Постанова від 19.05.2025 по справі 320/2966/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД01010, м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції - Марич Є.В.

Суддя-доповідач - Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 року Справа № 320/2966/23

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Файдюка В.В.,

за участі секретаря Бродацької І.А.,

представника Позивача Приходька Я.М.,

представника Відповідача Крутоузова Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року у справі

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В :

Історія справи.

1. Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі - Позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Відповідач), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 05.09.2022 №4893100040202, від 05.09.2022 №4903100040202.

В обґрунтування своїх вимог Позивач зазначав, що господарські операції Позивача з контрагентом підтверджені належними первинними документами, які відображають реальність господарських операцій та є підставою для формування податкового обліку підприємства, які натомість не були враховані контролюючим органом.

Також Позивач посилався на відсутність вироків у кримінальному провадженні та відсутність відомостей про здійснення досудового розслідування станом на момент проведення перевірки.

Крім того, Позивач також покликався на те, що податкові накладні, сформовані за наслідками господарських операцій з ТОВ «Альтіс Констракшн» та ПП «Гарант Енерго» зареєстровані в ЄРПН, що свідчить про невідповідність критеріям ризиковості вказаних контрагентів та порушення Позивачем податкового законодавства.

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року адміністративний позов було задоволено повністю.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що з поданих документів, які складені у відповідності до вимог чинного законодавства, повністю прослідковується і підтверджується виконання контрагентами будівельних робіт, їх оплата позивачем та використання виконаних робіт в межах господарської діяльності позивача.

Також суд зазначив, що норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами.

Водночас, суд акцентував увагу, що недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень тощо не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань.

Крім того, суд першої інстанції врахував, що укладанню договорів з ПП «Гарант-Енерго» та ТОВ «Альтіс-Констракшн» передувала процедура оголошення закупівель з визначенням переліку вимог щодо товару та постачальника, а тому Позивач не самостійно обирав кожного із постачальників, операції з якими відповідач вважає безтоварними або такими, що не відбулися.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги Відповідач посилається на недоліки наданих до перевірки кошторисів, неподання ТОВ «Гарант Енерго» та окремими залученими ним субпідрядниками фінансової звітності за перший квартал 2022 року, що не дозволяє встановити наявність трудових ресурсів та основних засобів, необхідних для надання послуг, формування ними ліміту від ризикових суб`єктів господарювання.

Також Апелянт посилається на проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні в ході якого встановлено вчинення керівництвом корпорації «АЛЬТІС-ХОЛДІНГ» за попередньою змовою із службовими особами AT КБ «ГЛОБУС» дій з метою заволодіння бюджетними коштами, які призначаються на проведення будівельно-монтажних робіт з реконструкції території ДП МА «БОРИСПІЛЬ».

З цих та інших підстав Апелянт вважає, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції з порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи в цілому.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.07.2024 та 23.01.2025 було відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

5. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу Відповідача у якому просить таку скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, наполягаючи на законності та обґрунтованості висновків суду першої інстанції та безпідставності доводів Апелянта. Позивач також зазначив, що позиція контролюючого органу суперечить правовим висновкам Верховного Суду.

Також Позивачем долучено до матеріалів справи копію рішення Київського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 та копію постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2025 по справі № 320/7209/22.

6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.03.2025 у Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків було витребувано інформацію про стан кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.06.2018 за № 42018100000000584 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України та інформацію щодо наявності відповідних обвинувальних актів та/або вироків суду.

На виконання зазначеної ухвали суду Відповідачем надано відповідь Офісу Генерального прокурора №25/2-35577ВИХ-25 від 24.04.2025 з якого вбачається, що кримінальне провадження №42018100000000584 закрито на підставі ч. 1 ст. 284 КПК України.

7. Від Позивача надійшли письмові пояснення у яких він зазначає доводи щодо порядку залучення субпідрядників та посилається на відсутність у матеріалах справи доказів порушення субпідрядником ТОВ «ЕФ ЕР Т-ГРУП» податкової дисципліни та притягнення його до відповідальності.

8. У судовому засіданні представник Апелянта підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги в повному обсязі. Просив апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити постанову, якою у задоволенні позову - відмовити.

Представник Позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Наполягав на дотриманні ДП МА «Бориспіль» вимог податкового законодавства. Просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду -залишити без змін.

9. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

10. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

11. Обставини справи, установлені судом першої інстанції.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, між ДП МА «Бориспіль» та ПП «Гарант-Енерго» (код ЄДРПОУ 30577113) укладено договір від 02.10.2018 № 37-14.3/5-29, відповідно до п. 1.1 якого Підрядник зобов`язується виконати в повному обсязі роботи по об`єкту «Реконструкція фільтраційної споруди для зливу нафтопродуктів на базовому складі паливно-мастильних матеріалів в ДП МА «Бориспіль» по вул. Запорізькій 16-а в м. Бориспіль (інв. №47707)» (будівельні роботи).

До вказаного договору сторонами складено та підписано Додаткові угоди: №1 від 30.08.2019, №2 від 23.12.2019, №3 від 23.04.2020, №4 від 30.06.2020, №5 від 13.07.2020, №6 від 16.07.2020, №7 від 31.07.2020, №8 від 06.10.2020, №9 від 31.05.2021, №10 від 14.07.2021, №11 від 06.09.2020, №12 від 31.12.2020.

Виконання робіт за вказаним договором підтверджується довідкою форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2022 року на суму 3 886 070,48 грн; актами приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2в за січень 2022 року: № 20 на суму 151 528,01 грн; № 21 на суму 16 819,91 грн; № 22 на суму 20 151,48 грн; № 23 на суму 73 247,44 грн; № 24 на суму 7 249,99 грн; № 25 на суму 3 617 073,65 грн.

В підтвердження реального виконання умов договору від 02.10.2018 № 37-14.3/5-29, позивачем надано докази, які підтверджують виконання робіт, а саме копії: дозволу на виконання будівельних робіт від 28.12.2018, листа ДП МА «Бориспіль» про початок виконання робіт від 06.03.2019 № 19-22/3-200; акта-допуску передачі будівельного майданчика від 06.03.2019 № 58-26-3; листа ДП МА «Бориспіль» про передачу проектної документації (стадія «РП») від 06.03.2019 № 19-22/3-198, листа ПП «Гарант-Енерго» про призначення відповідального виконавця робіт від 03.06.2020 №03/06-20/1 з копією наказу про призначення відповідального виконавця робіт; листа ПП Гарант-Енерго» про утворення технічної комісії від 07.10.2021 № 07/10-21/04; наказу від 08.11.2021 № 01-07/1.1-28 про створення технічної комісії; наказу від 08.07.2022 № 01-07/1.1-7 про внесення змін до наказу від 08.11.2021 № 01-07/1.1-28 «Про створення технічної комісії»; акту від 08.09.2022 № 09-26-1 технічної комісії з прийняття виконаних робіт за договорами від 02.10.2018 № 37-14.3/5-29 та від 15.12.2020 № 35.1-14.1/5-18; загального журналу робіт з будівництва об`єкта «Реконструкція фільтраційної споруди для зливу нафтопродуктів на базовому складі паливно-мастильних матеріалів в ДП МА «Бориспіль» по вул. Запорізькій 16-а в м. Бориспіль».

Також, на підтвердження виконання умов договору за період - січень 2022 року позивачем надано копії видаткових накладних.

Окрім того, позивачем надано договір від 15.12.2020 № 37-14.3/5-18, укладений між ДП МА «Бориспіль» та ПП «Гарант-Енерго», згідно умов якого ПП «Гарант-Енерго» виконує роботи по об`єкту: «Реконструкція фільтраційної споруди для зливу нафтопродуктів на базовому складі паливно-мастильних матеріалів в ДП МА «Бориспіль» по вул. Запорізькій 16-а в м. Бориспіль (інв. № 47707), а також всі додатки №№1-54 та Додаткові угоди до цього договору № 1 від 16.02.2021, № 2 від 30.11.2021, № 3 від 31.12.2021, № 4 від 31.01.2022.

На підтвердження виконання умов вказаного договору позивачем надано копії:

видаткових накладних;

довідки форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2022 року на суму 645 763,77 грн та актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2в за січень 2022 року: № 21 на суму 157 626,30 грн; № 22 на суму 133 660,81 грн; № 23 на суму 202 377,86 грн; № 24 на суму 24 860,23 грн; № 25 на суму 7 396,26 грн; № 26 на суму 103 296,29 грн; № 27 на суму 5 160,91 грн; № 28 на суму 4 428,44 грн; № 29 на суму 1 767,02 грн; № 30 на суму 5 189,65 грн;

