Ухвала від 22.05.2025 по справі 947/28065/23

Справа № 947/28065/23

Провадження № 1-кс/947/6213/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.05.2025 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 , застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження №12023152150000023 від 12.02.2023року відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іллічівськ Одеської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого директором ФГ «Агро-Краснопілля», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, слідчими слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023152150000023 від 12.02.2023 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що рішеннямзагальних зборівучасників від21.07.2014№ 1 створено підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропрайд» (далі ТОВ«Украгропрайд»), яке зареєстроване 21.07.2014 Тарутинською районною державною адміністрацією Одеської області з присвоєнням ідентифікаційного коду 39311880, за місцезнаходженням: смт. Березанка, вул. Центральна, буд. 80, Миколаївського району, Миколаївської області.

Основним видом економічної діяльності ТОВ«Украгропрайд» відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Згідно наказуТОВ«Украгропрайд» від29.05.2020№ 7/20 ОСОБА_4 призначено на посаду заступника директора з питань виробництва даного підприємства з 01.06.2020.

Так, під час здійснення господарської діяльності засновниками та керівником ТОВ«Украгропрайд» прийнято рішення про будівництво боксу з сільськогосподарськими приміщеннями для розміщення сільськогосподарської техніки та інших потреб.

У своючергу у ОСОБА_4 ,який достеменнознав проці намірикерівництва,приблизно в 2020 році, точний час та місце не встановлені, виник злочинний умисел направлений на заволодіння у шахрайський спосіб вказаним майном.

З метою реалізації свого злочинного плану ОСОБА_4 , перебуваючи у дружніх відносинах з засновниками ТОВ«Украгропрайд» ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та його директором ОСОБА_9 , діючи умисно, з корисливих мотивів, зловживаючи їх довірою, запевнив останніх про можливість проведення забудови боксу (складу) на земельній ділянці з кадастровим номером 4820982400:11:025:0007, площею 0,1920 га, за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Краснопілля, вул. Ветеранів, 41, яку отримала у спадок його матір ОСОБА_10 та право власності на яку, на той час, не було оформлено в установленому законом порядку, а також повідомив про відсутність будь-яких законодавчих обмежень щодо можливості проведення на цій землі будівництва промислового об`єкту.

Так, згідно усних домовленостей, досягнутих між ОСОБА_4 та директором ТОВ «Украгропрайд» ОСОБА_9 , а також його засновниками ОСОБА_7 , ОСОБА_8 забудова боксу (складу) проводиться за рахунок ТОВ «Украгропрайд» за попереднім отриманням письмової згоди власника земельної ділянки.

Одночасно, ОСОБА_4 повинен забезпечити проведення державної реєстрації права власності на земельну ділянку та після завершення будівництва боксу, оформлення права власності на нього за ТОВ «Украгропрайд» та укласти з останнім договір оренди на вказану вище земельну ділянку строком на 49 років.

У подальшому, у зв`язку з наявними довірчими відносинами керівництва ТОВ «Украгропрайд» до ОСОБА_4 та їх впевненості у порядності останнього, документи про надання згоди власника земельної ділянки на проведення її забудови не складалися.

Надалі, ОСОБА_4 діючи зметою шахрайськогозаволодіння боксомз сільськогосподарськимиприміщеннями ТОВ «Украгропрайд», шляхом зловживання довірою, запропонував його засновникам та керівнику у якості підрядної організації, якою буде проведено забудову вказаного об`єкту нерухомого майна ТОВ «АНДА-БУД ПРОГРЕС», на що останні погодилися.

Після цього, між ТОВ «Украгропрайд» та ТОВ «АНДА-БУД ПРОГРЕС», за посередництва ОСОБА_4 , в період з 06.07.2020 по 15.12.2020 укладено п`ять договорів підряду з проведення будівництва, а також договір оренди будівельної техніки.

На виконання умов цих договорів ТОВ «АНДА-БУД ПРОГРЕС» здійснило будівництво боксу (складу) з сільськогосподарськими приміщеннями загальною площею 441,6 кв.м, на земельній ділянці з кадастровим номером 4820982400:11:025:0007 за адресою: Миколаївський район, с. Краснопілля, вул. Ветеранів, 41.

У свою чергу, ТОВ «Украгропрайд» в період з січня 2020 року по вересень 2021 року оплатило вказані роботи, а також провело благоустрій земельної ділянки за власні кошти.

