Рішення

від 23.05.2025 по справі 320/58735/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2025 року справа № 320/58735/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Клименка В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Військова частина НОМЕР_3 Міністерства оборони України, на стороні позивача Добровольче формування територіальної громади м. Києва " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1 ;

представника відповідача (Військової частини НОМЕР_1 ) - ОСОБА_2 ;

представника відповідача (Військової частини НОМЕР_2 ) - не з`явився;

представника третьої особи (Добровольчого формування територіальної громади м.Києва " ІНФОРМАЦІЯ_1 ") - Ясенчук Ю.В.

представника третьої особи (Військової частина НОМЕР_3 ) - не з`явився;

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 , в якому просить суд:

- визнати бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 , що полягає у не наданні ОСОБА_1 довідки про безпосередню участь сина позивачки - ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, протиправною;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 та Військову частину НОМЕР_2 видати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою в редакції Постанови КМУ №685 від 07.07.2023.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що у зв`язку з повномасштабним вторгненням військ РФ в Україну її загиблий син ОСОБА_3 під керівництвом Молодіжного добровольчого воєнізованого підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та Військової частини НОМЕР_3 з 26.02.2022 по 20.03.2022 разом з іншими добровольцями неодноразово залучався до виконання бойових завдань з охорони та супроводу 1-ї Реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_3 на території ТРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » у АДРЕСА_1 .

Вказує, що відповідно до п. 1-113 наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2022 №11 ОСОБА_3 як доброволець перебував в оперативному підпорядкуванні НОМЕР_4 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_5 бригади територіальної оборони.

Згідно з довідкою від 02.03.2022 №359, виданою командиром в/ч НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 та мав право переміщуватися по місту Києву зі зброєю АК- 74М-4151697.

Відповідно до посвідченням №618 від 11.03.2022 ОСОБА_3 мав право застосовувати під час виконання завдань територіальної оборони вогнепальну зброю та інші види озброєнь та боєприпасів до них (ч. 3 ст. 22 Закону України №1702- IX).

19.03.2022 між ОСОБА_3 , як добровольцем, та командиром ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_4 , який діяв на підставі наказу командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 08.03.2022 №13 та подання командира військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2022, було укладено контракт добровольця територіальної оборони № НОМЕР_6 .

Згідно наказу командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 08.03.2022 №13 командир військової частини НОМЕР_1 здійснював керівництво та контроль за діяльністю ДФТГ м. Києва «Мрія».

Позивач зазначає, що близько 22 години 46 хвилин 20 березня 2022 року по району очікування 1-ї Реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_3 та Добровольчого формування територіальної громади міста Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на території ТРЦ «Ретровіль» у Подільському районі міста Києва, проспект Правди, 47, РФ було нанесено ракетний удар, внаслідок чого стався вибух боєкомплекту та пожежа.

Син позивачки, доброволець ОСОБА_3 , у вказаний час перебував в епіцентрі вибуху та загинув внаслідок ракетного удару.

Як зазначає позивач, вказані обставини підтверджуються службовим розслідуванням, проведеним Військовою частиною НОМЕР_3 за фактом зникнення військовослужбовців ВЧ НОМЕР_3 під час ракетного удару в зазначеному районі очікування.

У зв`язку з цим, позивач вважає, що її син ОСОБА_3 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України і загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 під час ракетного обстрілу військами РФ вказаного вище об`єкту, тобто під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації проти України в м. Києві.

Вказує, що за зверненням командира Добровольчого формування територіальної громади міста Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_5 до командира ВЧ НОМЕР_1 про надання добровольцям та рідним загиблих добровольців довідок про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією РФ проти України отримано відмову у видачі таких довідок у зв`язку із відсутністю правових підстав.

Окрім того, позивач зазначила, що у березні 2024 року вона звернулась до командира ВЧ НОМЕР_1 із заявою щодо проведення службового розслідування у зв`язку з загибеллю 20.03.2022 добровольців ДФТГ м. Києва «Мрія», на що отримала відповідь про те, що її син ОСОБА_3 не був військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 та ця військова частина не здійснювала оборони та охорони об`єктів НОМЕР_7 РеАБатр в/ч НОМЕР_8 , а також не виконувала бойових (спеціальних) завдань на території Подільського району міста Києва.

У подальшому позивач звернулась зі скаргою до командира Військової частини НОМЕР_2 , в якій просила його втручання щодо повторного розгляду командуванням в/ч НОМЕР_1 клопотання командира ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_4 від 01.08.2023 №961 щодо надання рідним загиблих добровольців, які брали участь у виконанні бойових завдань, довідок про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, але станом на 04.12.2024 відповіді на скаргу не отримала.

Позивач вважає такі дії відповідачів протиправними, оскільки її син загинув ІНФОРМАЦІЯ_5 під час виконання бойового завдання у районі очікування 1-ї Реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_3 , а тому вона має право на отримання спірної довідки відповідно до Порядку надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого Постановою КМУ від 23.09.2015 №740, за формою в редакції Постанови КМУ №685 від 07.07.2023 лише за клопотанням командира добровольчого формування територіальної громади.

Враховуючи викладені обставини, позивач просить позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 25.02.2025. Залучено до участі у справі №320/58735/24 як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: Військову частину НОМЕР_3 Міністерства оборони України, на стороні позивача: Добровольче формування територіальної громади м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». Витребувано докази від учасників справи.

29.01.2025 до суду від Військової частини НОМЕР_3 надійшла заява, до якої додано матеріали службового розслідування за фактом безвісти зникнення військовослужбовців реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_3 під час ракетного удару по району очікування 1 РеАБатр на території ТЦ «Ретровіль» в м. Києві 20.03.2022.

03.02.2025 канцелярією суду зареєстровано письмові пояснення представника третьої особи, в яких зазначено, що Добровольче формування територіальної громади м. Києва " ІНФОРМАЦІЯ_1 " повністю підтримує позовні вимоги ОСОБА_1 .

Представник третьої особи у письмових поясненнях наголосив на тому, що син позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 з перших днів вторгнення військ РФ в Україну брав активну участь в обороні м. Києва та Київської області у складі молодіжного добровольчого воєнізованого підрозділу «Київ-Щит» і відповідно до Наказу командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.03.20022 №11 був зарахований до складу добровольчої роти, а з 19.03.2022, відповідно до Контракту добровольця територіальної оборони №190, укладеного між командиром ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та добровольцем ОСОБА_3 , був зарахований до складу ДФТГ м. Києва «Мрія».

Однак, у зв`язку з нанесенням супротивником 20.03.2022 ракетного удару по ТРЦ «Ретровіль» (район очікування1-ї РеАБатр) доброволець ОСОБА_3 загинув, оскільки разом з іншими добровольцями у складі добровольчого воєнізованого підрозділу «Київ-Щит» продовжував виконувати бойове завдання з охорони та супроводу НОМЕР_7 РеАБатр в/ч НОМЕР_3 , до виконання якого був залучений ще з 26 лютого 2022 року.

При цьому, представник третьої особи зауважив, що військовослужбовці НОМЕР_7 РеАБатр в/ч НОМЕР_3 та колишні добровольці ДФТГ АДРЕСА_1 « ІНФОРМАЦІЯ_1 » можуть засвідчити безпосередню участь ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією РФ проти України, який перебував безпосередньо в районах здійснення зазначених заходів, а саме з 26 лютого 2022 року у складі добровольчого воєнізованого підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », та разом з іншими добровольцями був залучений до виконання бойового завдання з охорони та супроводу НОМЕР_7 РеАБатр в/ч НОМЕР_3 .

