Постанова

від 26.05.2025 по справі 910/177/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 910/177/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Губенко Н. М. - головуючий, Кондратова І. Д., Студенець В. І.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

на ухвалу Господарського суду міста Києва

у складі судді Босого В. П.

від 11.12.2024 та

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Коротун О. М., Кравчук Г. А., Сітайло Л. Г.

від 17.03.2025

за заявою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Комунальному підприємству "Чернівецьке тролейбусне управління"

у справі № 910/177/22

за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

про стягнення 16 122 268,74 грн,

1. Історія справи

В провадженні Господарського суду міста Києва перебувала справа № 910/177/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" до Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" про стягнення 16 122 268,74 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" заборгованість у розмірі 16 122 268,74 грн та судовий збір у розмірі 241 834,03 грн.

25.07.2022 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

19.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі", в якій заявник просив суд звернути стягнення на грошові кошти Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління", яке має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго».

Існування боргу Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" перед відповідачем у даній справі заявник обґрунтовує рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.09.2024 у справі №926/1661/24, яким стягнуто з Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" заборгованість у розмірі 1 739 067,91 грн, 15% річних у розмірі 557 157,84 грн, інфляційні у розмірі 455 475,26 грн та судовий збір у розмірі 33 020,41 грн.

2. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 у справі № 910/177/22 у задоволенні заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" про звернення стягнення на грошові кошти, що належать Комунальному підприємству "Чернівецьке тролейбусне управління" відмовлено.

Постановою від 17.03.2025 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 у справі № 910/177/22.

Ухвала суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції мотивовані тим, що:

- ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.10.2024 у справі №926/1661/24 було розстрочено виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.09.2024 згідно із відповідним графіком;

- в матеріалах справи відсутні відомості щодо фактичного розміру заборгованості Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" станом на момент розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі", враховуючи що платежі мають здійснюватися щоденно, а платник не позбавлений права здійснення платежу в більшому розмірі, ніж встановлено ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.10.2024 у справі №926/1661/24;

- відповідно до ухвали від 16 жовтня 2024 року у справі № 926/1661/24 згідно із графіком розстрочення платежу кінцевою датою погашення є 21.03.2025;

- боржник повідомив, що ухвала фактично є виконаною. А тому суд приймає доводи відповідача про майже повне погашення заборгованості Комунальним підприємством "Чернівецьке тролейбусне управління";

- з урахуванням тієї обставини, що Комунальне підприємство "Чернівецьке тролейбусне управління" має заборгованість перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", яка підтверджена рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.09.2024 у справі №926/1661/24, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.10.2024, яка набрала законної сили, виконання вказаного рішення розстрочено, сплата заборгованості здійснюється в добровільному порядку, не порушуючи затвердженого графіку, та за відсутності в матеріалах справи відомостей про фактичний розмір заборгованості станом на момент розгляду даної заяви - відсутні підстави для наділення Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" статусом боржника у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення у даній справі.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи касаційної скарги. Доводи інших учасників справи

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 у справі № 910/177/22, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

На виконання вимог пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України, Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" зазначає, що суди попередніх інстанцій не дослідили зібрані у справі докази, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи та призвело до постановлення невірного рішення (оскаржуваної ухвали). Наведене полягає у недослідженні та не наданні оцінки наступним доказам у справі: роздруківці рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.09.2024 у справі № 926/1661/24; копії адвокатського запиту від 28.10.2024 № б/н; копії відповіді від 08.11.2024 № 2872; запереченням на заяву про звернення стягнення на грошові кошти Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" від 26.11.2024. На думку Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі", суд апеляційної інстанції безпідставно виснував, що "… При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості щодо фактичного розміру заборгованості Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" станом на момент розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі", враховуючи що платежі мають здійснюватися щоденно, а платник не позбавлений права здійснення платежу в більшому розмірі, ніж встановлено ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.10.2024 у справі № 926/1661/24. В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає відповідно до ухвали від 16 жовтня 2024 року у справі № 926/1661/24 згідно з графіком розстрочення платежу, кінцевою датою погашення є - 21.03.2025. А тому суд апеляційної інстанції з`ясував дане питання за участю сторін. При цьому боржник повідомив, що ухвала фактично є виконаною. А тому суд приймає доводи відповідача про майже повне погашення заборгованості Комунальним підприємством "Чернівецьке тролейбусне управління…". Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" наголошує, що матеріали справи не містять доказів повного виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.09.2024 у справі № 926/1661/24. При цьому акцентує, що саме по собі розстрочення виконання судового рішення у даному випадку не свідчить про відсутність у Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" заборгованості перед Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго", та не впливає на можливість суду застосовувати статтю 336 Господарського процесуального кодексу України. Основною умовою такого стягнення є те, що така заборгованість існує і не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили. Таким чином Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські регіональні електромережі" вважає, що судами неправильно застосовано статті 74, 86, 236, 336 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування статті 336 Господарського процесуального кодексу України у відносинах, де порядок виконання рішення встановлений ухвалою про розстрочення - відсутній.

