Постанова

від 16.04.2025 по справі 904/4330/23

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2025 року м.Дніпро Справа № 904/4330/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді: Мороза В.Ф.,

суддів: Верхогляд Т.А., Чередка А.Є.

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "Палівенерго" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2024 (суддя Крижний О.М.)

у справі № 904/4330/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак", м. Запоріжжя

до Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради, м. Нікополь Дніпропетровська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "Палівенерго", м. Запоріжжя

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просить стягнути з Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради заборгованість у розмірі 3574815,07 грн.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2024 у справі № 904/4330/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" до Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "Палівенерго" про стягнення заборгованості залишено без розгляду.

Не погодившись з вказаною ухвалою Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "Палівенерго" подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2024 у справі № 904/4330/23, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що фактично підставою для залишення позову без розгляду стала неявка позивача. Разом з тим Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом у даній справі, внаслідок укладення між третьою особою та позивачем договору про відступлення права вимоги №1 від 22.07.2022. За результатами розгляду заяви розпорядника майна про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №1 від 22.07.2022? визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер Козак» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вільна енергетична компанія «Палівенерго» із змінами та доповненнями. Рішення набрало законної сили. Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідно встановлення правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. ТОВ «ВЕК «Палівенерго» подано клопотання про здійснення процесуального правонаступництва шляхом заміни позивача у справі, з огляду на визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги № 1 від 22.07.2022, передання справи за підсудністю для розгляду в межах справи про банкрутство на підставі ст.7 КУзПБ. З поданих ТОВ «ВЕК «Палівенерго» документів, суд мав змогу встановити як підставу правонаступництва так і обсяг прав (право на стягнення 3 574 815, 07 грн., які є вартістю поставленої електричної енергії за Договором № 75Д/544 про постачання електричної енергії споживачу від 31.12.2021). Проте судом не було розглянуто дане клопотання та не надана оцінка доказам. Судом залишено без уваги, що неявка позивача у судові засідання є логічною, оскільки рішенням суду визнано недійсним Договір про відступлення права вимоги № 1 від 22.07.2022, після чого право вимоги ТОВ «Інтер козак» до Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради за договором № 75Д/544 про постачання електричної енергії споживачу від 31.12.2021 припинилось, а отже відсутні і правові підстави стягувати заявлену суму заборгованості.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 20.11.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "Палівенерго" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2024 у справі № 904/4330/23.

Відповідачем подано пояснення по справі та додаткові пояснення , в яких посилається на висновок Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в якому зазначено, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду. Тому, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України останній повинен подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Відповідач вважає, що при постановленні ухвали господарським судом не були порушені норми матеріального та процесуального права. В зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.12.2024 розгляд справи призначено на 16.04.2025.

В судове засідання 16.04.2025 з`явився представник відповідача. Інші учасники не з`явились в судове засідання. Були повідомлені про час розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 28.10.2021 у справі №11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі №910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Таким чином відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинні створюватися в зайвий раз передумови для порушення процесуальних строків розгляду справи.

Враховуючи те, що суд визнав необов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази належного їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними матеріалами.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом, у якому просило стягнути з Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради заборгованість у розмірі 3 574 815,07 грн. В обґрунтування позовних вимог посилався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №75Д/544 від 31.12.2021 про постачання електричної енергії споживачу та договором про відступлення права вимоги №1 від 22.07.2022.

Під час розгляду справи від розпорядника майна Острика Сергія Юрійовича надійшло клопотання про залучення його до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, а також про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням в межах справи №908/2289/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "Палівенерго" за результатами розгляду заяви розпорядника майна про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги №1 від 22.07.2022 (за змінами та доповненнями), укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "Палівенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак". В матеріали справи надано ухвалу Господарського суду Запорізької області від 04.12.2023 якою прийнято до розгляду заяву розпорядника майна Острика С.Ю. про визнання недійсним правочину.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.04.2024 у справі №908/2289/23 визнано недійсним договір про відступлення права вимоги №1 від 22.07.2022, за яким позивач просив стягнути заборгованість у даній справі.

Третьою особою подано клопотання про здійснення процесуального правонаступництва шляхом заміни позивача у справі ТОВ «Інтер Козак» на ТОВ «Вільна енергетична компанія «Палівенерго» та передати матеріали даної справи для розгляду в межах справи №908/2289/23.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2024 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер Козак" до Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" Нікопольської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "Палівенерго" про стягнення заборгованості залишено без розгляду.