довідки форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2022 року на суму 12 225 069,90 грн та актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2в за січень 2022 року: № 31 на суму 367 378,56 грн; № 32 на суму 487 074,73грн; № 33 на суму 957 560,69 грн; № 34 на суму 693 631,34 грн; № 35 на суму 694 239,06 грн; № 36 на суму 727 056,00 грн; № 37 на суму 62 168,05 грн; № 38 на суму 443 605,94 грн; № 39 на суму 251 769,76 грн; № 40 на суму 1 413 282,52 грн; № 41 на суму 53 465,16 грн; № 42 на суму 93 044,77 грн; № 43 на суму 84 292,34 грн; № 44 на суму 873 540,64 грн; № 45 на суму 628 625,14 грн; № 46 на суму 112 230,20 грн; № 47 на суму 359 921,71 грн; № 48 на суму 112 292,42 грн; № 40 на суму 2 199 163,27 грн; № 50 на суму 171 407,21 грн; № 51 на суму 842 052,52 грн; № 52 на суму 145 794,95 грн; № 53 на суму 71 333,46 грн; № 54 на суму 321 959,42 грн; №55 на суму 58 180,04 грн.

Крім того, на виконання умов договору ДП МА «Бориспіль» сформовано акт-допуску передачі будівельного майданчика від 22.12.2020 № 58-26-21, лист ДП МА «Бориспіль» про передачу проектної документації (стадія «РП») від 22.12.2020 № 19-22/3-719, лист про початок виконання робіт від 23.12.2020 № 19-22/3-720.

ПП «Гарант-Енерго» виписано на адресу ДП МА «Бориспіль» податкові накладні від 31.01.2022 № 7 на загальну суму 3 886 070,48 грн, в т.ч. ПДВ 647 678,40 грн; від 31.01.2022 № 8 на загальну суму 645 763,77 грн., в т.ч. ПДВ 107 627,28 грн; від 31.01.2022 № 9 на загальну суму 12 225 069,90 грн., в т.ч. ПДВ 2 037 511,65 грн.

Податкові накладні, складені ПП «Гарант-Енерго» за операціями виконання будівельних робіт позивачу, належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що відповідачем не заперечується.

Позивачем здійснено оплату за виконання робіт на користь ПП «Гарант-Енерго», про що свідчать копії платіжних доручень № 7312 від 29.12.2021, № 963 від 30.12.2021, № 56 від 06.01.2022, № 392 від 17.01.2022.

Окрім того, щодо правомірності формування податкового кредиту з податку на додану вартість під час здійснення господарських відносин з ТОВ «Альтіс-Констракшн» (код ЄДРПОУ 37394854) на суму 201 036,90 грн судом встановлено наступне.

Між ДП МА «Бориспіль» та ТОВ «Альтіс-Констракшн» укладено договір № 37-14.3/5-2 від 13.02.2018, відповідно до якого товариство зобов`язується виконати роботи по об`єкту «Реконструкція перону для повітряних суден термінального комплексу D в ДП МА «Бориспіль» (інв. № 47729).

На підтвердження реальності виконання умов укладеного договору надано копії довідки форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2022 року на суму 11 206 221,37 грн та актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2в за січень 2022 року: № 205 на суму 601 700,30 грн; № 206 на суму 5 783 456,18 грн; № 207 на суму 4 024 995,62 грн; № 208 на суму 796 069,27 грн.

Загальна вартість виконаних робіт ТОВ «Альтіс-Констракшн» за договором № 37-14.3/5-2 від 13.02.2018 у січні 2022 року згідно первинних документів становить 11 206 221,37 грн, у т.ч. ПДВ 1 867 703,57 грн.

ДП МА «Бориспіль» перераховано авансовий платіж, передбачений умовами договору № 37-14.3/5-2 від 13.02.2018, у листопаді 2021 року, що підтверджується платіжним дорученням від 01.11.2021 №2635 на загальну суму 10 000 000 грн, в т.ч. ПДВ 1 666 666,67 грн.

В свою чергу, ТОВ «Альтіс-Констракшн» виписано податкову накладну від 01.11.2021 №7 на загальну суму 10 000 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 1 666 666,67 грн. за першою подією.

В подальшому, ТОВ «Альтіс-Констракшн» виписано також податкову накладну від 21.01.2022 №5 на суму 1 206 221,37 грн, в т.ч. ПДВ 201 036,90 грн.

