Ухвала

від 26.05.2025 по справі 916/1163/25

ІВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову

"26" травня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/1163/25Господарський суд Одеської області у складі судді Д`яченко Т.Г.

При секретарі судового засідання Меленчук Т.М.

Розглянувши клопотання Колективного підприємства Одеський шкіряний завод №1 від 19.05.2025р. вх. № ГСОО 2-770/25 по справі №916/1163/25

За позовом: Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси (65003, м.Одеса, вул. Отамана Головатого, 89; код ЄДРПОУ 03528552), в інтересах держави в особі Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Біржова, 1; код ЄДРПОУ 26597691)

До відповідача: Колективного підприємства Одеський шкіряний завод №1 (65006, м.Одеса, вул. Слобідська, 56; код ЄДРПОУ 13914374)

За участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача:Управління капітального будівництва Одеської міської ради (65091, м.Одеса, вул. Комітетська, 10-а; код ЄДРПОУ 04056902)

Про стягнення 3082955,66 грн.

Представники:

Від прокуратури: Ейсмонт І.С., посвідчення

Від позивача: Павлюк В.С., самопредставництво

Від відповідача: Осіпенко І. В., за ордером

Від 3-ї особи: не з`явився

Встановив: В провадженні господарського суду Одеської області перебуває справа за позовом Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси до Колективного підприємства Одеський шкіряний завод № 1 про стягнення заборгованості зі сплати пайової участі замовників у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси у розмірі 3082955,66 грн.

24.03.2025р. до суду Заступником керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси було подано заяву про забезпечення позову вх. № ГСОО 2-410/25 (від 25.03.2025р. вх. № ГСОО 2-416/25).

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2025р. заяву Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси від 24.03.2025р. вх. № ГСОО 2-410/25 (від 25.03.2025р. вх. № ГСОО 2-416/25) задоволено повністю. Накладено арешт на нерухоме майно, належне Колективному підприємству Одеський шкіряний завод №1, та грошові кошти Колективного підприємства Одеський шкіряний завод №1, як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, та належать Колективному підприємству Одеський шкіряний завод №1, у межах суми позовних вимог на загальну суму 3082955,66 гривень.

19.05.2025р. до суду представником Колективного підприємства Одеський шкіряний завод №1 надано клопотання про скасування заходів забезпечення позову у справі №916/1163/25.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.05.2025р. заяву передано на розгляд судді Д`яченко Т.Г.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 20.05.2025р. прийнято до розгляду клопотання Колективного підприємства Одеський шкіряний завод №1 від 19.05.2025р. вх. № ГСОО 2-770/25 по справі №916/1163/25 та призначено розгляд клопотання на "26" травня 2025 р. о 11:45.

23.05.2025р. прокурором до суду надано заперечення проти клопотання відповідача.

У судовому засіданні 26.05.2025 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали та повідомлено, що повну ухвалу буде складено 28.05.2025 року.

В обґрунтування клопотання про скасування заходів забезпечення позову представником Колективного підприємства Одеський шкіряний завод №1 було зазначено суду, що відповідачем до суду надано відзив, де послідовно, з наданням підтверджуючих доказів було зазначене про повне виконання відповідачем своїх зобов`язань, як забудовника перед позивачем, а саме, з урахуванням укладання необхідного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури та повним виконанням зобов`язань по ньому, що підтверджується, зокрема, укладеним Договором 23.02.2017р. між виконавчим комітетом Одеської міської ради в особі заступника міського голови та Колективним підприємством «Одеський шкіряний завод №1» був укладений Договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси, наданими разом з відзивом платіжних доручень тощо.

За посиланням відповідача, він у повному обсязі сплатив розрахований розмір пайової участі, що підтверджується виписками по рахунку.

Також відповідачем було зазначено суду, що з урахуванням накладення арешту на усі розрахункові рахунку Колективного підприємства Одеський шкіряний завод №1, у нього відсутня можливість здійснювати своєчасну оплату за орендовані земельні ділянки, що в свою чергу може призвести до негативних наслідків.

Надаючи заперечення проти клопотання відповідача, прокурором було зазначено суду, що при відсутності довідки, виданої Колективному підприємству «Одеський шкіряний завод № 1», що засвідчує виконання зобов`язань за Договором, твердження відповідача про відсутність предмета позову є недостовірними, у розумінні ч. 1 ст. 78 ГПК України, оскільки спрямовані на формування хибного уявлення про обставини справи, тому клопотання відповідача про скасування заходів забезпечення позову є невмотивованим.

За твердженнями прокурора, приймаючи до уваги положення ч. 9 ст. 145 ГПК України, наразі підстави для скасування заходів забезпечення позову відсутні.