Також у вказаних поясненнях представник третьої особи зауважив, що пунктом 2 наказу Командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України від 08.03.2022 №13 наказано командиру військової частини НОМЕР_1 Сил територіальної оборони Збройних Сил України прийняти до безпосереднього керівництва і контролю за діяльністю Добровольче формування територіальної громади м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 витребувано докази у справі від відповідачів та відкладено підготовче судове засідання на 18.03.2025.

16.03.2025 відповідачем-2 (Військовою частиною НОМЕР_2 ) через підсистему «Електронний суд» подано відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечує.

Відповідач-2 вказує, що Військова частина НОМЕР_2 є неналежним відповідачем у даній справі, оскільки діяльність ДФТГ м. Києва «Мрія» не проводилося під керівництвом Військової частини НОМЕР_2 станом на 20.03.2022, а саме на день загибелі сина позивача, та Військова частина НОМЕР_2 не видавала бойового розпорядження на військову частину НОМЕР_1 , що передбачало перебування особового складу військової частини НОМЕР_1 , ДФТГ «Мрія» або інших підпорядкованих підрозділів, на території ТРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( АДРЕСА_1 ) та взагалі на території Подільського району м. Києва.

При цьому, відповідач-2 зауважив, що відповідно до Порядку надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого Постановою КМУ №740 від 23.09.2015, підставою для надання заявникам статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, є довідка за формою згідно з додатком 1, видана командиром військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил, під безпосереднім керівництвом і контролем якого провадиться діяльність добровольчого формування територіальної громади, за клопотанням командира добровольчого формування територіальної громади.

З огляду на вказане, відповідач-2 вважає, що з його боку відсутня будь-яка протиправна бездіяльність, оскільки ДФТГ «Мрія», членом якого був ОСОБА_3 , перебувало у підпорядкуванні військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_4 окремий батальйон Сил Територіальної Оборони Збройних Сил України), який до квітня 2022 року перебував у підпорядкуванні військової частини НОМЕР_9 ( НОМЕР_5 окрема бригада Сил Територіальної Оборони Збройних Сил України).

18.03.2025 судове засідання знято з розгляду у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Кушнової А.О. Призначено наступне судове засідання на 08.04.2025.

07.04.2025 від відповідача-1 (Військової частини НОМЕР_1 ) надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечує.

Так, відповідач-1 вказує, що командування Військової частини НОМЕР_1 з повагою ставиться до всіх добровольців, які стали на захист суверенітету та територіальної цілісності України, та не заперечує у необхідності надання довідок про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України добровольцям, які приймали участь у таких заходах.

Однак, Військова частина НОМЕР_1 не визнає позовних вимог позивача та вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з огляду на те, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про основи національного спротиву» добровольче формування територіальної громади не являється військовим формуванням в розумінні Закону України «Про оборону України», а тому у Військової частини відсутні повноваження щодо видачі спірної довідки.

Відповідач-1 зауважив, що форма довідки, передбаченої додатком 1 до Порядку, затвердженого постановою КМУ №740 від 23.09.2015, крім інших обов`язкових даних, що мають бути вказані у довідці, передбачає обов`язкове зазначення підстави її видачі, але чинне законодавство не визначає яка саме має бути підстава.

Відповідач-1 вважає, що підстава для видачі довідки має бути такою ж, яка передбачена для добровольців територіальної громади при видачі довідки за формою згідно Додатку 7 до Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №413 від 20.08.2014.

Так, у формі довідки згідно Додатку 7 до Порядку, затвердженого постановою КМУ №413 від 20.08.2014, зазначено, що в графі «Підстава», вказується назва, дата реєстрації та реєстраційний номер (індекс) бойового розпорядження командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил, під безпосереднім керівництвом якого за територіальним принципом перебуває добровольче формування територіальної громади.

Однак, командиром Військової частини НОМЕР_1 не видавалися бойові розпорядження щодо охорони та супроводу 1-ї Реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_3 або інші бойові розпорядження, що передбачали перебування особового складу військової частини, ДФТГ «Мрія» та інших підпорядкованих підрозділів на території ТРЦ «Ретровіль» та взагалі на території АДРЕСА_1 .

При цьому, відповідач-1 зауважив, що про наявність у складі ДФТГ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » добровольця ОСОБА_6 командиру військової частини НОМЕР_1 стало відомо лише після передачі примірника контракту із вказаним добровольцем.

Відповідач-1 також відмітив, що враховуючи інформацію, яка міститься в Акті службового розслідування щодо обставин ракетного удару РФ по ТРЦ «Ретровіль» 20.03.2022, де зафіксовано загибель добровольця ОСОБА_6 , то бойове розпорядження було видано командиром ВЧ НОМЕР_3 №39 від 24.02.2022.

В свою чергу, отримавши відповідь від командира ДФТГ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №1130 від 14.11.2023 на лист від 31.10.2023 №1696/4291, Військовою частиною НОМЕР_1 було встановлено відсутність письмових наказів чи розпоряджень про залучення ДВП «Київ-Щит» до виконання завдань із супроводу та охорони 1-ї РеАБатр ВЧ НОМЕР_3 .

Відтак, відповідач-1 стверджує, що Військова частина НОМЕР_1 не володіє жодними документами, які б підтверджували повідомлення командира військової частини в 2022 році про загибель добровольців територіальної громади в ТРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_3 »

Клопотання командира ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » №961 від 01.08.2023 щодо видачі членам сімей загиблих у ТРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » добровольців довідок згідно додатку 1 до Порядку, затвердженого постановою КМУ №740 від 23.09.2015, також не містило посилань на документи, які можна вказати як підставу виконання бойових завдань.

З огляду на вказане, відповідач-1 стверджує, що командир військової частини НОМЕР_1 не має у своєму розпорядженні відповідних документів, згідно яких можливо оформити довідку за формою згідно Додатку 1 до Порядку, затвердженого постановою КМУ №740 від 23.09.2015, щодо підстави видачі такої довідки.

Окрім того, відповідач-1 звернув увагу на те, що діяльність ДФТГ м. Києва «Мрія» не провадиться під керівництвом і контролем військової частини НОМЕР_1 з 27.01.2023 на підставі наказів командира військової частини НОМЕР_10 №8 від 24.01.2023 та командира військової частини НОМЕР_2 №21 від 27.01.2023, а тому на момент внесення змін постановою КМУ №685 до Порядку, затвердженого постановою КМУ №740, діяльність ДФТГ м. Києва «Мрія» вже не провадилася під безпосереднім керівництвом і контролем командира ВЧ НОМЕР_1 .

В свою чергу, відповідач-1 зазначив, що норми Порядку, затвердженого постановою КМУ №740 від 23.09.2015, не передбачають можливості видачі довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України командиром військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил, під безпосереднім керівництвом і контролем якого раніше провадилася діяльність ДФТГ в момент загибелі добровольця територіальної громади.

