Постанова від 28.05.2025 по справі 490/3905/22

28.05.25

22-ц/812/929/25

Справа № 490/3905/22 Головуюча у першій інстанції Шолох Л. М.

Провадження №22-ц/812/929/25 Доповідачка в апеляційній інстанції Ямкова О. О.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

28 травня 2025 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючої-судді: Ямкової О. О.,

суддів: Крамаренко Т. В., Локтіонової О. В.,

із секретарем: Лівшенком О. С.,

за участю: представника позивачки Ніколаєва О. М.,

відповідача ОСОБА_1 та його представниці ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_1 , яка подана від його імені

адвокаткою ШуміловоюНаталею Ігорівною,

на ухвалу Центрального районного суду міста Миколаєва від 7 квітня 2025 року, ухвалену під головуванням судді Шолох Л. М. в приміщенні суду у місті Миколаєві зі складанням повного судового рішення у справі

за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_1 ,

треті особи - Служба у справах дітей Адміністрації Центрального району

Миколаївської міської ради,

Виконавчий комітет Миколаївської міської ради,

про визначення місця проживання дитини та її відібрання від батька, стягнення аліментів

та за зустрічним позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_3 ,

третя особа- Служба у справах дітей Адміністрації Центрального району

Миколаївської міської ради,

про визначення місця проживання дитини, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2022 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Служба у справах дітей Адміністрації Центрального району Миколаївської міськради, про визначення місця проживання дитини з матір`ю, стягнення аліментів з батька та відібрання від нього дитини.

Ухвалою судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 28 вересня 2022 року позовна заява ОСОБА_3 прийнята до провадження та у справі відкрито загальне позовне провадження.

20 лютого 2023 року ОСОБА_1 звернувся до ОСОБА_3 , третя особа - Служба у справах дітей Адміністрації Центрального району Миколаївської міськради, про визначення місця проживання дитини з батьком.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 29 травня 2023 року зустрічна позовна заява ОСОБА_1 прийнята до розгляду та об`єднана з первісним позовом ОСОБА_3 в одне загальне позовне провадження.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 24 липня 2024 року задоволені клопотання сторін та у справі призначена судово-психологічна експертиза, проведення якої доручено експертам Одеського НДІСЕ Міністерства юстиції України.

30 грудня 2024 року за результатами проведення судової психологічної експертизи складено висновок експерта №24-4338, який направлено до суду.

26 березня 2025 року відповідачем ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокатка Шумілова Н. І., до суду подана заява про забезпечення доказів шляхом витребування з Одеського НДІСЕ Мінюсту України аудіозаписів діагностичних бесід експерта зі сторонами та їх спільною дитиною ОСОБА_4 .

В обґрунтування заяви відповідач зазначив, що на запит його адвокатки експертною установою відмовлено у наданні цих записів, оскільки експертиза виконана на підставі ухвали суду, якому на запит і може бути наданий матеріал з аудіобесідами.

Тому відповідач, не маючи можливості прослухати запис діагностичних аудіобесід експерта з ним, позивачкою та дитиною, не може надати оцінку правильності їх відображення експертом у своєму висновку з метою визначення чи є висновок експертизи повним та об`єктивним тощо.

Ухвалою Центрального районного суду міста Миколаєва від 7 квітня 2025 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , від імені якого діє представниця ОСОБА_2 , відмовлено.

Постановлюючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що аудіозаписи діагностичних бесід, на підставі яких експертом на вимогу суду складено висновок, не мають самостійного доказового значення.

Не погодившись з вищенаведеною ухвалою відповідач ОСОБА_1 , від імені якого діє представниця адвокатка Шумілова Н. І., подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на його обмеження в праві доступу до суду, у зв`язку з відмовою забезпечити зазначені ним докази, що мають значення для правильного вирішення справи, створив йому перешкоди у використанні доступних засобів захисту та порушив принцип стандарту доказування.

Відзивів на апеляційну скаргу іншими учасниками справи не надано.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, як беруть участь у розгляді справи, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення із наступних підстав.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до статті 103ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Учасники справи, які мають зауваження з дотримання порядку збирання доказів при проведенні експертизи або порушення порядку її проведення чи мають сумніви в правильності висновку експерта, можуть відповідно до статей 107, 113 ЦПК України заявити клопотання про призначення у справі повторної експертизи, яке вирішується судом у судовому засіданні і заслуховуванням думки сторін та третіх осіб чи із запрошенням експерта задля роз`яснення свого висновку у відповідності до статті 72 ЦПК України.

Сам висновок експерта у відповідності до статті 110 ЦПК України не має заздалегідь встановленої сили та оцінюється судом (а не іншими учасниками справи), разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Тому, доказом у справі може бути виключно висновок експерта, який оцінюється судом за положеннями статей 76, 110 ЦПК України, а матеріали, які необхідні для проведення експертизи, є лише матеріалами, а не доказами у розумінні статей 76, 107 ЦПК України.

Отже, висновок експерта №24-4338 від 30 грудня 2024 року за результатами проведення судової психологічної експертизи на підставі ухвали суду від 24 липня 2024 року та надісланий до суду, у розумінні статей 76 та 107 ЦПК України, є доказом у справі, провадження за якою відкрито місцевим судом.

В той же час аудіозаписи діагностичних бесід експерта з матір`ю дитини позивачкою ОСОБА_3 , батьком дитини відповідачем ОСОБА_1 та спільною дитиною сторін сином ОСОБА_4 є матеріалами, на підставі яких проведена призначена судом експертиза та складено висновок експерта, а тому вони не є доказами за статтею 76 ЦПК України, що можуть бути надані у відповідності до встановлених засобів доказування (стаття 78 ЦПК України).

Таким чином, намагання відповідача та його представниці додатково отримати матеріали, на підставі яких проведена експертиза, заявлені ними не з метою надати суду достатньо доказів на підтвердження заявлених ними обставин справи згідно до положень статей 80, 81 ЦПК України, а є бажанням самостійно, замість суду, оцінити доказ за своїм внутрішнім переконанням.

В той же час, заявляючи клопотання про витребування бесід, відповідачем та його представницею не вказано, що саме надає їм сумніви у правильності висновку експерта та який саме порядок, на їх думку, порушено експертом при проведені експертизи. Внаслідок чого перед судом ними клопотань про призначення повторної або додаткової експертизи не заявлено.

Тому, на переконання колегії суддів, відповідачем та його представницею в порядку статті 116 ЦПК України подана до суду заява про забезпечення доказів, які є матеріалами для проведення експертизи та не підлягають забезпеченню в зазначеному процесуальному порядку, оскільки експертиза проведена та суду надано висновок експерта, який повинен бути в подальшому оцінений разом з іншими доказами, що збираються у справі відповідно до статті 76 ЦПК України.

Отже, постановлюючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у забезпечені заявлених відповідачем доказів.

Усі інші наведені у апеляційній скарзі доводи зводяться до іншого трактування, на свій розсуд, норм права, які правильно застосовані судом першої інстанції, а тому не можуть бути віднесені до порушень, які є підставою для зміни чи скасування судового рішення.

За такого, з підстав, передбачених статтею 375 ЦПК України колегія суддів вважає за необхідне залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції про відмову у забезпеченні доказів без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 ,яка поданавід йогоімені адвокаткоюШуміловою НаталеюІгорівною,- залишити без задоволення, а ухвалу Центрального районного суду міста Миколаєва від 7 квітня 2025 року залишити без змін.

Постанова набираєзаконної силиз дня її ухвалення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуюча О. О. Ямкова

Судді О. В. Локтіонова

Т. В. Крамаренко