Ухвала від 09.06.2025 по справі 916/1163/25

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про закриття апеляційного провадження

09 червня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/1163/25Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Діброви Г.І.

суддів: Савицького Я.Ф., Ярош А.І.

секретар судового засідання Ісмаілова А.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Колективного підприємства «Одеський шкіряний завод №1», м. Одеса

на ухвалу про забезпечення позову Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 року м. Одесі, суддя першої інстанції Д`яченко Т.Г., повний текст складено та підписано 26.03.2025 року

у справі № 916/1163/25

за позовом: Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради, м. Одеса

до відповідача: Колективного підприємства «Одеський шкіряний завод №1», м. Одеса

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача: Управління капітального будівництва Одеської міської ради, м. Одеса

про стягнення 3 082 955 грн 66 коп.

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог, заяви про забезпечення позову та ухвали суду першої інстанції.

У березні 2025 року заступник керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської обласної ради звернувся з позовною заявою до Колективного підприємства «Одеський шкіряний завод №1», м. Одеса, в якому просив:

залучити до участі у справі Управління капітального будівництва Одеської міської ради як третю особу на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору;

стягнути з Колективного підприємства «Одеський шкіряний завод №1», м. Одеса на користь Одеської міської ради кошти у сумі 3 082 955 грн 66 коп., з яких 2 761 352 грн 98 коп.- заборгованість зі сплати пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Одеси, 57 527 грн 05 коп. - 3% річних, та 264 075 грн 63 коп.- інфляційне нарахування.

стягнути з відповідача на користь Одеської обласної прокуратури сплачений судовий збір.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор звертає увагу на те, що замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва.

Разом з тим, як стверджує прокурор, відповідач не звертався до органів місцевого самоврядування щодо визначення розміру пайової участі при будівництві об`єкта за адресою: м.Одеса, вул.Слобідська, 56 та пайову участь не сплатив, що надає підстави стягнути відповідну суму коштів.

Разом з позовною заявою прокурор подав заяву про забезпечення позову за вх.2-416/25 від 25.03.2025, в якій останній просив суд: накласти арешт на нерухоме майно, належне Колективному підприємству «Одеський шкіряний завод №1» та грошові кошти Колективного підприємства «Одеський шкіряний завод №1» як в національній валюті так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, та належать Колективному підприємству «Одеський шкіряний завод №1», у межах суми позовних вимог на загальну суму 3 082 955 грн 66 коп.

Заяву обґрунтовано тим, що предметом вказаного позову є вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь Одеської міської ради 3082955 грн 66 коп. безпідставно збережених грошових коштів пайової участі за нове будівництво багатоквартирних житлових будинків за адресою: Одеська область, м. Одеса, Суворовський район, вул. Слобідська, 56 (I-а, II-а, III-а черги будівництва).

Так, прокурор зазначає, що у кожному конкретному випадку, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суду належить встановити наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду у разі задоволення позову або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому обов`язок доказування наявності таких обставин покладається на заявника.

Таким чином, на думку прокурора, співмірним та адекватним заходом забезпечення позову у даному випадку буде накладення арешту на грошові кошти, що належать Колективному підприємству «Одеський шкіряний завод № 1», які знаходяться на всіх рахунках відповідача в усіх банківських або інших фінансово-кредитних установах, та на майно, яке належить останньому, у межах суми позову 3 082 955 грн 66 коп.

За твердженням прокурора, обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно залишається у володінні власника, а обмежується лише можливість розпорядження ним. Застосування у даному випадку названого заходу забезпечення позову не порушить прав та охоронюваних законом інтересів відповідача у справі чи інших осіб, що не є учасниками даного судового процесу, а лише запровадить тимчасові обмеження, існування яких дозволить створити належні умови для запобігання перешкод у захисті порушеного права у разі прийняття судового рішення на користь позивача.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 року у справі № 916/1163/25 заяву Заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси від 24.03.2025 (вх. № ГСОО 2-410/25) задоволено повністю; накладено арешт на нерухоме майно, належне Колективному підприємству «Одеський шкіряний завод №1» та грошові кошти Колективного підприємства «Одеський шкіряний завод №1» як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову, та належать Колективному підприємству «Одеський шкіряний завод №1», у межах суми позовних вимог на загальну суму 3 082 955 грн 66 коп.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що накладення арешту на грошові кошти та майно відповідача в межах суми позову 3 082 955 грн 66 коп. є адекватним, розумним, та співмірним із заявленою позовною вимогою та пов`язаним з нею заходом забезпечення позову, адже попередить можливе порушення прав позивача щодо можливого ухилення відповідача від виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Колективне підприємство «Одеський шкіряний завод №1», м. Одеса з ухвалою суду першої інстанції не погодилося, тому звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 року про забезпечення позову у справі № 916/1163/25 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви заступника керівника Суворовської окружної прокуратури міста Одеси про забезпечення позову у даній справі відмовити у повному обсязі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Колективного підприємства «Одеський шкіряний завод №1», м. Одеса на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 року у справі №916/1163/25, справу призначено до судового розгляду.