Додатково в підтвердження реального виконання умов договору № 37-14.3/5-2 від 13.02.2018 позивачем надано докази, які підтверджують виконання робіт та передбачені умовами договору, а саме копії дозволу на виконання будівельних робіт від 23.03.2018; листа ДП МА «Бориспіль» щодо початку виконання робіт від 16.04.2018 № 01-22-1673; листа ТОВ «Альтіс-Констракшн» від 05.03.2018 № 05/03-01; актів на закриття прихованих робіт; видаткових накладних.

Також судом першої інстанції встановлено та вбачається з матеріалів справи, що Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «МА «Бориспіль» (код ЄДРПОУ 20572069) з питань законності декларування заявленого до бюджетного відшкодування з бюджету податку на додану вартість та від`ємного значення податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн по декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року (від 21.02.2022 вх. № 9037089327) з урахуванням періодів декларування від`ємного значення та поданих уточнюючих розрахунків, за результатами якої складено акт від 29.07.2022 № 427/31-00-04-02-02/20572069 (далі - акт перевірки).

Перевіркою встановлено порушення п.44.1 статті 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 статті 198, п.200.1, п.200.4 статті 200 Податкового кодексу України, п. 5 Розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 № 15/28289, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту по декларації з податку на додану вартість за січень 2022 року (показник рядка 17 Декларації) у сумі 2 993 854 грн, що призвело до завищення:

- від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання і сумою податкового кредиту поточного звітного періоду (показник рядка 19 Декларації) на суму 2 993 854 грн, в тому числі:

- суми від`ємного значення, що підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) на суму 2 474 756 грн;

- суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (показник рядка 21 Декларації) на суму 519 098 грн.

ДП МА «Бориспіль» не погодилося із викладеними висновками та подало заперечення на акт від 16.08.2022 №01-22/4-5.

Листом Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків від 01.09.2022 № 409/ЖІ2/31-00-04-02-02-33 повідомлено, що за результатом розгляду заперечення, прийнято рішення про те, що висновки акта перевірки відповідають вимогам чинного законодавства.

На підставі висновків акту перевірки від 29.07.2022 № 427/31-00-04-02-02/20572069, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 05.09.2022:

№4893100040202, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 2 474 756,00 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 237 378,00 грн;

№4903100040202, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 519 098,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження, рішенням Державної податкової служби України від 21.11.2022 №14894/6/99-00-06-01-02-06 залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 05.09.2022 №4893100040202 та №4903100040202, а скаргу позивача - без задоволення.

12. Позивач, не погоджуючись із податковими повідомленнями-рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що прийняті з порушенням закону, звернувся з даним позовом до суду.

13. Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Цим Кодексом передбачені функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України).

Зокрема, підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За змістом пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Згідно з підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Верховним Судом у постанові від 19.03.2020 по справі № 460/2939/18 здійснено тлумачення підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України і зроблено висновок про те, що буквальне тлумачення норми цього підпункту свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перша - подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; друга подання декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. При цьому у першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V Податкового кодексу України.

Таким чином, вживання в тексті норм підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України словосполучень «відшкодування з бюджету податку на додану вартість», «сума бюджетного відшкодування» поряд із «від`ємне значення з податку на додану вартість» свідчить про те, що встановлена підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України умова перевищення 100 тис. гривень як підстава для проведення позапланової документальної перевірки, стосується від`ємного значення з податку на додану вартість, як окремого від суми бюджетного відшкодування показника податкового обліку.

Щодо строку призначення перевірки суд зазначає наступне.

На підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні», на всій території України запроваджено воєнний стан.

Законом України від 03.03.2022 №2118-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнено пунктом 69.9, відповідно до якого для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Разом з тим, Законом України від 12.05.2022 №2260-1Х «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Зокрема, підпункт 69.2 викладено в такій редакції: « 69.2. Податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються; крім: а) камеральних перевірок; б) документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; в) фактичних перевірок.».

Як передбачено пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

В той час, пунктом 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України встановлено: зупинити до 21 липня 2022 року дію пунктів 200.10-200.12 статті 200 цього Кодексу. До звітних податкових періодів лютий - липень 2022 року пункти 200.10-200.12 статті 200 цього Кодексу застосовуються з урахуванням строків для проведення камеральних, документальних податкових перевірок, передбачених підпунктом 69.2 цього пункту.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно абзацу восьмого підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX (який набирає чинності з 2 червня 2022 року в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування) подані уточнюючі розрахунки до податкових декларацій з податку на додану вартість за звітні податкові періоди до лютого 2022 року перевіряються у строк, визначений цим пунктом для звітного періоду, на який припадає день подання такого уточнюючого розрахунку.

