Ухвала від 29.05.2025 по справі 908/485/16

УХВАЛА

29 травня 2025 року

м. Київ

cправа № 908/485/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2025

за позовом ОСОБА_2

до 1) Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра», 2) Товарної біржі «Міжрегіональна українська біржа», 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсайт фінанс»

треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні позивача:

1) ОСОБА_3 ,

2) ОСОБА_4 ,

3) ОСОБА_5 ,

4) ОСОБА_6 ,

5) Фермерське господарство "Зустріч",

6) ОСОБА_7 ,

7) ОСОБА_8 ,

про визнання недійсними результатів аукціону і витребування майна

за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_8

до 1) Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра», 2) Товарної біржі «Міжрегіональна українська біржа», 3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Інсайт фінанс»,

про визнання недійсними результатів аукціону

в межах справи № 908/485/16

про банкрутство Запорізької обласної кредитної спілки «Довіра», -

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Запорізької області ухвалою від 10.03.2025 відмовив в задоволенні заяви про вступ ОСОБА_1 у справу № 908/485/16 в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.03.2025 у справі № 908/485/16.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2025 у справі №908/485/16 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 10.03.2025 у справі № 908/485/16 повернуто скаржнику на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

12.05.2025 ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2025 у справі №908/485/16 до Касаційного господарського суду, в якій скаржник просить скасувати вказану ухвалу скасувати, а справу направити до Центрального апеляційного господарського суду для продовження розгляду.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №908/485/16 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2025.

Дослідивши касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

За змістом положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах: "Устименко проти України", "Пономарьов проти України") право на справедливий судовий розгляд гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачиться у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Статтею 255 ГПК України встановлено перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені окремо від рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Згідно положень ч. 1 ст. 9 КУзПБ, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.08.2024 у справі № 918/420/16 зазначено висновок про застосування норм права згідно якого, для цілей з`ясування принципів правового регулювання постановлення та оскарження таких ухвал їх можна поділити за ознаками спеціалізації та спрямованості на два типи:

- спеціальні - ухвали, які суд постановляє виключно з питань, що вирішуються у справах про банкрутство згідно з нормами КУзПБ;

- універсальні - ухвали, які суд постановляє із загальних питань, що можуть вирішуватися як у справах про банкрутство, так і у справах позовного, інших форм провадження, та не врегульовані КУзПБ.

Системний аналіз положень КУзПБ та ГПК України дає підстави для висновку про те, що порядок розгляду заяв про залучення третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору, та ухвалені, на підставі надходження таких заяв, судові рішення у справі про банкрутство регулюються виключно положеннями ГПК України, тобто такі ухвали у справі є універсальними і можуть постановлятися як у справах про банкрутство, так і у справах позовного, інших форм провадження, та не врегульовані КУзПБ .

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.08.2024 у справі № 918/420/16 також наведено висновок про застосування норм права, який полягає у тому, що системний аналіз співвідношення пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України, частини шостої статті 12, статей 254, 255 ГПК України, частини першої статті 2, частин першої, другої статті 9 КУзПБ засвідчує, що у основному провадженні у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в апеляційному порядку можуть бути оскаржені:

а) усі спеціальні ухвали місцевого господарського суду за правилом частини другої статті 9 КУзПБ щодо яких цим Кодексом не встановлено виключення (зокрема, частина шоста статті 5 КУзПБ, абзац 2 частини другої статті 47 КУзПБ);

б) ухвали, включені до переліку у частині першій статті 255 ГПК України, які суд постановляє, здійснюючи процесуальні дії та вирішуючи інші процесуальні питання, за правилами та на підставі норм ГПК України.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України, апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

З урахуванням того, що предметом апеляційного оскарження була ухвала Господарського суду Запорізької області від 10.03.2025 про відмову у залученні третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, яка не включена законодавцем до переліку ухвал, наведеного у статті 255 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про правильне застосування в оскаржуваній ухвалі суду апеляційної інстанції приписів пункту 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України.

Додатковим підтвердженням правильного застосування приписів пункту 4 частини п`ятої статті 260 ГПК України при постановленні ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2025 у справі №908/485/16 є те, що перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у статті 255 ГПК України, є вичерпним.

Верховний Суд зауважує, що приписи статті 255 ГПК України свідчать про те, що законодавець свідомо виокремив випадки, в яких може бути оскаржена або конкретна процесуальна дія, або така конкретна дія і відмова в її вчиненні.

Зазначені процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких проміжних ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення у справі. Такі висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 912/1398/18, від 12.03.2019 у справі № 918/361/18, від 15.01.2020 у справі №923/133/19, від 19.04.2021 у справі № 910/4248/20, від 05.11.2021 у справі № 906/294/21.

Враховуючи викладене, правильне застосування Центральним апеляційним господарським судом приписів пункту 4 частини п`ятої статті 260 Господарського процесуального кодексу України при прийнятті ухвали від 29.04.2025 є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення .

Наведені у касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не впливають на законність оскаржуваного судового рішення. Тому відсутні підстави вважати, що судом апеляційної інстанції допущені порушення норм процесуального права під час постановлення ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2025 у справі №908/485/16.

Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Враховуючи викладене, колегія суддів визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2025 у справі №908/485/16 на підставі частини другої статті 293 ГПК України, оскільки правильне застосовування судом апеляційної інстанції норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Керуючись статтями 234, частиною 2 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №908/485/16 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 29.04.2025.

2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї документами надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік