Постанова

від 27.05.2025 по справі 916/799/23

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/799/23

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Богацької Н.С., Ярош А.І.

секретар судового засідання: Ісмаілова А.Н.

за участю представників учасників справи:

від Одеської міської ради- Павлюк В.С. на підставі самопредставництва;

від Споживчого кооперативу автостоянка «Архітекторська» м. Одеса- Комісар О.В. на підставі ордеру.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської міської ради

на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 року м. Одесі, суддя першої інстанції Шаратов Ю.А повний текст складено та підписано 17.02.2025 року

у справі № 916/799/23

за позовом: Одеської міської ради

до відповідача: Споживчого кооперативу автостоянка «Архітекторська», м.Одеса

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, рішення та додаткового рішення суду першої інстанції.

У лютому 2023 року Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Споживчого кооперативу автостоянка «Архітекторська», в якій просила суд зобов`язати відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності орієнтовною площею 0,1213 га за адресою: м. Одеса, вул. Архітекторська, 14, шляхом демонтажу одноповерхової металевої конструкції та металевих конструкцій (навісів) силами і за рахунок відповідача.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 02.08.2023 у справі № 916/799/23 позовну заяву Одеської міської ради задоволено повністю. Зобов`язано Споживчий кооператив автостоянка «Архітекторська» звільнити самовільно зайняту земельну ділянку комунальної власності орієнтовною площею 0,1213 га за адресою: м. Одеса, вул. Архітекторська, 14, шляхом демонтажу одноповерхової металевої конструкції та металевих конструкцій (навісів) силами і за рахунок Споживчого кооперативу автостоянка «Архітекторська». Стягнуто з Споживчого кооперативу автостоянка «Архітекторська» на користь Одеської міської ради витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684,00 грн.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 апеляційну скаргу Споживчого кооперативу автостоянка «Архітекторська» залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Одеської області від 02.08.2023 у справі №916/799/23 залишено без змін.

Споживчий кооператив "Архітекторська" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Одеської області від 02.08.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2023, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 28.02.2024 у справі № 916/799/23 касаційну скаргу Споживчого кооперативу автостоянка «Архітекторська» задоволено частково. Рішення Господарського суду Одеської області від 02.08.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 у справі № 916/799/23 скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.01.2025 року у справі №916/799/23 (суддя Шаратов Ю.А. ) у задоволенні позову відмовлено повністю.

16.01.2025 на адресу господарського суду надійшла заява Споживчого кооперативу «Архітекторська» про розподіл судових витрат від 16.01.2025 (вх. № 2-61/25), в якій заявник просив суд: стягнути з Одеської міської ради на користь Споживчого кооперативу автостоянка «Архітекторська» витрати на професійну правничу допомогу у справі № 916/799/23 в загальному розмірі 230 000 (двісті тридцять тисяч) гривень; стягнути з Одеської міської ради на користь Споживчого кооперативу автостоянка «Архітекторська» судові витрати з сплату судового збору в загальному розмірі 8 320 (вісім тисяч триста двадцять) гривень.

Вказана заява обґрунтована вимогами ст. 126, 129 Господарського процесуального кодексу України

Ухвалою господарського суду від 23.01.2025 прийнято заяву Споживчого кооперативу «Архітекторська» про розподіл судових витрат від 16.01.2025 (вх. № 2-61/25) до розгляду та призначено судове засідання на 05.02.2025.

04.02.2025 на адресу господарського суду надійшло клопотання позивача, Одеської міської ради про зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги від 03.02.2025 (вх. № 3795/25), в якій просив суд:

- залишити без розгляду заяву Споживчого кооперативу автостоянка «Архітекторська» в особі представника Комісара О.В. (адвоката) про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 916/799/23 в частині стягнення витрат, понесених у судах при першому розгляді справи № 916/799/23;

- в іншій частині відмовити у задоволенні заяви Споживчого кооперативу автостоянка «Архітекторська» в особі представника Комісара О.В. (адвоката) про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 916/799/23;

- в іншому випадку зменшити розмір судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами у справі № 916/799/23.

Зокрема, позивач вказував, що відповідачем не надано жодного підтверджуючого доказу про те, що відповідачем сплачені кошти на представництво інтересів на суму 98 250 грн, а також взагалі не вказано в заяві про докази такої сплати.

Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 у справі №916/799/23 заяву Споживчого кооперативу автостоянка «Архітекторська» про розподіл судових витрат від 16.01.2025 задоволено частково. Присуджено до стягнення з Одеської міської ради на користь Споживчого кооперативу автостоянка «Архітекторська» витрати на правничу допомогу в розмірі 60 000,00 грн та витрати на сплату судового збору в розмірі 8 320 грн 40 коп. Відмовлено в задоволенні решти заяви Споживчого кооперативу автостоянка «Архітекторська» про розподіл судових витрат від 16.01.2025 (вх. № 2-61/25).

В оскаржуваному додатковому рішенні господарський суд погодився із доводами позивача щодо неспівмірності заявленої суми витрат на правничу допомогу із складністю справи. При цьому, враховував невеликий обсяг процесуальних документів підготовлених адвокатом, зокрема, обставину того, що відзив СКА «Архітекторська» на позов Одеської міської ради за своїм змістом майже не відрізняються від апеляційної та касаційної скарг у даній справі, адже правове обґрунтування таких документів є ідентичним. Також господарський суд враховував, що значна кількість засідань при повторному розгляді справи була обумовлена не складністю справи, а намаганням сторін вирішити спір мирним шляхом у позасудовому порядку, для чого заявлялись відповідні клопотання.

Отже, суд першої інстанції, враховуючи завдання господарського судочинства, особливості предмету спору, нескладність справи, значення розгляду справи для сторін, а також час витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) дійшов висновку щодо зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, а саме, до 20 000 грн - за розгляд справи в суді першої інстанції (первісний розгляд), до 10 000 грн - за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, до 10 000 грн - за розгляд справи в касаційній інстанції, до 20 000 грн - за розгляд справи в суді першої інстанції (новий розгляд), всього до 60 000 грн.

Крім іншого, в оскаржуваному рішенні господарський суд дійшов висновку щодо покладення на позивача витрат відповідача зі сплати судового збору за перегляд справи в апеляційному та касаційному порядку в загальному розмірі 8 320 грн 40 коп.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

Одеська міська рада з додатковим рішенням суду першої інстанції не погодилась, тому звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить суд скасувати додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 року у справі №916/799/23 та прийняти нове рішення, яким залишити без розгляду заяву Споживчого кооперативу автостоянка «Архітекторська» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу в частині стягнення витрат, понесених у судах при первісному розгляді даної справи: у суді першої інстанції 50 000 грн у суді апеляційної інстанції 60 000 грн, у суді касаційної інстанції 70 000 грн.

В іншій частині відмовити у задоволенні заяви Споживчого кооперативу автостоянка «Архітекторська» про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та вимог процесуального закону.

Зокрема, за доводами апеляційної скарги, скаржник вказує, що заявником, в порушення вимог ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішень судом першої інстанції та апеляційної інстанції при первісному розгляді справи №916/799/23 відповідачем не подано відповідних заяв про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу з документами в обґрунтування цього розміру. У зв`язку з цим додаткових рішень суди першої та апеляційної інстанції з цього питання не приймали.

Скаржник зауважує, що рішення місцевого господарського суду та суду апеляційної інстанції при первісному розгляді справи №916/799/23 ухвалені не на користь СКА «Архітекторська», тому суд не мав підстав для стягнення понесених відповідачем витрат на правничу допомогу з Одеської міської ради, отже таке стягнення є прямим порушенням приписів ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Отже, судом першої інстанції порушено норми господарського процесуального законодавства України, що призвело до ухвалення необґрунтованого додаткового рішення у справі №916/799/23, яке підлягає скасуванню в апеляційному порядку.

Також, апелент вказує, що при ухваленні додаткового рішення суд першої інстанції зазначив, зокрема, що «не приймає доводи позивача про те, що відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат».

Однак, Одеська міська рада не погоджується з вказаним висновком господарського суду, адже він суперечить фактичним обставинам справи №916/799/23.