При цьому, згідно пункту 1 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 12.05.2022 №2260-1Х, цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім змін до абзаців другого, п`ятого - восьмого підпункту 69.2 та підпункту 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України в частині камеральних перевірок декларацій та уточнюючих розрахунків (у разі їх подання), до яких подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, які набирають чинності з 2 червня 2022 року.

За приписами підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податків з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. В свою чергу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно п. 198.1 ст. 198 виникає, окрім іншого, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. При цьому, відповідно до п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою, протягом такого звітного періоду, окрім іншого, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХIV.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

Відповідно до абзацу 11 вищезазначеної статті Закону первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до вимог п.2.1 статті 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 зазначеного Положення, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Висновки суду апеляційної інстанції

14. Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що для встановлення правомірності визначення платником податків його податкових зобов`язань з ПДВ належить з`ясувати реальність руху активів і коштів у процесі здійснення господарських операцій, господарську мету укладання відповідних договорів та економічний результат їх вчинення.

15. Колегія суддів відзначає, що Верховний суд у постанові від 13.03.2024 у справі №420/13976/21 зазначив, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

16 . Отже, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів/послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

17. Предметом спору у цій справі є фінансово-господарські взаємовідносини Позивача з контрагентами: ПП «Гарант-Енерго» та ТОВ «Альтіс-Констракшн», висновки щодо яких викладені податковим органом в акті перевірки від 29.07.2022 № 427/31-00-04-02-02/20572069.

18. Аналізуючи доводи Апелянта, судова колегія відзначає, що вони переважно зводяться до ланцюга придбання-постачання послуг контрагентом Позивача від інших суб`єктів господарювання та до питання щодо дотримання ними і ще наступними контрагентами у ланцюгу вимог законодавства у правовідносинах, учасником яких Позивач не є.

19. Дане порушення, як зазначено в акті перевірки, було встановлено основним чином за результатами аналізу інформації ІТС «Податковий блок».

20. Водночас, статтею 61 Конституції України регламентовано принцип індивідуальної відповідальності і жодною нормою чинного законодавства не визначено прямої залежності між правомірністю формування платником податків показників податкової звітності та діями його контрагентів та/або відповідних посадових осіб і для формування показників податкової звітності необхідним є лише встановлення факту здійснення господарської операції та підтвердження її відповідними первинними бухгалтерськими документами.

21. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27.03.2018 по справі № 816/809/17, від 13.03.2018 по справі № 814/3520/13-а, а також є сталою у практиці Європейського суду з прав людини.

22. Колегія суддів також відзначає, що чинне законодавство не ставить умову виникнення податкового кредиту платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів. Платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.

23. Як було установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Позивач (замовник) мав господарські взаємовідносини з підрядником: ТОВ «Альтіс-Констракшн» за договором № 37-14.3/5-2 від 13.02.2018, предметом якого є виконання роботи по об`єкту «Реконструкція перону для повітряних суден термінального комплексу D в ДП МА «Бориспіль».

24. На підтвердження здійснення зазначених господарських операцій Позивачем надано до суду, зокрема, копії довідки форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2022 року та актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2в за січень 2022 року: № 205, № 206, № 207, № 208.

ДП МА «Бориспіль» перераховано авансовий платіж, передбачений умовами договору № 37-14.3/5-2 від 13.02.2018, у листопаді 2021 року, що підтверджується платіжним дорученням від 01.11.2021 №2635 на загальну суму 10 000 000 грн, в т.ч. ПДВ 1 666 666,67 грн.

В свою чергу, ТОВ «Альтіс-Констракшн» виписано податкову накладну від 01.11.2021 №7 на загальну суму 10 000 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 1 666 666,67 грн. за першою подією.

В подальшому, ТОВ «Альтіс-Констракшн» виписано також податкову накладну від 21.01.2022 №5 на суму 1 206 221,37 грн, в т.ч. ПДВ 201 036,90 грн.

Додатково в підтвердження реального виконання умов договору № 37-14.3/5-2 від 13.02.2018 Позивачем надано докази, які підтверджують виконання робіт та передбачені умовами договору, а саме копії дозволу на виконання будівельних робіт від 23.03.2018; листа ДП МА «Бориспіль» щодо початку виконання робіт від 16.04.2018 № 01-22-1673; листа ТОВ «Альтіс-Констракшн» від 05.03.2018 № 05/03-01; актів на закриття прихованих робіт; видаткових накладних.