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції та постанову апеляційного господарського суду залишити без змін.

4. Позиція Верховного Суду

Згідно із статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (частина 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України).

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 18-рп/2012 від 13 грудня 2012 року). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25 квітня 2012 року).

Порядок звернення стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, визначений у статті 53 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частин першої - четвертої статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику. Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку. Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих. На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти/електронні гроші, що знаходяться на рахунках у банках та інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

Порядок звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, та нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому порядку, визначений у статті 336 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частин 1, 5, 6 та 8 якої суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

За заявою стягувача суд може накласти арешт на грошові кошти, які перебувають на рахунках (вкладах), електронних гаманцях чи на зберіганні у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей і належать особі, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Одночасно суд вирішує питання про зустрічне забезпечення та про заборону такій особі вчиняти дії щодо погашення заборгованості перед боржником та (або) зупиняє виконання судового рішення, згідно з яким з такої особи на користь боржника стягуються грошові кошти в межах загальної суми стягнення, до закінчення розгляду питання про звернення стягнення на грошові кошти.

У разі задоволення заяви судове рішення може бути виконано шляхом звернення стягнення на грошові кошти, що належать особі в межах заборгованості такої особи перед боржником.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі № 910/7023/19 зазначила, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.

Наразі існує стала судова практика щодо застосування положень статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 336 Господарського процесуального кодексу України, підтверджена висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 квітня 2020 року у справі № 910/5300/17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23 липня 2018 року у справі № 925/1048/17, від 11 вересня 2019 року у справі № 902/1260/15, від 01 серпня 2019 року у справі № 927/313/18, від 06 лютого 2020 року у справі № 913/381/18, від 13 серпня 2021 року у справі № 910/20504/16.

Верховний Суд у зазначених постановах дійшов висновку про те, що системний аналіз положень статей 53, 56 Закону України "При виконавче провадження" та статті 336 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем для неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно, з метою фактичного виконання рішення суду.

При розгляді заяви про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відповідно до статті 336 Господарського процесуального кодексу України предметом дослідження суду має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватися доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення.

При розгляді такої заяви судам необхідно враховувати, що факт існування заборгованості не обов`язково має підтверджуватись судовим рішенням. За відсутності такого рішення суд має надати власну оцінку доводам заявника щодо наявності відповідної заборгованості, її розміру, а також з`ясувати обставини не пропуску строку позовної давності для відповідної вимоги боржника до особи, яка має заборгованість перед ним.

Спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб`єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент звернення особи із заявою в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України боржник мав заборгованість перед кредитором, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначає заявник, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на момент такого звернення (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.12.2024 у справі № 902/831/23).

Водночас остаточне рішення за результатами розгляду заяви, поданої в порядку, передбаченому статтею 336 Господарського процесуального кодексу України, має бути прийняте з урахуванням усіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20.

