Ухвала від 26.05.2025 по справі 990/70/25

УХВАЛА

26 травня 2025 року

м. Київ

справа №990/70/25

адміністративне провадження №П/990/70/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.

суддів: Бучик А.Ю., Берназюка Я.О., Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю., Берназюка Я.О., Кравчука В.М., Стародуба О.П. від участі у справі № 990/70/25 за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) про визнання протиправним та скасування рішення, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

24.02.2025 до Верховного Суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ВРП, в якій позивач просить суд:

визнати його право на належне виконання відповідачем зобов`язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України - законослухняність суб`єкта владних повноважень);

визнати протиправним та нечинним (таким що містить дискримінаційні чинники та чинники, які порушують його право на незалежність суду) пункти 12, 13 та 14 Положення про Службу судової охорони, затвердженого рішенням ВРП від 04.04.2019 № 1051/0/15-19 із змінами згідно з рішенням ВРП від 03.12.2019 №3300/0/15-19 та рішенням ВРП від 18.01. 2022 №51/0/15-22;

визнати протиправним та нечинним в повному обсязі рішення ВРП від 04.04.2019 №1051/0/15-19 "Про затвердження Положення про Службу судової охорони" із змінами згідно з рішенням ВРП від 03.12.2019 № 3300/0/15-19 та рішенням ВРП від 18.01.2022 №51/0/15-22 як таке, яким введено в дію дискримінаційний акт;

визнати порушення діями ВРП його права на законослухняність ВРП та його права на рівні конституційні права і свободи та рівність перед законом (стаття 24 Конституції України) та незалежність суду (стаття 6 Конвенції);

визнати факт нанесення йому порушенням його прав з боку відповідача моральної шкоди;

стягнути з державного бюджету України на його користь грошову суму у розмірі 10 000 000 грн в якості відшкодування моральної шкоди, заподіяної порушенням його прав.

Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2025 позивачу відмовлено у відкритті провадження у цій справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою на нього.

Постановою Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Верховного Суду від 27.02.2025 скасовано, а справу № 990/70/25 направлено до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

23.05.2025 до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла заява позивача про відвід колегії суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю., Берназюка Я.О., Кравчука В.М., Стародуба О.П. від участі у розгляді справи № 990/70/25.

В обґрунтування заявленого відводу заявник, посилаючись на пункт 4 частини першої статті 36 КАС України, зазначає, що існують обставини, які викликають сумніви у неупередженості та об`єктивності суддів, які зводяться до незгоди з постановленою Верховним Судом у справі № 990/70/25 ухвалою від 27.02.2025 (провадженні номер П/990/70/25), якою відмовлено у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, а тому вони не можуть брати участь у розгляді цієї справи.

Відповідно до частини першої статті 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (щодо недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи).

Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.

Згідно із частиною четвертою статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Верховний Суд зауважує, що з урахуванням положень пункту 1 статті 6 Конвенції, наявність безсторонності суду має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду.

Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Розглянувши подану позивачем заяву про відвід суддів та обставини, які в ній зазначені, колегія суддів дійшла висновку, що зазначена заява не містить жодних посилань на визначені процесуальним законом підстави для відводу суддів від розгляду цієї справи, а обставини, на які вказує позивач у якості підстав для відводу, не є такими, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів, а лише свідчать про незгоду заявника з діями суддів та прийнятим ними судовим рішенням.

Отже, Суд дійшов висновку, що зазначена заява не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь суддів у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 КАС України.

Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Отже, з огляду на наведені норми процесуального права та проаналізувавши викладені в заяві доводи, колегія суддів вважає необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід колегії суддів від участі у розгляді справи № 990/70/25.

Відтак, колегія суддів вважає за необхідне передати матеріали цієї заяви для визначення судді, яким буде здійснюватися її розгляд, за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.

Керуючись статтями 36, 39, 40 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю., Берназюка Я.О., Кравчука В.М., Стародуба О.П. від участі у справі №990/70/25 необґрунтованою.

Передати заяву ОСОБА_1 про відвід суддів: Рибачука А.І., Бучик А.Ю., Берназюка Я.О., Кравчука В.М., Стародуба О.П. від участі у справі №990/70/25 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає цю справу, в порядку, передбаченому КАС України, для вирішення питання про відвід.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.І. Рибачук

судді А.Ю. Бучик

Я.О. Берназюк

В.М. Кравчук

О.П. Стародуб