25. Отже, наданими Позивачем доказами, наявними у матеріалах справи, підтверджується виконання робіт (послуг) у його господарській діяльності, надані первинні документи відповідають вимогам Закону №996-ХІV та у повному обсязі відображають і підтверджують зміст господарських операцій між Позивачем та ТОВ «Альтіс-Констракшн». Протилежного контролюючим органом не доведено, на недоліки форми та змісту окремих первинних документів Апелянт не посилається ані в акті перевірки, ані в заявах по суті справи у суді першої та апеляційної інстанції.

26. Також колегія суддів відзначає, що при вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, необхідно враховувати, що відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

27. Разом з тим, апеляційний суд не приймає до уваги посилання Апелянта на наявність кримінального провадження відносно контрагента Позивача за фактом фіктивного підприємництва, оскільки контролюючим органом під час розгляду справи не надано суду доказів в підтвердження установлення в межах вказаних кримінальних проваджень нереальності зазначених вище господарських операцій, фіктивності контрагента Позивача, його обізнаності, чи мали місце протиправні дії (бездіяльність) позивача та чи вчинені вони Позивачем.

28. Більш того, колегія суддів відзначає, що відповідно до частин шостої, сьомої статті 78 КАС України саме вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Водночас, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

29. Отже, вирок щодо посадової особи контрагента, а також ухвала про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності не можуть створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо дій чи бездіяльності позивача. Такі вирок чи ухвала суду за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами та обставинами щодо наявності первинних документів, правомірності їх оформлення, можливості виконання (здійснення) спірних господарських операцій, їх зв`язку з господарською діяльністю позивача та можливого використання придбаного товару (робіт, послуг) у подальшій діяльності.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 07.08.2024 у справі № 826/5750/18.

30. У контексті зазначеного, колегія суддів зазначає, що вирок, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, на яке посилається Апелянт у матеріалах судової справи відсутній. Натомість, наявні відомості, надані Офісом Генерального прокурора, згідно яких кримінальне провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.06.2018 за № 42018100000000584 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, закрито на підставі ч. 1 ст. 284 КПК України.

31. Посилання контролюючого органу на відповідність одного із залучених ТОВ «Алтіс - Констракшн» субпідрядників - ТОВ «ІНФРАБУД» до ризикових платників податків, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки перебування платника в статусі «ризикового» чи позбавлення даного статусу не може беззаперечно свідчити про реальність чи нереальність вчинених його контрагентом господарських операцій. При цьому, колегія суддів відзначає, що єдиним правовим наслідком визнання платника податку «ризиковим» є виникнення у податкового органу права зупинити реєстрацію податкової накладної платника ПДВ, визнаного «ризиковим». Відомості про те, що податкові накладні субпідрядником зареєстровані не були, Апелянт до суду не надав.

32. Отже, колегія суддів приходить до висновку про помилковість твердження податкового органу про нереальність господарських операцій Позивача із ТОВ «Алтіс - Констракшн», позаяк платник податків несе самостійну відповідальність за можливе порушення правил ведення податкового обліку.

33. Надаючи оцінку доводам Апелянта в частині реальності господарських операцій між ДП «МА «Бориспіль» та ПП «ГАРАНТ-ЕНЕРГО» щодо виконання робіт по об`єкту: «Реконструкція фільтраційної споруди для зливу нафтопродуктів на базовому складі паливно-мастильних матеріалів в ДП МА «Бориспіль» по вул. Запорізькій 16-а в м. Бориспіль, колегія суддів зазначає наступне.

34. Так, наполягаючи на неможливості реального їх здійснення, контролюючий орган посилається на неналежність ПП «ГАРАНТ-ЕНЕРГО» по ланцюгу проходження будівельних робіт до суб`єктів реальної економічної діяльності із фактичною відсутністю персоналу та матеріально-технічних можливостей; неможливістю виконання будівельних робіт субпідрядними організаціями у задекларованих обсягах у зв`язку із фактичною відсутністю персоналу та матеріально-технічних можливостей; фактичним формуванням ліміту від ризикових суб`єктів господарювання.

35. Аналізуючи відповідні доводи Апелянта, колегія суддів відзначає, що наявні у матеріалах справи документи податкового та бухгалтерського обліку, надані Позивачем за спірними господарськими операціями, повною мірою підтверджують реальність таких господарських операцій та їх економічну доцільність.

36. Зокрема, у матеріалах цієї судової справи наявні довідки форми КБ-3 про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за січень 2022 року; акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2в за січень 2022 року, які підтверджують дані податкового обліку суб`єкта господарювання, оскільки містять, зокрема: дані про фактично здійснену господарську операцію та відображає її економічну суть; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, назву та дату документа, тобто відповідають вимогам статті 9 Закону №996-ХІV.

37. Крім того, Позивачем також надано й інші докази, які підтверджують виконання робіт, а саме копії: дозволу на виконання будівельних робіт від 28.12.2018, листа ДП МА «Бориспіль» про початок виконання робіт від 06.03.2019 № 19-22/3-200; акта-допуску передачі будівельного майданчика від 06.03.2019 № 58-26-3; листа ДП МА «Бориспіль» про передачу проектної документації (стадія «РП») від 06.03.2019 № 19-22/3-198, листа ПП «Гарант-Енерго» про призначення відповідального виконавця робіт від 03.06.2020 №03/06-20/1 з копією наказу про призначення відповідального виконавця робіт; листа ПП Гарант-Енерго» про утворення технічної комісії від 07.10.2021 № 07/10-21/04; наказу від 08.11.2021 № 01-07/1.1-28 про створення технічної комісії; наказу від 08.07.2022 № 01-07/1.1-7 про внесення змін до наказу від 08.11.2021 № 01-07/1.1-28 «Про створення технічної комісії»; акту від 08.09.2022 № 09-26-1 технічної комісії з прийняття виконаних робіт за договорами від 02.10.2018 № 37-14.3/5-29 та від 15.12.2020 № 35.1-14.1/5-18; загального журналу робіт з будівництва об`єкта «Реконструкція фільтраційної споруди для зливу нафтопродуктів на базовому складі паливно-мастильних матеріалів в ДП МА «Бориспіль» по вул. Запорізькій 16-а в м. Бориспіль»; акт-допуску передачі будівельного майданчика від 22.12.2020 № 58-26-21, лист ДП МА «Бориспіль» про передачу проектної документації (стадія «РП») від 22.12.2020 № 19-22/3-719, лист про початок виконання робіт від 23.12.2020 № 19-22/3-720.

38. З огляду на викладене вище, колегія суддів не приймає до уваги посилання Апелянта на недоліки локальних кошторисів до договору від 15.12.2020 № 35.1-14.1/5-18, як самостійний достатній у контексті ст. 76 КАС України доказ, який підтверджує нереальність виконання робіт за договорами від 02.10.2018 № 37-14.3/5-29 та від 15.12.2020 № 37-14.3/5-18, оскільки недоліки в окремих документах первинного обліку або відсутність деяких первинних документів не може слугувати підставою для визнання таких операцій нереальними. Водночас суди повинні встановити фактичні обставини у справі відносно взаємовідносин Позивача з наведеними контрагентами, надати відповідну оцінку таким відносинам з урахуванням аналізу дійсного економічного змісту первинних і бухгалтерських документів, висновків акту перевірки та інших доказів і доводів, які містяться у матеріалах справи.

39. Надаючи оцінку доводам Апелянта щодо відсутності у ПП «ГАРАНТ-ЕНЕРГО» необхідної кількості трудових ресурсів, матеріально-технічних можливостей на виконання господарських зобов`язань, колегія суддів зазначає, що сама по собі недостатність персоналу, відсутність власних транспортних засобів, виробничо-складських приміщень не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов`язань, що унеможливлює здійснення господарської діяльності, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань за укладеними договорами, як це було зроблено ПП «ГАРАНТ ЕНЕРГО» у межах спірних правовідносин.