Прокурором було зазначено суду, що відповідач не звертає увагу на наявність негативних наслідків для територіальної громади міста Одеси у зв`язку із невиконанням Колективним підприємством свого обов`язку про сплату пайової участі, та не враховує, що територіальним громадам міст належить право на доходи місцевих бюджетів, інші кошти (ч.1 ст. 60 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»). Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів (ч. 1 ст. 63 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»). Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання органами місцевого самоврядування наданих їм законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб (ч. 1 ст. 66 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Розглянувши клопотання Колективного підприємства Одеський шкіряний завод №1 від 19.05.2025р. вх. № ГСОО 2-770/25, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача.

Водночас, забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Аналогічні правові висновки щодо застосування статей 136,137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі №910/19256/16, від 14.05.2018 у справі №910/20479/17, від 14.06.2018 у справі №916/10/18, від 23.06.2018 у справі №916/2026/17, від 16.08.2018 у справі №910/5916/18, від 11.09.2018 у справі №922/1605/18, від 14.01.2019 у справі №909/526/18, від 21.01.2019 у справі №916/1278/18, від 25.01.2019 у справі №925/288/17, від 26.09.2019 у справі №904/1417/19.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 виснувала, що під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. Важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення.

Метою заходу забезпечення є підтримання status quo, поки суд не визначиться щодо виправданості цього заходу. Тимчасовий захід спрямований на те, щоб протягом судового розгляду щодо суті спору суд залишався в змозі розглянути позов заявника за звичайною процедурою. Тимчасові забезпечувальні заходи мають на меті забезпечити протягом розгляду продовження існування стану, який є предметом спору (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Кюблер проти Німеччини").

Суд зазначає, що положеннями ГПК України не визначено конкретного переліку підстав для скасування заходів забезпечення позову, а отже, при вирішенні цього питання суд має виходити з мети вжиття заходів забезпечення, закріпленої у ст.136 ГПК України, оцінюючи її у співвідношенні з обставинами, якими заявник обґрунтовує заяву про скасування відповідних заходів.

Задовольняючи заяву Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси та вживаючи заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, належне Колективному підприємству Одеський шкіряний завод №1 та грошові кошти у межах суми позовних вимог на загальну суму 3082955,66 гривень, суд виходив із обставин, що були зазначені прокурором на момент подання ним позову до суду, а саме, що підставами для пред`явлення позову стало те, що всупереч положенням Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні, відповідачем не сплачено кошти пайової участі до місцевого бюджету, відповідач не звертався до органів місцевого самоврядування щодо визначення розміру пайової участі при будівництві об`єкта за адресою: м. Одеса, вул. Слобідська, 56.

Також, прокурор, обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги зазначав суду, що Управління капітального будівництва Одеської міської ради у листі від 03.03.2025 повідомило, що між відповідачем та Одеською міською радою договір пайової участі замовників у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси щодо об`єкта за адресою: м.Одеса, вул. Слобідська, 56 не укладався.

Судом було враховано, що предметом позову у даній справі є вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь Одеської міської ради 3082955,66 грн. безпідставно збережених грошових коштів пайової участі за нове будівництво багатоквартирних житлових будинків за адресою: Одеська область, м. Одеса, Суворовський район, вул. Слобідська, 56 (I-а, II-а, III-а черги будівництва).

Поряд з цим, з наданих представником Колективного підприємства Одеський шкіряний завод №1 до відзиву письмових доказів наразі вбачається, що 23.02.2017р. між Виконавчим комітетом Одеської міської ради в особі заступника міського голови та Колективним підприємством «Одеський шкіряний завод №1»був укладений Договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно транспортної та соціальної інфраструктури м.Одеси.

Згідно п.1.1 Договору, Предметом Договору є пайовий внесок Замовника на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Одеси при здійсненні будівництва об`єкта містобудування на умовах, визначених цим Договором, у термін до 01 липня 2017 року.

Згідно п.1.2 Договору, назва та місце розташування об`єктів містобудування - «Будівництво 5-поверхового 2-секційного житлового будинку №4, №5 (буд) за адресою: м.Одеса, вул. Слобідська, 56».

У відповідності до п. 2.1. Договору, Замовник перераховує кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси у розмірі 964422,00 грн. відповідно до розрахунку (додаток 1) частинами згідно з графіком (додаток 2) Підстава: протокол засідання комісії з визначення пайової участі Замовника (Відповідача) у розвитку інфраструктури міста Одеси від 21 грудня 2016 року №43.

Також, матеріали справи містять Розрахунок розміру пайової участі замовника у створені і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси по об`єкту будівництва, вартість якого визначено на підставі нормативів для одиниці створеної потужності, що є додатком 1 до Договору.

Згідно п. 2 Додатку 1 до Договору, згідно з наданих Замовником вихідних даних та виходячи з показників створеної потужності пайова участь при будівництві 5- поверхових 2-секційних житлових будинків №4, №5 (буд.) за адресою: м. Одеса, вул. Слобідська, 56, становить 964422,00 грн.

