Постанова

від 28.05.2025 по справі 280/13174/21

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 року

м. Київ

справа №280/13174/21

адміністративне провадження № К/990/28225/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стародуба О.П.,

суддів: Єзерова А.А., Кравчука В.М.,

розглянув справу за касаційною скаргою Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2023 (суддя Ортоуз О.О.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2023 (судді - Чабаненко С.В., суддів: Білак С.В., Юрко І.В.)

у справі №280/13174/21 за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури, в інтересах держави в особі: Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватне підприємство «Гудзон», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приазовський національний природній парк, про визнання дій протиправними та скасування дозволу,

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправними дії Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації щодо видачі Приватному підприємству «Гудзон» дозволу №7 від 23.09.2021 на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення з метою промислового рибальства у межах Приазовського національного природного парку та зобов`язати Департамент захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації утриматися від вчинення дій щодо видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів з метою промислового рибальства у межах територій та об`єктів природно - заповідного фонду загальнодержавного значення;

- визнати протиправним та скасувати дозвіл № 7 на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, виданий Департаментом захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації 23.09.2021 Приватному підприємству «Гудзон» з метою промислового рибальства у межах Приазовського національного природного парку.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що: оскаржуваний дозвіл видано з порушенням вимог чинного законодавства, до завдань Приазовського національного природного парку не відноситься здійснення на його території промислового рибальства третіми особами, а режим території Приазовського національного природного парку не містить види та порядок використання природних ресурсів Парку.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Указом Президента України від 10.02.2010 №154 на території Запорізької області створено об`єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення - національний природний парк «Приазовський» загальною площею 78 126,92 га.

Згідно із пунктом 1.2 Положення про Приазовський національний природний парк, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 31.08.2020 №90 (далі - Наказ №90), Парк є бюджетною, неприбутковою, природоохоронною, рекреаційною, культурно-освітньою, науково-дослідною установою і входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення та використання.

Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України 28.08.2021 за №147/2021 затверджено Ліміт на використання природних ресурсів (водних біоресурсів обсягом більше 400 тонн) у межах території Приазовського національного природного парку на 2021 рік.

09.09.2021 ПП «Гудзон» звернулось через Центр надання адміністративних послуг у м.Бердянськ до Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації із заявою про видачу дозволу на спеціальне використання природних ресурсів (водних біоресурсів) у межах господарської зони Приазовського національного природного парку.

До заяви підприємство надало наступні документи:

- затверджений Міндовкіллям України примірник лімітів на використання природних ресурсів;

- наукове обґрунтування лімітів Приазовського національного природного парку;

- карту схему території чи об`єкта, на який буде здійснюватися використання природних ресурсів;

- витяг з рішення науково-технічної ради Приазовського національного природного парку за результатами розгляду обґрунтовуючих матеріалів.

За результатами розгляду вказаних документів, Департаментом захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації 23.09.2021 видано ПП «Гудзон» дозвіл №7 на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно - заповідного фонду загальнодержавного значення (господарська зона Приазовського НПП площею 24 677,49 га), а саме, на добування: азовської хамси (40 тонн), тюльки (20 тонн), піленгаса (58 тонн), калкана азовського (42 тонни), глось (0,9 тонни), бичків (90 тонн), оселедця чорноморсько-азовського прохідного (19 тонн), кефалевих (34 тонни), креветок (25 тонн), гамаридів (37 тонн), артемії (рачки) - 19 тонн, артемії (яйця) - 1,5 тонни. Кінцевий строк дії зазначеного дозволу - 31.12.2021.

Вважаючи видачу зазначеного дозволу протиправною, заступник керівника Запорізької обласної прокуратури звернувся в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південного округу (Запорізька та Херсонська області) з позовом до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2023, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2023, позов задоволено.

Визнано протиправними дії Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації щодо видачі Приватному підприємству «Гудзон» дозволу № 7 від 23.09.2021 на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення з метою промислового рибальства у межах Приазовського національного природного парку та зобов`язано Департамент захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації утриматися від вчинення дій щодо видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів з метою промислового рибальства у межах територій та об`єктів природно - заповідного фонду загальнодержавного значення.