Також відповідач-1 зауважив, що наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2022 №11 (по стройовій частині), який знаходиться в розпорядженні Військової частини, не стосується особового складу ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Також відповідач-1 зауважив, що наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2022 №11 (по стройовій частині), який знаходиться в розпорядженні Військової частини, не стосується особового складу ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

З огляду на викладене, відповідач-1 просить суд у задоволенні позову відмовити.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 судове засідання відкладено у зв`язку з наданням сторонам часу для подачі доказів у справі на 18.04.2025.

16.04.2025 канцелярією суду зареєстровано заяву Військової частини НОМЕР_3 про розгляд справи за відсутності його представника.

16.04.2025 позивачем подано відповідь на відзив, в якій зазначила, що довідка за формою згідно з Додатком 1 до Порядку (в редакції постанови КМУ №685 від 07.07.2023) є підставою для надання особі статусу члена сім`ї загиблого і не містить переліку підстав для надання такої довідки, як це передбачено у довідці за формою згідно з Додатком 7 до Порядку, яка є підставою для надання добровольцю територіальної громади статусу учасника бойових дій.

У свою чергу, позивач звернула увагу на те, що відповідно до абз. 8 п.п.4 п. 4 Порядку надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого постановою КМУ від 23.09.2015 №740, довідка за формою згідно з додатком 1 повинна бути видана командиром військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил, під безпосереднім керівництвом і контролем якого проводиться діяльність добровольчого формування територіальної громади, за клопотанням командира добровольчого формування територіальної громади.

Інших підстав для видачі довідки за формою згідно з Додатком 1 до Порядку чинне законодавство України не містить.

У зв`язку з цим, позивач вважає, що твердження Військової частини НОМЕР_1 щодо зазначення в довідці, яку просить позивач, про підставу її видачі є помилковими.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 09.05.2025. Викликано у судове засідання на 09.05.2025 свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .

У судовому засіданні 09.05.2025 після заслуховування пояснень учасників справи було допитано в якості свідка ОСОБА_14 .

Після допиту свідка ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.05.2025 відкладено судове засідання на 16.05.2025. Викликано у судове засідання 16.05.2025 в якості свідків: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_13 .

У судовому засіданні 16.05.2025 було допитано в якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_13 .

У судових засіданнях 09.05.2025 та 16.05.2025 позивач та представник третьої особи (ДФТГ м. Києва «Мрія») підтримали позовні вимоги у повному обсязі, представники відповідачів проти позову заперечували повністю.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.05.2025 в судовому засіданні оголошено перерву до 23.05.2025.

У судове засідання, призначене на 23.05.2025, з`явились позивач, представник відповідача - Військової частини НОМЕР_1 та представник третьої особи на стороні позивача ІНФОРМАЦІЯ_6 « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Представник відповідача - Військової частини НОМЕР_2 та представник третьої особи - Військової частини НОМЕР_3 не з`явились, подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Заслухавши пояснення представників сторін та покази свідків, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 є матір`ю загиблого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_11 , виданого 27.10.1998 Відділом реєстрації актів громадянського стану Дніпровського району міста Києва.

Відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб у зв`язку із військовою агресією РФ проти України, який послідуючими Указами Президента продовжений та на сьогодні не відмінений.

В місті Києві було утворено Молодіжний добровольчий воєнізований підрозділ «Київ-Щит» (далі - МДВП «Київ-Щит»), який з 26 лютого 2022 року під керівництвом Військової частини НОМЕР_3 неодноразово залучався до виконання бойового завдання з охорони та супроводу 1-ї Реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону Військової частини НОМЕР_3 (далі - 1-ї РеАБатр в/ч НОМЕР_3 ), що брала безпосередню участь у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та забезпечувала відсіч і стримування збройної агресії Росії проти України в м. Києві.

ОСОБА_3 в період з 26 лютого 2022 року по 20 березня 2022 року через командирів МДВП «Київ-Щит» та Військової частини НОМЕР_3 разом з іншими добровольцями підрозділу неодноразово залучався до виконання бойових завдань з охорони та супроводу 1-ї РеАБатр в/ч НОМЕР_3 за місцем дислокації торгово-розважальний центр « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (далі - ТРЦ «Ретровіль»).

Відповідно до пункту 1-113 витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2022 №11 (по стройовій частині) громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код (особистий номер) НОМЕР_12 , як доброволець був прийнятий в оперативне підпорядкування НОМЕР_4 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_5 бригади територіальної оборони.

Згідно з довідкою №359, виданою командиром в/ч НОМЕР_1 майором ОСОБА_15 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 та мав право переміщуватися по місту Києву зі зброєю АК- 74М-4151697.

Відповідно до посвідчення №618 від 11.03.2022, яке видане уповноваженим Президента України з питань взаємодії з громадськими об`єднаннями та добровольчими формуваннями, ОСОБА_3 мав право застосовувати під час виконання завдань територіальної оборони вогнепальну зброю та інші види озброєнь та боєприпасів до них (ч. 3 ст. 22 Закону України №1702- IX).

Відповідно до пункту 1 витягу з наказу ІНФОРМАЦІЯ_7 (з основної діяльності) від 08.03.2022 №13 «Про призначення командирів добровольчих формувань територіальної громади міста Києва» на підставі подання командира військової частини НОМЕР_1 від 07.03.2022 та протоколу зборів ініціативної групи №21 від 07.03.2022 призначено командиром Добровольчого формування територіальної громади міста Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » громадянина ОСОБА_4 .

Згідно з пунктом 2 витягу з наказу ІНФОРМАЦІЯ_7 (з основної діяльності) від 08.03.2022 №13 командиру військової частини НОМЕР_1 Сил територіальної оборони Збройних Сил України наказано прийняти до безпосереднього керівництва та контролю за діяльністю ІНФОРМАЦІЯ_6 « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Також командиру військової частини НОМЕР_1 Сил територіальної оборони Збройних Сил України наказано здійснювати забезпечення індивідуальною штатною зброєю членів добровольчих формувань територіальних громад за окремим дорученням Головнокомандувача Збройних Сил України.

19 березня 2022 року між добровольцем ОСОБА_3 та командиром ДФТГ м. Києва «Мрія» ОСОБА_4 , який діяв на підставі наказу командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України (з основної діяльності) від 08.03.2022 №13, було укладено контракт добровольця територіальної оборони № НОМЕР_6 .

Близько 22 години 46 хвилин 20 березня 2022 року по району очікування підрозділів НОМЕР_7 РеАБатр в/ч НОМЕР_3 та ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (підрозділ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »), а саме по ТРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » ( АДРЕСА_1 ), збройними силами російської федерації було нанесено ракетний удар, внаслідок якого стався вибух боєкомплекту та пожежа.

За наслідками ракетного удару частина військовослужбовців НОМЕР_7 РеАБатр в/ч НОМЕР_3 та п`ятеро добровольців ДФТГ АДРЕСА_1 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які перебували в епіцентрі вибуху, загинули або зникли безвісті, а частина військовослужбовців та четверо добровольців ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » отримали важкі поранення.

Внаслідок зазначеного ракетного удару син позивачки доброволець ОСОБА_3 , який у цей час перебував в епіцентрі вибуху, загинув.

Відповідно до довідки про причину смерті від 24.03.2022, виданої Відділом судово-медичної експертизи трупів Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 через отримане ушкодження внаслідок військових дій від вибухів.

