Ухвала

від 14.05.2025 по справі 826/4861/17

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог

14 травня 2025 року ЛуцькСправа № 826/4861/17 Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Костюкевича С.Ф.,

при секретарі судового засідання Грицаку П.О.,

за участю представника відповідача: Горжий А. В., Рудченко Є. Д., Сініциної Л. М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріон» до Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Нортіма» про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кріон» звернулося в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріон» до Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «Нортіма» про визнання нечинним і незаконним з моменту прийняття Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств, затверджене Наказом Фонду державного майна України від 31.08.2004 №1800, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 31.08.2004 №330-р, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.2004 №489; визнати нечинним і незаконним Положення про конкурсну комісію, затверджене наказом Фонду державного майна України від 04.10.2000 №2074 зі змінами та доповненнями; визнати протиправними дії щодо прийняття рішення про невизнання переможцем конкурсу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нортіма» під час проведення 29 вересня 2009 року конкурсу з продажу пакета акцій розміром 99,567 % статутного капіталу Відкритого акціонерного товариства «Одеський припортовий завод» з використанням відкритості пропонування ціни за принципом аукціону.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.04.2017 відкрито провадження у справі № 826/8986/17 в порядку загального позовного провадження, призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.10.2018 зупинено провадження у справі № 826/4861/17 до перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі № 826/25126/15 та набрання судовим рішенням касаційної інстанції законної сили.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 прийнято до провадження адміністративну справу № 826/4861/17, провадження у цій адміністративній справі поновлено, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.

Представниками Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Антимонопольного комітету України подано до суду клопотання про залишення позову без розгляду від 29.05.2017 та від 10.08.2017 відповідно, де зазначено про порушення позивачем строку звернення до суду в частині позовних вимог про визнання нечинним і незаконним з моменту прийняття Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств, затверджене Наказом Фонду державного майна України від 31.08.2004 №1800, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 31.08.2004 №330-р, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.2004 №489.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 02.04.2025 на підставі частини тринадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позовну заяву залишено без руху та позивачу надано п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду: заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску. Одночасно роз`яснено наслідки неусунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк - позовну заяву в частині позовних вимог буде залишено без розгляду.

В судове засідання представники позивача та третьої особи не з`явилися, хоча належним чином були повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

В судовому засіданні представники відповідачів вимоги заяви про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог підтримали, пояснили, що Наказ Фонду державного майна України від 31.08.2004 №1800, розпорядження Антимонопольного комітету України від 31.08.2004 №330-р, рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.2004 № 489 набрав чинності 03.01.2005, а втратив чинність згідно з наказом Фонду державного майна України від 10.05.2012 № 639.

Відповідачами вказано про недотримання позивачем строків звернення до суду з цим позовом, що суд вважає обґрунтованим та зазначає таке.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Статтею 122 КАС України врегульовано строк звернення до адміністративного суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до частин 2, 3 статті 264 КАС України право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Як слідує зі змісту позовних вимог, позивачем оскаржуються нормативно-правовий акт, а саме: Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств № 1800 (набрало законної сили 03.01.2005), яке на підставі Наказу ФДМУ від 10.05.2012 № 639, Розпорядження АМКУ від 10.05.2012 № 282-р та Рішення НКЦПФР від 10.05.2012 № 674 на час подання позовної заяви втратило чинність (06.07.2012).

Як було зазначено вище, відповідно до частини 3 статті 264 КАС України нормативно-правові акти можуть бути оскаржені до адміністративного суду протягом всього строку їх чинності.

Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб`єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акту.

Водночас, згідно з частиною 2 зазначеної статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У постанові Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 500/1912/22 колегія суддів зазначила, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду аналізуючи застосування правового інституту строків звернення до адміністративного суду у постанові від 20 листопада 2019 року у справі № 9901/405/19 вказала, що закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення причин пропуску такого строку. Вони повинні бути поважними, реальними або непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки. Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що КАС України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин. Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Подібні висновки виклав Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі №420/1782/23, де вказав, що при вирішенні питання про поновлення строку, в межах кожної конкретної справи, суд надає оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку із: - тривалістю строку, який пропущений; - поведінкою сторони протягом цього строку; - діями, які він вчиняв, - і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду та оцінювати їх в сукупності.

Відповідно до матеріалів позовної заяви, предметом даного позову є визнання нечинним Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств № 1800 (втратило чинність 06.07.2012).

Однак позивач звернувся до суду з даним позовом лише через 5 років після втрати чинності вищевказаним Положенням № 1800, а саме 04.04.2017. Таким чином, позов поданий з пропущенням строків на звернення, встановлених частиною 2 статті 122 КАС України.

Згідно з положеннями ч.13 ст.171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.3 ст.123 КАС України).

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду (ч.4 ст.123 КАС України).

Відповідно до п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи, що позов подано до суду з пропуском встановленого законом строку, позивач не надав до суду доказів поважності його пропуску, суд приходить до висновку наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.240 КАС України.

Суд керується практикою Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 21 жовтня 2010 року у справі Дія-97 проти України (Diya 97 v. Ukraine), заява № 19164/04, п. 47, з подальшими посиланнями, констатував, що процесуальні норми створюються для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності та що сторони провадження повинні мати право очікувати застосування вищезазначених норм. Принцип юридичної визначеності застосовується не тільки щодо сторін провадження, а й до національних судів.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 9, 45, 229, 240, 243, 247, 248, 257, 294, 295, 297 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріон» до Фонду державного майна України, Антимонопольного комітету України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Нортіма» про визнання протиправними та скасування рішень в частині позовних вимог про визнання нечинним і незаконним з моменту прийняття Положення про порядок проведення конкурсів з продажу пакетів акцій акціонерних товариств, затверджене Наказом Фонду державного майна України від 31.08.2004 №1800, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 31.08.2004 №330-р, рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.11.2004 №489 - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя С.Ф. Костюкевич

Повний текст ухвали виготовлено 23 травня 2025 року.