При цьому, ОСОБА_4 від початку будівництва сільськогосподарського складу та після його завершення неодноразово ухилявся від прохань керівництва ТОВ «Украгропрайд», згідно їх попередніх усних домовленостей, про оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку та укладання договору її оренди, повідомляючи останнім неправдиві відомості про втрату документів на землю та інші вигадані ним труднощі, що нібито унеможливлювали оформлення права власності на неї.

У цей же час, державним нотаріусом Першої миколаївської державної нотаріальної контори 28.11.2022 проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку 0,1920 га, яка розташована по АДРЕСА_1 з кадастровим номером 4820982400:11:025:0007 за матір`ю ОСОБА_4 ОСОБА_10 , яка надалі, на підставі нотаріально посвідченого договору дарування від 09.01.2023 безоплатно передала у власність вказану земельну ділянку останньому.

Після цього, ОСОБА_4 продовжуючи виконаннясвого злочинногонаміру,спрямованого нашахрайське заволодіннямайном ТОВ«Украгропрайд»,шляхом зловживаннядовірою йогокерівника ОСОБА_9 та засновників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,16.01.2023звернувся дофізичної особипідприємця ОСОБА_11 з проханням щодовиготовлення технічногопаспорту виробничогооб`єкту заадресою: АДРЕСА_1 ,надавши копіїдокументів,якими підтверджуєтьсянаявність унього прававласності наземельну ділянкуз кадастровимномером 4820982400:11:025:0007та одночасноповідомив останньомунеправдиві відомостіпро здійсненнябудівництва цьогооб`єкту в 1991 році, що у свою чергу, згідно п. 1 ст. 30 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», надавало можливість спрощеного проведення державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна,а саме за відсутності дозвільної документації з проведення його будівництва та прийняття в експлуатацію.

В результаті цього, ФОП ОСОБА_11 виготовлено технічний паспорт на об`єкт: «склад для зберігання с/г продукції» загальною площею 441,6 м2 на ім`я ОСОБА_4 , про що 23.01.2023 створено відомості в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва за реєстраційним номером № TIO1:2140-6622-6384-2318.

У подальшому, ОСОБА_4 достовірно знаючи про відсутність у нього законних підстав для набуття права власності на вказаний об`єкт нерухомості, звернувся до державного реєстратора Радсадівської сільської ради Миколаївського району що розташована за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, селище Радісний сад, вул. Миру, буд. 5, з заявою про державну реєстрацію речових прав на нього та надав виготовлений

ФОП ОСОБА_11 технічний паспорт від 23.01.2023.

За результатами розгляду цієї заяви та на підставі наданих документів державним реєстратором 26.01.2023 прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на склад длязберігання сільськогосподарськоїпродукціїзагальною площею 441,6 м2 за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, заволодів, шляхом зловживання довірою, зазначеним вище нерухомим майном ТОВ «Украгропрайд» вартістю 4061092,00 гривень, завдавши останньому матеріальну шкоду на вказану суму, яка більше ніж в 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину та згідно Примітки 4 до ст. 185 КК України є особливо великим розміром.

У подальшому, ОСОБА_4 після заволодінняшахрайським шляхоммайном ТОВ «Украгропрайд», а саме складом для зберігання с/г продукції, загальною площею 441,6 кв.м., розташованого за адресою: Миколаївський район, с. Краснопілля, вул. Ветеранів, буд. 41 вчинив дії спрямовані на маскування незаконного володіння вказаним об`єктом нерухомого майна шляхом розпорядження ним

Так, ОСОБА_4 , будучі засновником фермерського господарства «Агро-Краснопілля» (код ЄДРПОУ: 44412028), склав нотаріально посвідчений протокол загальних зборів його членів від 02.02.2023 № 1/2023 згідно якого останній вніс до капіталу Господарства додатковий майновий вклад у вигляді нерухомого майна, а саме складу для зберігання с/г продукції, загальною площею 441,6 кв.м., розташованого за адресою: Миколаївський район, с. Краснопілля, вул. Ветеранів, буд. 41, про що цієї ж дати також складено нотаріально посвідчений акт приймання-передачі майнового вкладу.

Надалі, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел направлений на здійснення легалізації (відмивання майна) одержаного злочинним шляхом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 06.02.2023 звернувся до державного реєстратора Радсадівської сільської ради Миколаївського району, розташованої за адресою: Миколаївський район, селище Радісний сад, вул. Миру, буд. 5, із заявою про державнуреєстрацію прававласності навказаний об`єктнерухомого майназа ФГ «Агро-Краснопілля», надавши нотаріально посвідчені протокол загальних зборів його членів від 02.02.2023 № 1/2023 та акт приймання-передачі майнового вкладу.