Судом встановлено, що Військовою частиною НОМЕР_3 було проведено службове розслідування за фактом безвісти зникнення військовослужбовців реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_3 під час ракетного удару по району очікування 1 РеАБатр, за результатами чого складено акт службового розслідування.

В акті службового розслідування вказано, що з пояснень ОСОБА_7 стало відомо, що з 26.02.2022 до 20.03.2022 включно він перебував на чолі групи добровольців ІНФОРМАЦІЯ_6 №21 "Мрія", яка виконувала обов`язки з охорони, оборони і супроводу 1-ї артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_3 .

Список членів ДФТГ «Мрія», які залучались до виконання бойового завдання з охорони та супроводу НОМЕР_7 РеАБатр в/ч НОМЕР_3 , вказані в додатку до службового розслідування під №7.

У вказаному списку добровольців, які були залучені до виконання бойового завдання з охорони та супроводу НОМЕР_7 РеАБатр в/ч НОМЕР_3 , що є додатком до акту службового розслідування, серед інших вказаний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув внаслідок нанесення збройними силами Російської Федерації ракетного удару по приміщенню ТРЦ «Ретровіль».

Наказом командира Військової частини НОМЕР_3 від 29.09.2022 №2508 затверджено Акт службового розслідування за фактом безвісти зникнення військовослужбовців реактивного артилерійського дивізіону під час ракетного удару по району очікування НОМЕР_13 РеАБатр.

При цьому, судом встановлено, що службове розслідування за фактом загибелі членів Добровольчого формування територіальної громади м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 », серед яких був ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , син позивачки ОСОБА_1 , силами Військової частини НОМЕР_1 не проводилось, що підтвердив у судовому засіданні представник вказаної військової частини.

У жовтні 2022 року командир ДФТГ м. Києва «Мрія» ОСОБА_4 звернувся до командира Військової частини НОМЕР_3 із запитом від 24.10.2022 №541 про надання добровольцям ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та рідним загиблих добровольців, які брали участь у виконанні бойових завдань, довідок про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України.

Листом від 14.11.2022 №1/37/5831 командир в/ч НОМЕР_3 полковник ОСОБА_16 повідомив про неможливість надання довідок про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України за таких підстав:

- громадянам, які не зараховані до списків особового складу військової частини НОМЕР_3 ;

- на даний час не має законодавчо затвердженого зразка довідки про безпосередню участь в заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, так як період з 24 лютого 2022 року не є операцією антитерористичних сил і не є операцією об`єднаних сил.

У серпні 2023 року командир ДФТГ м. Києва « ОСОБА_17 звернувся до командира Військової частини НОМЕР_1 з клопотанням від 01.08.2023 №961, в якому просив видати членам сімей загиблих добровольців ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які були залучені до виконання завдань, пов`язаних з обороною столиці (охорони та супроводу НОМЕР_7 Реактивної артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_3 та внаслідок ракетного удару 20 березня 2022 року (близько 22 години 45 хвилин) по району зосередження підрозділів 1-ї РеАБатр в/ч НОМЕР_3 та ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а саме по ТРЦ «Ретровіль» (м. Київ, пр. Правди, 47) загинули або зникли безвісті, довідок про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, за формою, затвердженою постановою КМУ «Про порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України» від 23.09.2015 №740 (в редакції Постанови КМУ №685 від 07.07.2023), зокрема, ОСОБА_1 щодо загиблого добровольця ОСОБА_3 .

Листом від 26.08.2023 №1696/3419 командир Військової частини НОМЕР_1 підполковник ОСОБА_18 повідомив командира ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_4 про те, що командир в/ч НОМЕР_1 не може підтвердити факт виконання добровольцями ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » бойових завдань станом на 20.03.2022 за межами території АДРЕСА_1 (зона відповідальності в/ч НОМЕР_1 ).

Листом від 31.10.2023 №1696/4291 командир Військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_19 просив командира ДФТГ м. Києва «Мрія» надати відповідні накази, бойові розпорядження тощо, на підставі яких добровольці ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » або воєнізованого підрозділу «Київ-Щит» здійснювали охорону та супровід підрозділу військової частини НОМЕР_3 .

Листом від 14.11.2023 №1130 командир ДФТГ м. Києва «Мрія» ОСОБА_4 повідомив командира Військової частини НОМЕР_1 про те, що з метою участі у захисті міста Києва, з самого початку російського вторгнення в Україну, за ініціативи активної молоді в Подільському районі столиці шляхом самоорганізації було утворено добровольчий воєнізований підрозділ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », який, за усними домовленостями з керівництвом в/ч НОМЕР_3 , з 26 лютого 2022 року був залучений до виконання бойового завдання з охорони та супроводу НОМЕР_7 РеАБатр в/ч НОМЕР_3 .

19 березня 2022 року усі добровольці воєнізованого підрозділу «Киів-Щит» уклали контракт добровольця територіальної оборони з командиром ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_20 .

У вказаному листі також зазначено, що згідно з усною інформацією керівництва в/ч НОМЕР_3 , розпоряджень чи наказів щодо залучених добровольців воєнізованого підрозділу «Київ-щит» (в подальшому, як структурного підрозділу ДФТГ м. Києва «Мрія») до виконання завдань з охорони та супроводу НОМЕР_7 РеАБатр в/ч НОМЕР_3 не знайдено чи не збереглося.

Разом з тим, у вказаному листі зауважено, що надісланий до в/ч НОМЕР_1 Акт службового розслідування, який доданий до Наказу командира військової частини НОМЕР_3 №2508 від 29.09.2022 про результати службового розслідування по факту безвісті зникнення військовослужбовців реактивного артилерійського дивізіону під час ракетного удару по району очікування НОМЕР_13 РеАбатр, містить інформацію (як у тексті так і в додатку) про залучення добровольчого воєнізованого підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » (з 19 березня 2022 року добровольці ФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») до виконання бойового завдання з охорони та супроводу НОМЕР_7 РеАБатр в/ч НОМЕР_3 під час виконання бойового завдання в районі АДРЕСА_1 , що є вагомою підставою для надання довідок членам сімей загиблих добровольців ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Також, у вказаному листі звернуто увагу на те, що нова форма Довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв?язку з військовою агресією Російської Федерації проти України не містить переліку підстав, згідно яких вона надається (у тому числі щодо бойових наказів чи розпоряджень). Проте, ця Довідка видається за клопотанням командира ДФТГ.

У березні 2024 року позивач звернулась до командира Військової частини НОМЕР_1 із заявою від 08.03.2024, в якій просила провести службове розслідування у зв`язку з загибеллю 20.03.2022 добровольців ДФТГ м. Києва «Мрія».

Листом від 21.04.2024 №1696/1476 командир Військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_19 повідомив позивача про те, що Військовою частиною НОМЕР_1 не проводились службові розслідування щодо загибелі добровольців ДФТГ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в ТРЦ «Ретровіль», оскільки ОСОБА_3 не був військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 та ця військова частина не здійснювала оборони та охорони об?єктів 1-ї ракетно-артилерійської батареї реактивно-артилерійського дивізіону військової частини НОМЕР_3 та не виконувала бойових (спеціальних) завдань на території Подільського району міста Києва.