Визнано протиправним та скасовано дозвіл № 7 на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно - заповідного фонду загальнодержавного значення, виданий Департаментом захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації 23.09.2021 Приватному підприємству «Гудзон» з метою промислового рибальства у межах Приазовського національного природного парку.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що:

- нормами Закону України «Про природно-заповідний фонд України» та Положення про Приазовський національний природний парк не передбачено покладення на Парк завдань щодо забезпечення здійснення на його території господарської діяльності, пов`язаної з промисловим виловом водних біоресурсів третіми особами;

- єдиним природокористувачем (користувачем природних ресурсів Парку) є Приазовський національний природний парк, а отже, ліміт на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду та відповідний дозвіл має право отримувати одна й та ж сама особа (у даному випадку - Приазовський національний природний парк);

- Запорізька обласна державна адміністрація є дозвільним органом, яким здійснюється видача дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду у Запорізькій області, однак, в порушення вимог законодавства, дозвіл від 23.09.2021 №7 на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно заповідного фонду загальнодержавного значення видано ПП «Гудзон» не Запорізькою обласною державною адміністрацією, а її структурним підрозділом - Департаментом захисту довкілля, а саме, виконуючим обов`язків директора;

- дії Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації щодо видачі спірного дозволу не відповідають вимогам статті 9-1 Закону України «Про природно заповідний фонд України», статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Наказу №459, у зв`язку з чим такі дії Департаменту захисту довкілля є протиправними.

Суд апеляційної інстанції також виходив з того, що пунктом 52 Положення про Департамент захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації передбачено повноваження Департаменту на видачу дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення. Таким чином, суд дійшов висновку про те, що наведене не суперечить приписам статті 9-1 Закону України №2456-XII, а отже, відсутні підстави стверджувати, що оскаржуваний дозвіл виданий неуповноваженим органом. Крім того, оскаржуваний дозвіл виданий на використання природних ресурсів у межах господарської зони Приазовського національного природного парку, що також не суперечить Проекту організації території Приазовського парку.

Тим не менш, залишаючи без змін рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2023, суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуваний дозвіл містить посилання лише на одну підставу видачі - заяву ПП «Гудзон», який визначений у дозволі як природокористувач, яким він фактично не є.

Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації на вказані вище судові рішення.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2025 визначено колегію суддів у складі: Стародуба О.П. (судді-доповідача), суддів Єзерова А.А., Кравчука В.М.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати такі судові рішення та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог.

В якості підстави для відкриття касаційного провадження у справі скаржник вказав на відсутність висновків з питань:

- комплексного застосування статей 18, 20, 21 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», статті 26 Закону України «Про тваринний світ», статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», Переліку промислових ділянок рибогосподарських водних об`єктів (їх частин), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.1996 №552, пункту 4 Режиму рибальства в басейні Азовського моря у 2021 році, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 02.03.2021 №161, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2021 №408/36030,

- застосування статті 9-1 Закону України «Про природно-заповідний фонд України», статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 №459,

- застосування загальних норм Закону України № 2456-XІІ «Про природно-заповідний фонд України», статті 26 Закону України «Про тваринний світ», статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», Режиму рибальства в басейні Азовського моря у 2021 році, затвердженого наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів від 02.03.2021 №161; норм постанови Кабінету Міністрів України від 22.06.1992 №552;

- окремих положень Закону України «Про місцеві державні адміністрації», в частині реалізації своїх повноважень через структурні підрозділи, які здійснюють керівництво галузями управління.

Запорізька обласна прокуратура подала відзив на касаційну скаргу, у якому просить відмовити у її задоволенні.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов`язком держави.

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів регулює Закон України "Про природно-заповідний фонд України" від 16.06.1992 №2456-XII (далі - Закон №2456-XII).