За результатами розгляду цієї заяви та на підставі наданих документів державним реєстратором 08.02.2023 прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на склад длязберігання сільськогосподарськоїпродукціїзагальною площею 441,6 м2 за адресою: Миколаївська область, Миколаївський район, с. Краснопілля, вул. Ветеранів, 41 за фермерським господарством «Агро-Краснопілля».

Таким чином, ОСОБА_4 розпорядився майном, яке одержав злочинним шляхом.

За викладених обставин, 01 травня 2025 року на підставі зібраних під час досудового розслідування доказів повідомлено ОСОБА_4 про підозру вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України.

Вважаючи, що в рамках даного кримінального провадження ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, в цілях запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, про які стороною обвинувачення зазначається в рамках даного клопотання, слідчий за погодженням з прокурором звертаються до слідчого судді з клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави у сумі 4075321 грн.

У судовому засіданні -

Прокурор оголосив подане клопотання, його вимоги підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити зазначив, що протягом останніх років не було встановлено тиску підозрюваного на свідків, або наявність ризику переховування, однак вважає, що у зв`язку із фактом повідомлення про підозру ризики зросли. Розмір застави обґрунтовував виходячи з майнового стану підозрюваного.

Захисникпідозрюваного просив долучити документи, які характеризують особу підозрюваного, заперечував проти задоволення клопотання сторони обвинувачення зазначивши, що клопотання є необґрунтованим, ризики не доведені. Звернув увагу, що в договорі підряду йдеться мова про ремонт та обслуговування гаражного боксу, а не складу. У задоволенні клопотання просив відмовити.

Підозрюваний з пред`явленою йому підозрою не погодився, та підтримав думку свого захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши матеріали клопотання та додані в його обґрунтування матеріали, приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно дост. 178 КПК України, повинна враховуватися тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 01.05.2025 року ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених:

- ч. 4 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене в особливо великих розмірах;

- ч. 1 ст. 209 КК України, за кваліфікуючими ознаками: розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, якщо ці дії вчинені особою, яка знала, що таке майно повністю одержано злочинним шляхом.

У справі «Мироненко і Мартенко проти України» від 10.12.2009 року ЄСПЛ зазначив, що компетентний суд повинен перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої буде здійснено затримання, та законність мети цього затримання й подальшого тримання під вартою.

Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об`єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.

Відповідно до п. 32 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кембелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме:

- заявою про вчинення кримінального правопорушення з додатками № 209 від 20.01.2023.

- копією інвентаризаційної справи по вул. Ветеранів, с. Краснопілля, Миколаївська область.

- копією акту приймання передачі земельної ділянки від 09.03.2023.

- копією договору дарування земельної ділянки від 09.01.2023.

- копією витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію право власності від 09.01.2023.

- копією технічного паспорту буд. 41 по вул. Ветеранів, с. Краснопілля, Березанська територіальна громада, Миколаївський район, Миколаївська область.

- протоколом огляду складу для зберігання сільськогосподарської продукції загальною площею 441, 6 кв. м., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 від 12.08.2024

- висновком експерта № 24-2587 судової оціночно будівельної експертизи від 20.05.2024, відповідно до якого ринкова вартість на момент проведення експертизи складає 4407874 грн. (чотири мільйони чотириста сім тисяч вісімсот сімдесят чотири грн.)

- протоколом допиту свідка державного реєстратора Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.01.2025.

- протоколом допиту свідка начальника відділу «ЦНАП» Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від 23.01.2025

- протоколом допиту свідка приватного нотаріуса Миколаївського районного нотаріального округу ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_5 від 23.01.2025.

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні ТОВ «УКРАГРОПРАЙД» код ЄДРПОУ 39311880 від 24.04.2024 в ході проведення якого вилучено договори підряду з проведення будівництва, копії платіжних доручень, копіїї видаткових накладних та інші документи.

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_6 від 18.03.2025.

- протоколом допиту свідка засновника ТОВ «Украгропрайд» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 від 19.03.2025.

- протоколом допиту свідка директора ТОВ «Украгропрайд» ОСОБА_9 .

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні Березанської державної нотаріальної контори Миколаївської області код ЄДРПОУ 02892853 від 10.01.2025.

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області код ЄДРПОУ 04375748 від 10.01.2025.

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів, які перебувають у володінні приватного нотаріуса Миколаївського нотаріального округу ОСОБА_14 від 10.01.2025.

- іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

На підставі зазначеного, слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали, які долучені до клопотання, на даній стадії досудового розслідування доводять обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, передбачених ч.4ст.190,ч.1ст.209 КК України

Вирішуючи питання наявності ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, про які в своєму клопотанні зазначає сторона обвинувачення, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Наявність даного ризику у відповідності доКПК Українине означає, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме переховування, однак достатньо встановити, що він має реальну можливість здійснити такі дії у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

На думку слідчого судді, тяжкість інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчинення може свідчити про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду.

Це твердження узгоджується із позицією ЄСПЛ, викладеною у рішенні по справі «Ilijkov v. Bulgaria» від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника дає уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений, та урішенні ЄСПЛ по справі «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000, § 76, відповідно до якого при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (порядз іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання.

Варто також зазначити, що у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Відповідно до ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 та ч. 1 ст. 209 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів.

На думку слідчого судді, на початкових етапахпритягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покаранняв сукупності з вагомістю доказів причетності підозрюваного до скоєння злочину саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Отже,вирішуючи питаннящодо застосуваннязапобіжного заходу,слідчий суддявраховує покарання,що передбаченезаконом завчинення особливо тяжкогозлочину,який інкримінується ОСОБА_4 та, оцінюючи його у сукупності з іншими наведеними вище обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

Щодо ризику незаконного впливу на потерпілу свідків у цьому кримінальному провадженні

Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками та потерпілими у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).

Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.

На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування з потерпілою та свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.

Щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Існування цього ризику на переконання слідчого судді не знайшло свого підтвердження, адже слідчим не наведено будь-яких доказів на його обґрунтування, тому ці доводи не є необґрунтованими та безпідставними, оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, та наразі органом досудового розслідування перевіряється його систематичність дій та причетність до вчинення злочину.

Щодо наявності інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:

- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.. 4 ст. 190, ч. 1 ст. 209 КК України;

- пред`явлення йому підозри у вчиненні особливо тяжкого злочину;

- ОСОБА_4 має стійкі соціальні та сімейні зв`язки має постійне місце роботи та постійне місце проживання, має на утриманні дитину 2008 р.н., позитивно характеризується;

- підозрюваний раніше не судимий, відомостей про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано.

Щодо можливості застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК ніж тримання під вартою

На переконання слідчого судді під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходуОСОБА_4 прокурор довів обставини, передбачені п. 1 та 2 ч. 1 ст. 194 КПК (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК), але не довів обставини, передбаченої п. 3 ч. 1 цієї статті (недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), хоча даний обов`язок покладається саме на прокурора.

Оцінюючи можливості застосування більш м`яких запобіжних заходів щодоОСОБА_4 для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, слідчий суддя враховує, що з часу викриття слідчими ОСОБА_4 увчиненні кримінальнихправопорушень таповідомлення йомупро підозру дочасу розглядуслідчим суддеюцього клопотанняминуло більшедвох тижнів.За цейчас підозрюванийне вчинявдій,які бсвідчили проспробу переховуваннявід досудовогорозслідування,хоча останніймав такуможливість,оскільки небув затриманий,чим демонструє сумліннупроцесуальну поведінку.Також ОСОБА_4 не вчиняв дій направлених на перешкоджання проведенню досудового розслідування, зокрема впливу на свідків.

Слідчий суддя, з огляду на наведені обставини, з урахуванням наявності обґрунтованої підозри таризиків протиправної поведінки підозрюваного, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі зазначені у п. п. 1-12 ч. 1 ст. 178 КПК України, вважає що прокурором не доведено, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

За таких обставин, на переконання слідчого судді, відсутні підстави для застосування доОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який є винятковим запобіжним заходом. Натомість, з метою запобігання встановленим ризикам, передбаченим статтею 177 КПК та забезпечення належної процесуальної поведінкиОСОБА_4 до нього можна застосувати більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою.

Щодо запобіжного заходу, який застосовується

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності вищезазначених ризиків, зазначених у ст. 177 КПК, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) те, що надані докази про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень є вагомими; (2) те, що покарання, що загрожуєОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого, в тому числі, він підозрюється є особливо тяжким; (3) вік; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи; (6) майновий стан підозрюваного; (7) відсутність судимостей у підозрюваного.

Отже, з урахуванням вище зазначених обставин та положень процесуального законодавства слідчий суддя доходить висновку, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді застави, який буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Щодо обґрунтування обраного розміру застави

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

У клопотанніслідчий,а всудовому засіданніпрокурор,посилаючись нахарактер вчиненогокримінального правопорушення, просили у разі постановлення слідчим суддею ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити підозрюваному заставу у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму працездатних осіб, а саме 4075321 грн..