Скаржник звертає увагу на той факт, що умовами додаткової угоди від 21.03.2023 до договору про надання правової допомоги від 07.05.2020 №07/05/2020 сторони дійшли згоди, що вартість послуг (гонорар) Адвокатського об`єднання за професійну правничу допомогу у справі №916/779/23 за позовом Одеської міської ради до СКА «Архітекторська» є фіксованою (у суді першої інстанції 50 000 грн, у суді апеляційної інстанції 60 000 грн, у суді касаційної інстанції - 70 000 грн). Зокрема, оплата підлягає перерахуванню Клієнтом на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання або внесенню готівкою в касу Адвокатського об`єднання.

Пунктом 3 додаткової угоди встановлено, що Клієнт протягом одного року після набрання законної сили рішенням суду по суті у справі №916/799/23 зобов`язаний шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Адвокатського об`єднання або внесення готівкою в касу Адвокатського об`єднання у повному обсязі сплатити вартість послуг (гонорар) Адвокатського об`єднання, встановлену у п. 1 цієї додаткової угоди, та укласти акт приймання передачі.

З урахуванням цього апелянт звертає увагу суду, що рішення Господарського суду Одеської області від 02.08.2023 при первісному розгляді справи №916/799/23 набрало законної сили 07.12.2023, у зв`язку з ухваленням Південно - західним апеляційним господарським судом постанови, яка відповідно до ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

У зв`язку з цим, на виконання пункту 3 зазначеної додаткової угоди, Клієнт протягом одного року після набрання законної сили рішення суду по суті у справі №916/799/23, тобто до 07.12.2024 був зобов`язаний у повному обсязі сплатити вартість послуг (гонорар), встановлених у п. 1 цієї додаткової угоди, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок або внесення готівкою в касу Адвокатського об`єднання, та укласти акт приймання - передачі.

Однак до заяви про розподіл судових витрат від 16.01.2025 СКА «Архітекторська» не надано ані квитанції та прибуткового касового ордера, ані платіжного доручення з відміткою банку або іншого банківського документу на підтвердження оплати гонорару Адвокатському об`єднанню.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 11.03.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Одеської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 року у справі №916/799/23, справу призначено до розгляду.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.04.2025 року відкладено розгляд справи №916/799/23. Повідомлено учасників справи №916/799/23 про те, що розгляд апеляційної скарги Одеської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 року у справі № 916/799/23 відбудеться 27.05.2025 року.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги з мотивів, викладених письмово, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, додаткове рішення Господарського суду Одеської області у справі №916/799/23 скасувати та відмовити у задоволенні заяви відповідача про розподіл судових витрат у повному обсязі.

Представник відповідача проти доводів та вимог апеляційної скарги заперечував з мотивів, викладених письмово у відзиві. Просив суд у її задоволенні відмовити, оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників присутніх учасників справи, обговоривши доводи та вимоги апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права України, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Одеської міської ради підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 року у справі №916/799/23 потребує часткового скасування, виходячи з наступного.

Як було зазначено вище за текстом постанови, рішенням Господарського суду Одеської області від 13.01.2025 року у справі №916/799/23 (суддя Шаратов Ю.А. ) у задоволенні позову відмовлено повністю. Додатковим рішенням Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 у справі №916/799/23 присуджено до стягнення з Одеської міської ради на користь Споживчого кооперативу автостоянка «Архітекторська» м. Одеса витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 60 000 грн та витрати на сплату судового збору в загальному розмірі 8 320 грн 40 коп.

Постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 27.05.2025 (головуюча суддя Діброва Г.І., судді: Богацька Н.С., Ярош А.І.) апеляційну скаргу Одеської міської ради задоволено. Рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2025 у справі №916/799/23 скасовано. Позовні вимоги Одеської міської ради до Споживчого кооперативу автостоянка «Архітекторська» задоволені в повному обсязі та відшкодовані судові витрати позивачу зі сплати судового зору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Відповідно до частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Отже, за змістом статті 244 Господарського процесуального кодексу України додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акту, є його невід`ємною складовою. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення.

За загальним правилом, у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні, питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто, додаткове рішення - це акт правосуддя, який усуває недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі.

Вказані висновки наведені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 904/8884/21, від 05.06.2024 у справі № 910/14524/22.