Класифікація територій та об`єктів природно-заповідного фонду України передбачена статтею 3 Закону №2456-XII, відповідно до якої до природно-заповідного фонду України, серед іншого, належать природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища;

У постанові від 10.09.2019 у справі №820/688/16 Верховний Суд зазначив, що «Національний природний парк» - категорія природно-заповідного фонду в Україні та світі, територія, звичайно визначена у законі та у державній власності, що охороняється від більшості типів людської діяльності та забруднення. Національний парк є природоохоронною територією категорії II згідно з визначенням Міжнародного союзу охорони природи (МСОП; англ. International Union for Conservation of Nature, IUCN) - міжнародна організація, метою якої є збереження природних ресурсів. На відміну від заповідників та природних резервів, де заборонена майже будь-яка діяльність людини, однією з цілей створення національних парків є відпочинок, тому вони дозволяють відвідування туристів та перебування на своїй території за певними умовами. Національні парки зазвичай розташовані в місцях, які були значною мірою нерозвинені, і часто зберігають області з рідкісними тваринами, рослинами і екосистемами (особливо тими, що знаходяться у небезпеці), біологічною різноманітністю або незвичайними геологічними особливостями. Іноді, національні парки створюються в розвинутих областях з метою повернення деяких територій якомога близько до їх оригінального стану.

Відповідно до статті 7 Закону №2456-XII землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до статті 9 Закону №2456-XII території та об`єкти природно-заповідного фонду з додержанням вимог, встановлених цим Законом та іншими актами законодавства України, можуть використовуватися: у природоохоронних цілях; у науково-дослідних цілях; в оздоровчих та інших рекреаційних цілях; в освітньо-виховних цілях; для потреб моніторингу навколишнього природного середовища.

Встановлені частиною першою цієї статті основні види використання, а також заготівля деревини, лікарських та інших цінних рослин, їх плодів, сіна, випасання худоби, мисливство, рибальство та інші види використання можуть здійснюватися лише за умови, що така діяльність не суперечить цільовому призначенню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, встановленим вимогам щодо охорони, відтворення та використання їх природних комплексів та окремих об`єктів.

Відповідно до статті 20 Закону №2456-XII національні природні парки є природоохоронними, рекреаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними установами загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення і ефективного використання природних комплексів та об`єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.

Ділянки землі та водного простору з усіма природними ресурсами та об`єктами вилучаються з господарського використання і надаються національним природним паркам у порядку, встановленому цим Законом та іншими актами законодавства України.

До складу територій національних природних парків можуть включатися ділянки землі та водного простору інших землевласників та землекористувачів.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що указом Президента України №154/2010 до території Приазовського національного природного парку погоджено включення 78126,92 гектара земель, серед яких землі державної власності, землі комунальної власності та землі інших землевласників та землекористувачів.

За змістом статті 21 Закону №2456-XII на території національних природних парків з урахуванням природоохоронної, оздоровчої, наукової, рекреаційної, історико-культурної та інших цінностей природних комплексів та об`єктів, їх особливостей встановлюється диференційований режим щодо їх охорони, відтворення та використання згідно з функціональним зонуванням: заповідна зона, зона регульованої рекреації, зона стаціонарної рекреації, а також господарська зона.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржуваний у цій справі дозвіл видано на спеціальне використання природних ресурсів саме в господарській зоні Приазовського національного природного парку.

Відповідно до частини першої статті 9-1 Закону №2456-XII спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до частини сьомої статті 9-1 Закону №2456-XII порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів і встановлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України. Видача дозволів на спеціальне використання природних ресурсів здійснюється на безоплатній основі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.1992 N 459 затверджено Положення про порядок видачі дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду (Положення № 459).

Верховний Суд уже вирішував справу, спір у якій також виник щодо правомірності видачі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів в межах господарської зони Приазовського національного природного парку.

Так, у постанові від 07.02.2025 у справі № 280/2222/22 Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«Відповідно до абзацу 5 статті 21 Закону №2456-XII у межах господарської зони забороняються рубки головного користування і проводиться господарська діяльність, спрямована на виконання покладених на парк завдань, знаходяться населені пункти, об`єкти комунального призначення парку, а також землі інших землевласників та землекористувачів, включені до складу парку, на яких господарська та інша діяльність здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників.

За змістом наведеної норми передбачено загальне правило, за яким в межах гоподарської зони національних природних парків дозволяється лише та діяльність, яка спрямована на виконання покладених на парк завдань.

При цьому, зазначена норма також передбачає виключення із загального правила, відповідно до якого в населених пунктах, на об`єктах комунального призначення парку, а також на землях інших землевласників та землекористувачів, які включені до складу парку, господарська та інша діяльність здійснюється з додержанням вимог та обмежень, встановлених для зон антропогенних ландшафтів біосферних заповідників.

Такий зміст закону вказує на те, що господарську діяльність, яка не спрямована на виконання покладених на національні природні парки завдань, дозволяється лише на окремих територіях господарської зони парку (населені пункти, на об`єкти комунального призначення парку, землі інших землевласників та землекористувачів, які включені до складу парку).

На всіх інших територіях господарської зони національних природних парків дозволено лише ту господарську діяльність, яка спрямована на виконання покладених на парк завдань.

Передбачена статтею 9-1 Закону №2456-XII можливість отримання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів не змінює такі законодавчі обмеження, в частині що стосується національних природних парків, оскільки відповідно до статей 3, 9-1, 14 Закону №2456-XII порядок використання, в.ч. спеціального, природних ресурсів визначається режимом територій, з урахуванням їх класифікації та цільового призначення (частина 2 статті 9-1, частина 2 статті 14 Закону №2456-XII).

Покликання суду апеляційної інстанції в цій частині на наказ Міністра екології та природних ресурсів України від 31.03.2017 №152, яким затверджено зміни до Проекту організації території Приазовського національного природного парку щодо можливості промислового рибальства в його господарській зоні є безпідставним, оскільки такий наказ не відповідає наведеним вище положенням Закону №2456-XII, тому не підлягає застосуванню під час вирішення цієї справи відповідно до приписів статті 7 КАС України.

Такий підхід в питанні застосування статті 7 КАС України відповідає висновкам Верховного Суду у постановах від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19».

Зважаючи на подібність спірних правовідносин, зазначені висновки Верховного Суду підлягають застосуванню і під час вирішення цієї справи.

Щодо органу, уповноваженого законом на видачу дозволу

Відповідно до Закону України «Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (Закон № 3392-VI) дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду належить до документів дозвільного характеру.

Правові та організаційні засади функціонування дозвільної системи у сфері господарської діяльності, порядок діяльності дозвільних органів, уповноважених видавати документи дозвільного характеру, визначаються.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (Закон № 2806-IV) виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються дозвільні органи, уповноважені видавати документ дозвільного характеру.

Відповідно до частини четвертої статті 9-1 Закону №2456-XII спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення здійснюється на підставі дозволів, що видаються органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями.

Відповідно до пункту 4 Положення № 459 видача дозволів на спеціальне використання природних ресурсів континентального шельфу й виключної (морської) економічної зони (крім корисних копалин), немисливських видів тварин, природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення (крім мисливських тварин), видів тварин і рослин, занесених до Червоної книги України, природних рослинних угруповань, занесених до Зеленої книги України, здійснюється обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища.

У справі, яка розглядається, суд першої інстанції встановив, що в порушення вимог частини 4 статті 9-1 Закону №2456-XII оскаржуваний дозвіл на спеціальне використання природних ресурсів видано виконуючим обов?язки Департаменту.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 07.02.2025 у справі №280/2222/22.

Покликання суду апеляційної інстанції в цій частині на те, що повноваження Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації на видачу дозволів на спеціальне використання природних ресурсів передбачено Положенням про цей департамент - є безпідставним, оскільки в цій частині Положення про Департамент захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації не враховує вимоги Закону №2456-XII.

За таких обставин, враховуючи зазначені висновки Верховного Суду, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку щодо протиправності оскаржуваного дозволу та постановили рішення про задоволення позовних вимог, однак позовні вимоги підлягали задоволенню з урахуванням мотивів, які викладені у цій постанові.

Питання права прокурора на звернення до суду з таким позовом у касаційній скарзі не порушено, тому під час касаційного перегляду це питання не вирішується.

Відповідно до статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду апеляційної інстанції - зміні в частині мотивів задоволення позовних вимог, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Департаменту захисту довкілля Запорізької обласної державної адміністрації задовольнити частково.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №280/13174/21 змінити в частині мотивів задоволення позовних вимог.

В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08.02.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 30.06.2023 у справі №280/13174/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіО.П. Стародуб А.А. Єзеров В.М. Кравчук