Рішення

від 23.05.2025 по справі 495/1140/25

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/1140/25

Номер провадження 2/495/1147/2025

23 травня 2025 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді: Мишко В.В.

за участюсекретаря судовогозасідання: Федорової Л.А.

за участю:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши упідготовчому судовомузасіданні цивільнусправу № 495/1140/25

за позовом Виробничо-комерційної фірми «ПРОКСІМА» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю

до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області перебуває цивільна справа № 495/1140/25 за позовною заявою Виробничо-комерційної фірми «Проксіма» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна.

Так, позивач просить суд зняти арешт з всього майна, що належить Виробничо-комерційній фірмі «ПРОКСІМА» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (67792, Одеська область, Білгород-Дністровський р-н.,с. Косівка, вул. Степова, 3, ЄДРПОУ: 31411491), накладений:

- ВДВС Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АН № 323276 від 20.05.2008, номер обтяження: 7231518

- Відділом державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП № 31952489 від 30.03.2012, номер обтяження 12963348.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2025 року, у зв`язку із звільненням з посади судді ОСОБА_1 , цивільна справа № 495/1140/25 розподілена на суддю Мишка В.В.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.05.2025 року прийнято до свого провадження цивільну справу № 495/1140/25 за позовною заявою Виробничо-комерційної фірми «ПРОКСІМА» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту з майна. По справі призначено підготовче судове засідання.

Представник позивача Виробничо-комерційної фірми «ПРОКСІМА» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю у судове засідання не з`явився, але адвокат Тимченко М.М. подав до суду клопотання, згідно із яким просив розглянути справу за відсутністю сторони позивача. Зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Білгород-Дністровського відділу ДВС у судове засідання не з`явився, але начальник відділу Федорчук С.Г. надіслав до суду листа, відповідно до якого просив розглянути справу без участі представника відділу. Зазначив, що відводів та заперечень на позовну заяву не має.

Відповідно до ч.3 ст.211 Цивільного процесуального кодексу України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників судового процесу, на підставі наявних та достатніх для розгляду матеріалів справи.

У відповідності до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, Виробничо-комерційна фірма «ПРОКСІМА» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю, на теперішній час є власником наступного майна: Комплекс будівель та споруд за літ. «Т» та «Ф», загальна площа 217,1 кв.м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер майна: 15470761; Земельна ділянка, кадастровий номер: 5120885600:07:001:0155, площа (га): 4.6. Адреса: Одеська обл., Білгород-Дністровський р., с/рада Приморська. Право оренди на 45 років; Земельна ділянка, кадастровий номер: 5120885600:07:001:0156, площа (га): 5. Адреса: Одеська обл., Білгород-Дністровський р., с Чабанське. Право оренди на 45 років; Земельна ділянка, кадастровий номер: 5120885600:02:002:0245, площа (га): 1.3399,Адреса: Одеська обл., Білгород-Дністровський р., с. Приморське. Право оренди на 45 років; Земельна ділянка, кадастровий номер: 5120885600:05:001:0076, площа (га): 21.1. Адреса: Одеська обл., Білгород-Дністровський р., с. Косівка. Право оренди на 45 років; Земельна ділянка, кадастровий номер: 5120885600:02:002:0244, площа (га): 8.6603. Адреса: Одеська обл., Білгород-Дністровський р., с. Приморське. Право оренди на 45 років; Земельна ділянка, кадастровий номер: 5120885600:04:001:0378, площа (га): 3.3. Адреса: Одеська обл., Білгород-Дністровський р., с. Курортне, вул. Набережна, 29а. Право оренди на 45 років; Земельна ділянка, кадастровий номер: 5120885600:04:001:0379, площа (га): 6.4. Адреса: АДРЕСА_2 . Право оренди на 45 років; Земельна ділянка, кадастровий номер: 5120885600:01:003:0013, площа (га): 29.6. Адреса: АДРЕСА_3 . Право оренди на 45 років; Земельна ділянка, кадастровий номер: 5120885600:01:003:0014, площа (га): 78.0337. Адреса: АДРЕСА_4 . Право оренди на 45 років; Складське приміщення, площа (кв.м): 649.6, адреса: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2298104751245.

Вищезазначене майно ВКФ «ПРОКСІМА» використовує за його цільовим призначенням для здійснення своєї господарської діяльності.

Однак, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було виявлено, що ВДВС Білгород-Дністровського міськрайонного управлінням юстиції (нова назва - Білгород-Дністровський відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) накладено два арешти на все нерухоме майно підприємства, а саме: постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АН № 323276 від 20.05.2008, номер обтяження: 7231518; постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 31952489 від 30.03.2012, номер обтяження 12963348.

Перевірка підприємства в Єдиному реєстрі боржників (https://erb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) та в автоматизованій системі виконавчого провадження (https://asvpweb.minjust.gov.ua/#/search-debtors) на наявність відкритих або завершених виконавчих проваджені, де підприємство могло бути боржником, то таких виконавчих проваджень не виявлено.

За твердженням представника позивача, ВКФ «ПРОКСІМА» звернулась із заявою до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для зняття арешту, оскільки підстав для дії арештів на нерухоме майно, що належить підприємству немає.

Згідно отриманої відповіді відділу державної виконавчої служби, встановлено, що згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження на примусовому виконанні у Відділі відсутні відкриті виконавчі провадження, в тому числі, в межах яких накладено арешт на майно ВКФ «ПРОКСІМА» (код ЄДРПОУ: 31411491).