Також, у березні 2024 року позивач звернулась до Міжвідомчої комісії з питань встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України із заявою від 12.03.2024 про видачу довідки щодо безпосередньої участі її сина ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Листом від 18.03.2024 №4227/1.2/5.1-24 Міністерство у справах ветеранів України повідомило позивача про те, що Міжвідомчою комісією за результатами розгляду її заяви від 12.03.2024 про встановлення факту безпосередньої участі ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України закрито адміністративне провадження, оскільки розгляд таких документів не належить до її повноважень.

У травні 2024 року позивач звернулась до командира Військової частини НОМЕР_1 із заявою від 01.05.2024, в якій, зокрема, просила надати документи, а також надати інформацію чи видавався командиром в/ч НОМЕР_1 наказ про проведення службового розслідування за наслідками ракетного удару 20.03.2022 по ТРЦ «Ретровіль» у зв`язку з загибеллю або зникнення безвісті добровольців ДФТГ м.Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та чи видавався наказ або розпорядження в/ч НОМЕР_1 щодо залучення добровольця ОСОБА_3 , який згідно наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 02.03.2022 №11 був підпорядкований в/ч НОМЕР_1 , до виконання бойових завдань з охорони та супроводу 1-ї РеАБатр в/ч НОМЕР_3 .

Листом від 22.05.2024 №1696/1736 командир Військової частини НОМЕР_1 майор ОСОБА_19 надав позивачу частину запитуваних документів, у тому числі копію контракту добровольця територіальної оборони № НОМЕР_6 , укладеного між добровольцем ОСОБА_3 та командиром ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_4 , копію відповіді від 26.08.2023 №1696/3419, копію відповіді від 31.10.2023 №1696/4291, окрім запитуваної копії витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовий частині) від 02.03.2022 №11.

У вказаному листі командир в/ч НОМЕР_1 зазначив, що вищезазначений наказ №11 від 02.03.2022 не стосується особового складу ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Окрім того, командир в/ч НОМЕР_1 повідомив позивача про те, що службове розслідування за наслідками ракетного удару по ТРЦ «Ретровіль» 20.03.2022 у зв`язку з загибеллю або зникнення безвісті добровольців ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » Військовою частиною НОМЕР_1 не проводилося та накази, розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 щодо залучення добровольця ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_3 не видавалися.

Також, у травні 2024 року позивач звернулась до командира Військової частини НОМЕР_2 полковника ОСОБА_21 (командира бригади) зі скаргою від 01.05.2024, в якій просила його втручання щодо повторного розгляду командуванням в/ч НОМЕР_1 клопотання командира ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_4 від 01.08.2023 №961 щодо надання рідним загиблих добровольців та важкопораненим добровольцям ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які брали участь у виконанні бойових завдань, довідок про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Військова частина НОМЕР_2 отримала вказану скаргу 17.05.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення за №0219209189722.

Як зазначає позивач, відповіді від Військової частини НОМЕР_2 на скаргу від 01.05.2024 вона не отримала.

Проти даних обставин та фактів не заперечують відповідачі та треті особи у справі.

Однак, вважаючи протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 та Військової частини НОМЕР_2 щодо невидачі довідки про безпосередню участь її сина ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України за формою, в редакції Постанови КМУ №685 від 07.07.2023, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та враховує наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз даної норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади та місцевого самоврядування здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Вчинення ж державним органом чи органом місцевого самоврядування, їх посадовою особою дій у межах компетенції, але не передбаченим способом, у не передбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.

Відповідно до частини 5 статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Правові та організаційні засади національного спротиву, основи його підготовки та ведення, завдання і повноваження сил безпеки та сил оборони та інших визначених цим Законом суб`єктів з питань підготовки і ведення національного спротив визначені Законом України від 16.07.2021 №1702-IX «Про основи національного спротиву» (далі - також Закон №1702-ІХ).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 1 Закону №1702-ІХ доброволець Сил територіальної оборони Збройних Сил України - громадянин України або іноземець чи особа без громадянства, який перебуває в Україні на законних підставах впродовж останніх п`яти років та на добровільній основі зарахований до проходження служби у складі добровольчого формування Сил територіальної оборони Збройних Сил України;

добровольче формування територіальної громади - воєнізований підрозділ, сформований на добровільній основі з громадян України, які проживають у межах території відповідної територіальної громади, який призначений для участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони в межах території відповідної територіальної громади.

Відповідно до частини третьої статті 3 Закону №1702-IX завданнями територіальної оборони є, зокрема, 1) своєчасне реагування та вжиття необхідних заходів щодо оборони території та захисту населення на визначеній місцевості; 2) участь у посиленні охорони та захисті державного кордону; (…) 5) участь у забезпеченні умов для безпечного функціонування органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування та органів військового управління; 6) участь в охороні та обороні важливих об`єктів і комунікацій, інших критично важливих об`єктів інфраструктури, визначених Кабінетом Міністрів України, та об`єктів обласного, районного, сільського, селищного, міського значення, районного у містах рад, сільських, селищних, порушення функціонування та виведення з ладу яких становлять загрозу для життєдіяльності населення; 7) забезпечення умов для стратегічного (оперативного) розгортання військ (сил) або їх перегрупування; (…).

Абзацами 4-6 частини другої статті 8 Закону №1702-IX передбачено, що діяльність добровольчих формувань територіальних громад здійснюється під безпосереднім керівництвом і контролем командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України за територіальним принципом.

У разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану всі добровольчі формування територіальних громад переходять в оперативне підпорядкування командирів відповідних військових частин Сил територіальної оборони Збройних Сил України.

На час дії воєнного стану за рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України добровольчі формування територіальних громад повністю або частково можуть залучатися до виконання завдань територіальної оборони поза межами визначеної зони територіальної оборони, а також направлятися до районів ведення воєнних (бойових) дій.

Згідно частини третьої статті 9 Закону №1702-ІХ до складу добровольчих формувань територіальних громад зараховуються громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим Положенням про добровольчі формування територіальних громад, пройшли медичний, професійний та психологічний відбір і підписали контракт добровольця територіальної оборони.

На громадян України, зарахованих до складу добровольчих формувань територіальних громад, під час участі у підготовці та виконанні завдань територіальної оборони поширюється дія статутів Збройних Сил України.

Відповідно до частини другої статті 24 Закону №1702-ІХ на членів добровольчих формувань територіальних громад під час їх участі у заходах підготовки добровольчих формувань територіальних громад, а також виконання ними завдань територіальної оборони поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». На членів добровольчих формувань територіальних громад, які беруть участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, поширюються гарантії соціального захисту, передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

З наведених правових норм слідує, що під час виконання завдань територіальної оборони на членів добровольчих формувань територіальних громад поширюються всі гарантії військовослужбовців, і це визначено в частині другій статті 24 Закону України «Про основи національного спротиву».

Як було встановлено судом, ОСОБА_3 в період з 26 лютого 2022 року по 20 березня 2022 року через командирів МДВП «Київ-Щит» та Військової частини НОМЕР_3 разом з іншими добровольцями підрозділу неодноразово залучався до виконання бойових завдань з охорони та супроводу 1-ї РеАБатр в/ч НОМЕР_3 за місцем дислокації ТРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Відповідно до пункту 1-113 витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2022 №11 (по стройовій частині) громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код (особистий номер) НОМЕР_12 , як доброволець був прийнятий в оперативне підпорядкування НОМЕР_4 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_5 бригади територіальної оборони.