Відповідно до наданих до матеріалів справи з боку відповідача документів, судом з`ясовано, що Колективним підприємством «Одеський шкіряний завод №1» на виконання умов укладеного Договору у повному обсязі були здійсненні обумовленні сторонами Договору розрахунки, по підтверджуються платіжними дорученнями, копії яких наявні в матеріалах справи.

Отже, за матеріалами справи вбачається, що відповідачем, відповідно до п. 2.1. Договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно транспортної та соціальної інфраструктури м.Одеси від 23.02.2017р., було сплачено 964422,00 грн., що також не заперечувалось представником Одеської міської ради.

Суд зазначає, що задовольняючи заяву прокурора та накладаючи арешт на нерухоме майно та грошові кошти у межах суми позовних вимог на загальну суму 3082955,66 грн., належне Колективному підприємству Одеський шкіряний завод №1, суд виходив із обставин, що були визначені прокурором в поданій заяві, а саме, що відповідачем не сплачено кошти пайової участі до місцевого бюджету, відповідач не звертався до органів місцевого самоврядування щодо визначення розміру пайової участі при будівництві об`єкта за адресою: м. Одеса, вул. Слобідська, 56, та договір пайової участі замовників у розвитку інженерно - транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси щодо об`єкта за адресою: м.Одеса, вул. Слобідська, 56, не укладався.

Поряд з цим, судом, відповідно до наданих з боку відповідача документів з`ясовано, що між Виконавчим комітетом Одеської міської ради та Колективним підприємством «Одеський шкіряний завод №1» був укладений Договір про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси від 23.02.2017р., за умовами якого визначено, зокрема, що розмір пайової участі замовника становить 964422,00грн., та відповідачем було сплачено 964422,00 грн., що також не заперечується як представником Одеської міської ради, так і прокурором.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 145 ГПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи. Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Отже, приймаючи до уваги предмет та підстави поданого прокурором позову в інтересах держави в особі Одеської міської ради до відповідача про стягнення 3082955,66грн., у тому числі заборгованості зі сплати пайової участі у розмірі 2761352,98грн., а також обґрунтування поданої прокурором заяви про забезпечення позову, де, зокрема зазначалось про не укладання відповідачем договору щодо визначення розміру пайової участі та про не сплату відповідачем, відповідно, розміру пайової участі взагалі, враховцючи, що саме цим обґрунтуванням поданої прокурором заяви судом надавалась відповідна оцінка при постановлення ухвали про забезпечення позову від 26.03.2025р., а також враховуючи встановлення інших обставин, а саме: щодо укладення відповідачем Договору про пайову участь замовника у створенні і розвитку інженерно транспортної та соціальної інфраструктури м.Одеси від 23.02.2017р., та сплати визначених таким Договором коштів, суд зазначає про наявність обставини, які є наразі обґрунтованими з боку відповідача, та такими, що дають суду підстави для скасування відповідних заходів забезпечення, вжитих судом у справі №916/1116/25.

На думку суду, відповідачем доведено, що на час постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову існували обставини, які повинні були бути відомі прокурору, які слід було б з`ясувати до звернення з відповідним позовом та заявою про забезпечення позову, зокрема, та які б могли вплинути на результат вирішення питання щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову у даній справі при розгляді поданої прокурором заяви про забезпечення.

Приймаючи до уваги, що Колективним підприємством «Одеський шкіряний завод №1» доведено суду підстави для скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 26.03.2025р. у даній справі, суд приходить до висновку про задоволення клопотання Колективного підприємства Одеський шкіряний завод №1 від 19.05.2025р. вх. № ГСОО 2-770/25 по справі №916/1163/25 та скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2025р. у справі №916/1163/25.

Керуючись ст. ч. 1 ст. 145, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання Колективного підприємства Одеський шкіряний завод №1 від 19.05.2025р. вх. № ГСОО 2-770/25 по справі №916/1163/25 задовольнити.

2.Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2025р. у справі №916/1163/25 про накладення арешту на нерухоме майно, належне Колективному підприємству Одеський шкіряний завод №1 (вул. Слобідська, 56, м. Одеса, 65006, код ЄДРПОУ: 13914374), та грошові кошти Колективного підприємства Одеський шкіряний завод №1 (вул. Слобідська, 56, м. Одеса, 65006, код ЄДРПОУ: 13914374), як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, та належать Колективному підприємству Одеський шкіряний завод №1, у межах суми позовних вимог на загальну суму 3082955,66 гривень. - скасувати.

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://od.arbitr.gov.ua

Повну ухвалу складено 28 травня 2025 р.

Ухвала набирає законної сили 26 травня 2025р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повної ухвали.

Суддя Т.Г. Д`яченко