Відтак, враховуючи, що рішення Господарського суду Одеської області від 13.01.2025 у даній справі було скасовано постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 27.05.2025, то додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025, яке є невід`ємною частиною основного рішення суду від 13.01.202, підлягає також частковому скасуванню, по-перше, щодо стягнення з Одеської міської ради на користь Споживчого кооперативу автостоянка «Архітекторська» м. Одеса витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 60 000 грн., по друге, щодо стягнення зі скаржника судового збору за подання відповідачем апеляційної та касаційної скарг в загальному розмірі 8 320 грн 40 коп.

При цьому, судова колегія зазначає, що у даній справі підлягають задоволенню тільки судові витрати, понесені позивачем в суді касаційної інстанції, залишивши без змін правомірний висновок суду першої інстанції про зменшення таких витрат на правничу допомогу в зв`язку з неспівмірністю заявленої суми тільки щодо розгляду справи в касаційній інстанції до 10 000 грн, які і підлягають задоволенню та стягненню з відмовою в іншій частині заявлених витрат з підстав, що викладені вище.

Стосовно судових витрат зі сплати судового збору, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з підпунктами «б» і «в» пункту 4 частини 1 статті 315 Господарського процесуального кодексу України постанова суду касаційної інстанції складається з резолютивної частини із зазначенням нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Отже, суд касаційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат у справі лише у разі прийняття ним постанови про скасування чи зміну остаточного судового рішення суду першої (апеляційної) інстанції, прийнятого по суті заявлених вимог. При цьому, у випадках скасування касаційним судом рішення суду першої інстанції або постанови апеляційної інстанції з переданням справи на новий розгляд, судовий збір, сплачений за подання касаційної скарги, підлягає розподілу господарським судом, який вирішує спір по суті за результатами нового розгляду справи.

Судом встановлено, що до касаційної скарги на постанову Південно - західного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 у справі № 916/799/23 була додана платіжна інструкція № 0.0.3438597969.1 від 26.01.2024 на суму 4294,00 грн про сплату судового збору за подання касаційної скарги.

У п. 8.1. постанови від 28.02.2024 року Верховний Суд зазначив, що оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина чотирнадцята статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом в цій частині правомірно покладено на позивача витрати відповідача щодо стягнення судового збору за подання касаційної скарги до Верховного Суду на постанову Південно західного апеляційного господарського суду від 07.12.2023 у справі №916/799/23 у розмірі 4294 грн, з урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, тому слід залишити без змін висновок суду першої інстанції про стягнення тільки 4294 грн з відмовою у стягненні 4026 грн зі сплати судового збору за первісний апеляційний перегляд даної справи.

При цьому, судова колегія відхиляє доводи апелянта стосовно того, що відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат, оскільки таке не відповідає нормам п.1 ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга Одеської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 року у справі №916/799/23 потребує часткового задоволення з підстав, зазначених судом апеляційної інстанції, а оскаржуване додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 року у справі №916/799/23 потребує часткового скасування з прийняттям нового додаткового рішення про розподіл судових витрат позивача.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

ПО С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 року у справі № 916/799/23 задовольнити частково, додаткове рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 скасувати частково.

Викласти резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду Одеської області від 05.02.2025 в наступній редакції:

«Заяву Споживчого кооперативу автостоянка «Архітекторська» про розподіл судових витрат від 16.01.2025 (вх.№2-61/25) задовольнити частково.

Стягнути з Одеської міської ради (65026 м. Одеса, пл. Думська, буд.1, ЄДРПОУ 26597691) на користь Споживчого кооперативу автостоянка «Архітекторська» (65122, м.Одеса, вул.Архітекторська, буд.20, корп.1, кв.77, ЄДРПОУ 30704190) витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4294 грн.

Відмовити Споживчому кооперативу автостоянка «Архітекторська», м.Одеса у стягненні витрат на правничу допомогу у розмірі 220 000 грн та витрат по сплаті судового збору у розмірі 4026 грн.

В іншій частині додаткове рішення залишити без змін.

Доручити Господарському суду Одеської області видати наказ.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 27.05.2025 року.

Повний текст постанови складено 28 травня 2025 року.

Головуючий суддя Г.І. Діброва

Судді Н.С Богацька

А.І. Ярош