Стосовно виконавчого провадження № 31952489, відділ державної виконавчої служби додатково повідомив, що дане виконавче провадження з примусового виконання наказу № 24/17-5094-2011 від 05.03.2012, виданого Господарським судом Одеської області про стягнення з ВКФ «ПРОКСІМА» на користь держави в особі Західно-Чорноморського державного басейнового Управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів та регулювання рибальства заборгованості в сумі 22 775,00 грн. по якому постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 31952489 від 30.03.2012, номер обтяження 12963348 було накладено арешт на майно ВКФ «ПРОКСІМА», було завершене 03.10.2012 в порядку п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (стягувач перешкоджає провадженню або не здійснює авансування). Повторно даний виконавчий документ до Відділу на примусове виконання не пред`являвся.

Матеріали вищезазначених виконавчих проваджень знищенні за закінченням терміну зберігання, що унеможливлює винесення виконавчою службою постанови про зняття арешту.

Позивач також зазначає, що згідно відповіді відділу державної виконавчої служби ВП № 31952489 було завершене 03.10.2012 в порядку п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа) у редакції N 606-XIV від 21 квітня 1999 року, що діяв на момент завершення виконавчого провадження. Тобто п. 4 ч. 1 ст. 47 Закон України «Про виконавче провадження» у редакції N 606-XIV від 21 квітня 1999 року застосовувалась відповідно з п. 5 ст. 63 цього Закону, якою визначено, що у разі відсутності документів, що характеризують об`єкт нерухомості, у зв`язку з чим його неможливо підготувати до реалізації, виготовлення таких документів здійснюється у встановленому порядку за рахунок коштів стягувача. У разі якщо стягувач у двадцятиденний строк з дня одержання відповідного повідомлення державного виконавця не авансує витрати, пов`язані з підготовкою документів, що характеризують об`єкт нерухомості, арешт з нього знімається, чого виконавцем зроблено не було.

Відсутність відкритого виконавчого провадження з виконання рішення суду, а наявність у реєстрі арештів, позбавляє ВКФ «ПРОКСІМА» можливості реалізувати своє право на вільне користування та розпорядженням нерухомого майна. Наявність протягом тривалого часу не скасованих арештів на майно ВКФ «ПРОКСІМА», за умовами відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача(-ів), є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

Дані обставини і стали підставою для звернення позивача із даною позовною заявою до суду.

Відповідно до приписів Закону України «Про виконавче провадження» виконавець застосовує арешт майна боржника для забезпечення реального виконання виконавчого документа.

Згідно статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції від 08.07.2011 року, чинній на момент повернення виконавчого документу, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо є письмова заява стягувача. Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Приписами статті 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року № 5 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» особи, в інтересах, яких накладено арешти, необхідно залучити в якості співвідповідачів по справі.

Також, у відповідності до Постанови Верховного Суду від 22 грудня 2021 року по справі № 645/6694/15-ц (провадження № 61-18160св19) викладено наступні висновки:

«Відповідно до частин четвертої, п`ятої статті 59 Закону № 1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене, слід дійти до висновку, що відсутність відкритого виконавчого провадження з виконання рішення суду, а наявність у реєстрі арештів, позбавляє ВКФ «ПРОКСІМА» можливості реалізувати своє право на вільне користування та розпорядженням нерухомого майна. Наявність протягом тривалого часу не скасованих арештів на майно ВКФ «ПРОКСІМА», за умовами відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача(-ів), є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном.

За змістом ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до су за захистом свого особистого немайнового або права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права.

Відповідно до постанови № 5 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» відповідачами в справі є боржник, особа, в інтересах якої накладено арешт на майно, а в окремих випадках - особа, якій передано майно, якщо воно було реалізоване. Як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, має бути залучено відповідний орган державної виконавчої служби, (стаття 3 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» (у редакції Закону України від 04 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження).

Стаття 41 Конституції України передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із ст.2 Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст.ст. 76-77 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із ст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладеніобставини танорми чинногозаконодавства,розглянувши справув межахзаявлених вимогта наданихсторонами доказів,які оціненісудом вїх сукупності,суд,за своїмвнутрішнім переконанням,дійшов довисновку прозаконність, обґрунтованість та правомірність позовних вимог Виробничо-комерційної фірми «ПРОКСІМА» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю до Білгород-Дністровського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про зняття арешту, у зв`язку з чим такий позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.41 Конституції України, ст.ст. 15-16, ст.ст. 2, 12-13, 76-81, 247, 258-259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заявуВиробничо-комерційноїфірми «ПРОКСІМА»у виглядіТовариства зобмеженою відповідальністюдо Білгород-Дністровськоговідділу державноївиконавчої службиу Білгород-Дністровськомурайоні Одеськоїобласті Південногоміжрегіонального управлінняМіністерства юстиції(м.Одеса)про зняттяарешту задовольнити.

Зняти арешт з всього майна, що належить Виробничо-комерційній фірмі «ПРОКСІМА» у вигляді Товариства з обмеженою відповідальністю (67792, Одеська область, Білгород-Дністровський р-н.,с. Косівка, вул. Степова, 3, ЄДРПОУ: 31411491), накладений:

- ВДВС Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції Одеської області постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АН № 323276 від 20.05.2008 року, номер обтяження: 7231518

- Відділом державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП № 31952489 від 30.03.2012 року, номер обтяження 12963348.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Віталій МИШКО