Ухвала

від 28.05.2025 по справі 909/1197/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/1197/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

28.05.2025 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Кобецької С.М., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дорошенка18В" б/н від 27.05.2025 (вх№4683/25 від 28.05.2025) про відвід судді Кобецької С.М. від розгляду справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Домофонсервіс-Захід"

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дорошенка18В"

про усунення перешкод у здійсненні господарської діяльності

установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Домофонсервіс-Захід" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дорошенка18В" (далі - відповідач) про усунення перешкод у здійсненні господарської діяльності.

27.05.2025 через систему "Електронний суд" Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дорошенка18В" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з заявою б/н від 27.05.2025 (вх.№4683/25 від 28.05.2025) про відвід судді Кобецької С.М. від розгляду справи №909/1197/24.

Відвід судді заявник обгрунтовує тим, що поведінка судді полягає в ігноруванні усіх заяв та клопотань відповідача, залякуванні суддею відповідача, як наслідок неправомірного впливу на судовий процес, спілкування позивача та його представника з судом у непередбачений законом спосіб та оприлюднення суддею точки зору стосовно спору свідчить про неупередженість судді.

Статтями 35, 38, 39 Господарського процесуального кодексу України задекларовано підстави, порядок заявлення та порядок вирішення відводу судді.

Згідно з частиною 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 2 статті 38 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що з підстав зазначених, зокрема у статті 35 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість (частина 2 статті 39 Господарського процесуального кодексу України).

Відвід - це процесуальний інститут, що містить умови за яких особа не може брати участі у конкретній справі. Відвід судді в господарському процесі як правова категорія - це висловлена в письмовій формі недовіра складу суду на підставі особистих переконань та в конкретній справі.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи. Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України №475/97-ВР від 17.07.1997) закріплені основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Отже неупередженість складу суду, гарантована національним процесуальним законом, як складова права на справедливий судовий розгляд, у розумінні Європейської конвенції, включає і право на незалежний і безсторонній суд.

Принагідно у відповідь заявнику , слід зазначити, що правила Господарського процесуального кодексу України не передбачають окремого процесуального реагування ( постановлення ухвали) на кожне із зазначених нижче клопотань , як от:- клопотання/заява, про ознайомлення із матеріалами справи (вх.№ 838/25 від 20.01.2025 без КЕП, вх. №3002/25 від 31.03.2025, вх. 5206/25 від 31.03.2025, вх. №5245/25 від 31.03.2025) ;

- клопотання/заява про надання доступу у підсистему "Електронний суд" (вх.№ 7789/25 від 09.05.2025);

- клопотання/заява про долучення доказів (вх.№ 7663/25 від 07.05.2025);

- клопотання/заява про запропонування судом позивачу надати письмові пояснення стосовно підстав та предмету позову (вх.№ 849/25 від 20.01.2025). Водночас, всі клопотання судом вирішено , у відповідності з нормами процесуального закону.

Щодо поданої відповідачем заяви про письмові зауваження з приводу неповноти відомостей у протоколі судового засідання від 08.05.2024 (вх.№7800/25 від 09.05.2025), то судом постановлено аргументовану ухвалу від 14.05.2025 , якою заяву представника відповідача відхилено через відсутність підстав для її задоволення.

Так само, ухвалою суду від 26.05.2025 чітко з дотриманням процесуального алгоритму, сталої і послідовної практики Верховного Суду України та правил встановленх законодавством України вцілому, у задоволенні заяви відповідача про роз`яснення ухвали суду від 14.05.2025 (вх.№ 8182/25 від 15.05.2025)- відмовлено.

В той же час, не є публічною заявою по суті спору, як і не є сформованою і оголошеною точкою зору суду, щодо предмету спору, висловлення судді щодо того чи іншого юридичного питання , а застереження суду про добросовісне користування своїми правами і обовязками , в тому числі і наголошення про обовязок відповідача сприяти встановленню всіх обставин справи, надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом (" відмова відповідачки надавати пояснення суду з посиланням на ст 63 Конституції України зафіксована звукозаписом судового засідання")- не є залякуванням, а аргумент зазначений заявником " про спілкування позивача та його представника з судом у непередбачений законом спосіб" не знаходить логічного пояснення та виправданого підтвердження.

