не підтверджують факти передбачені ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі яких можливе зняття арешту з майна.

12.06.2023 року за вих.№305/02-31 в.о. завідувача Южноукраїнської державної нотаріальної контори Миколаївської області Бутрей Ірина Анатоліївна, повідомила про те, що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявна інформація про арешт спадкового нерухомого майна ОСОБА_2 , у зв`язку з цим відмовили позивачеві у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, яке залишилося після смерті померлої ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем ОСОБА_2 , просить скасувати арешт накладений державним виконавцем.

Відповідно до ст. 17 зазначеного Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, до переліку яких відносяться і виконавчі листи, що видаються судами.

Згідно п.5 ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно ч.1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно з ч.4 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі, від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Згідно з п. 3.17 Інструкції з організації примусового виконання рішень, у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який (яка) його видав(ла), державний виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, а також наслідки завершення відповідного виконавчого провадження (зняття арешту тощо).

Тобто виконавцем повинна бути винесена Постанова про закінчення виконавчого провадження та зняття усіх арештів, накладених в рамках відповідного виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до вимог ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Так, згідно зі ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За вимогами ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст. 321 ЦК України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності або обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним прав користування та розпорядження своїм майном.

У пункті 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» зазначено, що позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна, арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника (ч.2 ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження»).

Зважаючи на відзив відповідача, у якому заначено, що на примусовому виконанні в Южноукраїнському міському ВДВС ГТУЮ у Миколаївській області перебувало виконавче провадження за №48932175 в АСВП, боржником за яким визначено ОСОБА_2 , а стягувачем ЮУ ОДПІ ГУ ДФС (код ЄДРПОУ 39555695), саме виконавче провадження завершене 26.07.2016 року відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.47 (відсутність у боржника майна) Закону України «Про виконавче провадження», інформація з ВП спецрозділ.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року передбачено .Виконавчий документ,на підставіякого відкритовиконавче провадження,за якимвиконання нездійснювалося абоздійснено частково,повертається стягувачуу разі,якщо: 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Статтями 49 та 50 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у

постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа

виконавець зазначає про зняття арешту з майна (коштів) та в день її винесення надсилається

органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Таким чином, суд доходить до висновку, що Другий відділ ДВС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), є належними відповідачем у даній справі.

З огляду на викладене, суд вважає, що арешт майна створює перешкоди позивачу в реалізації свого права на вільне розпорядження майном, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем, під час звернення з позовом до суду був сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн., а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073, 60 грн.

Керуючисьст.ст.4,10-13,76,81,83,89,141,229,258,259,263-265,273, 352, 354, 355 ЦПКУкраїни, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Другого відділу державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про зняття арешту з нерухомого майна, задовольнити.

Зобов`язати другий відділ ДВС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) зняти арешт з нерухомого майна боржника ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_2 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер запису про обтяження 13269128, підстава для державної реєстрації: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження, серія та номер №48932175, видана 04.12.2015 року ВДВС Южноукраїнського міського управління юстиції Миколаївської області та виключити запис з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна.

Стягнути з Другого відділу ДВС у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

У зв`язку з оголошенням в судовому засіданні вступної і резолютивної частини рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст рішення складено 31.03.2025 року.

Суддя Южноукраїнського

міського суду О. І. Савін