40. Зокрема, як встановлено контролюючим органом в акті перевірки, контрагент Позивача залучав субпідрядників, а саме: ТОВ «М.В. Інвест» - для виконання будівельних та монтажних робіт загального призначення, будівництва об`єктів інженерної інфраструктури; ТОВ «Трест Бориспільсільбуд» - для виконання підготовчих земляних робіт з влаштування залізобетонних конструкцій; ТОВ «ЕКОРЕМБУД» для виконання робіт з влаштування приямку та фундаментів під дренажні ємності, монтажу дренажних ємностей, монтажу рампи; ТОВ «Техсервісінвест» - для виконання робіт з монтажу трубопроводів; ТОВ «ЕВРАЗ ГРУП» - для виконання будівельних робіт з влаштування фундаментів під кабельну естакаду, влаштування приямку та фундаментів під дренажні ємності, монтажу дренажних ємностей, монтажу рампи, монтажу трубопроводів, монтажу металоконструкцій навісу та кабельної естакади; ТОВ «ЕФ ЕР Т-ГРУП» - для виконання будівельних робіт з влаштування АТХ насосно фільтраційної споруди, робіт з влаштування системи відеоспостереження, автоматизованої Системи управління технологічним процесом; ТОВ «ПОЖДУМА» - для виконання будівельних робіт з влаштування пожежної сигналізації та влаштування системи пожежогасіння, для виконання робіт з протипожежного призначення, пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, вогнезахист конструкцій, ДП «Будівельно-монтажне управління ДУС» - для виконання будівельних робіт з влаштування операторної, влаштування зовнішніх мереж протипожежного водопроводу, зовнішніх мереж виробничої каналізації, влаштування благоустрою та озеленення.

41. Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції, колегія суддів також не приймає до уваги твердження Апелянта на виконання не в повному обсязі будівельних робіт за договором 02.10.2018 № 37-14.3/5-29 як таке, що не підтверджено належними та допустимими, у контексті ст. 73-74 КАС України, доказами. Предметом договору було виконання додаткових будівельних робіт. При цьому, залучення тих же субпідрядників не свідчить про те, що ними виконувалися тотожні роботи.

42. Більш того, лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними платниками податків з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями контрагентів може свідчити про незаконність формування показників податкової звітності за такими операціями.

Однак у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

43. Надаючи оцінку доводам Апелянта щодо прийняття 30.11.2021 рішення про неврахування таблиці даних ПП «ГАРАНТ-ЕНЕРГО» у зв`язку з виявленням невідповідності визначених платником податку в таблиці даних видів діяльності наявним у платника податків основним засобам, колегія суддів зазначає про їх неаргументованість, оскільки контролюючий орган не зазначає про які саме види діяльності йдеться та їх відношення до можливості здійснення ним спірних господарських операцій з огляду на викладене вище.

44. Крім того, апеляційний суд відзначає, що якщо контрагенти Позивача або інші суб`єкти господарювання, з якими мали відносини контрагенти Позивача, як от ТОВ «ЕФ ЕР Т-ГРУП» в подальшому не дотримувалися у своїй діяльності податкової дисципліни, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо них.

45. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування витрат та податкового кредиту у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні на підтвердження розміру понесених витрат та свого податкового кредиту.

46. Переглядаючи оскаржуване рішення суду першої інстанції, колегія суддів також відзначає, що Європейський суд з прав людини у пункті 70 рішення від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) зазначив, що коли Держави - члени Конвенції володіють інформацією про такі зловживання зі сторони певної фізичної чи юридичної особи, вони можуть вжити відповідних засобів щодо недопущення, зупинення чи покарання за такі зловживання. Однак, Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов`язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все-таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

У пункті 71 вказаного рішення зазначено що компанія-заявник (платник податків) не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника (платника податків), що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності. Таким чином, мало місце порушення статті 1 Протоколу №1.

47. Крім того, колегія суддів зазначає, що при вирішенні даної справи суд першої інстанції обґрунтовано врахував, що ДП «МА «Бориспіль» укладено договори з його контрагентами за наслідком того, що вказані товариства стали переможцем процедур закупівель в порядку встановленому Законом України «Про публічні закупівлі». Більш того, матеріали справи не містять та контролюючий орган не посилається на наявність висновків органу державного фінансового контролю про результати моніторингу процедур закупівлі, складені за результатами моніторингу відповідних процедур закупівлі, про встановлення порушень законодавства у сфері публічних закупівель.

48. Отже, враховуючи те, що Позивачем було надано на підтвердження правомірності формування спірних сум податкової звітності всі необхідні документи, а підстави для висновку про нереальність спірних господарських операцій у ході судового розгляду встановлено не було, то підстави для зменшення Позивачу сум податкового кредиту згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відсутні.

49. Аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.

Згідно зі ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

50. Отже, судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, відповідно до вимог ст. 242 КАС України.

51. Згідно зі ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

52. Таким чином, апеляційна скарга Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків підлягає залишенню без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року - без змін.

53. Розподіл судових витрат.

Судові витрати, відповідно до ст. 139 КАС України, перерозподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 червня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 26 травня 2025 року.

Головуючий суддя О.В. Епель

Судді: Є.І. Мєзєнцев

В.В. Файдюк