В рішенні у справі "Олександр Волков проти України" від 9 січня 2013 року зазначено, що безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах "Фей проти Австрії", від 24 лютого 1993 року, пункти 28, 30 та "Веттштайн проти Швейцарії", заява №33958/96, пункт 42). Проте між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі "Кіпріану проти Кіпру" від 15 грудня 2005 року, пункт 119). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення від 10 червня 1996 року у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства", пункт 32). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість - іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Концепції незалежності та об`єктивної безсторонності тісно пов`язані між собою та залежно від обставин можуть вимагати спільного розгляду (рішення у справі "Сасілор-Лормін проти Франції", заява №65411/01, пункт 62).

Консультативна рада європейських судів у пункті 12 Висновку №1 (2001) наголошує: "Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої судової справи, а й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв`язків, прихильностей, упередженості, він також повинен вважатися вільним від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку довіру до судової влади буде підірвано".

Європейський суд з прав людини застерігає, що навіть самі лише сумніви "спостерігача" в тому, що суд незалежний та неупереджений, можуть мати певне значення в розумінні забезпечення громадянам права на справедливий суд ("Ферантелі та Сантаджело проти Італії", "Хаусчілдт проти Данії, "Веттстейн проти Швейцарії").

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо оцінки суб`єктивного критерію неупередженості суду необхідно враховувати, що зв`язок між з`ясованими додатковими проблемами на різних стадіях провадження настільки тісний, що ставить під сумнів неупередженість судді, який брав участь у винесенні рішень на цих етапах. Проблема може виникнути, якщо суддя приймає участь у двох провадженнях, що стосуються одних фактів ("Індра проти Словакії" ), оскільки на думку Європейського суду, у цьому разі може мати місце ситуація, за якої може виникнути питання щодо недостатньої судової неупередженості.

Довіра суспільства до судової системи її авторитету в питаннях непідкупності судових органів є одним з основоположних принципів надання кожній особі права на розгляд її справи незалежним судом, на засадах безсторонності (Бангалорські принципи поведінки суддів від 19.05.2006, що схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН 27.07.2006 № 2006/23).

Зважаючи на пріорітетність норм Європейської конвенції та принципове значення рішень Європейського суду з прав людини для національного правозастосування та сприяння посиленню системи правосуддя в Україні, виходячи із загальних принципів судочинства, важливим аспектом яких є право на справедливий суд, задля забезпечення суспільної гармонії, захисту репутації та підтримання авторитету органів правосуддя, зважаючи на конституційну гарантію права на судовий захист, з метою уникнення будь-яких, навіть щонайменших, сумнівів у безсторонності, неупередженості судді чи будь-яких інших сумнівів в об`єктивному вирішенні спору, з метою недопущення порушення прав та охоронюваних інтересів усіх учасників справи, адже недовіра заявника до складу суду проявляється у поданні невиправданих заяв, клопотань, що приводить до затягування судового процесу, а конфліктніть ускладнює всебічне , повне і обєктивне дослідження всіх обставин справи - заяву про відвід судді Кобецької С.М. у справі №909/1197/24 слід задовольнити.

Справу належить передати для розподілу у відповідності з вимогами ст.ст. 32, 40 ГПК

Керуючись ст.ст. 32, 35-40, 234 Господарсько процесуального кодексу України, суд, -

п о с т а н о в и в :

заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Дорошенка18В" б/н від 27.05.2025 (вх№4683/25 від 28.05.2025) про відвід судді Кобецької С.М. від розгляду справи №909/1197/24 - задовольнити.

Відвести суддю Кобецьку Світлану Миколаївну від розгляду справи №909/1197/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Ухвалу підписано 28.05.2025.

Суддя С. М. Кобецька