В обґрунтування вказаної ухвали господарський суд зазначив, що представник позивача у судові засідання 31.07.2024 та 14.08.2024 не з`явився, був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Також позивачем не подавалася заява про розгляд справи за його відсутності. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК не пов`язують залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, будучи належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Хоча для залишення позову без розгляду не вимагається дослідження можливості/неможливості розгляду справи за відсутності представника позивача, суд звернув увагу на клопотання, поданого третьою особою про здійснення процесуального правонаступництва та передачу матеріалів даної справи для розгляду в межах справи №908/2289/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "Палівенерго", що перебуває у провадженні Господарського суду Запорізької області та зазначив, що для розгляду даного клопотання необхідно врахувати думку позивача, оскільки саме ним було ініційовано даний позов для захисту свого порушеного права та сплачено судовий збір за подання вказаного позову.

Колегія погоджується з висновками господарського суду про наявність підстав для залишення позову без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За змістом ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання а бо оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до частин першої четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до приписів пункту 2 частини першої та пункту 3 частини другої статті 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Частиною 1 статті 120 ГПК України передбачено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

За змістом частини третьої статті 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Як вбачається з матеріалів справи позивач повідомлявся про судові засідання, призначені на 31.07.2024 та 14.08.2024. Ухвали суду отримані позивачем своєчасно, що підтверджується довідками про доставку електронного листа до електронного кабінету.

Відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України позивач може подати заяву про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з такої підстави: перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Отже, у випадку якщо позивач має намір взяти участь у судовому засіданні, однак не має можливості взяти участь у засіданні, він повинен повідомити суд про причини неявки, і у випадку визнання таких причин поважними суд може відкласти розгляд справи.

Разом з тим представник позивача не з`явився в судові засідання, про причини неявки не повідомив.

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у частині четвертій статті 202 ГПК України та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналіз змісту наведених норм процесуального закону свідчить про те, що обов`язковими умовами для застосування передбачених частиною четвертою статті 202, пунктом 4 частини першої статті 226 ГПК процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання, є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання, неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.

У постанові від 28.06.2024 у справі № 916/2316/23 Верховний Суд зазначав, що у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому у постановах від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21, від 05.06.2020 у справі № 910/16978/19 Верховний Суд зазначав, що зміст ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду, як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки, не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Враховуючи, що позивач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, проте не з`явився в судове засідання на виклик суду, не повідомив суд про неможливість з`явитись у судові засідання 31.07.2024 та 14.08.2024, не подав заяву про розгляд справи за його відсутності, колегія суддів вважає такими, що відповідають нормам ГПК України та практиці Верховного Суду висновки суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Щодо доводів апеляційної скарги про безпідставність залишення позову без розгляду, оскільки суд мав розглянути клопотання третьої особи про здійснення правонаступництва позивача колегія зазначає наступне.

Відповідно до ст. 41 ГПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.

Згідно ч. 3 ст. 45 ГПК України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Позовом у процесуальному сенсі є вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

З позовом у даній справі звернулося саме ТОВ «Інтер Козак» за захистом свого наявного законного порушеного права (інтересу), тому господарський суд правильно зазначив про необхідність з`ясування думки позивача щодо його заміни на іншу особу, а його нез`явлення в судове засідання і стало підставою залишення позову без розгляду.

Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21 зазначив про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Таким чином подання клопотання третьою особою не впливає на обґрунтованість висновків суду про наявність підстав для залишення позову без розгляду, оскільки вказаного висновку суд дійшов саме через неодноразове нез`явлення позивача в судові засідання, належним чином повідомленого про час розгляду справи, що у тому числі унеможливило з`ясування позиції щодо його заміни.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що його безпосередньо стосуються, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ від 07.07.1989 у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії", заява № 11681/85, пункт 35, від 16.02.2017 у справі "Каракуця проти України", заява № 18986/06).

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

В силу приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "Палівенерго" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2024 у справі № 904/4330/23 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 14.08.2024 у справі № 904/4330/23 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільна енергетична компанія "Палівенерго".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 28.05.2025

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

Суддя Т.А.Верхогляд

Суддя А.Є. Чередко