Згідно з довідкою №359, виданою командиром в/ч НОМЕР_1 майором ОСОБА_15 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 та мав право переміщуватися по місту Києву зі зброєю НОМЕР_14 .

19 березня 2022 року між добровольцем ОСОБА_3 та командиром ДФТГ м. Києва «Мрія» ОСОБА_4 , який діє на підставі наказу командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України (з основної діяльності) від 08.03.2022 №13, було укладено контракт добровольця територіальної оборони № НОМЕР_6 .

Вказаним контрактом встановлено, що на час виконання державних та/або громадських обов`язків ОСОБА_3 перебуває під захистом Держави, має усі права, свободи, гарантії, закріплені Конституцією України, Кодексом законів про працю України, відповідно до Закону України «Про основи національного спротиву» та Положення про добровольчі формування територіальних громад, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2021 №1449.

Відтак, встановлені судом обставини дають можливість дійти беззаперечного висновку, що на ОСОБА_3 , який брав участь у захисті територіальної цілісності України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації в складі Добровольчого формування територіальної громади м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 », поширюються гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Відповідно, гарантії, передбачені цими законами, також розповсюджуються і на батьків загиблого добровольця, зокрема, і на позивача - ОСОБА_1 (мати загиблого).

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 10-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 №3551-XII (далі - також Закон №3551-ХІІ в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України належать, зокрема:

сім`ї військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейських, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також сім`ї працівників підприємств, установ, організацій, які залучалися до забезпечення проведення антитерористичної операції, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, до здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час забезпечення проведення антитерористичної операції безпосередньо в районах та у період її проведення, забезпечення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.

Згідно з частиною третьою статті 10-1 Закону №3551-XII підставою для надання особам, зазначеним в абзаці п`ятому цієї статті, статусу сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України є (але не виключно):

а) клопотання про надання статусу сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України керівника добровольчого формування, до складу якого входила особа, яка загинула (пропала безвісти) чи померла. До клопотання додаються документи або письмові свідчення не менш як двох свідків з числа осіб, які спільно з такою особою брали участь в антитерористичній операції та отримали статус учасника бойових дій, або особи з інвалідністю внаслідок війни, або учасника війни відповідно до цього Закону, що підтверджують участь загиблої (пропалої безвісти), померлої особи в антитерористичній операції;

б) витяг з наказу керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України, Генерального штабу Збройних Сил України про виконання добровольчими формуваннями завдань антитерористичної операції у взаємодії із Збройними Силами України, Міністерством внутрішніх справ України, Національною гвардією України та іншими утвореними відповідно до законів України військовими формуваннями та правоохоронними органами, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення;

в) висновок судово-медичної експертизи.

Частиною четвертою статті 10-1 Закону №3551-XII визначено, що до членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, зазначених у цій статті, належать, зокрема, батьки.

Відповідно до частини п`ятої статті 10-1 Закону №3551-XII члени сімей осіб, зазначених у пункті 5 частини першої цієї статті, або їх представники мають право відповідно до Закону України "Про особливості надання публічних (електронних публічних) послуг" подати заяву (звернення) в паперовій або електронній формі засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та/або Єдиного державного реєстру ветеранів війни в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, до органу, уповноваженого надавати статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, із зазначенням відомостей, необхідних для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, або додати копії відповідних документів (за наявності), засвідчені підписом суб`єкта звернення. У разі відсутності таких документів (відомостей) вони витребовуються в уповноваженого органу або в особи у рамках міжвідомчої взаємодії суб`єктів владних повноважень у формі документів або відомостей не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дати надходження заяви (звернення). Уповноважений орган або особа зобов`язані надати запитувані документи (відомості) або повідомити обґрунтовану причину їхньої відсутності не пізніше ніж через 15 календарних днів з дати надходження такого запиту. Не пізніше ніж через 10 календарних днів після отримання відповіді на запит орган, уповноважений надавати статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, приймає рішення про надання відповідного статусу.

При цьому, частиною другою статті 10-1 Закону №3551-XII встановлено, що порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, процедуру надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України визначає Порядок надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2015 №740 (далі - Порядок №740 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абз. 5 п. 2 Порядку №740 статус члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, згідно з цим Порядком надається, зокрема: сім`ям військовослужбовців (резервістів, військовозобов`язаних, добровольців Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовців військових прокуратур, осіб рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейських, осіб рядового та начальницького складу, військовослужбовців МВС, Управління державної охорони, Держспецзв`язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, і загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Згідно з абз. 3 п. 3 Порядку №740 до членів сімей загиблих, померлих (тих, що пропали безвісти) осіб, зазначених у пункті 2 цього Порядку, належать, зокрема: батьки.

В свою чергу, абзацом 5 підпункту 4 пункту 4 Порядку №740 передбачено, що підставами для надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України для членів сімей осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, є:

свідоцтво про смерть (копія);

контракт добровольця територіальної оборони (копія);

довідка за формою згідно з додатком, видана командиром військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил під безпосереднім керівництвом і контролем якого провадиться діяльність добровольчого формування територіальної громади, за клопотанням командира добровольчого формування територіальної громади (абзац восьмий підпункту 4 пункту 4 в редакції Постанови КМ № 685 від 07.07.2023);

висновок судово-медичної експертизи.

Додатком до Порядку №740 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України №685 від 07.07.2023) визначено форму спірної довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, яка видається командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу), іншим керівником підприємства, установи чи організації або уповноваженою ним посадовою особою.

В свою чергу, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2023 №685 затверджено Порядок встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Порядок №685).

Цей Порядок визначає процедуру встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, деяких категорій осіб відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон).

Так, згідно з п.п.2 п. 2 Порядку №685 дія цього Порядку поширюється на членів сімей осіб, які загинули (пропали безвісти), померли внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України (пункт 6 частини першої статті 10-1 Закону).

Відповідно до п. 5 Порядку №685 для встановлення факту безпосередньої участі у заходах особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, кожен повнолітній член сім`ї, зазначений у підпункті 2 пункту 2 цього Порядку (його уповноважена особа), подає особисто чи надсилає поштою Мінветеранів письмову заяву про встановлення факту безпосередньої участі у заходах за формою згідно з додатком 1. За малолітніх чи неповнолітніх дітей заяву про встановлення факту безпосередньої участі у заходах подає інший з їх батьків, опікун, піклувальник або інший законний представник. Неповнолітні діти за письмовою згодою іншого з їх батьків, опікуна, піклувальника або іншого законного представника також можуть самостійно подати заяву про встановлення факту безпосередньої участі у заходах.

До заяви додаються такі документи, зокрема, копія довідки про безпосередню участь у заходах у період воєнного стану особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у заходах, видана командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) Збройних Сил, Держприкордонслужби, Національної поліції, Національної гвардії, СБУ та/або іншого утвореного відповідно до закону військового формування та правоохоронного органу, у взаємодії з якими особа брала безпосередню участь у заходах у період воєнного стану.

Аналіз наведених норм Порядків №740 та №685 дає підстави дійти до висновків, що довідка про безпосередню участь у заходах у період воєнного стану особи, яка загинула (пропала безвісти), померла внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі у таких заходах видається командиром військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил під безпосереднім керівництвом і контролем якого провадиться діяльність добровольчого формування територіальної громади, за клопотанням командира добровольчого формування територіальної громади.