В свою чергу, положеннями ч. 4 зазначеної ст. 182 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Також в цьому контексті слідчий суддя приймає до уваги положення п. 25 рішення ЄСПЛ у справі «Істоміна проти України» від 13.01.2022, в якому Суд зауважив на тому, що загальні принципи щодо обґрунтування визначення розміру застави наведені в рішеннях у справах «Корбан проти України» (Korban v. Ukraine), заява №26744/16, п.п. 154-157, від 04.07.2019), та «Мангурас проти Іспанії» [ВП] (Mangouras v. Spain), заява №12050/04, п.п. 78-81, ЄСПЛ 2010). Зокрема, гарантія, передбачена п. 3 ст. 5 Конвенції, покликана забезпечити не відшкодування будь-якої шкоди, завданої внаслідок передбачуваного злочину, а лише присутність обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (див. рішення у справі «Гафа проти Мальти» (Gafа v. Malta), заява №54335/14, п. 70, від 22.05.2018). Оскільки відповідне питання є основоположним правом на свободу, гарантованим ст. 5 Конвенції, органи державної влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і для вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Тяжкість обвинувачень, пред`явлених обвинуваченому, не може бути вирішальним фактором для виправдання розміру застави (див. рішення у справі «Хрістова проти Болгарії» (Hristova v. Bulgaria), заява №60859/00, п. 111, від 07.12.2006).

Слідчий суддя при визначенні розміру застави, приймає до уваги не лише обсяг повідомленої підозри, а й наданих сторонами відомостей про майновий стан підозрюваного, зокрема відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 423976475 від 24.04.2025 року ОСОБА_4 на праві власності належить:

- земельна ділянка площею 0,25 га та житловий будинок загальною площею 410,3 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4820982400:08:000:0007 площею 10, 72 га.;

- земельна ділянка з кадастровим номером 4820982400:05:001:0015 площею 1,5 га.;

- 1/3 частки земельної ділянки з кадастровим номером 1820982600:05:000:0029 площею 3.2394 з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Житомирська область, Брусилівський район, с/рада Лазарівська.

Окрім того,яке булоз`ясовано усудовому засіданні ОСОБА_4 є засновником,директором табеніфіціаром Фермерськогогосподарства «АГРО-КРАСНОПІЛЛЯ»(ЄДРПОУ44412028),яке самостійнозаймається вирощуваннямта обробкоюземель натериторії Миколаївськогорайону Миколаївськоїобласті. Станом на перше травня вказаним товариством засіяно 248 1449 га., що підтверджується довідкою № 6 від 01.05.2025.

Слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підсудного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так і під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою (рішення «Гафа проти Мальти»).

Отже, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Між тим, суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

З огляду на викладене вище, зокрема характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюєтьсяОСОБА_4 ,встановлені усудовому засіданніризики, майновийстан підозрюваногота дані проособу підозрюваного,слідчий суддядоходить висновку,щодо встановленнявиключного випадку,який потребуєпостановлення ухвалипро застосуваннязапобіжного заходуу виглядізастави урозмірі,який перевищуєтриста розмірівпрожиткового мінімумудля працездатнихосіб таскладає 991(дев`ятсотдев`яносто одного)розміру прожитковогомінімуму дляпрацездатних осібстаном на2025рік,що становить3000748(тримільйона сімсотсорок вісім)гривень, оскільки саме такий розмір застави зможе забезпечити виконанняОСОБА_4 , покладених на нього обов`язків. Визначення застави у меншому розмірі на даному етапі кримінального провадження, на переконання слідчого судді, не зможе запобігти встановленим ризикам.

Щодо обов`язків передбачених статтею 194 КПК, які будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави.

Відповідно до правил ч. 5ст. 194 КПК України, з урахуванням доведених ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, необхідність покладення яких доведена стороною обвинувачення у судовому засіданні, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками; здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно з ч. 7ст. 194 КПК Україниобов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на підозрювану на строк не більше двох місяців.

При цьому, слідчий суддя вважає за необхідне відзначити, що відповідно до положень статті 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Керуючись ст. ст. 176-178,182-184,193-194, 196 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 , яке погоджено прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_3 відмовити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 991 (дев`ятсот дев`яносто одного) розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 2025 рік, що становить 3000 748 (три мільйона сімсот сорок вісім ) гривень.

Підозрюваний ОСОБА_4 не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області, або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору та слідчому судді. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , строком до 29.06.2025 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні, які визначені слідчим;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_6 .

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя ОСОБА_1