09.06.2025 року через підсистему «Електроний суд» до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання (вх. №2421/25) Колективного підприємства «Одеський шкіряний завод №1», м. Одеса, в якому останній просить суд апеляційне провадження за його апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 року про забезпечення позову у справі № 916/1163/25 у справі №916/1163/25 закрити та повернути Колективному підприємству «Одеський шкіряний завод №1», м. Одеса судовій збір у сумі 3028 грн. Колегія суддів, дослідивши зазначене клопотання скаржника, розцінює його як відмову від апеляційної скарги, незважаючи на те, що останній повідомив про відсутність предмет спору, бо заходи забезпечення позову скасовані ухвалою суду першої інстанції і роз`яснює апелянту, що такі обставини не є підставою для закриття саме апеляційного провадження. Аналіз процесуального законодавства свідчить про неможливість ототожнення понять «закриття провадження у справі» та «закриття апеляційного провадження», але, оскільки воля апелянта визначена чітко і не застосовуючи надмірний формалізм при оцінці тексту клопотання, судова колегія вважає, що саме застосування норм п.1 ч.1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України останній мав на увазі, звертаючись до суду апеляційної інстанції.

В судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи довідки про доставку до їх електронних кабінетів ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду про відкриття та призначення справи до розгляду.

Згідно із нормами ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, враховуючи, що участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін, явка учасників судового процесу ухвалою суду не визнана обов`язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути клопотання апелянта за відсутності сторін.

Розглянувши клопотання Колективного підприємства «Одеський шкіряний завод №1», м. Одеса про закриття апеляційного провадження, судова колегія зазначає наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Відповідно до ч. 4 ст. 266 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї, а інша сторона має право визнати апеляційну скаргу обґрунтованою в повному обсязі чи в певній частині до закінчення апеляційного провадження. У разі відмови від апеляційної скарги суд, за відсутності заперечень інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги, постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 264 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження особа, яка подала апеляційну скаргу, заявила клопотання про відмову від скарги, за винятком випадків, коли є заперечення інших осіб, які приєдналися до апеляційної скарги.

У даній справі відсутні особи, які приєднались до апеляційної скарги, згідно ст. 265 Господарського процесуального кодексу України.

За нормами ч.6 ст.266 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції має право не приймати відмову від скарги або її відкликання з підстав, визначених у частині п`ятій статті 191 цього Кодексу.

Відповідно до ч.5 ст.191 Господарського процесуального кодексу України суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Заява Колективного підприємства «Одеський шкіряний завод №1», м. Одеса про закриття апеляційного провадження у справі, як і апеляційна скарга, підписана представником заявника Осіпенко І.В. повноваження якого підтверджуються ордером на надання правничої допомоги ВН №1513122 на підставі договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги №01/04/2025 від 01 квітня 2025 року.

З огляду на те, що право апелянта відмовитися від поданої ним апеляційної скарги встановлено процесуальним законом, відмова скаржника від апеляційної скарги узгоджується із нормами ч.5 ст.191 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції вважає за можливе задовольнити клопотання про закриття апеляційного провадження Колективного підприємства «Одеський шкіряний завод №1», м. Одеса на ухвалу про забезпечення позову Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 року у справі №916/1163/25.

Колегія суддів також зазначає, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зокрема, закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

При цьому, наведена норма стосується закриття загалом провадження у справі, а не закриття апеляційного провадження у зв`язку з прийняттям судом відмови від скарги..

Враховуючи, що наслідком прийняття відмови від апеляційної скарги є закриття апеляційного провадження, а не закриття провадження у справі, відтак закриття апеляційного провадження не входить до передбаченого ст. 7 Закону України Про судовий збір вичерпного переліку підстав для повернення судового збору (ухвали Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №916/2763/18, від 12.05.2020 у справі № 910/14002/18 та від 21.01.2021 у справі №924/881/16), у справі №910/2274/24 від 10.03.2025, у справі №645/5439/17 від 11.02.2025.

З врахуванням наведеного, сплачений скаржником судовий збір за подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 по справі №916/1163/25 поверненню не підлягає.

Враховуючи наведене, а також те, що закриття апеляційного провадження у даній справі не суперечить законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів третіх осіб, колегія суддів дійшла висновку про те, що в зв`язку з прийняттям клопотання апелянта слід постановити судове рішення, яким закрити апеляційне провадження у даній справі.

Керуючись ст. 46, 130, 191, 231, 234, 235, 274, 275, 281 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В :

1. Задовольнити клопотання Колективного підприємства «Одеський шкіряний завод №1», м. Одеса про закриття апеляційного провадження (вх. №2421/25) на ухвалу про забезпечення позову Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 року у справі №916/1163/25.

2. Закрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Колективного підприємства «Одеський шкіряний завод №1», м. Одеса на ухвалу про забезпечення позову Господарського суду Одеської області від 26.03.2025 року у справі №916/1163/25.

3. Справу повернути до Господарського суду Одеської області.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку та строки, передбачені ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяГ.І. Діброва

СуддіЯ.Ф. Савицький

А.І. Ярош