При цьому, така довідка видається для надання особі статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, та за формою, визначеною постановою Кабінету Міністрів України №685.

В свою чергу, суд звертає увагу на те, що норми Порядків №740 та №685 не містять підстав для відмови у видачі вищевказаної довідки.

Як встановлено судом під час розгляду справи, ОСОБА_3 в період з 26 лютого 2022 року по 20 березня 2022 року через командирів МДВП «Київ-Щит» та Військової частини НОМЕР_3 разом з іншими добровольцями підрозділу неодноразово залучався до виконання бойових завдань з охорони та супроводу 1-ї РеАБатр в/ч НОМЕР_3 за місцем дислокації ТРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Відповідно до пункту 1-113 витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2022 №11 (по стройовій частині) громадянин України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код (особистий номер) НОМЕР_12 , як доброволець був прийнятий в оперативне підпорядкування НОМЕР_4 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_5 бригади територіальної оборони.

Згідно з довідкою №359, виданою командиром в/ч НОМЕР_1 майором ОСОБА_15 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебував на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 та мав право переміщуватися по місту Києву зі зброєю НОМЕР_14 .

19 березня 2022 року між добровольцем ОСОБА_3 та командиром ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_4 , який діє на підставі наказу командувача Сил територіальної оборони Збройних Сил України (з основної діяльності) від 08.03.2022 №13, було укладено контракт добровольця територіальної оборони № НОМЕР_6 .

Згідно з пунктом 2 витягу з наказу ІНФОРМАЦІЯ_7 (з основної діяльності) від 08.03.2022 №13 командиру Військової частини НОМЕР_1 Сил територіальної оборони Збройних Сил України наказано прийняти до безпосереднього керівництва та контролю за діяльністю Добровольче формування територіальної громади м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Також командиру Військової частини НОМЕР_1 Сил територіальної оборони Збройних Сил України наказано здійснювати забезпечення індивідуальною штатною зброєю членів добровольчих формувань територіальних громад за окремим дорученням Головнокомандувача Збройних Сил України.

Близько 22 години 46 хвилин 20 березня 2022 року по району очікування підрозділів 1-ї РеАБатр в/ч НОМЕР_3 та ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (підрозділ «Київ-Щит»), а саме по ТРЦ «Ретровіль» (м. Київ, пр. Правди 47), збройними силами Російської Федерації було нанесено ракетний удар, внаслідок якого стався вибух боєкомплекту та пожежа.

За наслідками ракетного удару частина військовослужбовців НОМЕР_7 РеАБатр в/ч НОМЕР_3 та п`ятеро добровольців ДФТГ АДРЕСА_1 « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які перебували в епіцентрі вибуху, загинули або зникли безвісті, а частина військовослужбовців та четверо добровольців ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » отримали важкі поранення.

Внаслідок зазначеного ракетного удару син позивачки ОСОБА_3 , який у цей час перебував в епіцентрі вибуху, загинув.

Відповідно до довідки про причину смерті від 24.03.2022, виданої Відділом судово-медичної експертизи трупів Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 через отримане ушкодження внаслідок військових дій від вибухів.

В свою чергу, суд зазначає, що Військовою частиною НОМЕР_3 було проведено службове розслідування за фактом безвісти зникнення військовослужбовців реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_3 під час ракетного удару по району очікування 1 РеАБатр, за результатами чого складено акт службового розслідування.

В акті службового розслідування вказано, що з пояснень ОСОБА_7 стало відомо, що з 26.02.2022 до 20.03.2022 включно він перебував на чолі групи добровольців ІНФОРМАЦІЯ_6 №21 «Мрія», яка виконувала обов`язки з охорони, оброни і супроводу 1-ї артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_3 .

Список членів ДФТГ «Мрія», які залучались до виконання бойового завдання з охорони та супроводу НОМЕР_7 РеАБатр в/ч НОМЕР_3 , вказані в додатку до службового розслідування під №7.

У вказаному списку добровольців, які були залучені до виконання бойового завдання з охорони та супроводу НОМЕР_7 РеАБатр в/ч НОМЕР_3 , що є додатком до акту службового розслідування, серед інших вказаний ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який загинув внаслідок нанесення збройними силами Російської Федерації ракетного удару по приміщенню ТРЦ «Ретровіль».

Наказом командира Військової частини НОМЕР_3 від 29.09.2022 №2508 затверджено Акт службового розслідування за фактом безвісти зникнення військовослужбовців реактивного артилерійського дивізіону під час ракетного удару по району очікування НОМЕР_13 РеАБатр.

Отже, в матеріалах службового розслідування, яке проводилось Військовою частиною НОМЕР_3 за фактом безвісти зникнення військовослужбовців реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_3 під час ракетного удару по району очікування 1 РеАБатр 20.03.2022 під час ракетного удару по району очікування НОМЕР_13 РеаБатр РеаДн ( АДРЕСА_1 ) містяться відомості щодо залучення до виконання обов`язків з охорони, оброни і супроводу 1-ї артилерійської батареї реактивного артилерійського дивізіону в/ч НОМЕР_3 добровольців Добровольчого формування територіальної громади м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 », серед яких був ОСОБА_3 - син позивачки ОСОБА_1 ..

Окрім того, під час розгляду справи судом було допитано в якості свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 та ОСОБА_13 , які повідомили, що з 26 лютого 2022 року добровольці підрозділу «Київ-Щит» були залучені до виконання бойового завдання з охорони та супроводу НОМЕР_7 РеАБатр в/ч НОМЕР_3 в зоні очікування на території ТРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », які з 19.03.2022 вже діяли у складі ДФТГ м. Києва «Мрія».

Свідки вказали, що близько 23 год. 00 хв. 20.03.2022 по району зосередження підрозділів 1-ї РеАБатр в/ч НОМЕР_3 та ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 », а саме по ТРЦ «Ретровіль», супротивником було нанесено ракетний удар, за наслідками якого частина військовослужбовців НОМЕР_7 РеАБатр в/ч НОМЕР_3 та добровольців ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 », які перебували в епіцентрі вибуху, загинули або зникли безвісті.

Повідомили, що син позивачки - ОСОБА_3 у зазначений час перебував в епіцентрі вибуху, внаслідок чого загинув.

Суд, надавши оцінку показанням свідків, приймає до уваги факти, зазначені свідками щодо обставин залучення добровольців підрозділу « ІНФОРМАЦІЯ_2 » до виконання бойового завдання з охорони та супроводу НОМЕР_7 РеАБатр в/ч НОМЕР_3 в зоні очікування на території ТРЦ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » в АДРЕСА_1 та події, що відбулась в ніч з 20.03.2022 на 21.03.2022 на території ТРЦ «Ретровіль».

З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку, що загиблий син позивача ОСОБА_3 був залучений до участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

При цьому, суд звертає увагу відповідача-1 на те, що позивач просить видати довідку в редакції постанови Кабінету Міністрів України №685 про безпосередню участь її сина ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а не довідку за постановою Кабінету Міністрів України №704 про надання статусу учасника бойових дій, оскільки така довідка необхідна позивачу саме для подальшого звернення до Мінветеранів для отримання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

Щодо посилання відповідача-1 на постанову Кабінету Міністрів України №413 від 20.08.2014, то суд також звертає увагу на те, що вказаною постановою КМУ затверджено Порядок, який визначає процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, та категорії таких осіб.