Частина 2 статті 336 Господарського процесуального кодексу України не встановлює виключних підстав для відмови в задоволенні такої заяви, а тому суд, встановивши обставини, за яких звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, неможливе, може відмовити в задоволенні відповідної заяви з дотриманням норм процесуального законодавства (такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.01.2024 у справі № 908/1276/21 (908/921/22).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2022 у справі, що переглядається, позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" на користь Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" заборгованість у розмірі 16 122 268,74 грн та судовий збір у розмірі 241 834,03 грн.

25.07.2022 на виконання вказаного рішення Господарським судом міста Києва видано відповідний наказ.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 17.09.2024 у справі №926/1661/24 стягнуто з Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" заборгованість у розмірі 1 739 067,91 грн, 15% річних у розмірі 557 157,84 грн, інфляційні у розмірі 455 475,26 грн та судовий збір у розмірі 33 020,41 грн.

Разом з тим, суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.10.2024 у справі №926/1661/24 було розстрочено виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.09.2024 згідно із відповідним графіком, яким передбачено, що платежі мають здійснюватися щоденно.

Постановляючи ухвалу від 16.10.2024 у справі №926/1661/24 Господарський суд Чернівецької області, зокрема, врахував, що боржник в добровільному порядку вже розпочав погашення заборгованості з 24.09.2024 шляхом сплати платежів на розрахункові рахунки стягувача.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, а судом касаційної інстанції не переоцінюється в силу положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, що в матеріалах справи відсутні відомості щодо фактичного розміру заборгованості Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" станом на момент розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі".

Водночас, судами встановлено, що ухвала Господарського суду Чернівецької області від 16.10.2024 у справі №926/1661/24 виконується, платежі сплачуються відповідно до встановленого графіку в добровільному порядку, факт чого не заперечується Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго".

Крім того, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (частина 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (частина 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Питання про розстрочення виконання рішення суду судами має вирішуватись із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку відстрочення.

Конституційний Суд України у рішенні від 26.06.2013 №5-пр/2013 вказав, що підставою для застосування відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є наявність обставин, які ускладнюють або роблять неможливим застосування загального порядку примусового виконання рішень.

Водночас, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 у справі № 910/7023/19 зазначила, що особа, яка має заборгованість перед боржником, що не оспорюється нею або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили, набуває статусу боржника саме у виконавчому провадженні, розпочатому виконавцем на виконання судового рішення, в силу ухвали суду про задоволення заяви стягувача, а не в межах окремих майнових відносин між стягувачем та такою особою.

Отже, з огляду на те, що розстрочка виконання рішення є складовою способу та порядку виконання відповідачем судового рішення, яка встановлюється судом, і ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.10.2024 у справі №926/1661/24 Комунальному підприємству "Чернівецьке тролейбусне управління" було розстрочено виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.09.2024, задоволення заяви у цій справі про звернення стягнення на грошові кошти Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління", якому розстрочено виконання рішення суду, та надання Комунальному підприємству "Чернівецьке тролейбусне управління" статусу боржника у виконавчому провадженні із застосуванням загального порядку примусового виконання рішень, фактично змінить спосіб і порядок виконання рішення суду у іншій справі (№926/1661/24).

Таким чином, встановивши, що ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 16.10.2024 у справі №926/1661/24 Комунальному підприємству "Чернівецьке тролейбусне управління" було розстрочено виконання рішення Господарського суду Чернівецької області від 17.09.2024, сплата заборгованості здійснюється в добровільному порядку не порушуючи затвердженого графіку, а в матеріалах справи відсутні відомості про фактичний розмір заборгованості станом на момент розгляду даної заяви, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі", поданої в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України.

Аргументи касаційної скарги не спростовують викладеного вище та не доводять неправильного застосування або порушення судами попередніх інстанцій норм права при постановленні оскаржуваних судових рішень.

При цьому Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09.12.1994 у справі "Руїз Торіха проти Іспанії"). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27.09.2001 у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").

Колегія суддів суду касаційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

5. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини 3 статті 304 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на вищенаведене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для їх скасування.

6. Судові витрати

Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 у справі № 910/177/22 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. М. Губенко

Судді І. Д. Кондратова

В. І. Студенець