Тобто, цей Порядок затверджений саме щодо надання чи позбавлення статусу учасника бойових дій відповідної категорії осіб, а не для отримання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України.

Враховуючи встановлені обставини та певні факти, які не підлягають доказуванню, суд зазначає про необґрунтовані твердження Військової частини НОМЕР_1 про неможливість підтвердити факт виконання добровольцями ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » бойових завдань станом на 20.03.2022 за межами території АДРЕСА_1 (зона відповідальності ВЧ НОМЕР_1 ) на звернення про видачу довідки про безпосередню участь добровольця ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, оскільки виконання завдань за межами зони відповідальності ВЧ НОМЕР_1 не може свідчити про невиконання ОСОБА_3 бойових завдань.

Окрім того, факт загибелі ІНФОРМАЦІЯ_5 сина позивача внаслідок атаки РФ на позиції ТРЦ «Ретровіль» підтверджується не тільки довідкою про причину смерті від 24.03.2022, але й матеріалами службового розслідування за фактом безвісти зникнення військовослужбовців реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи військової частини НОМЕР_3 під час ракетного удару по району очікування 1 РеАБатр, затвердженого наказом командира Військової частини НОМЕР_3 від 29.09.2022 №2508, та показами свідків.

Частинами першою та другою статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР та вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувану бездіяльність, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд зазначає, що відповідач-1 не навів під час розгляду справи достатніх підстав для відмови у видачі позивачу довідки із посиланням на чинне законодавство, обмежившись лише твердженням, що безпосередня участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України має бути підтверджена лише бойовим розпорядженням командира військової частини.

Тому, суд відхиляє доводи відповідача-1 про відсутність підстав для видачі позивачу довідки про безпосередню участь загиблого сина позивача ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.

Також суд вважає необґрунтованими посилання відповідача-1 на форму довідки та підстави для її видачі в силу предмету запиту позивача.

Окрім того, суд не бере до уваги доводи відповідача-1 про те, що наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2022 №11 (по стройовій частині), який знаходиться в розпорядженні Військової частини, не стосується особового складу ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 », оскільки у судовому засіданні 16.05.2025 судом було оглянуто наданий третьою особою - ДФТГ м. Києва «Мрія» оригінал витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2022 №11, на якому наявний відтиск мокрої печатки НОМЕР_4 окремого батальйону територіальної оборони за підписом командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_22 та засвідчений начальником групи персоналу Військової частини НОМЕР_1 молодшим лейтенантом ОСОБА_23 .

Так, згідно оглянутого у судовому засіданні 16.05.2025 оригіналу витягу з наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 02.03.2022 №11 (по стройовій частині) судом встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код (особистий номер) НОМЕР_12 , як доброволець був прийнятий в оперативне підпорядкування НОМЕР_4 окремого батальйону територіальної оборони НОМЕР_5 бригади територіальної оборони, що визначено в пункту 1-113 даного наказу.

Отже, вказане свідчить, що ОСОБА_3 перебував на військовій службі у Військовій частині НОМЕР_1 .

У той же час, суд повторно звертає увагу відповідача-1 на те, що Порядок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №740, визначає саме процедуру надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, де вимагається від члена сім`ї звернення до уповноваженого органу із заявою та долученням до неї документів, серед яких у випадку позивача передбачено довідку командира військової частини Сил територіальної оборони Збройних Сил під безпосереднім керівництвом і контролем якого провадиться діяльність добровольчого формування територіальної громади, за клопотанням командира добровольчого формування територіальної громади, за формою згідно з додатком в редакції постанови Кабінету Міністрів України №685 та відмічає, що не отримання спірної довідки порушують права позивача як матері загиблого сина добровольця на подальше звернення до міжвідомчої комісії Мінветеранів для отримання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України так і права загиблого добровольця на отримання ним відповідних заслуг від держави, враховуючи, що останній поклав своє життя на захист незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України під час військової агресії РФ проти України.

Суд враховує, що в даній справі позивач просить, зокрема, визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не видачі спірної довідки та зазначає, що судом встановлено бездіяльність зазначеного відповідача, оскільки за клопотанням командира ДФТГ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_4 в серпні 2023 року вказаний відповідач зазначив про відсутність правових підстав для надання такої.

Водночас, суд зазначає, що відповідно до наказу ІНФОРМАЦІЯ_7 (з основної діяльності) від 08.03.2022 №13 Військова частина НОМЕР_1 здійснювала контроль за діяльністю Добровольчого формування територіальної громади м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 », добровольцем якої був загиблий син позивачки, а тому належним відповідачем за вказаними вимогами є саме Військова частина НОМЕР_1 , а не командир в/ч НОМЕР_1 майор ОСОБА_24 , оскільки командир в/ч НОМЕР_1 майор ОСОБА_24 є лише посадовою особою, якою було підписано відповідний документ від імені військової частини.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Із урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що позивач має право на складання відносно її сина довідки про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою, в редакції Постанови КМУ №685 від 07.07.2023, що кореспондується з обов`язком відповідача - Військової частини НОМЕР_1 скласти таку довідку, а оскільки зазначений обов`язок виконаний не був, отже, має місце протиправна бездіяльність як зовнішня форма поведінки, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, але фактично не були здійснені.

З метою виконання завдань, зазначених в ч. 1 ст. 2 КАС України, суд вважає за необхідне обраний позивачем спосіб захисту замінити на ефективний, а саме визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не складання довідки про безпосередню участь ОСОБА_3 у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою, в редакції Постанови КМУ №685 від 07.07.2023, та зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 , без ідентифікації суб`єкта, видати позивачу спірну довідку, оскільки у випадку заміни командира (як посадової особи) унеможливлюється ефективний спосіб захисту прав позивачки.

Водночас, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, які заявлені до Військової частини НОМЕР_2 , оскільки ДФТГ м. Києва « ІНФОРМАЦІЯ_1 » станом 20.03.2022, членом якого був ОСОБА_3 , перебувало у підпорядкуванні Військової частини НОМЕР_1 , а не під керівництвом Військової частини НОМЕР_2 , у зв`язку з чим саме у Військової частини НОМЕР_1 відповідно до Порядку надання статусу члена сім`ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України, затвердженого Постановою КМУ №740 від 23.09.2015, виникає обов`язок видати довідку за формою згідно з додатком 1 в редакції Постанови КМУ №685 від 07.07.2023.

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд вважає, що ключові аргументи сторін отримали достатню оцінку.

Інші доводи і заперечення сторін на висновки суду не впливають.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково, враховуючи визначений судом належний спосіб захисту встановленого порушеного права та інтересів позивача.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС).

Як встановлено судом, позивачем за подання даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією від 25.11.2024 №1417647014.

Разом з тим суд звертає увагу на те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовної вимоги немайнового характеру не застосовується.

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що сплачений позивачем за звернення з позовною заявою судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 у розмірі 1211,20 грн.

У судовому засіданні 23.05.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст судового рішення виготовлено 28.05.2025.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не складання довідки про безпосередню участь ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» №685 від 07.07.2023.

3. Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про безпосередню участь ОСОБА_3 у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України за формою, в редакції Постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання встановлення факту безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України» №685 від 07.07.2023.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 (ідентифікаційний код ЄДРПОУ НОМЕР_15 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_16 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.